Рішення

від 21.12.2016 по справі 923/1094/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 року Справа № 923/1094/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл", м. Херсон

до Червонополянської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, с. Червона Поляна Горностаївського району Херсонської області

про визнання недійсним рішення, визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 19.10.2016; ОСОБА_2, представник, довіреність від 08.11.2016.

від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність від 02-05/103 від 17.10.2016.

Приватне акціонерне товариство "Фрідом Фарм Інтернешнл" (позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Червонополянської сільської ради Горностаївського району Херсонської області (відповідач), яким, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог б/н від 21.11.2016 (т. 2 а.с. 151), просить:

- визнати недійсним та скасувати рішення Червонополянської сільської ради Горностаївського району Херсонської області № 110 від 16 вересня 2016 року;

- зобов'язати Червонополянську сільську раду Горностаївського району Херсонської області видати на ім'я Приватного акціонерного товариства «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» м. Херсон, вул. Привокзальна, 5, код юридичної особи 19368062 свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) на загальну суму 1 261 164,75 (один мільйон двісті шістдесят одна тисяча сто шістдесят чотири гри. 75 коп.) гривень у майні бувшого КСП «Горностаївське» с. Червона Поляна;

- визнати право власності Приватного акціонерного товариства «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» (м. Херсон, вул. Привокзальна, 5, код юридичної особи 19368062) на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Горностаївське» на загальну суму 1 261 164,75 (один мільйон двісті шістдесят одна тисяча сто шістдесят чотири грн. 75 коп.) гривень, що становить 68,0066 відсотків загальної вартості майна пайового фонду підприємства (КСП «Горностаївське»).

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.10.2016 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.10.2016. Двічі ухвалами суду від 25.10.2016 та від 17.11.2016 розгляд справи відкладався з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Розгляд справи розпочатий 15.12.2016 з перервою до 21.12.2016 відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України.

Строк вирішення спору продовжено до 26.12.2016 ухвалою суду від 17.11.2016 за клопотанням позивача.

В ході розгляду справи позивач заявив клопотання про залучення до участі у справі голову Червонополянської сільської ради у якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог. Однак, в ході розгляду справи позивач зазначене клопотання не підтримав, тому суд зазначене клопотання залишив без розгляду.

Відповідач позовні вимоги не визнав з наступних причин ( т.1 арк.64).

Відповідач просив припинити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання права власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Горностаївське» на загальну суму 1 261 164,75 грн., оскільки спір в цій частині відсутній. Відповідач вважає, що спірне рішення № 110 від 16.09.2016 прийняте на сесії ради у відповідності до норм ст.ст. 140, 141, 143, 144, 145 Конституції України, ст.42,71 Закону України " Про самоврядування в Україні", ст.ст.20, 15 Закону України "Про статус депутатів міських рад".

Відповідач доводить, що підставою для відмови у видачі свідоцтва є:

1) Акт інвентаризації зрошувальних земель та основних меліоративних фондів зрошувальної ділянки №6 Червонополянської сільської ради Горностаївського району Херсонської області від 24 листопада 2003 року з додатками;

2) Акт приймання - передачі внутрішньогосподарської зрошувальної мережі від 2003 року №6 Червонополянської сільської ради Горностаївського району Херсонської області;

3) Договір оренди майна співвласників майнових паїв від 1 листопада 2001 року з Додатком № 1 до Договору оренди майна співвласників майнових паїв від 1 листопада 2001 року «Перелік співвласників» з Додатком № 2 до Договору оренди майна співвласників майнових паїв від 1 листопада 2001 року «Перелік основних засобів, що передаються підприємству в оренду» до якого входить зрошувальна система;

4) ОСОБА_4 районного управління юстиції від 76М-13 від 22.01.2016 про те, що станом на 14.01.2016 сільська рада не має права видавати свідоцтво про право власності на майновий пай членів колишнього підприємства;

5)Підтвердження фактичного використання позивачем внутрішньогосподарської зрошувальної мережі, яка не підлягала розпаюванню в силу Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та повинно було передатися до комунальної власності територіальної громади.

6)Крім цього позивач використовував інше виділене майно в натурі, яке виділене співвласникам та надано в оренду позивачу (споруди та ін..) за яке сплачував орендну плату.

