Постанова

від 08.12.2016 по справі 810/1356/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2016 року 810/1356/16

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Горобцової Я.В., суддів Панової Г.В., Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача -1 - ОСОБА_2

представника відповідачів - ОСОБА_3,

розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТОВ «Сидера Кемікел»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служи України

про скасування рішень, скасування податкового повідомлення-рішення,-

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сидера Кемікел» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області. Головного управління ДФС у Київській області, Державної фіскальної служи України, в якому позивач просить суд скасувати рішення ГУ ДФС у Київській області №3391/10/10-36-10-01-04 від 28.12.2015, яке було направлено з порушенням ст. 56.9 ст. 56 ПК України; скасувати рішення ДФС України №7068/6/99-99-10-01-04-15 від 01.04.2016; визнати видане Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкове повідомлення-рішення №0003222201 від 21.10.2015 таким, що скасоване.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що всі господарські операції між ТОВ «Сидера Кемікел» та АФГ «Таврія» були проведені у відповідності до чинного законодавства України та без порушення його положень, що підтверджуються первинними документами, що супроводжували такі господарські операції. Також позивач зазначає, що ГУ ДФС у Київській області в порушення вимог ст. 56 Податкового кодексу України несвоєчасно направило рішення про результати розгляду скарги, що має своїм наслідком задоволення такої та відповідно скасування спірного податного повідомлення-рішення.

Заперечуючи проти позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач-2 зазначив, що згідно податкової інформації у контрагентом позивача до перевірки не надано договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, відомостей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товару, а також інших первинних документів. Також, на думку відповідача, рішення про результати розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення №0003222201 від 21.10.2015 було своєчасно направлено 28.12.2015 засобами поштового зв'язку (кур'єрська доставка) та повторно 27.01.2016 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представники відповідачів проти позову заперечували в судовому засіданні та просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

На підставі статті 160 КАС України в судовому засіданні 08 грудня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши думку сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сидера Кемікел» 09.09.2013 зареєстроване, як юридична особа за адресою: 07400, Київська обл., м.Бровари, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд. 30, ідентифікаційний код 38890907.

Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 , п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 21.09.2015 №427 посадовими особами Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сидера Кемікел» в частині дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з АФГ «Таврія» (код ЄДРПОУ 22749307) за квітень 2015 року.

За результатами перевірки Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області складено Акт №258/10-06-22-01/38890907 від 06.10.2015 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.10.2015 №0003222201, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму за основним платежем 1 246 440грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 623 220грн.

29.10.2015 за вих. №2910/15-01 ТОВ «Сидера Кемікел» подало скаргу на податкове повідомлення-рішення №0003222201 від 21.10.2015 до Головного управління ДФС у Київській області (вх.№7243/10/10-36 від 30.10.2015) за результатами розгляду якої рішенням №3391/10/10-36-10-01-04 від 28.12.2015 скаргу ТОВ «Сидера Кемікел» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 21.10.2015 №0003222201 - без змін.

04.02.2016 ТОВ «Сидера Кемікел» звернулося до Державної фіскальної служби України зі скаргою (вих. 04-02-16/015) на податкове повідомлення-рішення №0003222201 від 21.10.2015 (вх.№2525/6 від 04.02.2016). Рішенням Державної фіскальної служби України №7068/6/99-99-10-01-0415 від 01.04.2016 податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 21.10.2015 №0003222201 та рішення про результати розгляду скарги залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно висновків перевірки встановлено порушення ТОВ «Сидера Кемікел» п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за квітень 2015 року на загальну суму 1 246 440грн., сформований за рахунок взаємовідносин з АФГ «Таврія» у квітні 2015 року на суму 1 246 440грн., що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті за квітень 2015 року на суму 1 246 440грн.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Сидера Кемікел» (покупець) та Асоціацією фермерських господарств «Таврія» (продавець) укладено договір №06/04 від 06.04.2015 згідно предмету якого продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість пшениці (у подальшому «товар»), відповідно до умов даного договору (додатків та специфікації до нього). Відповідно до п.3.1 Договору конкретний асортимент, кількість та ціна товару на кожну окрему партію зазначається у додатках та/або накладних на передачу товару (видаткових), що є невід'ємною частиною цього договору. У випадку виникнення розбіжностей щодо асортименту, кількості, якості та ціни товару, що визначені у додатках до Договору та накладних на передачу товару (видаткових), привілейоване значення будуть мати дані щодо асортименту, кількості та ціни товару, що визначені у накладних на передачу товару (видаткових). Ціна товару встановлена по домовленості сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - долар США. Оплата товару (виконання зобов'язання) передбачено у гривні, згідно розділу 4 цього Договору.

