Рішення

від 21.12.2016 по справі 456/3055/16-ц

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/3055/16-ц

Провадження № 2/456/1808/2016

РІШЕННЯ

іменем України

21 грудня 2016 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Гулкевича О. В.

при секретарі Кулешник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області, треті особи - Гаражний колектив «Карпати», Департамент інспекції ДАБК у Львівській області про визнання права власності на самочинно збудоване майно,

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на гараж №116 А-1 площею 40,8 кв. м, розташований на земельній ділянці гаражного колективу «Карпати», що знаходиться за адресою: м. Стрий Львівської області, вул. Грабовецька,121Б.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що він з 2008р. є членом гаражного колективу «Карпати». Рішенням виконкому Стрийської міської ради №147 від 21.04.2008р. йому було надано дозвіл на будівництво гаражу площею 6х4 м. Відповідно до цього рішення виготовлено проект забудови, погоджений та затверджений начальником відділу архітектури і містобудування Стрийської міської ради. На земельній ділянці, яка згідно свідоцтва про право власності на земельну ділянку від 17.04.2013 р., виданого реєстраційною службою Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області належить гаражному колективу "Карпати", позивач збудував цегляний гараж на фундаменті з бетонних блоків та з облаштованим підвалом (площа гаража 21,1 кв. м, а площа підвалу 19,7 кв. м), загальна площа гаража становить 40,8 кв. м. Гараж збудований відповідно до плану та розмірів наданої йому земельної ділянки, з незначним відхиленням від проекту в напрямку зменшення його площі. Це зроблено з метою можливості доступу до гаражу для його обслуговування та проведення ремонтних робіт. Незначне відхилення від заданих проектом розмірів стало підставою для визнання збудованого гаражу самочинною забудовою. Збудований гараж відповідає діючим в Україні державними будівельним нормам та протипожежній безпеці, санітарним приписам. Однак, зв'язку з тим, що гараж визнано самочинною забудовою, він змушений звертатися до суду з даним позовом. Вважає, що відхилення від проекту в бік зменшення розмірів гаражу не створює жодних перешкод для власників сусідніх гаражів, членів гаражного колективу. У зв'язку з тим, що гараж №116 площею 40,8 кв. м в даний час являється самочинною забудовою, він не може зареєструвати права власності на нього.

Позивач та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились. Від позивача надійшла заява, в якій він просив розглядати справу за його відсутності, позов вимоги підтримав.

Представник відповідача - Стрийської міської ради Львівської області ОСОБА_3 та представник третьої особи Департаменту ДАБІ ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, подали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, просили прийняти рішення відповідно до вимог законодавства.

Представник третьої особи - голова гаражного кооперативу ОСОБА_5 подав письмову заяву, в якій просив позов ОСОБА_1 задовольнити, не заперечив проти розгляду справи за його відсутності.

Згідно з ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55 , 124 Конституції України та з дотриманням статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно з ч.1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Відповідно до ч.2 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Згідно з ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Згідно з ч.5 ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.2 ст.325 ЦК України, фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Згідно із ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з ч.ч.1,3,5 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 ЦК, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв'язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом.

Пункт 12 постанови передбачає, що у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник (користувач) земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК).

З п.16 Постанови вбачається, що позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі частини третьої статті 376 ЦК, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Стрийської міської ради №147 від 21.04.2008р. ОСОБА_1 дозволено будівництво гаражу загальним розміром 6х4 м в ГК «Карпати» по вул. Грабовецькій.

У 2008р. позивач завершив будівництво гаражу і відтоді ним користується.

З довідки №8 від 20.03.2016р. виданої ГК «Карпати» вбачається, що ОСОБА_1 є членом цього гаражного колективу та йому належить бетонний гараж №116 (колишній №107) побудований в 2008р.; заборгованості з оплати членських внесків немає; ГК не заперечує проти оформлення за ним права власності на цей гараж.

Відповідно до Свідоцтва про право власності №2555700 від 17.04.2013р. (а.с.17) та витягу з Державного реєстру речових прав №2557780 від 17.04.2013р. (а.с.19) ГК «Карпати» належить земельна ділянка по вул.Грабовецькій,121Б площею 0,1668 га, надана для колективного гаражного будівництва, кадастровий номер 4611200000:10:002:0087.

Згідно з технічним паспортом на гараж №116 у ГК «Карпати» по вул. Грабовецькій,121Б в м. Стрий, що виготовлений ФОП ОСОБА_6 на замовлення ОСОБА_1 28.09.2016р., гараж №116 позначений літ. «А-1», загальною площею 40,8 кв. м, складається з: гаражу площею 21,1 кв. м та підвалу площею 19,7 кв. м, інвентаризаційна вартість якого 89089 грн., є самочинно збудованим.

Відповідно до Звіту про проведення технічного обстеження гаража №116 літ. А-1, що знаходиться в ГК «Карпати» по вул.Грабовецькій,121-Б в м. Стрий Львівської області, який виготовлений ФОП ОСОБА_7 05.10.2016р., під час технічного обстеження на предмет визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації були оглянуті основні несучі та огороджувальні конструкції об'єкта і встановлено відповідність вимогам ДБН В.2.3-15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів» та їх готовність до експлуатації.

Отже, судом встановлено, що спірний гараж самочинно побудований позивачем на території гаражного колективу, тобто на земельній ділянці, власником якої є ГК «Карпати», наданій під будівництво й обслуговування цього та інших гаражів членів цього ж колективу, одним з яких є позивач. Відтак, є всі підстави вважати, що позивач як учасник ГК «Карпати» є належним землекористувачем земельної ділянки, на якій розміщений спірний гараж. ГК «Карпати» як власник земельної ділянки, на якій розміщений спірний гараж, не заперечує проти визнання за позивачем права власності на нього.

Так як доказів того, що будівництвом зазначеного гаражу порушені права інших осіб, судом не здобуто гараж збудований відповідно до вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, будівля гаражу придатна для подальшої експлуатації, суд вважає, що є всі підстави визнати за позивачем право власності на цей гараж.

Керуючись ст.ст.10,60,209,212-215,218 ЦПК України, ч.1 ст.328, ч.1 ст.331, ч.3, ч.5 ст.376 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

позов задоволити. Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на гараж №116 позначений літерами «А-1» в технічному паспорті, виготовленому ФОП ОСОБА_6 28.09.2016р., загальною площею 40,8 кв. м, що розташований в Гаражному колективі «Карпати» за адресою: м. Стрий Львівської області, вул. Грабовецька,121 Б.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Стрийський міськрайонний суд. Особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий-суддя ОСОБА_8