Рішення

від 19.12.2016 по справі 911/3702/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" грудня 2016 р.                                                            Справа № 911/3702/16

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез", м. Харків,

до відповідача          товариства з обмеженою відповідальністю "Маруна Нью", с. Соколівка Васильківського району,

про                     стягнення 47 746,58 грн.

                                                                                 Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача:                    не з'явився;                                                  від відповідача:          не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез", м. Харків, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 09.11.2016 №2203 до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю "Маруна Нью", с. Соколівка Васильківського району, Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 47 746,58 грн. заборгованості за договором поставки від 05.10.2016 №451, з яких: 40 636,30 грн. основного боргу, пеня в сумі 2 289,22 грн., 10% річних в сумі 757,43 грн. та 4 063,63 грн. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки від №451 від 05.10.2016, позивачем було поставлено відповідачу товар загальною вартістю 60 688,56 грн., який не був оплачений відповідачем у встановлені договором строки, у зв'язку з чим у відповідача виник борг, який позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку. Крім того, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача передбачену договором пеню в розмірі 2 289,22 грн., штраф в сумі 4063,63 грн. та 10% річних в сумі 757,43 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2016 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/3702/16 та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 05.12.2016.

Ухвалою суду від 05.12.2016 розгляд справи відкладено на 19.12.2016.

06.12.2016 від товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" надійшли витребувані документи із супровідним листом від 29.11.2016 №2354 на виконання вимог ухвали суду від 17.11.2016.

В судове засідання 19.12.2016 представники сторін не з'явились. Відповідач відзив на позов, витребувані судом документи та докази не подав, про причини нез'явлення представника та невиконання вимог суду не повідомив, хоча про дату та час проведення судових засідань повідомлявся судом належним чином.

Суд, у відповідності до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України, направляв відповідачу на належну адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, копій ухвал господарського суду від 17.11.2016 та 05.12.2016 рекомендованими листами з повідомленням, які підприємством зв'язку на адресу суду не повернуто.

Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами, яких достатньо для розгляду спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез", м. Харків (далі по тексту – ТОВ "Ветсинтез") до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю "Маруна Нью", с. Соколівка, Васильківського району, Київської області (далі по тексту – ТОВ "Маруна Нью"), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 05.10.2015 між ТОВ "Ветсинтез" (постачальник) та ТОВ "Маруна Нью" (покупець) договір поставки №451 (далі - договір), відповідно до умов якого:

- постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та своєчасно оплатити медикаменти та препарати ветеринарного призначення (пункт 1.1 договору);

- у зв'язку з неможливістю наперед визначити кількість та асортимент товару, сторони домовились про те, що ціна, асортимент та кількість кожної партії товару вказуються в рахунках, видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.2 договору);

- покупець здійснює оплату поставленого товару наступним чином:

ь          20% від суми замовленого товару сплачується покупцем постачальнику на умовах передоплати протягом 1 робочого дня з дати отримання рахунку на оплату,

ь          80% від суми замовленого товару сплачується покупцем постачальнику на умовах відстрочки платежу, але не більш, ніж на 14 календарних днів з дати отримання товару (пункт 3.3 договору);

- датою отримання товару є дата видаткової накладної (пункт 3.4 договору);

- датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника (пункт 3.5 договору);

- у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання. Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов'язань за цим договором, якщо воно сталось не з їх вини. Сторона вважається не винуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання (пункт 7.1 договору);

- у випадку несплати, неповної або несвоєчасної сплати за товар покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки за кожен день такого прострочення (пункт 7.2 договору);

- у випадку несплати або несвоєчасної сплати за товар у строк, що перевищує 30 календарних днів з дати кінцевого розрахунку, визначеного п.3.3 даного договору, покупець виплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від несплаченої суми (пункт 7.3 договору);

- у випадку несплати, неповної сплати або несвоєчасної сплати за товар покупець на вимогу постачальника сплачує суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 10 процентів річних у порядку ст. 625 ЦК України (пункт 7.4 договору);

- договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015. У разі, якщо в строк за два тижні до закінчення терміну дії цього договору, жодна із сторін не попередила іншу про намір розірвати цей договір, то він вважається продовженим на наступний рік на тих самих умовах (пункт 9.1 договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач твердить, що за договором поставки №451 від 05.10.2015 ним здійснено поставку товару відповідачу на суму 60 688,56 грн., що підтверджується видатковими накладними: №3637 від 11.08.2016 на суму 29 458,56 грн., №3935 від 30.08.2016 на суму 18 665,00 грн., №4023 від 05.09.2016 на суму 12 565,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що документально підтверджений розмір здійснених відповідачем поставок товару позивачу складає 60 688,56 грн.

Згідно із частиною 1 ст. 692 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк.

Пунктом 3.3. Договору сторони визначили, що покупець здійснює оплату поставленого товару наступним чином: 20% від суми замовленого товару сплачується покупцем постачальнику на умовах передоплати протягом 1 робочого дня з дати отримання рахунку на оплату, 80% від суми замовленого товару сплачується покупцем постачальнику на умовах відстрочки платежу, але не більш, ніж на 14 календарних днів з дати отримання товару. Згідно з п.3.4 датою отримання товару є дата видаткової накладної, а в п.3.5 договору сторони визначили, що датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання в частині оплати прийнятого товару не виконав належним чином, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем, строк оплати якої є таким, що настав, у сумі 40 636,30 грн.

