Рішення

від 21.12.2016 по справі 630/489/16-ц

ЛЮБОТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 630/489/16-ц

Провадження № 2/630/333/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.,

за участю секретаря Косенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 міської ради Харківської області, третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

• Визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_3 міської ради Харківської області від 25 грудня 2012 року № 482 про надання в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 110-Б, площею 0,0184 га, кадастровий № 6311200000:31:055:0513;

• Визнати договір оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 110-Б, площею 0,0184 га, кадастровий № 6311200000:31:055:0513, укладений між ОСОБА_3 міською радою Харківської області та ОСОБА_2 07 квітня 2014 року, недійсним;

• Усунути перешкоди у користуванні об'єктами права власності нерухомого майна та зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати кіоск з фундаменту магазину літ. «В-1», що розташований за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 112;

• Судові витрати розподілити у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

В обґрунтування позову представник позивача ОСОБА_4 вказував, що ОСОБА_1 належить магазин № 5, розташований за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 112, до складу якого входять наступні будівлі: магазин літ. «А-1» площею 196,1 кв.м, пункт прийому літ. «Б», магазин літ. «В-1» площею 40,4 кв.м, майстерня літ. «Д-1» площею 20,9 кв.м, сарай літ. «Е», ворота № 1; та право власності на цей об'єкт до нього перейшло від Приватного підприємства «Дар'я». Але позивач не може повноцінно користуватися своїм майном через те, що на фундаменті магазину літ. «В-1», який разом з майстернею літ. «Д-1» та сараєм літ. «Е» є єдиною будівлею, відповідачем ОСОБА_2 був встановлений кіоск. Більш того, земельну ділянку під будівлею магазину літ. «В-1», майстерні літ. «Д-1» та сараю літ. «Е» було передано ОСОБА_3 міською радою Харківської області в оренду ОСОБА_2 на підставі рішення № 482 від 25 грудня 2012 року. Такі дії відповідачів позивач розцінює як незаконні, оскільки ними порушується його право власності на об'єкти нерухомого майна, та для відновлення його права слід визнати рішення незаконним, договір оренди недійсним та зобов'язати відповідача демонтувати встановлений кіоск.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. В доповнення до обставин, викладених в позові, ОСОБА_4 пояснив суду, що у 2012 році на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Люботин, вул. Шевченка,112 та яким наразі володіє позивач, на підставі рішення господарського суду Харківської області було визнано право власності за ФДМУ. В подальшому всі будівлі, які входять до складу магазину № 5, були продані Фондом держмайна України Приватному підприємству «Дар'я». Таким чином, на думку представника позивача, ще у 2012 році право користування земельною ділянкою ще у 2012 році перейшло до ФДМУ як власника нерухомого майна. Але, як з'ясувалось згодом, частину земельної ділянки ОСОБА_3 міська рада Харківської області передала в оренду відповідачу ОСОБА_2, змінивши при цьому адресу.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечував та просив в їх задоволенні відмовити. В своїх пояснення представник ОСОБА_5 посилався на обставини, викладені ним у письмових запереченнях проти позову, зокрема на таке. Ще у 2002 році ОСОБА_2 отримала дозвіл від ОСОБА_3 міської ради Харківської області на розробку проектно-кошторисної документації для будівництва магазину в м. Люботин по вул. Шевченка, 110-Б. У 2003 році ОСОБА_2 було надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва магазину та тимчасового розміщення торгівельного кіоску по вул. Шевченка, 110-Б. Лише 25 грудня 2012 року рішенням ОСОБА_3 міської ради Харківської області № 482 був затверджений проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування магазину за адресою: м. Люботин, вул. Шевченка, 110-Б, яку в квітні 2014 року відповідач отримала в оренду. На вказаній земельній ділянці розміщені магазин літ. «В-1» і майстерня літ. «Д-1», які ОСОБА_2 31 липня 2002 року придбала в якості будівельних матеріалів у ОСОБА_3 Державного комерційно-виробничого підприємства Південної залізниці. Представник ОСОБА_5 також наголошував на тому, що ОСОБА_1 у незаконний спосіб отримав у власність об'єкти нерухомого майна від ПП «Дар'я», яке не мало право без згоди Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області здійснювати відчуження нерухомого майна єдиного майнового комплексу колишнього ОСОБА_3 Державного комерційно-виробничого підприємства Південної залізниці.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 міської ради Харківської області ОСОБА_6 проти позову ОСОБА_1 заперечувала та просила в його задоволенні відмовити. В своїх поясненнях ОСОБА_6 посилалася на обставини, викладені в письмових запереченнях, поданих міською радою, зокрема про наступне. ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_3 Державного комерційно-виробничого підприємства Південної залізниці в 2002 році нежитлові будівлі як будівельні матеріали, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру. В поданій до міської ради заяві ОСОБА_2 просила надати їй дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, адреса якої була вказана як вул. Шевченка, 110-Б. До заяви вона додала висновок про можливість реконструкції магазину за цією адресою. Тому при прийнятті рішення у 2002 році про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки міська рада фактично присвоїла їй відповідну адресу - м. Люботин, вул. Шевченка, 110-Б. Визначену земельну ділянку у 2012 році на підставі рішення міської ради було передано в оренду ОСОБА_2 для будівництва магазину, а згодом, 07 квітня 2014 року, був підписаний з нею відповідний договір. Представник ОСОБА_6 також пояснила, що ОСОБА_3 міська рада Харківської області при прийняття оскаржуваного рішення діяла правомірно, хоча й не надала значення рішенню господарського суду про визнання права власності за ФДМУ на будівлі колишнього ОСОБА_3 державного комерційно-виробничого підприємства Південної залізниці, так як фактично не приймала участі в розгляді тієї справи.

Третя особа, Регіональне відділення Фонду державного майна України, в судове засідання не з'явилась, про причини своєї неявки та свого ставлення до предмету спору не повідомила.

В судовому засіданні, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів інвентаризаційної справи КП «ОСОБА_3 БТІ» № 9186 на магазин № 5, розташований за адресою: м. Люботин, вул. Шевченка, 112, витребуваної для огляду за клопотанням представника позивача ОСОБА_4, технічними працівниками БТІ на підставі звернення начальника ОСОБА_3 Державного комерційно-виробничого підприємства Південної залізниці від 25 липня 2003 року було проведено інвентаризацію будівель, які входять до складу магазину. Так, станом на серпень 2003 року на земельній ділянці за адресою: м. Люботин, вул. Шевченка, 112, були розташовані наступні будівлі і споруди: магазин літ. «А-1», пункт прийому літ. «Б», магазин літ. «В-1», майстерня літ. «Д-1», сарай літ. «Е», ворота № 1.

В квітні 2006 року та додатково в червні 2007 року до КП «ОСОБА_3 БТІ» звернулось керівництво Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області з проханням виготовити технічний паспорт на об'єкти нерухомості, що входять до складу цілісного майнового комплексу колишнього ОСОБА_3 Державного комерційно-виробничого підприємства Південної залізниці, який готується до приватизації, зокрема, будівлі магазину № 5, що знаходяться за адресою: м. Люботин, вул. Шевченка, 112.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05 листопада 2012 року, ухваленим в справі № 5023/3752/12 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області до відповідача ОСОБА_3 міська рада Харківської області, було визнано право власності за Державою України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на нежитлові будівлі, розташовані в м. Люботин по вул. Шевченка, 112: магазин літ. «А-1» площею 196,1 кв.м, пункт прийому літ. «Б», магазин літ. «В-1» площею 40,4 кв.м, майстерня літ. «Д-1» площею 20,9 кв.м, сарай літ. «Е», ворота № 1. Рішення суду набрало чинності 16 листопада 2012 року, а вже 21 грудня 2012 року право власності на спірні нежитлові будівлі було зареєстровано за Державою України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 36917607, сформованим 24 грудня 2012 року КП «ОСОБА_3 БТІ», а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 54720397 від 09 березня 2016 року.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Згідно ст.ст. 346, 349 ЦК України право власності на майно припиняється у разі знищення майна лише з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

В представленій суду представником відповідача ОСОБА_5 відповіді Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області № 41-4059 підтверджується те, що єдиний майновий комплекс колишнього ОСОБА_3 Державного комерційно-виробничого підприємства Південної залізниці був придбаний Приватним підприємством «Дар'я» за договором купівлі-продажу № 1324 від 18 вересня 2015 року.

