Рішення

від 21.12.2016 по справі 916/2750/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2016 р.Справа № 916/2750/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Чебан К.В.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 21 від 28.09.2016р.),

від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 18.11.2016р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „СамарісВ»

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Мегалайн ОСОБА_3В»

про стягнення 301 938,27 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю „СамарісВ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Мегалайн ОСОБА_3В» про стягнення 301 938,27 грн., з яких: 188 123,53 грн. - основна заборгованість та 113 814,74 - пеня. Витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору підряду № БЛК23-15 від 05.02.2016р. в частині здійснення оплати вартості виконаних підрядних робіт.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2016р. порушено провадження по справі № 916/2750/16 за даним позовом, розгляд справи призначено на 02.11.2016р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2016р. розгляд справи відкладено на 30.11.2016р., - на задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 30.11.2016р. представником відповідача надано відзив на позовну заяву (вх. № 29169/16), згідно якого ТОВ „Мегалайн ОСОБА_3В» , не визнаючи позовних вимог, просить суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на відсутність підписаного між сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт за договором та на відсутність доказів надсилання відповідачу такого акту.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2016р. продовжено строк розгляду справи до 22.12.2016р., - згідно ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 30.11.2016р. оголошено перерву до 14.12.2016р. - згідно ст. 77 ГПК України.

13.12.2016р. до канцелярії господарського суду Одеської області від ТОВ „Мегалайн ОСОБА_3В» надійшли письмові пояснення (вх. № 30191/16), згідно яких відповідач зазначив, що не отримував листів № 9 від 13.07.2016р. та № 11 від 19.07.2016р., на які посилається позивач, в якості доказу надсилання товариству актів приймання-передачі виконаних робіт, оскільки товариство не знаходилось за адресою, на яку було направлено ці листи.

В судовому засіданні 14.12.2016р. оголошено перерву до 21.12.2016р., - згідно ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 21.12.2016р.:

- представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі;

- представник відповідача заперечував проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 21.12.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив наступне.

05.02.2015р. між ТОВ „СамарісВ» (Підрядник) та ТОВ „Мегалайн ОСОБА_3В» (Замовник) було укладено договір підряду № БЛК23-15, у відповідності до п. п. 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання з виконання робіт по облаштуванню ростверків секцій «Т, С» 3-я черга на об'єкті замовника: громадсько-торговельного центру „Блокбастер МоллВ» , який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Московський, 36, а Замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити якісно і в строк виконані роботи.

Склад та обсяг робіт, які повинен виконати Підрядник за умовами договору, визначений сторонами в Додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною (п. 2.1. Договору)

Відповідно до розділу 3 Договору:

- Загальна вартість робіт по Договору визначається відповідно до додатку № 1 до дійсного Договору (п.3.1.);

- ціна договору визначається умовами додатку №1 до договору (договірна ціна)(п.3.2.);

- оплата робіт за договором здійснюється Замовником Підряднику у порядку та формі, не забороненій чинним законодавством України (п. 3.3.);

- оплата робіт за договором здійснюється за графіком фінансування робіт (додаток №2) за умови дотримання умов договору і виконання робіт в обумовлені сторонами строки (п. 3.4.).

П. 4.6.1 Договору передбачено, що Підрядник зобов'язується, зокрема, виконати передбачені умовами договору роботи у строки, обумовлені договором, проектною документацією, вимогами державних будівельних норм і правил, державних стандартів і технічних умов, а також нормами чинного законодавства.

Часткове та остаточне приймання-передача належним чином виконаних будівельних робіт як в цілому так і в окремих її частинах оформлюється сторонами шляхом підписання акта приймання виконаних будівельних робіт (по формі №КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (по формі „КБ-3), які в контексті даного договору називаються „акт приймання-передачі виконаних робітВ» , або „актВ» (п. 6.3. Договору).

Відповідно до п. 6.6. Договору, замовник зобов'язується прийняти у Підрядника виконані роботи протягом п'ятнадцяти робочих днів з моменту повідомлення про готовність робіт до приймання і отримання складених, підписаних керівником Підрядника, завірених його основною печаткою двох екземплярів актів приймання-передачі виконаних робіт, або протягом вказаного строку відмовити Підряднику у підписанні акту приймання-передачі виконаних робіт, повідомивши Підрядника про дату і час огляду виявлених на об'єкті недоліків зі складанням сторонами акта про недоліки не пізніше, ніж за 2 робочі дні до такої дати огляду.

Згідно до п. 11.1 Договору, він вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами взятих на себе за договором зобов'язань.

Додатком №2 до договору підряду № БЛК23-15 від 05.02.2015р. сторонами по справі було погоджено, що авансовий платіж на виконання робіт у розмірі 200 000,00 грн. перераховуються Підряднику Замовником протягом десяти днів з моменту підписання договору. При цьому, наступні платежі здійснюються після підписання відповідних актів виконаних робіт за вирахуванням суми авансового платежу. Також, господарський суд зазначає, що графіком фінансування робіт сторонами по справі не було визначено строк перерахування Замовником грошових коштів за виконані Підрядником роботи після підписання відповідних актів.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2016р. ТОВ „СамарісВ» було складено акт №2 приймання виконаних робіт за березень 2016р. та довідку про витрачені матеріали до вказаного акту, 13.05.2016р. - акт №3 приймання виконаних робіт за квітень 2016р. та довідку про витрачені матеріали до вказаного акту.

Представник відповідача підписав акт № 2 - 12.04.2016р., акт № 3 - 01.06.2016р.

14.07.2016р. ТОВ „СамарісВ» було надіслано ТОВ „Мегалайн ОСОБА_3В» за адресою: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 6, лист № 9 від 13.07.2016р. із вимогою підписати акти виконаних робіт відповідно до умов договору підряду № БЛК23-15 від 05.02.2015р. та оплатити заборгованість за трьома договорами, в тому числі і за договором підряду № БЛК23-15 від 05.02.2015р., - у загальному розмірі 1 364 414,29 грн. В подальшому, а саме 20.07.2016р. ТОВ „СамарісВ» було повторно надіслало ТОВ „Мегалайн ОСОБА_3В» за адресою: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 6, лист № 11 від 19.07.2016р., в якому вказувалось про необхідність підписання актів виконаних робіт та оплати заборгованості за договором підряду № БЛК23-15 від 05.02.2015р. - у загальному розмірі 188 123,53 грн.

31.08.2016р. між сторонами по справі все ж таки було підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2016р. на загальну суму 188 123,53 грн., які в силу положень п. 6.3 договору підряду № БЛК23-15 від 05.02.2015р. називаються „акт приймання-передачі виконаних робітВ» або „актВ» .

Несплата відповідачем вартості виконаних підрядних робіт на суму 188 123,53грн. і стала підставою для звернення позивачем з даним позовом до господарського суду.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В силу положень ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Приписами ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку відсутності у договорі підряду умови про необхідність здійснювати попередню оплату виконаної роботи або окремих її етапів замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Приписами ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Згідно з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2015р. між ТОВ „СамарісВ» (Підрядник) та ТОВ „Мегалайн ОСОБА_3В» (Замовник) було укладено договір підряду № БЛК23-15, у відповідності до п. п. 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання з виконання робіт по облаштуванню ростверків секцій «Т, С» 3-я черга на об'єкті замовника: громадсько-торговельного центру „Блокбастер МоллВ» , який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Московський, 36, а Замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити якісно і в строк виконані роботи.

На виконання умов договору, підрядник виконав роботи на загальну суму 188 123,53 грн., що вбачається з підписаної 31.08.2016р. між сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2016р., яка - в силу положень п. 6.3 договору підряду № БЛК23-15 від 05.02.2015р. - називається „акт приймання-передачі виконаних робітВ» або „актВ» .

Підсумовуючи вищенаведене, господарський суд зазначає, що станом на момент вирішення спору за ТОВ „Мегалайн ОСОБА_3В» рахується прострочена заборгованість з оплати виконаних ТОВ „СамарісВ» підрядних робіт у розмірі 188 123,53 грн., що має наслідком задоволення заявленої позовної вимоги у вказаній частині.

При цьому, господарський суд відхиляє доводи відповідача, покладені в обґрунтування власної правової позиції щодо необхідності відмови у задоволенні позову ТОВ „СамарісВ» , з огляду на порушення останнім строків виконання робіт. Викладене, за переконання відповідача, свідчить про відсутність правових підстав для здійснення остаточного розрахунку із позивачем за виконані останнім роботи.

Так, суд зазначає, що положеннями Цивільного кодексу України передбачено обов'язок замовника оплатити виконані підрядником роботи. При цьому, з метою виконання підрядником таких робіт у строки, обумовлені договором підряду, замовнику надано право вимагати розірвання договору, відшкодування збитків або сплати неустойки. Проте, чинним законодавство не передбачено підстав звільнення замовника від обов'язку здійснити оплату виконаних робіт у випадку порушення строку їх виконання, оскільки останнє суперечить таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до п. 9.2 договору підряду № БЛК23-15 від 05.02.2015р., за несвоєчасну оплату належним чином виконаних, переданих Підрядником і прийнятих Замовником по договору робіт, Замовник оплачує Підряднику пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми кожний день прострочки.

