Рішення

від 20.12.2016 по справі 910/20689/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2016Справа №910/20689/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нет Лайн"

про стягнення 32 205,98 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Крепель Д.І. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КМС" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нет Лайн" (відповідач) 32205,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки товарів № КМ-055 від 15.01.2015, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 32205,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 порушено провадження по справі № 910/20689/16 та призначено її до розгляду на 01.12.2016.

01.12.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2016 розгляд справи №910/20689/16 на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 20.12.2016.

14.12.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення та документи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 20.12.2016 надав пояснення по суті позову, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 20.12.2016 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Також відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, враховуючи встановлені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, в судовому засіданні 20.12.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КМС" (постачальником, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нет Лайн" (покупцем, відповідачем) укладено договір поставки товарів №КМ-055 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти продукцію (далі - товар) на умовах, визначених в цьому договорі.

Право власності на товар переходить до покупця після отримання товару на підставі видаткової накладної постачальника. Постачальник зобов'язується передати з товаром наступні документи на поставлений товар: податкову накладну, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника, та, якщо вимагає діюче законодавство, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних; накладну на товар, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника; рахунок-фактуру, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника (п. 3.2., п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника або спосіб, що не заборонений чинним законодавством України.

Згідно із п. 4.2. договору, покупець сплачує постачальнику кошти не пізніше 14 робочих днів від дати відповідного рахунка- фактури або 100% передоплати.

Днем оплати є день зарахування грошових коштів на поточній рахунок постачальника (п. 4.3. договору).

Пунктом 6.1. договору передбачено, що приймання-передача товару здійснюється повноважними представниками сторін.

Відповідно до п. 6.2. договору, оформлення приймання-передачі товару здійснюється шляхом підписання представниками сторін видаткових накладних та інших товаросупроводжувальних документів.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2015 року. Дія договору має бути продовжена на 1 (один) рік, якщо протягом 10 (десяти) робочих днів після дати, вказаної в п. 12.1 договору, жодна із сторін не ініціювала розірвання цього договору (п. 12.1. , п. 12.3. договору).

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 32205,98 грн., що підтверджується видатковими накладними № 106345 від 19.05.2016 на суму 3717,85 грн., № 106762 від 26.05.2016 на суму 3930,00 грн., № 107142 від 03.06.2016 на суму 4470,29 грн., № 107175 від 03.06.2016 на суму 3504,00 грн., № 107386 від 09.06.2016 на суму 3610,20 грн., № 107494 від 13.06.2016 на суму 8401,61 грн., №107541 від 14.06.2016 на суму 2193,10 грн., № 107551 від 14.06.2016 на суму 2378,93 грн.

Поставлений згідно вищевказаних видаткових накладних товар на суму 32205,98 грн. отриманий уповноваженою особою відповідача на підставі генеральної довіреності вих. №11/21 від 20.11.2016 на отримання товарно-матеріальних цінностей за договором поставки товарів №КМ-055 від 15.01.2015 у розмірі 32205,98 грн.

Відповідач, в порушення умов договору, не виконав взятого на себе зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку із чим, у відповідача утворилась заборгованість за договором поставки товарів № КМ-055 від 15.01.2015 у розмірі 32205,98 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як підтверджено матеріалами справи, позивачем на виконання умов договору №45 від 04.01.2016 поставлено відповідачу, а останнім прийнято продукцію на загальну суму 32205,98 грн., що підтверджується видатковими накладними № 106345 від 19.05.2016, №106762 від 26.05.2016, № 107142 від 03.06.2016, № 107175 від 03.06.2016, № 107386 від 09.06.2016, № 107494 від 13.06.2016, № 107541 від 14.06.2016, № 107551 від 14.06.2016 та генеральною довіреністю вих. №11/21 від 20.11.2016 на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки товарів № КМ-055 від 15.01.2015 в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки товарів № КМ-055 від 15.01.2015 у розмірі 32205,98 грн. належним чином доведена та документально підтверджена.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки, невиконане зобов'язання за договором у розмірі 32205,98 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє повністю позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 32205,98 грн.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КМС".

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Отже, судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об'єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

На підтвердження надання адвокатських послуг, позивачем надано договір про надання правової допомоги від 09.11.2016 року, укладений між позивачем та адвокатом Крепель Д.І.

Здійснення позивачем оплати послуг адвоката у розмірі 5000,00 грн. на користь адвоката Крепель Д.І. підтверджується платіжним дорученням №4951 від 29.11.2016 та банківською випискою.

У матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4191/10 від 17.06.2010, виданого Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури на ім'я Крепель Дмитра Ігоровича. Інтереси позивача у даній справі представлялись адвокатом Крепель Д.І.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем підтверджено оплату витрат на правову допомогу, надано докази фактичного перерахування коштів адвокату на підставі договору, приймаючи до уваги співрозмірність винагороди за адвокатські послуги в розмірі 5000,00 грн. з обсягом наданих послуг та ціною позову, витрати послуг адвоката у розмірі 5000,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нет Лайн" (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34, код ЄДРПОУ 24722726) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМС" (07300, Київська обл., Вишгородський район, місто Вишгород, ПРОММАЙДАН БАЗА ЗАТ "КИЇВГІДРОМОНТАЖ", код ЄДРПОУ 32119475) суму боргу за договором поставки у розмірі 32205,98 грн., витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн. та судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2016.

Суддя С.О. Турчин