До складу засновників ПП «Дар'я» входив ОСОБА_1 - позивач в даній справі, який скористався своїм правом та вийшов зі складу засновників підприємства, забравши свій вклад зі статутного капіталу підприємства на суму 50000,00 грн. наступним майном: магазин № 5, розташований за адресою: м. Люботин, вул. Шевченка, 112, який складається з магазин літ. «А-1» площею 196,1 кв.м, пункт прийому літ. «Б», магазин літ. «В-1» площею 40,4 кв.м, майстерня літ. «Д-1» площею 20,9 кв.м, сарай літ. «Е», ворота № 1. Підтвердженням цього є рішенням засновників ПП «Дар'я» від 01 березня 2016 року та акт приймання-передачі майна ПП «Дар'я» від 01 березня 2016 року. На підставі вказаних документів право власності на спірні будівлі було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 березня 2016 року на ім'я ОСОБА_1

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Те ж правило закріплено в ч. 2 ст. 120 ЗКУ - якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З представленого позивачем технічного паспорту, виготовленого КП «ОСОБА_3 БТІ» станом на 10 червня 2016 року, вбачається, що на земельній ділянці площею 0,0834 га за адресою: м. Люботин, вул. Шевченка, 112, розташовані магазин літ. «А-1» з напівпідвалами, магазин літ. «Б-1», фундамент магазину літ. «В-1», майстерня літ. «Д-1», яка частково зруйнована, фундамент сараю літ. «Е» з ганком літ. «е», вигрібна яма літ. «Я», ворота № 1, а також металевий кіоск літ. «Ж», встановлений на фундаменті магазину літ. «В-1».

Таким чином, наведені вище обставини засвідчують правомірність виникнення права власності на всі об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: м. Люботин, вул. Шевченка, 112, у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, ПП «Дар'я» та в подальшому ОСОБА_1, а також поетапний перехід до позивача від попередніх власників права користування всією земельною ділянкою, на якій розташовані вказані вище будівлі, та яка перебувала первісно в користуванні у ОСОБА_3 Державного комерційно-виробничого підприємства Південної залізниці.

З іншого боку, відповідачами не підтверджені ті обставини, що в період з 2002 року власники спірних будівель і споруд відмовились від свого права власності через знищення таких об'єктів або їх відчуження.

Представник відповідача ОСОБА_5 наголошував на тому, що ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_3 Державного комерційно-виробничого підприємства Південної залізниці у власність магазин літ. «В-1», який знаходиться за адресою: м. Люботин, вул. Шевченка, 110-Б, на підтвердження чого їй були видані цим підприємством довідка від 13 вересня 2002 року та квитанція до прибуткового касового ордеру № 0000983 від 31 липня 2002 року.

Сторони в даній справі під час надання пояснень підтвердили суду, що предметом спору фактично є одна й та сама будівля - магазин літ. «В-1», який входить до комплексу будівель магазин № 5 і адреса якого в документах БТІ та правовстановлюючих документах відрізняється від документів та рішень органу місцевого самоврядування лише у визначенні номеру, 112 або 110-Б.

Оцінюючи представлені відповідачем ОСОБА_2 довідку від 13 вересня 2002 року та квитанцію № 0000983 від 31 липня 2002 року, суд відкидає доводи відповідача про набуття у власність магазин літ. «В-1», оскільки в цих документах чітко відображено про придбання нею саме будівельних матеріалів, які вона, до речі, могла використати для створення нової будівлі.

Маючи намір здійснити реконструкцію магазину, який, як стверджує ОСОБА_2, вона придбала у ОСОБА_3 Державного комерційно-виробничого підприємства Південної залізниці, відповідач звернулася з відповідною заявою від 23 серпня 2002 року до ОСОБА_3 міської ради Харківської області.

На замовлення ОСОБА_2 від 23 серпня 2002 року представником ОСОБА_3 проектно-виробничого архітектурно-планувального бюро було виконане обстеження одноповерхової нежитлової будівлі лінійним розмірами 10,00м х 3,30м, 5,0м х 3,30м та 6,70м х 4,50м, що фактично збігається з лінійним розмірами будівель магазину літ. «В-1» і майстерні літ. «Д-1», які відображені в матеріалах інвентаризаційної справи № 9186 на магазин № 5, розташований за адресою: м. Люботин, вул. Шевченка, 112. У представленому ОСОБА_3 проектно-виробничим архітектурно-планувальним бюро до ОСОБА_3 міської ради Харківської області висновку від 27 серпня 2002 року зазначено про можливість реконструкції будівлі магазину.

