Рішення

від 20.12.2016 по справі 917/1364/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 р. Справа № 917/1364/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініко-терапевтичний інститут", вул. Івана Мазепи, 12-а, м. Київ 10,01010

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,38400

про стягнення 130000,00 грн.

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк", вул. Десятинна,4/6, м. Київ, 01001

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та оголосив дату складання повного рішення (ст.85 ГПК України).

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 130 000,00 грн. як безпідставно отриманих.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач явку представника у засідання не забезпечив. Ухвали суду направлялися відповідачу за адресою , вказаною у позові та повернулися до суду з відміткою поштової установи: В«За закінченням терміну зберіганняВ» .

Відомості про державну реєстрацію відповідача підтверджуються даними, що містяться на веб-сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідач вважається належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання та про покладені на нього обов'язки.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник третьої особи 28.11.2016 р. року надав письмові пояснення по суті спору та зазначив, що в питанні вирішення справи по суті покладається на розсуд суду.

Позивачем по справі подано заяву від 26 вересня 2016 року про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти. Ухвалою господарського суду Полтавської області вказану заяву задоволено та у порядку забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса реєстрації: 38400, АДРЕСА_2) №26007010027746 в ПАТ "А-Банк" (МФО 307770) або на інших рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах у межах суми заборгованості, яка складає: 130 000, 00 грн. (сто тридцять тисяч гривень 00 коп..), судового збору у розмірі 1 950 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.) та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 609 грн. (шістсот дев'ять гривень 00 коп.) або у разі їх відсутності на майно, яке належить фізичній особи-підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса реєстрації: 38400, АДРЕСА_3) до моменту вирішення по суті спору по справі № 9171364/16.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

16 вересня 2014 р. позивач уклав з Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" (третя особа) ОСОБА_3 банківського рахунку №136640, відповідно до якого Банк на підставі наданої клієнтом заяви про відкриття поточного рахунку та інших документів передбачених чинним законодавством України відкриває Клієнту поточний рахунок (поточні рахунки), який (-які) надалі іменується (-ються) "Рахунок (-ки)", і здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку (-ів) Клієнта на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору банківського рахунку №136640).

16 вересня 2014 р. між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" було укладено ОСОБА_3 №136640 КБ про використання системи "Клієнт-Банк" "iFOBS".

Як зазначає позивач, 15 липня 2016 р. у зв'язку з несанкціонованим доступом до системи "клієнт-банк" з рахунку ТОВ "Клініко-терапевтичний інститут" №26004013885401 в ПАТ "Альфа-Банк" на підставі платіжного доручення №518 було перераховано грошові кошти в сумі 130000,00 грн на рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 №26007010027746 в ПАТ "А-Банк", про що позивачем було повідомлено третю особу листом №36194-83 від 15.07.2016 р.

Згідно вказаного платіжного доручення призначенням платежу є: "за медико-фармацевтичної промисловості договір №0000672-2016 від 12.07.2016 р."

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він не надавав доручення ПАТ "Альфа-Банк" на списання 130000,00 грн на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1; платіжне доручення №518 від 15.07.2016 р. позивачем не оформлялося і не надавалося. Позивач ніколи не укладав з відповідачем ОСОБА_3 №0000672-2016 від 12.07.2016 р. або будь-яких інших договорів.

Таким чином, позивач вказує на те, що грошові кошти відповідачем були отримані безпідставно та просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 130000,00 грн безпідставно отриманих коштів.

Згідно пояснень ПАТ "Альфа-Банк", дійсно грошові кошти було перераховано на поточний рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 26007010027746, що відкритий у ПАТ "А-Банк" у відповідності до платіжного доручення №518 від 15.07.2016 р.

15.07.2016 р. до ПАТ "Альфа-Банк" надійшло повідомлення ТОВ "Клініко-терапевтичний інститут" про те, що 15.07.2016 р. позивач не формував, не підписував та не направляв платіж на суму 130000,00 грн, і цей платіж є несанкціонованим.

У зв'язку із цим, ПАТ "Альфа-Банк" засобами електронної пошти направило лист до ПАТ "А-Банк" з проханням повернути кошти у вищевказаній сумі у зв'язку з підозрою несанкціонованого списання коштів з рахунку ТОВ "Клініко-терапевтичний інститут" (а.с. - 84).

Проте, за даними третьої особи, досі відповідь від ПАТ "А-Банк" не надійшла, та, відповідно, кошти в сумі 130000,00 грн. згідно листа не повернуто.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 1213 ЦК України, безпідставно набуте майно повертається потерпілому в натурі.

Відповідно до п.п. 1.23, 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.

На підставі матеріалів справи, поданих доказів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 130000,00 грн. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки, як вбачається з наявних матеріалів справи, у відповідача були відсутні правові підстави для отримання грошових коштів у вказаній сумі; у даному випадку відповідач збагатився за рахунок позивача без підстав, встановлених законом чи договором. Дані обставини відповідачем не спростовані.

Щодо пояснень третьої особи в яких зазначено, що:

- на запит Банку (за вих. № 77909-11-198625 від 05.10.2016 р.) розробник Системи «Клієнт-Банк» для ПАТ «Альфа-Банк» Товариство з обмеженою відповідальністю "СіЕс Консалтінг» надав детальний висновок про те, що електронно-цифровий підпис на платіжному дорученні № 518 від 15.07.2016 року відповідає основним параметрам документів та належить користувачу, уповноваженому клієнтом для виконання даної операції.

- згідно вказаного висновку, 15 липня 2016 року до системи дистанційного банківського обслуговування iFOBS підключались виключно зареєстровані користувачі. Крім того, згідно цього листа в зазначеній системі дистанційного обслуговування всі зареєстровані користувачі виконували функції в рамках виданих їм прав доступу. Крім того, висновком підтверджено факт, що 15 липня 2016 року всі документи по рахунках ТОВ «Клініко-терапевтичний інститут» були створені виключно користувачами ТОВ «Клініко-терапевтичний інститут», яким були надані відповідні права та повноваження.

- висновком також підтверджується факт накладання на платіжне доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініко-терапевтичний інститут» за № 518 електронного цифрового підпису посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініко-терапевтичний інститут».

- встановлено тотожність в оформленні, отриманні та порядку виконання платіжних доручень Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініко-терапевтичний інститут» за № 518 від 15 липня 2016 року, раніше наданим до ПАТ «Альфа-Банк» та виконаним платіжним дорученням, списання грошових коштів за якими не оспорюється Товариством з обмеженою відповідальністю «Клініко-терапевтичний інститут,

то вказані пояснення судом до уваги не беруться при вирішенні спору, оскільки навіть в разі недоведеності несанкціонованого доступу, згідно доказів доданих до матеріалів справи, у відповідача відсутні достатні правові підстави для отримання спірних грошових коштів.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог; відповідач правами, наданими йому ГПК України, не скористався, жодних заперечень проти позову не надав.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з’ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір відповідно до приписів ст.49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49,75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,38400, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініко-терапевтичний інститут" (вул. Івана Мазепи, 12-а, м. Київ 10,01010, ідентифікаційний код 35264229) 130000,00 грн безпідставно отриманих коштів, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1950,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.12.2016 р.

Суддя Н.Г. Гетя