7) На території сільської ради відсутні документи щодо реєстрації Спілки співвласників майнових паїв.

Відповідач вважає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії - видати свідоцтво на право власності на майновий пай на ім'я позивача та вступу у право власності позивача на об'єкти внутрішньогосподарських меліоративних систем, які не підлягали паюванню, приведе до порушення майнових прав територіальної громади Червонополянської сільської ради.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

16 вересня 2016 року відповідач прийняв рішення № 110 "Про розгляд Постанови Горностаївського районного суду від 12.07.2016 року по справі № 655/155/16-а щодо звернення ПрАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл «Про видачу Свідоцтва про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ( майновий сертифікат) на суму1261164,75 грн ."

За п.1 рішення зобов'язано сільського голову відмовити у видачі Приватному акціонерному товариству "Фрідом Фарм Іптернешнл" Свідоцтва про право власності на паї члена Колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) на суму 1261 164,75 грн., що становить 68,0066 відсотків загальної вартості майна пайового фонду підприємства ( КСП «Горностаївське»).

За п.1.2. рішення зобов'язано сільського голову надати керівництву ПрАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл" копію даного рішення .

За п 1.3. рішення доручено Секретарю сільської ради повернути керівництву ПрАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл" оригінали договорів купівлі-продажу майнових паїв актами приймання передачі до них та оригіналами свідоцтв про право власностіна майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий пай) згідно переліку.

За п. 2. рішення зобов'язано сільського голову надати керівництву ПрАТ "Фрідом Фарм Іптернешнл" листа, що в разі не згоди з даним рішенням дане питання пропонувати вирішувати в судовому порядку.

Зазначене рішення було мотивовано тим, що воно прийнято на виконання Постанови Горностаївського суду від 12.07.2016 року у справі 655/150/16-а щодо повторного розгляду звернення ПрАТ "Фрід-Фарм Інтернешнл" Про прийняття рішення щодо видачі на ім'я Приватного акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" майнового сертифікату на суму 1261164,75 грн, керуючись статтею 144 Конституції України статі як 10, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" , Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62/2001« Про заходи щодо забезпечення майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», Порядком визначення майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177, Порядком видачі та обліку свідоцтва про право власності на майнові паї члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), за результатом заслуховування інформації сільського голови ОСОБА_5, з долученням Ухвали Господарського суду Херсонськаї області від 31.08.2004 року № 6/48-Б, від 09.12.2004року № 6\48-Б та Постанови від 12 січня 2005року № 6/48-Б, Ухвали Господарського суду Херсонської області від 25 жовтня 2005 року № 6/48-Б, ОСОБА_4 районного управління юстиції Херсонської області від 22.01.2016 року № 76/1-13, пунктами 5,6 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Законом України "Про банкрутство", ЗУ від 01.07.2004року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" постанови КМУ України від 17.10.2013 № 808 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статтею 362 ЦК України (т.1 арк.44-45).

ПАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл" не погодився з таким рішенням та звернувся до суду з позовом про визнання цього рішення недійсним, оскільки воно суперечить нормам чинного законодавства. Позивач вважає, що вищезазначене рішення порушує право власності на майновий пай, яке виникло на підставі договорів купівлі-продажу майнових сертифікатів, оскільки Позивач не може оформити право власності на нього шляхом отримання свідоцтва.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до Роз'яснень ВАС України № 02-5/35 від 26.01.2000 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення, в зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту порушення такого права не встановлено, у суду немає правових підстав задовольняти позовні вимоги.

При розгляді зазначеної справи суд досліджував вище перераховані підстави при наявності яких може бути визнано недійсним акт ненормативного характеру.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її позовні вимоги.

Система, засади організації та діяльність органів місцевого самоврядування в Україні визначені законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". За змістом статті 2 вказаного Закону місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу Ради.

Відповідно до ст. 19 Конституції України п. 3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Із огляду на встановлені факти та проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що Рада, прийнявши спірне рішення № 110 від 16.09.2016 перевищила свої повноваження, тому, як витікає із ст. 59 ЗУ "Про самоврядування в Україні", прийняте рішення Радою може бути скасоване в судовому порядку.

Порядок проведення розпаювання майна колективних сільськогосподарських підприємств чинним законодавством урегульовано, зокрема Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» , Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62/2001 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав у процесі реформування аграрного сектора економіки» та ОСОБА_6 аграрної політики № 37-25-3-11/3923 від 05.05.2001 року «Щодо порядку видачі, обліку та погашення Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат)».

Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою (п. 14 Порядку № 177 та п. 13 ОСОБА_6 № 37-25-3-11/3923), але жодним чином не зазначений порядок прийняття рішення про видачу або відмови у видачі Свідоцтва відповідною радою. Зокрема не вказано, що таке рішення приймається сесією відповідної ради.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» питання видачі нового Свідоцтва не віднесено до переліку питань, які вирішуються на сесії відповідної ради.

В той же час вищезазначеними нормативними документами визначено порядок дій особи, яка видає Свідоцтво (перевірка документів, заповнення бланку Свідоцтва) (п. 8 ОСОБА_6 № 37-25-3-11/3923), жодних посилань на рішення сесії немає.

Вищезазначеними нормативними документами визначено, що Свідоцтво засвідчується підписом голови відповідної ради та гербовою печаткою (п. 14 Порядку № 177 та п. 8 ОСОБА_6 № 37-25-3-11/3923).

Згідно п. 13 Порядку № 177 майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди мін, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Згідно п. 14 Порядку - свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП.

Таким чином, право власності на майновий пай (його частину) посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого перебуває в компетенції сільської, селищної або міської ради.

Для правильного вирішення спору по суті щодо законності прийнятого відповідачем спірного рішення суд дослідив коло повноважень сільського голови та сесії сільської ради, оскільки сторони доводять, що із наведених вище нормативних та законодавчих актів чітко не визначено чи підлягає розгляду на сесії ради питання видачі або відмови у видачі свідоцтво про право власності на майнових пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до ст.25 Закону України "Про самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про самоврядування в Україні" законодавчо визначене коло питань які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Посилання на зазначену статті міститься і в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Судом вивчено коло повноважень, які складаються із 56 пунктів, та встановлено, що до компетенції вирішення виключно на сесіях не віднесено питання видачі свідоцтва про право власності на майнових пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, тим більше про відмову у його видачі.

Відповідачем також не надано законодавчого обґрунтування таких повноважень, а тому посилання в спірному рішенні на зазначену статтю Закону є необґрунтованим.

Також в рішенні відповідач посилається на ст.10 Закону України "Про самоврядування в Україні" . Згідно згаданої статті визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Як витікає із цією статті Закону вона також не уповноважує сесію розглядати питання щодо видачі згаданого сертифікату.

Крім того, згідно повноважень сесії, визначених Закону України "Про самоврядування в Україні" в неї відсутні будь-які права щодо зобов'язання голови ради приймати певні рішення, які віднесені до його компетенції, які визначено Законом України " Про самоврядування в Україні".

Повноваження голови сільської ради, визначені ст.42 Закону України " Про самоврядування в Україні", в жодному пункті повноважень голови сільської ради не визначено, що він зобов'язаний передавати на вирішення сесії питання, що віднесені до його компетенції.

Між тим п. 14 Порядку № 177 та п. 8 ОСОБА_6 аграрної політики № 37-25-3-11/3923 від 05.05.2001 визначено, що Свідоцтво засвідчується підписом голови відповідної ради та гербовою печаткою .

Позивач пояснив, що за існуючою практикою видачі нових Свідоцтв заяви подаються на ім'я відповідних рад, але після реєстрації таких заяв, їх розгляд здійснюють або секретарі відповідних рад, або голови відповідних рад одноособово.

Крім того, позивач пояснив, що Голова Червонополянської сільської ради до травня 2015 року видавала нові Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) без попередніх рішень сесії Червонополянської сільської ради, тобто керуючись тими ж нормативними документами приймала рішення одноособово.

Відповідач пояснив, що видача Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства без рішень сесії мала місце до травня 2016 року, однак листом від 22.01.2016 за № 76/1-13 Гороностаївське районне управління юстиції Херсонської області повідомило, що згідно роз'яснень Державної реєстраційної служби України від 06.06.2014 № 9299/05-15-14 "Роз'яснення щодо порядку оформлення права власності на майно, виділені в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств" сільська рада не має права видавати відповідні свідоцтва, оскільки реєстрація зазначених прав була віднесена до повноважень Державної реєстраційної служби ( т.2 арк.170).

На сьогодні керуватися зазначеним листом не можливо, з огляду на відсутність суб'єкта, за яким здійснюється державна реєстрація права власності, після ліквідації ОСОБА_6 юстиції Державної реєстраційної служби.

Вивченням нормативних документів, на які є посилання у мотивувальній частині рішення Ради № 110 від 16.09.2016, суд прийшов до висновку, що вони не обґрунтовують прийняте рішення, тому посилання на них як на підставу є надуманим з боку відповідача.

В ході розгляду справи, суд надавав можливість відповідачу, який не визнав позовні вимоги , довести законність спірного рішення, зокрема щодо компетентності його прийняття на сесії Ради, однак таких доказів, які у відповідності до ст.32 ГПК України, суд міг прийняти до уваги відповідачем не надано.

Посилання відповідача на ст. ст. 42,71 Закону України "Про самоврядування в Україні", Регламент роботи сесії, який затверджено рішенням 11 сесії 7 скликання від 06.11.2015 №3 регулює тільки процедурні питання проведення сесії ради, однак, не визначає її компетентність.

В ході розгляду було встановлено, що відповідач ухилявся розглянути питання видачі відповідного свідоцтва за заявою позивача від 22.05.2015. У зв'язку з цим ПАТ "Фрідом Фарм Інтернешнл" бездіяльність ради оскаржував до Горностаївського районного суду Херсонської області.

За постановою Горностаївського районного суду Херсонської області від 24.11.2015 у справі №655/768/15-а (т.1 арк.46-48) позов був задоволено, Червонополянську сільську раду зобов'язано розглянути відповідну заяву позивача.

В ході розгляду було встановлено, що відповідач на виконання постанови Горностаївського районного суду Херсонської області розглянув та відмовляв рішенням сесії №61 від 02.02.2016 у видачі свідоцтва про право власності на майновий пай, яке було оскаржене у судовому порядку. Постановою Горностаївського районного суду Херсонської області від 12.07.2016 у справі № 655/150/16-а зазначене рішення було скасоване ( т.1 арк.51).

Згідно постанови суду причиною скасування було визначено:

"В судовому засіданні встановлено, що Червонополянська сільська рада, приймаючи рішення від 02.02.2016 року № 61, належним чином не здійснила перевірку наявності правових підстав для видачі ПрАТ "Фрідом Фарм Інтернешил" нового свідоцтва про право власності на майновий пай, а лише констатувала факт видачі майна в натурі колишнім членам КСП "Горностаївське".

За таких обставин суд приходить до висновку, що це рішення суперечить вимогам чинного законодавства України, зокрема Закону України "Про місцеве самоврядування" та Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 та прийняте без наявності на те підстав.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для скасування рішення Червонополянської сільської ради від 02 лютого 2016 року № 61 та зобов'язання відповідача повторно розглянути на пленарному засіданні сільської ради матеріали за зверненням Приватного акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інгериешнл" про видачу Свідоцтва про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат)."

На виконання Постановою Горностаївського районного суду Херсонської області від 12.07.2016 було прийняте спірне рішення, за яким зобов'язано голову сільської ради відмовити у видачі свідоцтва про право власності на майновий пай.

В ході розгляду справи відповідач доводив, що підставою прийняття рішення про відмову також є те, що відповідно до статті 35 Закону України "Про власність", п.8 ст.31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" видача свідоцтва на право власності на майновий пай на ім'я Позивача та вступу у право власності Позивача на об'єкти внутрішньогосподарських меліоративних систем, які не підлягали паюванню, приведе до порушення майнових прав територіальної громади Червонополянської сільської ради.

В ході розгляду справи розглядалися обставини щодо можливості порушення права громади та встановлено таке.

Питання виділення в натурі майна під майнові паї, та зокрема внутрішньогосподарської меліоративної системи досліджувалось за постановою Горностаївського районного суду Херсонської області від 24.11.2015 у справі №655/768/15-а, в ході якого було зазначено таке: "Головою Червонополянської сільської ради Горностаївського району Херсонської області ОСОБА_5 позивачу направлено лист від 04.06.2015 року (а.с. 155 Т.4), що майнові відносини на підставі майнових сертифікатів припинено, оскільки майно згідно зборів пайовиків колишнього ПОСП «Горностаївське» було виділено в натурі групі співвласників, а тому право власності на нього підлягає оформленню відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно». Даний факт підтверджено в судовому засідання самою ОСОБА_5

При вивченні протоколу № 2 зборів пайовиків ПОСП «Горностаївське» від 03.10.2001 року, на який послалася представник відповідача як на доказ виділення майна в натурі колишнім власникам майнового паю КСП «Горностаївське», встановлено, що одним із питань, яке вирішено на вказаних зборах, було питання про затвердження переліку майна, яке виділяється членам КСП індивідуально і у спільну власність. Разом з тим, з даного протоколу неможливо встановити, яке ж саме майно виділяється групі співвласників чи індивідуально, та кому саме. Інших доказів, які б підтвердили факт виділу майна в натурі, зокрема переліку виділеного майна, із зазначенням того, кому воно виділено, суду не надано".

Відповідно до правил ст.35 ГПК України факт відсутності виділення майна в натурі на майнові паї станом на день винесення судом постанови - 24.11.2015, був встановлений судом в ході розгляду адміністративної справи №655/768/15-а.

В ході розгляду господарської справи сторони не надали докази проведення виділення майна в натурі під майнові паї протягом листопада 2015 - грудня 2016 року, тому побоювання відповідача, що позивач в ході виділення в натурі майна набуде прав на внутрішньогосподарської меліоративної системи є передчасним.

Крім того, відповідач не довів, що на підставі статті 35 Закону України "Про власність", п.8 ст.31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" є підстави отримати внутрішньогосподарської меліоративної системи у комунальну власність в інтересах територіальної громади, а Рада щодо цього здійснює будь-які дії щодо реалізації цього права.

Крім того, при дослідженні в судовому засіданні свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), права на майнові паї за якими придбані позивачем у їх власників, судом встановлено, що у вказаних свідоцтвах відсутні відмітки про виділення майна в натурі його власникам, засвідченого підписом керівника підприємства, що передбачено п. 15 Порядком визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення.

В ході розгляду справи відповідач змінив свою позицію щодо визнання права власності на майнові паї (сертифікати) та подав свої заперечення, де зазначив, що не визнає права позивача на майнові паї саме з причин подальшого отримання ним об'єкти внутрішньогосподарських меліоративних систем (т 2 арк.217).

У зв'язку з наявним спором суд в ході розгляду справи дослідив наявність права у позивача право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) на загальну суму 1 261 164,75 гривень у майні бувшого КСП «Горностаївське» с. Червона Поляна.

Згідно Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 р. №1529/99 було проведено розпаювання майна колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства «Горностаївське», яке знаходилось за адресою: с. Червона Поляна Горностаївського району Херсонської області, за наслідками якого його учасникам були виділені майнові паї, про що свідчать копії свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат).

На базі реформованого підприємства створено приватне сільськогосподарське підприємство «Горностаївське», яке 31.10.2005 року ліквідовано і виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до проведеного розпаювання кожен з членів КСП «Горностаївське» отримав пай (частку) у майні реорганізованого Колгоспу «Горностаївське», що відповідає положенням ст.7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», якою передбачено, що майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам, які є суб'єктами права власності в частині майна, яку вони одержуватимуть при виході із підприємства.

Виділені майнові паї в подальшому, з 1 листопада 2001 року, були передані їх власниками в оренду ДП АК «Фрідом Фарм Інтернешнл Інк» (яке в було реорганізоване у Приватне акціонерне товариство «Фрідом Фарм Інтернешнл»).

Протягом січня - травня 2015 року між позивачем та власниками майнових паїв підприємства - бувшого КСП «Горностаївське» у кількості 283 осіб на загальну суму 1 261 164,75 (один мільйон двісті шістдесят одна тисяча сто шістдесят чотири гри. 75 коп) гривень були укладені договори купівлі-продажу майнових паїв, згідно яких фізичні особи - власники майнових паїв зобов'язалися продати і передати у власність, а Позивач належним чином прийняти і оплатити майновий пай КСП «Горностаївське», який знаходився на території Червонополянської сільської ради Горностаївського району. Позивач до матеріалів справи надав перелік оригіналів договорів купівлі-продажу майнових паїв з актами приймання-передачі до них та оригіналами свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) ( т.1 арк.92-97).

Свої зобов'язання за договорами купівлі-продажу Сторони виконали у повному обсязі, що підтверджується актами приймання-передачі та підтверджено в ході розгляду адміністративних справ № 655/768/15-а та 655/150/16-а., що підтверджено видатковими касовими ордерами (т.1 арк. 98-247).

Зазначені вище факти є преюдиційними, їх преюдиційність фактів ґрунтується на правовій властивості законної сили судових рішень у справах №№ 655/768/15-а, 655/150/16-а і визначається їх межами, за якими сторони й інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судом у рішенні факти та правовідносини. Обставини, що встановлені судовими рішеннями у справах №№ 655/768/15-а, 655/150/16-а, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини .

Згідно ст.41 Конституції України та ст.328 Цивільного Кодексу України право власності добувається в порядку та на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ ( майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ст.319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності Приватного акціонерного товариства «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Горностаївське» на загальну суму 1 261 164,75 (один мільйон двісті шістдесят одна тисяча сто шістдесят чотири грн. 75 коп.) гривень, що становить 68,0066 відсотків загальної вартості майна пайового фонду підприємства (КСП «Горностаївське») є доведеними.

Заперечення відповідача щодо зазначені договори порушать намайбутє права територіальної громади на об'єкти внутрішньогосподарської меліоративної системи не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, тому не приймаються до уваги судом.

Також відповідач зауважував, що договори укладення з порушенням першочерговості викупу паїв співвласниками паїв, що гарантовано ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство».

За приписами ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майновий пай може бути відчужено його першим власником - фізичною особою, включеною до списку осіб, яка набули право на майновий пай, та яке оформлено свідоцтвом. Всі наступні набувачі майнового паю (фізичні та юридичні особи) стають новими його власниками та набувають тих самих прав і обов'язків, що належали першому власнику.

Розміри паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 .

За визначенням Порядку члени підприємства, в тому числі реорганізованого, за якими зберігається право на майнові паї у пайовому фонді підприємства, але які не отримали його в натурі чи не передали як внесок до статутного фонду правонаступника, вважаються співвласниками.

В ході розгляду справи не знайшло свого підтвердження, що укладаючи договори купівлі-продажу, на підставі яких позивач набув право власності на майнові права, сторони порушили права інших співвласників, які мали бажання придбати такі паї першочергово.

Крім того судом було встановлено, що позивач на підставі Договору оренди майна співвласників майнових паїв від 1 листопада 2001 року з Додатком № 1 до Договору оренди майна співвласників майнових паїв від 1 листопада 2001 року «Перелік співвласників» з Додатком № 2 до Договору оренди майна співвласників майнових паїв від 1 листопада 2001 року «Перелік основних засобів, що передаються підприємству в оренду» використовує майно колективних сільськогосподарських підприємств, яке не виділене в натурі, до якого входить зрошувальна система.

На зазначену обставину увагу звертав відповідач . Однак, в межах предмету спору факт оренди згаданого майна позивачем не може доводити будь-яких обставин, що мають значення для вирішення спору.

Що стосується зобов'язання відповідача видати свідоцтво про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, то суд дійшов до висновку про задоволення цих вимог, виходячи із наступного.

Як зазначалось раніше, зокрема п.13 Порядку № 177 - майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай.

Оскільки свідоцтво про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства є правовстановлюючим документом, яке дозволяє у подальшому зареєструвати право власності на майно, в разі його виділення в натурі, у встановленому законом порядку, та у відповідності до п. 1 ч . 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» позивач три рази звертався до Червонополянської сільської ради Горностаївського району з письмовими клопотанням щодо видачі на ім'я Приватного акціонерного товариства «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» єдиного свідоцтва про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства на суму 1261164,75 грн., що становить 68,0066 відсотків загальної вартості майна пайового фонду підприємства (КСП «Горностаївське»), щодо внесення зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства (КСП «Горностаївське»), та щодо анулювання попередніх свідоцтв шляхом внесення запису у книгу обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП «Горностаївське», додавши увесь необхідний перелік документів.

Однак, відповідач ухилявся від виконання своїх повноважань, визначених чинним законодавством, яке наведене вище, щодо видачі свідоцтва, розглядаючи це питання не сесії.

В ході розгляду позовної заяви в частині визнання недійсним рішення ради № 110 від 16.09.2016, суд дійшов до висновку, що чинне законодавство зобов'язує сільські ради видавати відповідні свідоцтва про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі і при повторі видачі за договорами купівлі-продажу, не передбачає видачу такого свідоцтва за рішення сесії, відповідно виносення на сесію розгляд заяви про видачу свідоцтва про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства є безпідставним. Отже, заява про видачу свідоцтва має бути розглянута головою ради, перевірена обгрутнованість такого звернення та сільська рада зобов'язана видати відповідне свідоцтво за підписом голови та печаткою ради.

Відповідач в відзиві посилався в обґрунтування відмови свідоцтва посилався також на наявність акту інвентаризації зрошувальних земель та основних меліоративних фондів зрошувальної ділянки №6 Червонополянської сільської ради Горностаївського району Херсонської області від 24 листопада 2003 року з додатками та акту приймання - передачі внутрішньогосподарської зрошувальної мережі від 2003 року №6 Червонополянської сільської ради Горностаївського району Херсонської області , які були ним додані до матеріалів справи (т.1 арк.73-74).

Судом зазначені акт оглянуті та суд прийшов до висновку, що вони не можуть прийняті до уваги, оскільки стосуються обстеження внутрішеньогосподарської зрошувальної мережі, в той час, як було встановлено вище, виділення майна в натурі за спірними майновими паями не відбулося, тому не стосується безпосередньо предмету спору.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем при поданні позовної заяви, платіжним дорученням № 395114 від 04.10.2016 було сплачено 20367 грн 47 коп. судового збору, а за заявою про збільшення позовних вимог позивач квитанцією № 0.0.653208241.1 від 17.11.2016 сплатив 1450 грн судового збору, загалом на 21817 грн. 47 коп.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" з 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений в сумі 1378 грн. Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становлять 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діяла на день подання позову) ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлені в 1 розмірі мінімальної заробітної плати.

Пунктом 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. передбачено, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Отже, сума судового збору з урахуванням підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", яка підлягала сплаті при зверненні з позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог становить 21673 грн. 47 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Зокрема, згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору підлягає поверненню у випадку зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких підстав, позивачу слід повернути сплачений ним судовий збір в сумі 144 грн., але оскільки позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення судового збору, судовий збір не повертається судом.

Однак, позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору в сумі 144 грн.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 21673 грн. 47 коп. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати недійсним та скасувати рішення Червонополянської сільської ради Горностаївського району Херсонської області № 110 від 16 вересня 2016 року.

3.Зобов'язати Червонополянську сільську раду Горностаївського району Херсонської області (74641, Херсонська обл., Горностаївський район, с. Червона Поляна, вул. Леніна, 27а, код ЄДРПОУ 04400877) видати на ім'я Приватного акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" (73000, м. Херсон, вул. Привокзальна, 5, код ЄДРПОУ 19368062) свідоцтво про право власності на майновий пай члена Колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) на загальну суму 1 261 164,75 (один мільйон двісті шістдесят одна тисяча сто шістдесят чотири грн. 75 коп.) гривень у майні бувшого КСП «Горностаївське» с. Червона Поляна.

4. Визнати право власності Приватного акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" (73000, м. Херсон, вул. Привокзальна, 5, код ЄДРПОУ 19368062) на майновий пай члена Колективного сільськогосподарського підприємства «Горностаївське» на загальну суму 1 261 164,75 (один мільйон двісті шістдесят одна тисяча сто шістдесят чотири грн. 75 коп.) гривень, що становить 68,0066 відсотків загальної вартості майна пайового фонду підприємства (КСП «Горностаївське»).

5.Стягнути з Червонополянської сільської ради Горностаївського району Херсонської області (74641, Херсонська обл., Горностаївський район, с. Червона Поляна, вул. Леніна, 27а, код ЄДРПОУ 04400877) на користь Приватного акціонерного товариства "Фрідом Фарм Інтернешнл" (73000, м. Херсон, вул. Привокзальна, 5, код ЄДРПОУ 19368062) - 21673 грн. 47 коп. витрат по сплаті судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.12.2016

Суддя Л.М. Немченко