Ухвала

від 20.12.2016 по справі 379/977/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Попович О.В. , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Ріжки» про визнання договору оренди землі припиненим та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 17 січня 2011 року строком на 5 років між ним та Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Ріжки» було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у вересні 2012 року, за яким позивач передав в оренду належну позивачеві на праві приватної власності земельну ділянку розміром 2,900 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Позивач вважає, що дія договору припинилась 18 січня 2016 року, а тому після цієї дати відповідач незаконно використовує земельну ділянку та відмовляється її повернути.

Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_2 просив визнати договір оренди земельної ділянки від 17 січня 2011 року, укладений між ним та ВСК «Ріжки» припиненим з 18 січня 2016 року та зобов'язати його повернути йому вказану земельну ділянку.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 29 вересня 2016 року позов задоволено.

Визнано договір оренди земельної ділянки від 17 січня 2011 року, укладений між ОСОБА_2 та Виробничим сільськогосподарським кооперативом «Ріжки», який зареєстрований 05 вересня 2012 року припиненим з 18 січня 2016 року.

Зобов'язано Виробничий сільськогосподарський кооператив «Ріжки» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 2,900 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка йому належить на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2, виданим 12 вересня 2001 року Ріжківською сільською Радою народних депутатів.

Стягнуто з Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Ріжки» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 2000 гривень.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2016 року рішення Таращанського районного суду Київської області від 29 вересня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення.

В задоволення позову відмовлено.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» ВССУ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним судом.

У зв'язку з цим скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ознайомившись із змістом касаційної скарги та судовими рішеннями, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір оренди укладений між сторонами 17 січня 2011 року, отже він припинив свою дію після закінчення п'ятирічного строку 18 січня 2016 року. Оскільки відповідач не вважає спірний договір припиненим, його слід визнати таким із зобов'язанням відповідача повернути земельну ділянку, що була предметом договору.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволені позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки п'ятирічний термін спірного договір закінчується у вересні 2017 року, а цей строк ще не настав, підстави для задоволення позовних вимог про визнання цього договору припиненим та зобов'язання відповідача повернути позивачеві земельну ділянку відсутні.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 16 Закону, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями статей 125 , 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до положень ст.ст. 18 , 20 Закону України «Про оренду землі» в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України , статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Така позиція узгоджується з висновком Верховного суду України висловленим у постанові № 6-643цс16 від 13 червня 2016 року, який у силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для усіх судів України.

Суд апеляційної інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись ст. п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и л а:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Ріжки» про визнання договору оренди землі припиненим та зобов'язання вчинити дії, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Попович