Рішення

від 20.12.2016 по справі 920/1045/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.2016 Справа № 920/1045/16 Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/1045/16

за позовом - Фермерського господарства «Зелений лан», с. Біловоди Сумського району Сумської області,

до відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми,

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 23.05.2016,

відповідача - не з'явився.

В судовому засіданні, розпочатому о 10 год. 10 хв. 05.12.2016 року, відповідно до приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 10 год. 50 хв. 20.12.2016 року.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, до 18.05.2026 року договір оренди землі б/н від 26.04.2006 року, укладений між Сумською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «Зелений лан», зареєстрований у Сумському районному відділі Сумської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що в державному реєстрі земель вчинено записи від 18.05.2006 року за № 040661300574, а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

Позовна вимога позивача ґрунтується на частині шостій статті 33 Закону України «Про оренду землі», якою встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач зазначає, що він продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою після закінчення строку договору, належно виконує свої обов'язки за договором і відповідач (орендодавець) не направив йому протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення про заперечення у поновленні оренди земельної ділянки.

Крім наведеного позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Сумської області від 04.08.2016 року у справі № 920/541/16 визнано за позивачем переважне право на поновлення строку дії договору оренди землі б/н від 26.04.2006 року, оренди земельної ділянки (сільськогосподарські угіддя) площею 21,1313 га, кадастровий номер: 5924781100:03:003:0014, що належить до земель резервного фонду, розташованої на території Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області. Після набрання зазначеним рішенням законної сили позивач звернувся до відповідача з клопотанням № 14/09 від 14.09.2016 року щодо поновлення дії договору оренди землі від 26.04.2006 року, до якого було додано всі необхідні документи, але відповідач листом від 07.10.2016 року № 27-18-0.11-12115/2-16, в порушення вимог Закону України «Про оренду землі», відмовив позивачу в поновленні договору, не уклав з позивачем додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та протягом одного місяця після закінчення строку дії договору не заявив вмотивованих заперечень щодо поновлення дії договору оренди землі від 26.04.2006 року.

Представник відповідача у письмовому відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в їх задоволенні, оскільки вважає, що рішенням Господарського суду Сумської області від 04.08.2016 року у справі № 920/541/16 визнано за позивачем переважне право на поновлення строку дії договору оренди землі б/н від 26.04.2006 року, а не зобов'язано відповідача поновити вищезазначений договір.

Також відповідач вважає, що відповідно до змін до статті 134 Земельного кодексу України, внесених Законом України від 18.02.2016 року № 1012 «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів», який набрав чинності 03.4.2016 року, надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства здійснюється на конкурентних засадах.

Представник позивача у письмових обґрунтуваннях позовних вимог № 05/12 від 05.12.2016 року підтримує позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що відповідачем безпідставно відмовлено листом від 07.10.2016 року № 27-18-0.11-12115/2-16 позивачу в поновленні договору оренди землі від 26.04.2006 року з посиланням на зміни до статті 134 Земельного кодексу України, оскільки частиною другою статті 134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, поновлення договорів оренди землі.

Відповідач свого представника в засідання суду 20.12.2016 року не направив.

13.12.2016 року та 20.12.2016 року до суду від представника відповідача надійшли клопотання б/н від 12.12.2016 року та від 20.12.2016 року (вх. № 11402 від 13.12.2016 та вх. № 11688 від 20.12.2016), в яких останній просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з участю у іншому судовому засіданні у Сумському окружному адміністративному суді.

На підтвердження обставин, викладених у згаданих клопотаннях представником відповідача надано копії ухвал Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2016 року у справі № 818/1625/16 та від 06.12.2016 року у справі № 818/1629/16.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Представником відповідача до зазначених клопотань щодо відкладення розгляду даної справи, не надано належних доказів неможливості забезпечення участі у судовому засіданні іншого представника відповідача згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Суд не визнавав явку представників сторін в судове засідання обов'язковою, а відтак нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору за наявними у справі матеріалами, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.04.2006 між позивачем та Сумською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди землі (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець (Сумська районна державна адміністрація) передала, а орендар (позивач) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить до земель резервного фонду, яка розташована на території Біловодської сільської ради.

Відповідно до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 21,1313 га, у тому числі рілля 21,1313 га.

Згідно пункту 8 договору, договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 2531,39 грн. за рік, що складає 1,1 % від нормативної грошової оцінки землі.

Після набрання нової редакції пунктів 288.5.1, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір річної орендної плати по договору оренди землі від 26.04.2006 року з квітня 2014 року було збільшено до 3 % від нормативно грошової оцінки землі.

Згідно пункту 20 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

18.05.2006 року договір оренди землі від 26.04.2006 року зареєстровано у Сумському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 18.05.2006 року за № 040661300574.

На виконання вимог договору, Сумська районна державна адміністрація передала, а Фермерське господарство «Зелений лан» прийняло земельну ділянку кадастровий номер: 592478100:03:003:0014 площею 21,1313 га, про що свідчить акт прийому-передачі земельної ділянки та акт визначення меж земельних ділянок (а.с. 21-22).

