Рішення

від 19.12.2016 по справі 135/1946/16-ц

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/1946/16-ц

Провадження у справі № 2-о/135/54/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року Ладижинський міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Білодіда П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа Богданівська сільська рада Тульчинського району Вінницької області про встановлення факту родинних відносин ,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин між нею та її батьком ОСОБА_2 , який помер 07 вересня 2012 року в селищі Улянівка Тульчинського району Вінницької області.

На обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що 07 вересня 2012 року помер її батько - ОСОБА_2 Після смерті батька відкрилась спадщина на належне йому майно, до складу якого входить, зокрема, нерухоме майно земельна ділянка площею 2,2900 га на території Богданівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 0524382200:04:000:0093. Вказана земельна ділянка належала батьку згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 28 листопада 2005 року, серії ВН № 144596. Відповідно до ст. 1261 ЦК України, вона має право на успадкування - майна, що залишилось після смерті батька. Але, щоб оформити свої спадкові права на спадкове майно, яке належало її батькові, необхідно встановити факт родинних відносин з покійним батьком. Необхідність встановлення в судовому порядку факту родинних відносин з померлим батьком викликана тим, що у документах, які підтверджують її родинні відносини з батьком, містяться помилки в написанні прізвища, а також тим, що впродовж життя вона декілька разів виходила заміж, та змінювала своє прізвище. Зокрема, згідно відновленого свідоцтва про народження батька, виданого 06 вересня 1963 року, та свідоцтва про одруження батька з матір`ю, виданого 12 вересня 1963 року, його прізвище зазначено на російській мові «Недзельский», згідно свідоцтва про смерть батька, виданого 10 вересня 2012 року, його прізвище на українській мові зазначено «Недзельський».

В її свідоцтві пpo народження, повторно виданому 04 грудня 1975 року, її прізвище та прізвище батька, написане на російській мові, зазначено як «Нидзельська» та «Нидзельский». В подальшому, вона декілька раз виходила заміж та змінювала своє прізвище: з «Нідзельської» на «Цвєткова» з «Цвєткова» на «Білан», та з «Білан» на «Головатюк». На даний час, згідно останнього свідоцтва про її шлюб, виданого 31 січня 2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Ладижинського міського управління юстиції Вінницької області, та згідно її паспорта її прізвище «Головатюк».

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, письмово заявлені вимоги підтримала повністю, просила справу розглянути без її участі (а.с. 17 ).

Представник Богданівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 вересня 2012 року помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-АМ №236032, виданим виконавчим комітетом Богданівської сільською радою Тульчинського району Вінницької області 10 вересня 2012 року (а.с. 6).

Звертаючись до суду з заявою заявник ОСОБА_1 просить встановити факт родинних відносин між нею та її померлим батьком, встановлення якого необхідно їй для реалізації спадкових справ.

З доказів наданих заявником вбачається, що відповідно свідоцтва про народження серії І-АМ №475371 від 04 грудня 1975 року ОСОБА_3 (дівоче прізвище заявника) народилась 30 січня 1960 року в с. Калинівка Тульчинського району Вінницької області, в графі «батько» записаний ОСОБА_4 (а.с.10).

Згідно свідоцтва про одруження батьків ОСОБА_1 серії І-УР №943300, виданого 12 вересня 1963 року Калинівським сельЗАГС Тульчинського району Вінницької області вбачається, що її батьки: «Недзельский Владимир Петрович» та «Гончарук Ольга Петровна» одружились 12 вересня 1963 року. Після одруження її матері присвоєно прізвище «Недзельская» (а.с.9).

Згідно свідоцтва про встановлення батьківства, виданого 26 серпня 1970 року, Калинівським сельЗАГС Тульчинського: району Вінницької області оформленому на російській мові, вбачається, що «Недзельский Владимир Петрович» визнаний батьком дитини «Недзельской Галины Владимировны», яка народилася 30 січня 1960 року у громадянки «Недзельской Ольги Петровны» (а.с.11).

Згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_1, виданого 31 січня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ладижинського міського управління юстиції Вінницької області, її прізвище є «Головатюк» (а.с.12)

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку від 28листопада 2005 року, серії ВН № 144596 видно, що земельна ділянка належить ОСОБА_2П.(а.с.7).

Також судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 має в наявності та в своєму розпорядженні всі документи, які належали ОСОБА_2, зокрема: свідоцтво про смерть, державний акт на право на земельну ділянку, свідоцтво про народження.

Дані правовідносини регулюються ЦК України та ЦПК України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтями 1269-1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно п. 7 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

В п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем.

Статтею 212 ЦПК України , передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши та з'ясувавши всі необхідні обставини справи, приймаючи до уваги норми діючого матеріального закону, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1, заінтересована особа Богданівська сільська рада Тульчинського району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення підлягає задоволенню.

Даний факт повністю підтверджений в судовому засіданні. Встановлення даного факту не суперечить діючому законодавству і тягне для заявника юридичні наслідки, які мають для нього значення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3 , 15 , 1216-1218 , 1220-1233 , 1258 , 1265 , 1269-1270 , 1296 , 1297 ЦК України ст.ст. 3 , 4 , 10 , 11 , 57-64 , 88 , 169 , 209 , 214 , 215 , 256 , 259 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2, який помер 07 вересня 2012 року в селищі Улянівка Тульчинського району Вінницької області є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя