Ухвала

від 23.12.2016 по справі 761/30146/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-кп/796/1758/2016 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Категорія ст. 185, ч.1, КК Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року місто Київ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого судді ОСОБА_2

Суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

При секретареві ОСОБА_5 ,

За участі прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисників адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши матеріали кримінального провадження № 22016000000000014 відносно ОСОБА_7 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та захисника адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 2 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 1102 КК України на підставі ч.5 ст. 1102 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 2 вересня 2016 року задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 1102 КК України на підставі ч.5 ст. 1102 КК України.

На обґрунтування суд послався на те, що ОСОБА_7 до повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 1102 КК України добровільно повідомив компетентному органу про незаконну діяльність, а саме про обставини готування ним фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого конституцією України за попередньою змовою групою осіб, сприяв її припиненню; в його діях не вбачається ознак вчинення діяння у складі організованої групи та ознак керівника такої групи; складу інших злочинів в його діяннях нема; шкоди внаслідок його дій не завдано; цивільний позов не заявлено; потерпілі відсутні.

Не погодившись зі вказаним рішенням, прокурор у кримінальному провадженні прокурор відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на це рішення, просив його скасувати, відмовити в задоволенні вказаного подання та повернути матеріали кримінального провадження для продовження досудового розслідування загальним порядком .

На обґрунтування прокурор зауважує, що ухвалюючи оскаржене ним рішення, суд першої інстанції залишив без уваги низку істотних для правильного і законного рішення по суті подання обставин, які прямо вказані в матеріалах кримінального провадження та були незаперечно встановлені в суді першої інстанції.

Зокрема, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що офіційно за документами ОСОБА_7 був затриманий о 1930 годині 28 квітня 2016 року, як вказано протоколі затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 1102 КК України.

Більше того, в подальшому ОСОБА_7 подавав скаргу на незаконний характер його затримання і під час її розгляду слідчим суддею твердив, що будь-яких кримінальних правопорушень не вчиняв.

Отже, відомості, викладені в поданні прокурора ОСОБА_11 та оскарженій ухвалі про добровільний характер прибуття ОСОБА_7 до органу досудового розслідування та добровільне повідомлення ним про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 14 та ч. 3 ст. 1102 КК України не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, і вже тому дія ч.5 ст. 1102 КК України на ОСОБА_7 не може бути поширена.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що відповідно до оголошеної підозри, ОСОБА_7 безпосередньо керував будівництвом житла на території АР Крим, в тому числі і призначеного для безоплатного виділення працівникам ФСБ та МВС РФ, що ставить під сумнів передчасні висновки прокурора ОСОБА_11 та суду першої інстанції про відсутність ознаки вчинення кримінального правопорушення організованою групою і, відповідно, ролі ОСОБА_7 як керівника цієї групи, і з цих підстав дія ч.5 ст. 1102 КК України на нього також поширенню не підлягає.

Заслухавши доповідь судді, виступи прокурора на підтримку апеляційних вимог, а ОСОБА_7 та захисників адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , - проти їх задоволення, провівши судові дебати, перевіривши та обговоривши доводи учасників апеляційного провадження в сукупності з матеріалами кримінального провадження і судового провадження за поданням прокурора ОСОБА_11 , а також додатково наданих письмових заперечень сторони захисту на апеляційну скаргу, колегія суддів визнає наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 1102 КК України, особа, крім керівника організованої групи, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені цією статтею, якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно заявила про те, що сталося, органу, службова особа якого наділена законом правом повідомляти про підозру , про відповідну незаконну діяльність або іншим чином сприяла її припиненню або запобіганню злочину, який вона фінансувала або вчиненню якого сприяла, за умови, що в її діях нема складу іншого злочину.

Клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності прокурором ОСОБА_11 датовано 25 серпня 2016 року.( т.1, а.с. 4).

Того ж дня ОСОБА_7 підписав розписку, в якій засвідчив ознайомлення з цим клопотанням та відсутність у нього заперечень відносно його змісту і скерування до суду (т.1, а.с. 14), а також надав письмову згоду на звільнення від кримінальної відповідальності. (т.1, а.с. 15).

