Рішення

від 22.12.2010 по справі 2-554/2010

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-554-2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

м. Селидове 22 грудня 2010 року

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Костенко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове в порядку заочного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Гірницької міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Гірницької міської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником автомобілю НОМЕР_1. 14 липня 2006 року він на вказаному автомобілі потрапив у ДТП, яке сталося на перехресті вулиці Донецька та пр. Красноармійський у м.Гірник. Згідно автотехнічної експертизи від 06.05.2009 року причиною ДТП стала неналежна організація регулювання дорожнього руху з боку організації, яка є власником відповідної ділянки дороги і до компентенції якої входить облаштування доріг технічними засобами регулювання дорожнього руху. Відповідно до висновків даної експертизи винним ) ДТП є власник визначеної ділянки автомобільного шляху (ділянка дороги). Згідно ст. 16 ЗУ «Про автоомобільні дороги» вулиці і дороги міст знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комуунальною власністю. Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про автомобільні дороги» органи місцевого самооврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; розміщення технічних і:обів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; відшкодування збитків корисристувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у грядку, визначеному законом. Внаслідок аварії позивачу були спричинені матеріальні збитки. Відповідно до автотоваровідчої експертизи з визначення вартості матеріальних збитків спричинених власнику автомобіля ВАЗ 210990 від 26.10.2006 року йому завдано матеріальну шкоду у розмірі 14591 грн. Крім того, позивачу були завдані моральні страждання. Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 1591 грн., моральну шкоду - 1700 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, пославшись у їх обґрунтування а обставини, викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, наполягала а задоволені його позовних вимог та просила стягнути з відповідача спричинену ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 14591 грн., моральну шкоду у розмірі 1700 грн. та понесені ним витрати по проведенню експертизи у розмірі 250 грн., на сплату судового збору у розмірі 146 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1 170 гри.

Відповідач у судове засідання не з"явився, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Згідно ст.ст. 169, 224 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, вивчивши висновки експертизи, матеріали справи з дослідивши надані докази, (ст. 11 ЦПК України) суд установив наступне:

14 липня 2006 року приблизно о 20 годині на перехресті вулиці Донецька та пр. Красноармійський у м..Гірник сталася ДТП : водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_2 і рухаючись на ньому то автодорозі вул..Донецька м.Гірник в напрямку центра міста на перехресті з пр. Красноармійський у м..Гірник скоїв зіткнення з автомобілю НОМЕР_1, під керуванням Г виступ Г.Ф.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_3, було пошкоджено.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної бо юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992р. №6, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкоду безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про автомобільні дороги» органи місце самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; якість робіт з проектування, будівник реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; відшкодування зо користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Згідно висновку автотехнічної експертизи від 06.05.2009 року у водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Г була відсутня технічна можливість запобігнути ДТП, що свідчить про відсутність в їх фактичних невідповідності вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, які б могли знаходитись у причинному зв»язку з настанням події. Умовою ДТП, яка сприяла настанню пригоди і утворює з нею причинний зв»язок, є неналежна організація регулювання дорожнього руху з боку організації, яка є власником відповідної ділянки дороги і до компентенції якої входить облаштування доріг технічними засобами регулювання дорожнього руху, а також їх утримання в належному експлуатаційному стані, який би забезпечував безпеку учасників дорожнього руху. Відповідно до висновків даної експертизи винним у ДТП є власник визначеної д автомобільного шляху (ділянка дороги).

Згідно листа №02вх1342-24/7 від 22.07.2009 року виконком Селидівської міської ради повідомив, що обов»язки з технічного забезпечення та обслуговування автомобільних шляхів загального користування відносяться до компетенції виконкомів міських та селищних рад, у даному випадку Гірницької міської Висновком №113 експертного автотоварознавчого дослідження по факту спричинення майнової шкоди власнику автомобіля, складеним 26.10.2006р. встановлено, що вартість матеріальної спричиненої власнику автомобіля НОМЕР_4 складає 14591грн.

Згідно ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується держань Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача майнової шкоди розмірі 14841 грн. доказані, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем ОСОБА_1 також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди розмірі 1700 грн.

Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної ш завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична ос; зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошові відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глив фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуван-інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню. П пов'язана із розміром цього відшкодування.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній х неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд дійшов до висновку , що відповідачем за завдану позивачам моральну шкоду є Гірницька міська рада.

Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негатив-яьищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В обгрунтування своїх вимог щодо стягнення моральної шкоди, позивач посилається на те, що після (ТІ в нього погіршився фізичний стан. Автомобіль був потрібний для поїздок йому та членам його родини. І протязі тривалого часу він не експлуатував автомобіль, так як він не був відремонтований, змушений був ;кати додаткові джерела доходів, щоб його відремонтувати. Пошкоджений автомобіль був новим і його пошкодження спричинило позивачу моральні страждання. Позивач погано себе відчував, нервував, загубив ж.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан с:ров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд Е виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 1700 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, кільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, характер винних дій відповідача, ступінь наставших негативних явищ в житті позивача ОСОБА_1, тривалість строку порушення його законних прав, розмір матеріальних втрат, враховуючи сутність позовних вимог, які можливо відновити, суд визначає змір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача в сумі 1000 грн.

У відповідності зі ст.79 ЦГ1К України судові витрати складаються з судового збору та витрат, в'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що в'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведениям судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Згідно зі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої )рони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача на сплату судового збору у мірі 146 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., витрати правову допомогу у розміру 1170 грн., які підлягають стягненню з відповідача, враховуючи вимоги ст.88 К України.

Таким чином, суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, оцінивши представлені в > ст. 60 ЦПК України докази, вивчивши матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача необхідно стягнути : в рахунок відшкодування майнової шкоди -14841 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а також понесені ним, витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., судові витрати у розмірі 146 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 1170 грн.

Керуючись ст.ст.22, 23, 1166, 1167 ЦК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Украіїні», Законом України «Про автомобільні дороги», Законом України «Про благоустрій населених пунктів», ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 169,224,213-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_3 до Гірницької міської ради- задовольнити частково.

Стягнути за рахунок місцевого бюджету на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 14841 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок одну) грн., моральну шкоду в розмірі 1000 (тисяча) грн., та порядку відшкодування судових витрат: витрати по сплаті судового збору у розмірі 146 (сто сорок шість) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн., витрати на правову допомогу 1170 грн. У решті позовних вимог ОСОБА_3 Федоровичу- відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя