Рішення

від 25.12.2016 по справі 904/9837/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.2016 Справа № 904/9837/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фауторес", м. Дніпро

до Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення 18 171 грн. 34 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 1/10-16 від 26.10.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фауторес" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради заборгованість в розмірі 18 171 грн. 34 коп., з яких: 14 682 грн. 00 коп. - основний борг; 2 536 грн. 60 коп. - пеня; 704 грн. 74 коп. - інфляційні втрати; 248 грн. 00 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору підряду на відновлювальний ремонт теплоізоляції теплотраси від 23.03.2016р. № 002/16.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Відповідач відзив на позов не надав.

В судовому засіданні 22.11.2016р. представник відповідача проти наявної заборгованості перед позивачем не заперечував.

У призначене судове засідання 20.12.2016р. представник відповідача не з'явився та не надав витребувані судом документи.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника в повідомленні про перерву від 22.11.2016р. (а.с. 47).

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 22.11.2016р. по 20.12.2016р.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

23.03.2016р. між Комунальним підприємством "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фауторес" (підрядник) укладено договір підряду на відновний ремонт теплоізоляції теплотраси № 002/16 (надалі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується здійснити відновлення окремих ділянок теплоізоляції теплових мереж Ду-57мм, Ду-89мм, Ду-108мм, Ду 159мм за адресою вул. Янтарна, 79 кор 6,7 в м. Дніпропетровську.

У пункті 9.1. Договору сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 27.12.2016р.

Відповідно до п. 2.1.2. Договору замовник зобов'язаний своєчасно в порядку та строки, вказані в договорі, здійснити оплату за роботу. Сплатити підряднику додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних внаслідок обставин, які не залежать від підрядника.

За умовами п. 2.1.3. та п. 2.3.2. Договору підрядник зобов'язаний передати замовнику виконану роботу (документацію) за актом здачі-приймання виконаних робіт. Замовник зобов'язаний прийняти виконану підрядником роботу (документацію) за актом здачі-приймання виконаних робіт. У випадку виявлення недоліків письмово заявити про них підряднику.

У розділі 2 Договору сторонами погоджено строк виконання робіт, зокрема: строк виконання робіт та передача замовнику документації складає: 5 робочих днів (пункт 3.1. Договору).

У розділі 4 Договору сторонами визначені вартість робіт та порядок розрахунків, зокрема: ціна робіт за договором є договірною, твердою та визначена на підставі додатку № 1, складає: 147 682 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 2 447 грн. 00 коп. (пункт 4.1. Договору).

Замовник проводить оплату в розмірі 100 %, а саме: 14 682 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20 % - 4 447 грн. 00 коп., за фактом виконаних робіт протягом 3 календарних днів (пункт 4.3. Договору).

Відповідно до п. 4.4. Договору оплата здійснюється в національній валюті (гривні) шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника.

Згідно з п. 5.1. Договору по закінченню робіт підрядник передає замовнику акт виконаних робіт.

Між сторонами підписаний кошторис №1 (додаток №1) до договору підряду №002/16 від 23.03.2016р., згідно якого вартість робіт становить 14 682 грн. 00 коп. Вказаний кошторис підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень.

На виконання умов Договору ТОВ "Фауторес" виконало, а КП "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради прийняло роботи за договором підряду №002/16 від 23.03.2016р. на суму 14 682 грн.00 коп., що підтверджується актом №002/16 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016р. від 31.03.2016р. Зазначений акт приймання підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті прийнятих робіт у визначений Договором строк не виконав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 14 682 грн. 00 коп.

Положеннями п. 6.1 Договору визначено, що у випадку порушення строків оплати робіт замовник зобов'язаний сплатити підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

За розрахунком позивача сума нарахованої пені за період з 04.04.2016р. по 04.10.2016р. складає 2 536 грн. 60 коп.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 704 грн. 74 коп. інфляційних втрат за період з квітня по вересень 2016р. та 248 грн. 00 коп. 3% річних за період з 04.04.2016р. по 28.10.2016р.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 08.08.2016р. № 01/08-8п, в якій вимагав сплатити вартість виконаних будівельних робіт та нараховані позивачем суми пені та інфляційні. Претензія отримана відповідачем 09.08.2016р., проте залишена без відповіді та задоволення (а.с. 22-24, 25).

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, актом прийому виконаних будівельних робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, обґрунтованим розрахунком суми позовних вимог тощо.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на положення пункту 4.3 Договору, ст. ст. 854, 253 Цивільного кодексу України, а також з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів належного виконання позивачем підрядних робіт за договором та прийняття їх відповідачем без зауважень, строк оплати виконаних позивачем робіт на суму 14 682 грн. 00 коп. є таким, що фактично настав.

Але з огляду на те, що у наданих позивачем акті приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016р. не вказано дати його підписання, господарський суд доходить висновку про те, що датою підписання зазначеного акту є 31.03.2016р.

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися із позивачем за виконані роботи до 04.04.2016р. (включно).

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок 3% річних та пені, судом встановлено, що останнім допущено помилку при визначенні періоду нарахування, а саме, відповідні нарахування повинні здійснюватися з 05.04.2016р., а не з 04.04.2016р, як зазначено позивачем.

Проте, згідно перерахунку, виконаного господарським судом, розмір пені та 3% річних є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред'явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення пені та 3% річних в заявленому позивачем розмірі.

Згідно п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.13р. № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховані вищенаведені приписи та виконано розрахунок з урахуванням індексу інфляції, визначеного у місяці, в якому платіж мав бути здійснений, а не у наступному, у зв'язку із чим, згідно перерахунку господарського суду, до стягнення з відповідача підлягають інфляційні в сумі 189 грн. 62 коп. за період з травня по вересень 2016р.В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені договором, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати виконаних позивачем будівельних робіт, чим порушив умови укладеної із позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 14 682 грн. 00 коп. основного боргу, 2 536 грн. 60 коп. пені, 189 грн. 62 коп. інфляційних втрат та 248 грн. 00 коп. 3% річних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, б. 6-Б, код ЄДРПОУ 36639101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фауторес" (49068, м. Дніпро, пл. Новокодацька (Дзержинського), б. 9, кв. 5, код ЄДРПОУ 40085556) 14 682 грн. 00 коп. (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві грн. 00 коп.) основного боргу, 2 536 грн. 60 коп. (дві тисячі п'ятсот тридцять шість грн. 60 коп.) пені, 189 грн. 62 коп. (сто вісімдесят дев'ять грн. 62 коп.) інфляційних втрат, 248 грн. 00 коп. (двісті сорок вісім грн. 00 коп.) 3% річних, 1 338 грн. 94 коп. (одну тисячу триста тридцять вісім грн. 94 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_2

Повне рішення складено - 26.12.16р.