При цьому суд не може залишити без уваги ту обставину, що в резолютивні частині висновку ОСОБА_3 проектно-виробничого архітектурно-планувального бюро від 27 серпня 2002 року, наданому суду для дослідження представником відповідача ОСОБА_5, на відміну від примірника такого самого висновку від 27 серпня 2002 року, наданому суду для дослідження представником ОСОБА_3 міської ради Харківської області, друкований текст про «…надання дозволу на реконструкцію магазину…» змінений у рукописний спосіб на текст «…надання дозволу на нове будівництво магазину…». Це наводить на думки про спробу ОСОБА_2 шляхом підмінити термінів у цьому документи обґрунтувати в майбутньому правомірність набуття у власність новоствореної будівлі магазину на місці магазину літ. «В-1».

В будь-якому разі, під час розгляду справи відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 не надали суду належних доказів виникнення права власності на будівлі колишнього ОСОБА_3 Державного комерційно-виробничого підприємства Південної залізниці, які входили до складу єдиного комплексу - магазин № 5, та реєстрації такого права у встановленому порядку.

Досліджені судом технічний паспорт і матеріали інвентаризаційної справи лише засвідчують те, що на фундаменті магазину літ. «В-1» відповідачем був встановлений тимчасовий торгівельний кіоск. Дозвіл на встановлення малої архітектурної форми на місці майбутнього будівництва, тобто фактично на місці фундаменту магазину літ. «В-1», був наданий ОСОБА_2 рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради Харківської області № 858 від 22 грудня 2003 року. Але в цьому рішенні, як і в рішенні ОСОБА_3 міської ради Харківської області № 808 від 08 жовтня 2002 року, для ОСОБА_2 було передбачено обмеження у можливості використання земельної ділянки лише після оформлення права користування відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України.

Лише 25 грудня 2012 року ОСОБА_3 міська рада Харківської області своїм рішенням № 482 надала у довгострокову оренду ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,0184 га за адресою: м. Люботин, вул. Шевченка, 110-Б, для будівництва та обслуговування магазину.

Відповідний договір оренди земельної ділянки площею 0,0184 га, з кадастровим № 6311200000:31:055:0513, по вул. Шевченка, 110-Б в м. Люботин між ОСОБА_3 міською радою Харківської області і ОСОБА_2 був укладений 07 квітня 2014 року. Реєстрація договору оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права відбулась 30 квітня 2014 року, що підтверджується відповідним витягом № 21358039 від 07 травня 2014 року.

Але фактично ОСОБА_3 міська рада Харківської області на час прийняття 25 грудня 2012 року оспорюваного рішення № 482 була обізнана про розгляд в Господарському суді Харківської області майнових вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, а тим більше про визнання Держави Україна в особі Регіонального відділення Фонду власником об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці, запланованій до передачі в оренду. Неналежне ставлення до наявності рішення суду, яке породжувало відповідні майнові права для власника будівель і споруд колишнього ОСОБА_3 Державного комерційно-виробничого підприємства Південної залізниці, призвело до прийняття відповідачем ОСОБА_3 міською радою Харківської області рішення, яке суперечить Цивільному кодексу України та порушує права позивача, як власника спірних об'єктів та користувача земельної ділянки, на яких вони розміщені.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі ст.ст. 203, 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимоги відповідності змісту правочину вимогам Цивільному кодексу України є підставою недійсності такого правочину в момент вчинення.

На підставі викладеного вище, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування рішення ОСОБА_3 міською радою Харківської області про надання земельної ділянки в оренду та визнає договір оренди недійсним.

З огляду на це, суд також задовольняє вимогу позивача про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом зобов'язання відповідача ОСОБА_2 демонтувати кіоск, який нею встановлений на будівлі магазину літ. «В-1», що належить на праві власності ОСОБА_1, який вправі розпоряджатися та користуватися своїм майном на власний розсуд.

Одночасно суд стягує з відповідачів на користь позивача в рівних частках понесені ним витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст. 15, 16, 20, 21, 203, 316, 319, 328, 331, 334, 377, 391 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_3 міської ради Харківської області від 25 грудня 2012 року № 482 про надання в оренду ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 110-Б, площею 0,0184 га, кадастровий № 6311200000:31:055:0513.

Визнати договір оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 110-Б, площею 0,0184 га, кадастровий № 6311200000:31:055:0513, укладений між ОСОБА_3 міською радою Харківської області та ОСОБА_2 07 квітня 2014 року, недійсним.

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 об'єктами права власності нерухомого майна та зобов'язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, демонтувати металевий кіоск з фундаменту магазину літ. «В-1», що розташований за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Шевченка, 112.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 826,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 міської ради Харківської області, код 04058717, на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 826,80 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. О. Малихін