Постанова

від 21.12.2016 по справі 810/3560/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 року м. Київ           №810/3560/16

          Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Час и Ко" про стягнення податкового боргу.

          Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (далі – позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Час и Ко" (далі – відповідач) про стягнення податкового боргу перед бюджетом в сумі 7840569,79 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств, який утворився у зв'язку з несплатою як самостійно визначених податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом та пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань.

          В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача у сумі 7840569,79 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.

          Відповідачем письмових заперечень проти позову до суду не було надано.

          В судове засідання по справі 13.12.2016 представник позивача не з'явився, однак 13.12.2016 через канцелярію суду представником позивача подано клопотання №10983/10/10-02-10 від 09.12.2016, в якому позивач просить розгляд справи здійснювати за наявними в матеріалах справи доказами та без участі представника Білоцерківської ОДПІ.

          Представник відповідача у судове засідання по справі 13.12.2016 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином та завчасно, рекомендованою кореспонденцією, що була направлена на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак поштове відправлення було повернуто до суду з відміткою оператора поштового зв'язку «за заявою відправника (одержувача)» (а.с.47-48).

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

          Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, протокольною ухвалою суду від 13.12.2016 було постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/3560/16 в порядку письмового провадження.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Час и Ко» (ідентифікаційний код 38706766, місцезнаходження 09812, Київська область, Тетіївський район, село Кашперівка, вулиця Радгоспна, будинок 21-А) зареєстровано в якості юридичної особи 16.05.2013, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.06.2015 (а.с.5) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від №1001555416 від 18.10.2016 (а.с.7).

          Відповідач перебуває на обліку в якості платника податків в Тетівському відділенні Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з 15.06.2015, що підтверджується довідкою позивача №559/9/1023-230 від 15.10.2016 (а.с.10).

Відповідно до свідоцтва №200127156 Серії ЕБ №425769 про реєстрацію платника податку на додану вартість вбачається, що ТОВ «Час и Ко» зареєстровано в якості платника податку на додану вартість з 01.06.2013 (а.с.12).

З матеріалів адміністративного позову та доданих до нього матеріалів слідує, що податковий борг відповідача, який є предметом стягнення у даній адміністративній справі, виник у зв'язку з несплатою як самостійно визначених податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом та пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань, з приводу чого суд зазначає таке.

З приводу податкового боргу, що виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, суд зазначає таке.

ТОВ «Час и Ко» засобами телекомунікаційного зв'язку подано наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

№9021690269 від 18.04.2014 за березень 2014 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 44610,00 грн. (а.с.19);

№9028952559 від 20.05.2014 за квітень 2014 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1999234,00 грн. (а.с.20);

№9034464915 від 17.06.2014 за травень 2014 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3,00 грн. (а.с.21);

№9040896186 від 17.07.2016 за червень 2014 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 17,00 грн. (а.с.22);

№9044796186 від 04.08.2014 за липень 2014 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10,00 грн. (а.с.23-24);

№9072493727 від 16.12.2014 за листопад 2014 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52,00 грн. (а.с.15-16).

Також відповідачем подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок:

№9023789157 від 28.04.2014 за січень 2014 року, в якій відповідачем уточнено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а саме збільшено суму податкового зобов'язання на 1334594,00 грн. та самостійно визначено суму штрафу у зв'язку з виправленням помилок – 40038,00 грн. (а.с.16);

№9023789142 від 28.04.2014 за лютий 2014 року, в якій відповідачем уточнено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а саме збільшено суму податкового зобов'язання на 674083,00 грн. та самостійно визначено суму штрафу у зв'язку з виправленням помилок – 20223,00 грн. (а.с.17);

№9023789156 від 28.04.2014 за березень 2014 року, в якій відповідачем уточнено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, а саме збільшено суму податкового зобов'язання на 1686415,00 грн. та самостійно визначено суму штрафу у зв'язку з виправленням помилок – 50593,00 грн. (а.с.18).

          Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

          Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Положеннями статті 203 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Суд зазначає, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначені відповідачем згідно декларацій з ПДВ за січень-липень 2014 року та листопад 2014 року не були сплачені відповідачем у повному обсязі, а тому з урахуванням переплати за попередні періоди у розмірі 44613,00 грн., сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, що виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань складає 5805259,00 грн. (1334594,00 грн. + 40038,00 грн. + 674083,00 грн. + 20223,00 грн. + 1686415,00 грн. + 50593,00 грн. + 44610,00 грн. + 1999234,00 грн. + 3,00 грн. + 17,00 грн. + 10,00 грн. + 52,00 грн. – 44613,00 грн. = 5805259,00 грн.), що підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість на відповідача (а.с.29) та довідкою про податковий борг ТОВ «Час и Ко» №560/8/1023-230 від 25.10.2016 (а.с.14).

З приводу податкового боргу в частині пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 28.04.2014 по 21.02.2016 у сумі 20433,97 грн., суд зазначає наступне.

          Положеннями пп. 129.1.1. п.129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

          Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом (абз.2 п. 129.1.1 ч.129.1 ст. 129 ПК України).

          Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

          У зв'язку з простроченням виконання узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість за попередні періоди, а саме згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2014 року №9023789142 від 28.04.2014 та березень 2014 року №9023789157 від 28.04.2014 позивачем було здійснено нарахування пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України з податку на додану вартість за період прострочення платежів з 28.04.2014 по 21.02.2016 у сумі 20433,97 грн., що підтверджується зворотним боком інтегрованої картки платника податку на додану вартість на відповідача (а.с.29), довідкою про податковий борг ТОВ «Час и Ко» №560/8/1023-230 від 25.10.2016 (а.с.14) та додатковими письмовими поясненнями позивача №10983/10/10-02-10 від 09.12.2016 (а.с.49-51).

          Таким чином загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість складає 5825692,97 грн. (5805259,00 грн. + 20433,97 грн. = 5825692,97 грн.).

З приводу податкового боргу з податку на прибуток підприємств, суд зазначає таке.

ТОВ «Час и Ко» засобами телекомунікаційного зв'язку подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств від 23.04.2015 №9081831843 за 2014 рік, в якій відповідачем самостійно визначено грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 1525748,00 грн. та авансовий внесок з податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісячно в сумі 130347,00 грн. (а.с.26).

Податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу. Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року (п. 137.4 ст. 137 ПК України).

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Абзацом 4 п. 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації..

Відповідно до абзацу 11 п. 57.1 ст. 57 ПК України у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Згідно абзацу 12 п. 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Суд зазначає, що відповідачем не було сплачено самостійно визначені грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2014 рік у сумі 1525748,00 грн., згідно податкової декларації №9081831843 від 23.04.2015 у повному обсязі.

Суд також зазначає, що відповідно до додаткових письмових пояснень позивача №11773/10/10-02-10 від 21.12.2016 вбачається, що у зв'язку з тим, що відповідачем було подано податкову декларацію з податку на прибуток від 23.04.2015 №9081831843 з порушенням термінів подачі такої податкової декларації, передбачених статтею 49 Податкового кодексу України, а саме декларацію подано 23.04.2015, в той час як граничний термін подання декларації до 02.03.2015 (а.с.62).

З урахуванням вищевказаного 23.04.2015, а саме в день подання податкової декларації податку на прибуток підприємств, відповідачу було нараховану суму авансових внесків за березень 2015 року, а тому враховуючи, що відповідачем не було сплачено авансові внески з податку на прибуток підприємств за період березень – грудень 2015 року, у відповідача утворився податковий борг зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств в сумі 1303470,00 грн. (130347,00 грн. х 10 місяців).

Таким чином загальну сума податкового боргу з податку на прибуток підприємств та авансового внеску з податку на прибуток підприємств з урахуванням часткової сплати у сумі 1111410,00 грн. складає 1717808,00 грн. (1525748,00 грн. + 1303470,00 грн. - 1111410,00), що підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки платника податків з податку прибуток підприємств на відповідача (а.с.65) та довідкою про податковий борг ТОВ «Час и Ко» №14510/8/1023-230 від 21.12.2016 (а.с.64).

Також у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань згідно податкових декларацій з податку на прибуток за 2014 рік №9081831843 від 23.04.2015 та за 2013 рік №9091122706 від 03.03.2014 позивачем було здійснено нарахування пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України з податку на додану вартість за період прострочення платежів з 25.11.2015 по 30.12.2015 у сумі 297068,82 грн., що підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки платника податків з податку прибуток підприємств на відповідача (а.с.31-32), довідкою про податковий борг ТОВ «Час и Ко» №560/8/1023-230 від 25.10.2016 (а.с.14) та додатковими письмовими поясненнями позивача №10983/10/10-02-10 від 09.12.2016 (а.с.49-51).

Таким чином сума податкового боргу відповідача з податку на прибуток підприємств та авансових внесків з податку на прибуток, складає 2014876,82 грн. (1717808,00 грн. + 297068,82 грн. ).

Аналізуючи в сукупності вищевикладене суд приходить до висновку, що загальна сума податкового боргу ТОВ «Час и Ко» з податку на додану вартість, з податку на прибуток приватних підприємств та пені, нарахованої у зв'язку з несплатою узгоджених грошових зобов'язань становить 7840569,79 грн. (5825692,97 грн. + 2014876,82 грн. = 7840569,79 грн.).

          Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням пункту 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

          Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

          Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Тетіївською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (правонаступником якої є Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) було направлено податкову вимогу ТОВ «Час и Ко» №86-00 від 25.06.2015 на загальну суму 6408793,97 грн., яка була направлена за адресою місцезнаходження відповідача, однак поштове відправлення було повернуто до суду з відміткою оператора поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.27).

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

          Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

          Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

          Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України..

          Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів в рахунок погашення податкового боргу.

          На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату відповідачем податкового боргу у розмірі 7840569,79 грн. до суду надано не було.

Всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, у зв'язку з чим сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Час и Ко» (ідентифікаційний код 38706766, місцезнаходження 09812, Київська область, Тетіївський район, село Кашперівка, вулиця Радгоспна, будинок 21-А) 7840569,79 грн. (сім мільйонів вісімсот сорок тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять грн. 79 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, авансових внесків з податку на прибуток та пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Кушнова А.О.