Відповідно до пункту 39 договору, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно підпункту 12 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.02.2015 року № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2015 року за № 177/26662, Головне Управління Держгеокадастру в області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, а відтак такими повноваженнями в межах Сумської області наділене Головне Управління Держгеокадастру у Сумській області (відповідач), до якого, відповідно, перейшли права та обов'язки орендодавця земельної ділянки кадастровий номер: 592478100:03:003:0014 площею 21,1313 га, якою користується позивач.

Згідно довідки Сумської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області від 06.04.2016 року № 623350, земельна ділянка під кадастровим номером: 592478100:03:003:0014 площею 21,1313 га ріллі, яка була виділена в оренду на 10 років позивачеві із земель резервного фонду, яка розташована на території Біловодської сільської ради для створення фермерського господарства, використовувалась ним за цільовим призначенням з 2006 року по 2016 рік, відповідно до договору оренди землі від 26.04.2006 року, заборгованість з орендної плати, податків та інших платежів відсутня.

Після закінчення строку договору оренди позивач у 2016 році продовжив користуватися земельною ділянкою.

На підставі пункту 8 договору оренди землі від 26.04.2006 року та у відповідності до приписів статті 33 Закону України «Про оренду землі», позивач скориставшись своїм правом звернувся до відповідача з пропозицією поновити договір оренди землі від 26.04.2006 року, за яким орендував земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 21,1313 га, кадастровий номер: 5924781100:03:003:0014, яка розташована на території Біловодської сільської ради, зареєстрованого у Сумському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.05.2006 року № 040661300574.

Зазначене клопотання було прийняте відповідачем 06.04.2016 року, про що свідчить відмітка, із зазначенням дати та вхідного номеру № 8235.

Відповідач відмовив позивачеві у поновленні договору оренди землі від 26.04.2006 року, у зв'язку з тим, що позивачем порушені строки на поновлення договору оренди землі, визначенні чинним законодавством України, а тому позивач втратив переважене право на поновлення договору оренди землі.

Згідно частини п'ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі», орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

З метою захисту свого порушеного права позивач був вимушений звернутися до Господарського суду Сумської області з позовною заявою про визнання переважного права на поновлення строку дії договору оренди землі.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.08.2016 року у справі № 920/541/16 позов Фермерського господарства «Зелений лан» задоволено повністю та вирішено: визнати за Фермерським господарством «Зелений лан» переважне право на поновлення строку дії договору оренди землі від 26.04.2006 року, оренди земельної ділянки (сільськогосподарські угіддя) площею 21,1313 га, кадастровий номер 5924781100:03:003:0014, що належить до земель резервного фонду, розташованої на території Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області.

Після набрання законної сили вищезазначеним рішенням Господарського суду Сумської області від 04.08.2016 року у справі № 920/541/16 та користуючись своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі позивач звернувся до відповідача з клопотанням № 14/09 від 14.09.2016 року, яким запропонував відповідачу поновити договір оренди та укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 26.04.2006 року, до якого долучені необхідні документи та проект додаткової угоди.

У своєму листі позивач посилався, як на підставу укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, саме на частину шосту статті 33 Закону України «Про оренду землі» і на те, що він продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

В порушення вимог Закону України «Про оренду землі» відповідач листом від 07.10.2016 року № 27-18-0.11-12115/2-16 відмовив позивачу в поновлені договору посилаючись на вимоги статті 134 Земельного кодексу України, яка визначає порядок надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства лише на конкурсних засадах.

Тоді як відповідно до частини другої статті 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, поновлення договорів оренди землі.

В порушення вимог Закону України «Про оренду землі» відповідач не уклав з позивачем (орендарем) додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та протягом одного місяця після закінчення строку договору не заявив вмотивованих заперечень щодо поновлення дії договору оренди землі.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена наступна підстава поновлення договору оренди землі, а саме: у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором .

Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою на умовах договору оренди землі від 26.04.2006 року, а тому в силу прямої вказівки вищевказаної правової норми, позивач вважає що договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Таким чином, відповідач по суті ухилився від розгляду листа-повідомлення позивача з пропозицією укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», а також по суті відмовив позивачеві в укладенні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі при тому, що вищезгаданий договір, як уже зазначалося вище, вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором , і що згідно частини шостої статті 33 Закону у цьому випадку здійснюється укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав на поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором.

Позивач, виходячи з усього вищевикладеного, має право на поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, але його позовні вимоги про визнання поновленим вищезгаданого договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором не підлягають задоволенню, оскільки необхідною обов'язковою умовою поновлення договору оренди земельної ділянки, згідно частини шостої та восьмої статті 33 Закону України «Про оренду землі», є укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у постановах від 25.02.2015 року у справ № 6-219цс14, від 25.02.2016 року у справі № 3-312гс16, для поновленні договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Тобто договір оренди продовжується не автоматично, а шляхом обов'язкового укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах.

За відсутності факту укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі судом не може бути визнано вже поновленим договір оренди землі, оскільки законом встановлена обов'язковість оформлення такого поновлення додатковою угодою до договору оренди землі.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з усього вищевикладеного, позовні вимоги позивача у даній справі не підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 26.12.2016.

Суддя ОСОБА_2