З посиланням на умови договору підряду № БЛК23-15 від 05.02.2015р. позивачем було нараховано ТОВ „Мегалайн ОСОБА_3В» пеню за порушення строків сплати належним чином виконаних робіт у розмірі 113 814,74 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Так, згідно ч. ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до преамбули 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями), вказаний закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, господарський суд зазначає про необхідність застосування до правовідносин, які склались між сторонами приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, положеннями якої встановлено семиденний строк для виконання обов'язку боржником після пред'явлення вимоги кредитора, з огляду на відсутність в умовах договору підряду № БЛК23-15 від 05.02.2015р. погодженого сторонами остаточного строку здійснення розрахунку за виконані Підрядником роботи після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

При цьому, суд вважає за необхідне надати правову оцінку доводам позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень абзацу 2 ч. 1 ст. 530 Цивільної кодексу України, відповідно до якої зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Під подією, яка має неминуче настати, ТОВ „СамарісВ» розуміє підписання актів приймання виконаних робіт.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно з ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 Цивільного кодексу України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З огляду на вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що до спірних правовідносин, які склались між сторонами по справі, не підлягають застосуванню приписи абзацу 2 ч. 1 ст. 530 Цивільної кодексу України, оскільки підписання актів виконаних робіт не може вважатись подією, яка має неминуче настати, з огляду на наявність необмеженого кола обставин, за результатами настання яких акти можуть бути не підписаними, а правовідносини між сторонами припиненими.

Наведене дозволяє господарську суду зробити висновок, відповідно до якого необхідною та обов'язковою умовою нарахування пені є встановлення моменту пред'явлення вимоги ТОВ „СамарісВ» до ТОВ „Мегалайн ОСОБА_3В» про сплату заборгованості.

Як зазначає позивач, він надсилав відповідачу вимоги від 13.07.2016р. та 19.07.2016р. про сплату заборгованості.

При цьому, під час розгляду справи відповідач заперечував проти отримання з боку ТОВ „СамарісВ» будь-яких вимог про сплату заборгованості, з огляду на наступне. ТОВ „Мегалайн ОСОБА_3В» використовувало частину будинку торгово-офісного центу „Мандарин ПлазаВ» , який знаходиться за адресою: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 6, на підставі договору оренди №7/225 від 02.02.2015р., укладеного з приватним акціонерним товариством „Мандарин ПлазаВ» . Проте, додатковою угодою від 18.12.2015р., укладеною між ТОВ „Мегалайн ОСОБА_3В» та приватним акціонерним товариством „Мандарин Плаза, з 01.01.2016р. було припинено дію договору оренди №7/225 від 02.02.2015р. 31.12.2015р. сторонами договору оренди №7/225 від 02.02.2015р. було складено акт приймання-передачі (повернення) орендованого приміщення.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження надходження з боку ТОВ „Мегалайн ОСОБА_3В» клопотання щодо надіслання поштової кореспонденції на адресу: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 6, та з огляду на іншу адресу, зазначену відповідачем по тексту укладеного між сторонами договору підряду № БЛК22-15 від 29.10.2015р., суд доходить висновку, що відправка будь-якої кореспонденції ТОВ „Мегалайн ОСОБА_3В» на адресу: 01004, м. Київ, вул. Басейна, 6, є неналежним повідомленням сторони за договором, а відтак, і про відсутність факту отримання відповідачем актів приймання-передачі виконаних робіт та факту пред'явлення вимог про оплату вартості таких робіт.

Таким чином, вимоги від 13.07.2016р. та 19.07.2016р. про сплату заборгованості не були надіслані ТОВ „СамарісВ» за належною адресою місцезнаходження відповідача. Докази отримання таких вимог ТОВ „Мегалайн ОСОБА_3В» в матеріалах справи відсутні.

Все вищевикладене дозволяє суду зробити висновок про неможливість встановлення моменту пред'явлення вимоги ТОВ „СамарісВ» до ТОВ „Мегалайн ОСОБА_3В» та, відповідно, визначити строк прострочення сплати вартості виконаних робіт, з огляду на що, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ТОВ „Мегалайн ОСОБА_3В» на користь ТОВ „СамарісВ» пені у розмірі 113 814,74 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, заявлених ТОВ „СамарісВ» до ТОВ „Мегалайн ОСОБА_3В» шляхом присудження до стягнення із відповідача суми основної заборгованості у розмірі 188 123,53 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Мегалайн ОСОБА_3В» (65012, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 38572882) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „СамарісВ» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, пров. Жовтневий, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 38231510) 188 123 (сто вісімдесят вісім тисяч сто двадцять три) грн. 53 коп. - основного боргу та 2 821 (дві тисячі вісімсот двадцять одна) грн. 61 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2016р.

Суддя Мостепаненко Ю.І.