Сторонами було складено та підписано акт звіряння взаєморозрахунків за період 05.10.2015 - 23.11.2016 за договором №451 від 05.10.2015, в якому сторони також підтвердили наявність вказаної заборгованості.

Отже, оскільки відповідач доказів сплати боргу не надав, твердження позивача не спростував, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 40 636,30 грн. основного боргу обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, те, що судом встановлено прострочення оплати поставленого позивачем товару, у останнього виникло право на нарахування та стягнення з відповідача передбаченої договором пені та штрафу за прострочення оплати товару.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій – неустойка, штраф, пеня.

В розумінні ст.ст. 549, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що у випадку несплати, неповної або несвоєчасної сплати за товар покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до частини 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Однак, позивач не скористався своїм правом нарахування пені за кожен день такого прострочення, а заявив до нарахування пеню лише за період з 26.08.2016 по 09.11.2016. Відтак, нарахування пені має розпочатись наступного дня після спливу передбаченого договором терміну оплати, тобто 26.08.2016 та припинитися 09.11.2016 (за заявлений позивачем період).

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф, передбачений пунктом 7.3. Договору, в розмірі 4 063,63 грн.

Статтями 216-218 ГК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

В розумінні частини 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно частини 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до частини 2 ст. 231 ГК України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. Чинне законодавство не обмежує право учасників господарських відносин встановлювати одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі №3-24гс12).

Згідно частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, умовою застосування до боржника штрафу є: по-перше, наявність порушення боржником зобов'язання, та по-друге, такий штраф за порушення зобов'язання має бути передбачений Договором.

Згідно положень пункту 7.3. Договору у випадку несплати або несвоєчасної сплати за товар у строк, що перевищує 30 календарних днів з дати кінцевого розрахунку, визначеного п.3.3 даного договору, покупець виплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від несплаченої суми.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення відповідачем – ТОВ "Маруна Нью" оплати товару більш ніж 30 календарних днів, вимога позивача про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 10% від несплаченої суми є правомірною.

Крім того, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України та п. 7.3 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10 відсотків річних в сумі 757,43 грн. нарахованих за період з 26.08.2016 по 09.11.2016.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів річних сторони погодили умовами договору поставки №451 від 05.10.2015, а саме п. 7.4 сторони передбачили, що у випадку несплати, неповної або несвоєчасної сплати за товар покупець на вимогу постачальника сплачує суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 10 процентів річних у порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

За таких обставин, виходячи з наступного розрахунку:

накладнаСтрок оплатиФактично сплаченоОсновний борг, грн.Період простроченняПеня,грн.10% річних, грн.Штраф, грн.

Вхідне сальдо на 10.08.2016

45 708,78

14 502,00 (11.08.2016)31206,78

24008,04 (31.08.2016)7198,74

7251,00(7251,00)

№3637 від 11.08.2016 на суму 29 458,56грн.25.08.2016

29458,5626.08.2016-05.09.2016274,4088,78

29407,3006.09.2016-19.09.2016345,50112,80

20 000,00(20.09.2016)9406,3020.09.2016-09.11.2016386,53131,43940,63

№3935 від 30.08.2016 на суму 18 665,00 грн.13.09.2016

18665,0014.09.2016-09.11.2016859,81291,481866,50

№4023 від 05.09.2016 на суму 12 565,00 грн.19.09.2016

12565,0020.09.2016-09.11.2016516,33175,571256,50

всього

40636,30

2382,63800,064063,63

судом встановлено, що вірно розраховані суми пені та 10% річних складають 2382,63 грн. та 800,06 грн. відповідно. Позивачем заявлено до стягнення 2 289,22 грн. пені та 757,43 грн. 10% річних, суд, приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, тому вимоги про стягнення з відповідача пені та 10% річних належить задовольнити повністю у заявлених позивачем сумах. При здійсненні перевірки розрахунку штрафу нарахованого позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Суд приймає рішення про стягнення з відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю "Маруна Нью" на користь позивача – товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез": 40 636,30 грн. основного боргу, 2 289,22 грн. пені, 4 063,63 грн. штрафу, 757,43 грн. 10% річних та відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судові витрати на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Маруна Нью" (08666, Київська область, Васильківський район, село Соколівка, вулиця Леніна, будинок 1, ідентифікаційний код 33059464)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез" (61001, Харківська область, місто Харків, Комінтернівський район, вул. Смольна, будинок 30, ідентифікаційний код 31061220)

40 636,30 грн. (сорок тисяч шістсот тридцять шість гривень тридцять копійок) основного боргу,

2 289,22 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят дев'ять гривень двадцять дві копійки ) пені,

4 063,63 грн. (чотири тисячі шістдесят три гривні шістдесят три копійки) штрафу,

757,43 грн. (сімсот п'ятдесят сім гривень сорок три копійки) 10% річних,

1 378, 00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 26.12.2016.

Суддя                                                             О.В. Конюх