Рішення

від 20.12.2016 по справі 910/20942/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.2016Справа №910/20942/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/20942/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АБ-Трейд», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ-Арматура», м. Київ,

про стягнення 21 972,11 грн.,

за участю представників:

позивача - Альонкіна А.І. (довіреність 14.11.2016 № 14-11/16);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АБ-Трейд» (далі - ТОВ «АБ-Трейд») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою «НВП «САБ-Арматура» (далі - ТОВ «НВП «САБ-Арматура») про стягнення за неналежне виконання умов договору транспортного експедирування від 04.01.2016 № 3603-ВП (далі - Договір): 7 246,26 грн. основної заборгованості; 946,71 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ; 13 382,82 грн. пені згідно підпункту 5.2.12 пункту 5.2 Договору; 106,36 грн. 3% річних; 289,96 грн. втрат від інфляції, а всього 21 972,11 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2016 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 13.12.2016.

08.12.2016 позивач подав суду додаткові письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 13.12.2016 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомлення з матеріалами справи; представник позивача заперечив проти клопотання; представники сторін заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Суд визнав клопотання сторін обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та визнав за необхідне оголосити перерву у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 було продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та оголошено перерву у судовому засіданні до 20.12.2016.

Представник позивача у судовому засіданні 20.12.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, про дачу, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвала Господарського суду міста Києва була надіслана учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 20.12.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.01.2016 ТОВ «АБ-Трейд» (експедитор) і ТОВ «НВП «Саб-Арматура» (клієнт) було укладено Договір, за умовами якого:

- експедитор зобов'язується за дорученням клієнта та за його рахунок виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, що визначені у пункті 1.2 Договору, а клієнт зобов'язується приймати належним чином надані послуги та здійснювати їх оплату у порядку, передбаченому Договором (пункт 1.1 Договору);

- клієнт повинен здійснити оплату вартості послуг у розмірі, що буде погоджений сторонами у відповідній заявці, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора протягом п'яти банківських днів з моменту підписання клієнтом акта та отримання від експедитора рахунку-фактури. Експедитор має право направити клієнту рахунок-фактуру та/або акт з використанням засобів факсимільного та/або електронного зв'язку. Направлені у такий спосіб рахунок-фактура та/або акт мають силу оригіналу. В окремих випадках сторони за взаємною згодою можуть змінити порядок оплати послуг експедитора, визначивши його у відповідній заявці (пункт 4.1 Договору);

- Договір набуває чинності з дня підписання сторонами та діє до 31.12.2016 включно, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором. Якщо жодна зі сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору письмово не попередить іншу сторону про розірвання Договору, дія Договору автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік (пункт 8.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Шпільковським А.П., який діяв на підставі статуту, та від відповідача - директором Соловеєм О.Б., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 929 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Отже, укладений позивачем і відповідачем договір за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Відповідно до статті 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

TOB «АБ-Трейд» надало ТОВ «НВП «САБ-Арматура» послуги на виконання умов Договору на суму 8 052,50 грн., що підтверджується такими актами надання послуг:

- від 30.05.2016 № 4687 на суму 970 грн.;

- від 27.05.2016 № 4595 на суму 1 035 грн.;

- від 26.05.2016 № 4554 на суму 1 397,50 грн.;

- від 30.05.2016 № 4701 на суму 1 700 грн.;

- від 31.05.2016 № 4782 на суму 718,75 грн.;

- від 02.06.2016 № 4900 на суму 1 322,50 грн.;

- від 03.06.2016 № 4971 на суму 987,50 грн.

Вказані акти підписані повноважними представниками сторін і скріплені печаткою позивача без зауважень.

Позивач здійснив зарахування грошових коштів, отриманих від відповідача як переплата за іншими правочинами, а саме: 253,74 грн. (договір від 24.11.2015 № 737); 552,50 грн. (договір від 04.01.2016 № 3603-ВП).

Таким чином, сума заборгованості за Договором склала 7 246,26 грн. (8 052,50 грн. -253,74 грн. - 552,50 грн.).

25.10.2015 позивач надіслав відповідачу претензію № 25/10/16-1, в якій вимагав сплатити заборгованість. Проте, вказана претензія була залишена без відповіді та належного реагування.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги складає 7 246,26 грн.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 7 246,26 грн. є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 289,96 грн. втрат від інфляції, 106,36 грн. 3% річних, 946,71 грн. пені та 13 382,82 грн. пені. Позивач визначає період прострочення з 02.06.2016 по 10.11.2016.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3 % річних і втрат від інфляції, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні та вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що ж до пені, то слід вказати таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2.12 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати клієнтом рахунку експедитора, клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період за який сплачується пеня, та додатково один відсоток від загальної вартості послуг за кожен день прострочення. Пеня сплачується за весь період прострочення.

Таким чином, позивачем заявлено до стягнення за одне й те саме цивільне правопорушення дві пені.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже, нарахування та стягнення пені у сумі 13 382,82 грн. є порушенням статті 61 Конституції України, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 13 382,82 грн. та задовольнити позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 946,71 грн.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ-Арматура» (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, офіс 303; ідентифікаційний код: 39115152) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АБ-Трейд» (03049, м. Київ, вул. Курська, 13-А, кв. 1; фактична адреса: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 9, корп. 1Ф, оф. 226; ідентифікаційний код: 37392417): 7 246 (сім тисяч двісті сорок шість) грн. 26 грн. боргу; 946 (дев'ятсот сорок шість) грн. 71 коп. пені; 106 (сто шість) грн. 36 коп. 3 % річних; 289 (двісті вісімдесят дев'ять) грн. 96 коп. втрат від інфляції та 538 (п'ятсот тридцять вісім) грн. 68 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 26.12.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук