Рішення

від 14.12.2016 по справі 911/3579/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2016 р. Справа № 911/3579/16

За позовом Публічного акціонерного товариства В«Державна продовольчо-зернова корпорація УкраїниВ» , м. Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю В«Хлібозавод БогданнівськийВ» , Київська обл.,

м. Бровари

про стягнення 2 269 337 грн. 59 коп.

Суддя- Мальована Л.Я.

Представники сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 875 від 28.12.2015 р.);

відповідача - не з'явився;

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2 269 337 грн. 59 коп. заборгованості за договором № 378 від 28.08.2015 року поставки власної продукції, з яких: 857 029 грн. 60 коп. - основний борг, 1 070 823 грн. 27 коп. - пеня, 255 640 грн. 00 коп. - 7 % штрафу, 61 325 грн. 33 коп. - інфляційні втрати, 24 513 грн. 39 коп. - 3% річних.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, хоча про місце і час розгляду справи був належним чином повідомлений судом, вимоги суду викладені в ухвалах від 07.11.2016 року та 30.11.2016 року не виконав.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

28.08.2015 року між ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та ТОВ «Хлібозавод Богданнівський» було укладено договір поставки власної продукції № 378, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупця борошно пшеничне (надалі - Товар) в строки обумовлені даним Договором, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар відповідно до умов даного Договору і Специфікацій, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору Товар за даним Договором поставляється (передається) партіями згідно з встановленими нормами відвантаження, протягом періоду вказаного в Специфікаціях.

Згідно з п. 1.4 Договору передбачено, що найменування, кількість, вартість, місце поставки, строк передачі Товару, умови оплати визначається Сторонами в окремих Специфікаціях на кожну окрему партію Товару.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна вартість даного Договору становить суму вартостей всіх поставлених партій Товару протягом строку дії цього Договору.

Додатковою угодою № 1 від 22.10.2015 року до договору сторони дійшли згоди викласти п. 5.1. договору в наступній редакції: порядок розрахунків визначається у відповідній специфікації по кожній окремій партії товару.

На виконання умов договору Позивачем було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 4 917 009 грн. 90 коп., що підтверджується видатковими накладними, погодженими та підписаними Відповідачем, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати заборгованості належним чином не виконав частково сплатив суму боргу в розмірі 4 059 980 грн. 30 коп., в зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 857 029 грн. 60 коп.

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 857 029 грн. 60 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 61 325 грн. 33 коп. інфляційних втрат та 24 513 грн. 39 коп. 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ № 16/587-22/430 від 31.08.2011 року та інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року.

Враховуючи обставини справи, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 61 325 грн. 33 коп. інфляційних втрат та 24 513 грн. 39 коп. 3 % річних, які нараховані відповідно до вимог закону та умов договору.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 255 640 грн. 00 коп. штрафу та 1 070 823 грн. 27 коп. пені.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до п. 7.3. Договору у випадку несвоєчасної оплати Товару згідно умов даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику на вимогу останнього пеню у розмірі 0,3% загальної вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості товару за даним договором.

Таким чином, позов в частині стягнення 255 640 грн. 00 коп. штрафу, які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Щодо суми нарахованої позивачем до стягнення пені суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені встановив, що заявлений позивачем до стягнення розрахунок пені за несвоєчасну оплату товару в розмірі 1 070 823 грн. 27 коп. є арифметично невірним, оскільки позивачем нарахована пеня з порушенням граничного розміру, встановленого статтями 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , у зв'язку з чим стягненню підлягає розмір пені, здійснений за розрахунком суду та з урахуванням норм статті 232 Господарського кодексу України в сумі 443 834 грн. 70 коп.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 230 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібозавод Богданнівський» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 20-а, оф. 5, код 39712325) на користь Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1, код 37243279) - 857 029 (вісімсот п'ятдесят сім тисяч двадцять дев'ять) грн. 60 коп. боргу, 24 513 (двадцять чотири тисячі п'ятсот тринадцять) грн. 39 коп. трьох відсотків річних, 61 325 (шістдесят одна тисяча триста двадцять п'ять) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 443 834 (чотириста сорок три тисячі вісімсот тридцять чотири) грн. 70 коп. пені, 255 640 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп. штрафу, 24 635 (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять п'ять) грн. 15 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Л.Я. Мальована