Того ж дня до Шевченківського районного суду міста Києва прокурор ОСОБА_11 спрямував клопотання, згоду ОСОБА_7 на звільнення від кримінальної відповідальності, протокол роз`яснення підозрюваному права на звільнення від кримінальної відповідальності та розписку підозрюваного, а всього на 18 аркушах. (т.1, а.с. 1)

На підставі саме цих матеріалів суд 2 вересня 2016 року ухвалив задовольнити згадане клопотання.

Втім, вже 8 вересня 2016 року прокурор ОСОБА_11 направив до суду для приєднання до матеріалів клопотання також два томи матеріалів кримінального провадження № 22016000000000014 відносно ОСОБА_7 , в тому числі т.1 на 247 аркушах і т.2 на 76 аркушах.

Отже доводи апелянта, які ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, не можуть бути взяті до уваги, бо ці матеріали судом першої інстанції, відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства, досліджені не були і не могли досліджуватися, таким чином і суд апеляційної інстанції не може ці доводи досліджувати та обґрунтовувати ними свої висновки, хоча для апеляційного розгляду вони були отримані.

Ст. 1102 КК України, якою встановлена кримінальна відповідальність за вчинення дій, що були інкриміновані ОСОБА_7 , введена в дію Законом № 1183-VIIвід 19 червня 2016 року.

Відповідно до змісту клопотання прокурора ОСОБА_11 , ОСОБА_7 вступив у попередню змову в невстановлений час невстановленому місці з невстановленими особами та почав готування до фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, у зв`язку з чим його діяльність кваліфікована цим прокурором за ч.1 ст. 14 та ч.3 ст. 1102 КК України.

Тут же зроблені висновки про відсутність в діях ОСОБА_7 ознак будь-яких інших кримінальних правопорушень, а також відсутність будь-якої шкоди та потерпілих у цьому кримінальному провадженні.

У цьому ж протоколі наголошується, що ОСОБА_7 28 квітня 2016 року добровільно прибув до органу досудового розслідування та в ході допиту як свідок у кримінальному провадженні добровільно повідомив про обставини готування ним фінансування дій, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленому Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб.

Вивчення повного тексту цього клопотання показує, що в ньому повністю відсутні будь-які згадки про затримання ОСОБА_7 у будь-який час дня 28 квітня 2016 року, а не добровільний характер його з`явлення у компетентний орган, про будь-які дії працівників органу досудового розслідування з ним до того моменту, як він був допитаний як свідок, про будь-які оскарження ним обставин затримання до слідчого судді, невизнання ним в повному обсязі своєї провини під час розглядів слідчими суддями питань щодо обрання та продовження запобіжних заходів. Цитовані в клопотанні витяги з показань ОСОБА_7 на досудовому розслідуванні, навпаки, показують, що він не визнавав своєї провини лише в організації вчинення кримінального правопорушення, посилався на провідну роль підлеглих йому керівників підприємств, розташованих на території АР Крим та висловлювання ним лише згоди на запропоновані ними дії.

Саме ці обставини судом першої інстанції під час підготовчого засідання були досить повно, всебічно, об`єктивно та неупереджено досліджені, повно та правильно викладені в оскаржуваній ухвалі, отримали відповідну оцінку в плані належності, допустимості, відносності, достовірності та достатності для висновків по суті подання.

Ці висновки суд першої інстанції належно обґрунтував і вмотивував.

На цій стадії кримінального провадження судова колегія немає повноважень досліджувати матеріали кримінального провадження, на які послався в апеляційній скарзі прокурор та давати іншу оцінку доказам, які оцінив суд першої інстанції.

До того ж, в апеляційному засіданні встановлено, що саме прокурор ОСОБА_6 узгодив зміну підозри ОСОБА_7 , яка покладена в основу клопотання прокурора ОСОБА_11 , тобто саме ОСОБА_6 заздалегідь знав про те, що ОСОБА_7 не інкриміновано ролі організатора готування до вчинення кримінального правопорушення організованою групою осіб, що цією підозрою констатуються покладені згодом в основу клопотання прокурора ОСОБА_11 факти добровільного з`явлення ОСОБА_7 до компетентного органу та добровільного повідомлення ним про готування до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 1102 КК України.

В силу викладеного, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає,

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 2 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 14, ч.3 ст. 1102 КК України на підставі ч.5 ст. 1102 КК України залишити без задоволення, а вказану ухвалу суду першої інстанції, - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців від дня проголошення.

Судді: