Рішення

від 22.12.2016 по справі 910/21429/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2016Справа №910/21429/16

За позовом Приватного підприємства «Лібра-Трейд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтікс»

про стягнення 32911,04 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Блохін Ю.М. (керівник);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Приватне підприємство «Лібра-Трейд» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтікс» про стягнення заборгованості за Договором поставки №0307Н від 03.07.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання зазначеного договору, поставив відповідачеві товар, однак відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору отриманий товар оплатив лише частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 27576,02 грн.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість пеню в розмірі 4147,69 грн., 3% річних в сумі 393,95 грн. та інфляційні втрати в розмірі 793,38 грн. за порушення грошового зобов'язання.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 32911,04 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елтікс» (далі - відповідач, покупець) та Приватним підприємством «Лібра-Трейд» (далі - позивач, постачальник) укладено Договір №0307Н, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець зобов'язується приймати, розміщувати в торговій мережі, реалізовувати кінцевому покупцю (споживачу) і оплачувати продукцію (далі - товар) на умовах дійсного договору.

Відповідно до п.2.1 Договору, ціна та асортимент товару, що поставляється постачальником, затверджується специфікацією товару на підставі пропозиції постачальника. Специфікація є невід'ємною частиною дійсного договору.

Згідно з п.2.5 Договору, прийом товару здійснюється представником покупця по кількісним, якісним показникам, зазначеним в супровідних документах.

Умовами пункту 2.6 Договору визначено, що Претензії по поставці (недостача, бій, втрата товарного виду та ін.) фіксуються в момент прийому товару і оформлюються окремим актом або шляхом внесення змін до накладної. Акт або накладна затверджуються підписами уповноважених представників покупця і постачальника. Претензії щодо прихованих товарних дефектів (недостача, бій, втрата товарного вигляду та ін.) приймаються постачальником протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару. У випадку якщо супровідні документи про поставці мають помилки, розбіжності, постачальник зобов'язується виправити вказані недоліки до кінця поточного місяця.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що покупець здійснює оплату кожної партії товару з відстрочкою у 15 (п'ятнадцять) календарних днів від дати поставки товару шляхом перерахування покупцем грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника. Датою поставки товару вважається дата підписання товарної накладної представником покупця. Датою оплати вважається день, в якому сума коштів, належних до сплати, списується з рахунків покупця.

Відповідно до п.п.5.1., 5.2 Договору, покупець зобов'язується приймати товар у встановленому дійсним договором порядку. Проводити оплату товару на умовах дійсного договору або його додатків.

Згідно з п.5.3 Договору, постачальник зобов'язується поставляти товар покупцеві в асортименті та кількості у відповідності до специфікацій на підставі замовлення.

Пунктом 6.4. Договору передбачено, що у випадку невиконання покупцем п.3.1, при умові відсутності порушень, передбачених п.3.4 з боку постачальника, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п.9.1 Договору, дійсний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2014.

Додатковою угодою №1 від 31.12.2014 до Договору №0307Н від 03.07.2014 сторони погодили продовжити строк дії договору до 31.12.2015.

У подальшому, Додатковою угодою №2 від 31.12.2015 до Договору №0307Н від 03.07.2014 сторони погодили внести зміни до п.3.1 Договору, виклавши його у наступній редакції: покупець проводить оплату кожної партії товару, тільки в розрахункові дні покупця - робочі вівторок та п'ятницю, з відстрочкою в 21 (двадцять один) календарний день від дати поставки товару. Оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника. Датою поставки товару вважається дата підписання товарної накладної представником покупця. Датою оплати вважається день, в котрому сума коштів, належних до сплати, списується з рахунку покупця.

Разом з тим, цією ж додатковою угодою сторони погодили продовжити строк дії договору до 31.12.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов зазначеного договору поставляв відповідачеві товар на підставі видаткових накладних №5617 від 26.04.2016, №5196 від 19.04.2016, №6031 від 03.05.2016, №6168 від 05.05.2016, №6426 від 10.05.2016, №6768 від 17.05.2016 на загальну суму 32543,14 грн., копії зазначених видаткових накладних наявні у матеріалах справи.

Однак відповідач поставлений товар оплатив лише частково, в зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 27576,02 грн., що підтверджується, зокрема, наявною в матеріалах справи довідкою про стан заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтікс» перед позивачем станом на 21.12.2016, відповідно до якої заборгованість відповідача становить 27576,02 грн., крім того, наявність заборгованості відповідача також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Положеннями ст.712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт існування заборгованості в розмірі 27576,02 грн. належним чином підтверджений матеріалами справи.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 27576,02 грн. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, п.6.4 Договору передбачено, що у випадку невиконання покупцем п.3.1, при умові відсутності порушень, передбачених п.3.4 з боку постачальника, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за видатковою накладною №5617 від 26.04.2016 за період з 11.05.2016 по 07.11.2016, за видатковою накладною №5196 від 19.04.2016 за період з 05.05.2016 по 07.11.2016, за видатковою накладною №6031 від 03.05.2016 за період з 19.05.2016 по 07.11.2016, за видатковою накладною №6168 від 05.05.2016 за період з 21.05.2016 по 07.11.2016, за видатковою накладною №6426 від 10.05.2016 за період з 26.05.2016 по 07.11.2016, за видатковою накладною №6768 від 17.05.2016 за період з 02.06.2016 по 07.11.2016 відповідно до якого сума пені становить 4147,69 грн., сума 3% річних складає 393,95 та сума інфляційних втрат становить 793,38 грн. судом встановлено, що позивачем невірно визначено періоди нарахування штрафних санкцій, оскільки Додатковою угодою №2 від 31.12.2015 до Договору №0307Н від 03.07.2014 сторони погодили відстрочення платежу на 21 календарний день від дати поставки товару, в той час як датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної.

Відтак суд вважає за необхідне зменшити періоди нарахування штрафних санкцій, та відповідно до проведених судом розрахунків за видатковою накладною №5617 від 26.04.2016 за період з 18.05.2016 по 07.11.2016, за видатковою накладною №5196 від 19.04.2016 за період з 11.05.2016 по 07.11.2016, за видатковою накладною №6031 від 03.05.2016 за період з 25.05.2016 по 07.11.2016, за видатковою накладною №6168 від 05.05.2016 за період з 27.05.2016 по 07.11.2016, за видатковою накладною №6426 від 10.05.2016 за період з 01.06.2016 по 07.11.2016, за видатковою накладною №6768 від 17.05.2016 за період з 08.06.2016 по 07.11.2016 сума пені становить 4040,15 грн., сума 3% річних складає 380,57 та сума інфляційних втрат становить 793,38 грн.

Оскільки сторонами не надано доказів оплати відповідачем існуючої заборгованості, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій та стягнення з останнього зазначених сум у відповідності до розрахунків проведених судом.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтікс» (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 29; ідентифікаційний код 23730511) на користь Приватного підприємства «Лібра-Трейд» (02140, м. Київ, просп. М. Бажана, буд. 10-А; ідентифікаційний код 35932074) 27576 (двадцять сім тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 02 коп. заборгованості, 4040 (чотири тисячi сорок) грн. 15 коп. пені, 380 (триста вісімдесят) грн. 57 коп. 3% річних, 793 (сімсот дев'яносто три) грн. 38 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 94 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 26.12.2016

Суддя Я.В. Маринченко