Рішення

від 22.12.2016 по справі 920/1180/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.2016 Справа № 920/1180/16

за позовом Приватного підприємства В«Торгівельний центр В«КиївВ» , м. Полтава,

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«РЕКОРДЕКС-СУМИВ» , м. Суми,

про стягнення 8 523 грн. 22 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 04.01.2016);

Від відповідача - не з'явився;

При секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 8 523 грн. 22 коп., в тому числі 5 333 грн. 04 коп. заборгованості за надане місце під розміщення реклами відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання місця для розміщення реклами № 07/01-2016/Р від 01.01.2016, 1 469 грн. 12 коп. пені, 1 000 грн. 00 коп. штрафу, 555 грн. 31 коп. інфляційних збитків, 165 грн. 75 коп. 3 % річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Позивач підтримує позовні вимоги повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до укладеного між сторонами договору № 07/01-2016/Р від 01.01.2016, позивач надає відповідачу місце під розміщення реклами на 5 сіті - лайтах (на обидві сторони) всього десять рекламних площин в м. Суми по вул. Харківській, а відповідач, в свою чергу зобов'язується оплатити надані послуги на умовах визначених договором.

Факт передачі позивачем відповідачу місця для розміщення реклами підтверджується відповідним актом прийому-передачі від 01.01.2016.

Вартість послуг позивача становить 10 000 грн. 00 коп. враховуючи ПДВ за весь термін дії договору (п.1.2 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє з 01.01.2016 до 19.01.2016 включно (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 2.2. договору, щомісячна вартість послуг позивача сплачується відповідачем щомісяця попередньою оплатою не пізніше 20-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 5 333 грн. 04 коп.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду

Судом встановлено, що факт виконання позивачем договірних зобов'язань щодо надання відповідачу місця для розміщення реклами підтверджується відповідним актом прийому-передачі від 01.01.2016. Разом з цим, доказів оплати наданих послуг чи обґрунтованих заперечень проти позовних вимог відповідачем не подано.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати послуг з надання місця під розміщення реклами, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5 333 грн. 04 коп.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.1. договору, при недотриманні відповідачем строків оплати позивач має право вимагати, а відповідач за вимогою позивача зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від несвоєчасно сплаченої суми.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 1 469 грн. 12 коп., в тому числі за період з 20.01.2016 по 30.03.2016, виходячи з суми заборгованості 10000 грн. 00 коп., за період з 31.03.2016 по 20.07.2016, виходячи з суми заборгованості в розмірі 5333 грн. 04 коп., з урахуванням строків розрахунків, визначених у договорі.

Відповідно до п. 2.3 договору, у випадку прострочення оплати платежів за послуги позивача більше, ніж на 1 календарний день, позивач має право вимагати, а відповідач на вимогу позивача зобов'язаний додатково сплатити штраф у розмірі 200 грн., а у випадку прострочення більше ніж на 5 календарних днів розмір штрафу збільшується до 500 грн., а у випадку прострочення більше ніж на 10 календарних днів розмір штрафу збільшується до 1000 грн.

Згідно з поданим розрахунком, за прострочення оплати більше ніж на 10 днів, відповідачу нарахований штраф в сумі 1000 грн. 00 коп.

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов'язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов'язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов'язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов'язання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з поданим розрахунком, за прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідачеві нараховані 3 % річних в сумі 165 грн. 75 коп., в тому числі за період з 20.01.2016 по 30.03.2016, виходячи з суми заборгованості 10000 грн. 00 коп., за період з 31.03.2016 по 30.11.2016, виходячи з суми заборгованості в розмірі 5333 грн. 04 коп.; інфляційні збитки в загальній сумі 555 грн. 31 коп., в тому числі за період з 20.01.2016 по 30.03.2016, виходячи з суми заборгованості в розмірі 10 000 грн. 00 коп. та за період з 01.04.2016 по 31.10.2016, виходячи з суми заборгованості в розмірі 5333 грн. 04 коп., з урахуванням строків розрахунків, визначених у договорі.

Передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді сплати 3% річних, від простроченої суми не є неустойкою (пенею), зазначені % є не мірою відповідальності, а платою за безпідставний, не погоджений сторонами строк користування чужими грошовими коштами, а тому ці кошти стягуються незалежно від вини боржника та не залежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Не є неустойкою (штрафом, пенею) й застосуванням до простроченої суми грошового зобов'язання встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, стягувані у зв'язку з таким застосуванням суми, оскільки вони є відшкодуванням збитків, завданих кредитору, внаслідок зменшення його грошових коштів, через зростання загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.

Враховуючи вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у листі від 01.07.2014 «Аналізі практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві», підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, повинно враховуватися, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватися на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті "Урядовий кур'єр". При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.

З урахуванням викладеного, судом здійснено перерахунок пені, інфляційних збитків та 3% річних, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру, згідно з яким пеня складає 1 465 грн. 12 коп., в тому числі за період з 20.01.2016 по 30.03.2016, виходячи з суми заборгованості в розмірі 10 000 грн. 00 коп. та за період з 31.03.2016 по 20.07.2016, виходячи з суми заборгованості в розмірі 5 333 грн. 04 коп., 3% річних - 165 грн. 75 коп., в тому числі за період з 20.01.2016 по 30.03.2016, виходячи з суми заборгованості в розмірі 10 000 грн. 00 коп. та за період з 31.03.2016 по 30.11.2016, виходячи з суми заборгованості в розмірі 5 333 грн. 04 коп., інфляційні збитки - 474 грн. 09 коп., в тому числі за період з 20.01.2016 по 30.03.2016, виходячи з суми заборгованості в розмірі 10 000 грн. 00 коп. та за період з 01.04.2016 по 31.10.2016, виходячи з суми заборгованості в розмірі 5333 грн. 04 коп.

Розрахунок здійснений судом за допомогою програми Ліга:Закон Еліт 9.4.1. ТОВ В«Інформаційно-аналітичний центр В«ЛігаВ» , ТОВ В«Ліга ЗаконВ» , 2016 та долучений до матеріалів справи.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної сплати заборгованості, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені та штрафу, передбачене умовами укладеного між сторонами договору, право позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків передбачене діючим законодавством України, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 465 грн. 12 коп., штрафу в сумі 1000 грн. 00 коп., інфляційних збитків в сумі 474 грн. 09 коп., 3% річних в сумі 165 грн. 75 коп.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 4 грн. 00 коп. пені та 81 грн. 22 коп. інфляційних збитків, суд відмовляє за їх необґрунтованістю.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 378 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «РЕКОРДЕКС-СУМИ» (пл. Незалежності, буд. 3, офіс 1, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 37846134) на користь Приватного підприємства «Торгівельний центр «Київ» (вул. Зіньківська, буд. 6, м. Полтава, 36029, код ЄДРПОУ 36324299) 5 333 грн. 04 коп. основного боргу, 1 000 грн. 00 коп. штрафу, 1 465 грн. 12 коп. пені, 474 грн. 09 коп. інфляційних збитків, 165 грн. 75 коп. 3% річних, 1378 грн. 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.12.2016.

Суддя Є.А. Жерьобкіна