Згідно п.п. 4.1 - 4.2 Договору на вартість товару, згідно всіх підписаних сторонами даного Договору, накладних на передачу Товару (видаткових), продавець надає покупцю товарний кредит, який повинен бути погашений покупцем у строк до 31.12.2015; моментом фактичного відвантаження товару є дата вказана у накладній на передачу товару (видатковій). За умовами п.4.10 Договору продавець в ході передачі товару надає покупцю наступні документи: податкову накладну, накладну на передачу товару (видаткова).

На виконання умов договору АФГ «Таврія» видало позивачу видаткові накладні: №114 від 28.04.2015, №115 від 28.04.2015, №116 від 28.04.2015, №117 від 28.04.2015, №118 від 28.04.2015, №119 від 28.04.2015, №122 від 29.04.2015, №123 від 29.04.2015, №125 від 30.04.2015, №132 від 30.04.2015, №133 від 30.04.2015 та виписало податкові накладні №25/2 від 28.04.2015 на суму 832 500,00грн. (в т.ч. ПДВ 20% 138 750,00грн.), №26/2 від 28.04.2015 на суму 697 500,00грн. (в т.ч. ПДВ 20% 116 250,00грн.), №27/2 від 28.04.2015 на суму 742 500,00грн. ( в т.ч. ПДВ 20%123 750,00грн.), №29/2 від 28.04.2015 на суму 855 000,00грн. (в т.ч. ПДВ 20% 142 500,00грн.), №28/2 від 28.02.2015 на суму 900 000,00грн. (в т.ч. ПДВ 20% 150 000,00грн.), №24/2 від 28.04.2015 на суму 675 000,00грн. (в т.ч. ПДВ 20% 112 500,00грн.), №32/2 від 29.04.2015 на суму 720 000,00грн. (в т.ч. ПДВ 20% 120 000,00грн.), №33/2 від 29.04.2015 на суму 787 500,00грн. (в т.ч. ПДВ 20% 131 250,00грн.), №35/2 від 30.04.2015 на суму 810 000,00грн. (в т.ч. ПДВ 20% 135 000,00грн.), №45/2 від 30.04.2015 на суму 257 040,00грн. (в т.ч. ПДВ 20% 42 840,00грн.), №46/2 від 30.04.2015 на суму 201 600,00грн. (в т.ч. ПДВ 20% 33 600,00грн.) (т.1 а.с. 48-68).

Також між сторонами укладено договір відповідального зберігання №04/28-ОХ від 28.04.2015 за умовами якого поклажодавець (ТОВ «Сидера Кемікел») передає зберігачу (АФГ «Таврія»), а зберігач приймає на відповідальне зберігання насіння пшениці, що належить поклажодавцю. Кількість та асортимент товару постачання зазначаються в актах приймання-передачі товару на/зі зберігання. Відповідно до умов п.1.2 Договору зберігач зобов'язаний забезпечити виконання вантажно-розвантажувальних послуг, які будуть виникати при прийомі та видачі товару, ведення складського обліку, забезпечення підтримки належної якості та комплектності товару.

За умовами п.п. 3.1.1 - 3.1.3 Договору №04/28-ОХ від 28.04.2015 зберігач приймає від поклажодавця товар на свій склад, котрий знаходиться за адресою: Херсонська область, Новотроїцький район, смт. Новотроїцьке, вул. Заводська, б.24, згідно актам приймання-передачі товару на/зі зберігання; надає послуги з вантажо-розвантажувальних робіт та ведення складського обліку, вартість яких входить до вартості зберігання товару на складі зберігача згідно п.2.1 Договору; несе в міру їхнього виникнення накладні витрати по організації, утриманню, охороні Складу, найманню персоналу і по оплаті інших витрат, що виникли в результаті виконання зберігачем умов даного Договору.

Згідно акту приймання-передачі не зберігання від 30.04.2015 ТОВ «Сидера Кемікел» передало, а АФГ «Таврія» прийняло на відповідальне зберігання майно в наступній кількості: пшениця, 1 661,92т. Також передача товару підтверджується карткою рахунку 281 за квітень 2015 року (т. 1 а.с. 72).

Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями: №225 від 02.06.2015, №230 від 03.06.2015, №238 від 04.06.2015, №250 від 05.06.2015, №360 від 02.07.2015, №362 від 02.07.2015, №380 від 08.07.2015, №385 від 09.07.2015, №417 від 16.07.2015, №1049 від 16.07.2015, №460 від 24.07.2015 (т.1 а.с. 174-184).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 201.14 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п.2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зазначено у п.2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

У пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп.«а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Як зазначено у пп.«а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Підпунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст. 187.1 цього ж Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків - покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства. Водночас, перевіркою не зафіксований факт наявності в податковій накладній недоліків, що свідчить про її неналежність як первинного документу, або порушення порядку її видачі.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для формування податкового кредиту за квітень 2015 року сформованого за рахунок взаємовідносин з АФГ «Таврія» у казаний період.

Суд звертає увагу, що доводи контролюючого органу щодо відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів базуються лише на податковій інформації наведеній у листі ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 03.06.2015 №352/10-13-22-04/22749307 у якому зазначено, що факту передачі товарів та послуг АГФ «Таврія» з контрагентами-покупцями за період з 01.01.2015 по 30.04.2015 не встановлено, контрагентом ТОВ «Сидера Кемікел» до перевірки не надано договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, що саме по собі не є достатнім для можливості стверджувати про фіктивність господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом. Поряд з цим в матеріалах справи наявні дані державних статистичних спостережень «Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт на 01.09.2014» подані АФГ «Таврія» (т.2 а.с. 120-130).

Також, роблячи висновок про безтоварність операцій, контролюючий орган виходив з того, що за даними протоколу допиту свідка ОСОБА_4 останній заперечує свою участь у здійснення господарської діяльності на посаді директора АФГ «Таврія». Водночас, суд зазначає, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.04.2015 (дату укладення спірного договору) директором АФГ «Таврія» вказано ОСОБА_5, за підписом якого укладені договори та підписані документи, що супроводжували господарську операцію (т. 2 а.с. 142-144). Доказів зворотного відповідачами на запитання суду не надано. Твердження представника відповідачів в судовому засіданні про те, що ОСОБА_4 є директором АФГ «Таврія», а відтак його заперечення щодо участі у діяльності вказаного підприємства є підставою для висновків про безтоварність операцій, є необґрунтованими, оскільки відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданої відповідачем, вказана особа була зареєстрована директором станом на 12.08.2015, позаяк спірні господарські операції відбувалися між позивачем та його контрагентом у квітня 2015 року.

Крім того, основними видами економічної діяльності контрагента позивача згідно даних, визначених на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології є 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Стосовно результатів адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0003222201 від 21.10.2015 суд зазначає таке.

Відповідно до приписів ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів. Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За правилами п.56.8 означеної статті Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

З матеріалів справи вбачається, що скаргу на податкове повідомлення рішення №0003222201 від 21.10.2015 ГУ ДФС у Київській області отримало 30.10.2015 за вх. №7243/10/10-36). Рішенням ГУ ДФС у Київській області №3037/10/10-36-10-01-04 строк розгляду скарги було продовжено по 28.12.2015 (включно).

Рішенням ГУ ДФС у Київській області від 28.12.2015 №3391/10/10-36-10-01-04 скаргу ТОВ «Сидера Кемікел» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №0003222201 - без змін.

Рішенням ДФС України від 01.04.2016 №7068/6/99-99-10-01-04-15 податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 21.10.2015 №0003222201 та рішення про результати розгляду скарги залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

На обґрунтування своєчасності надіслання рішення про результати розгляду скарги представник ГУ ДФС у Київській області надав суду конверт з відміткою «кур'єрська доставка», опис вкладення у поштове відправлення, бланки «кур'єрська доставка» в яких проставлена відмітка про те, що 28.12.2015 працівник кур'єрської служби отримав конверт для відправлення, 29.12.2015 о 15год. 25хв. не вручив конверт з причини «зачинено, залишено повідомлення ф.22» (т.2 а.с. 131-134).

Вказаний конверт повернуто до ГУ ДФС у Київській області 26.01.2016 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

В подальшому рекомендованим листом ГУ ДФС у Київській області зі штриховим ідентифікатором 0813211038820 повторно направило рішення про результати розгляду скарги від 28.12.2015 №3391/10/10-36-10-01-04, яке уповноважена особа позивача отримала 29.01.2016.

Відповідно до правил ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Так, на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року щодо надання відомостей про відправлення рекомендованого листа №0813211038820 на адресу відомості стосовно відправки рекомендованого листа №0813211038820 на адресу ТОВ В«Сидера КемікелВ» , 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 30 та відомостей стосовно відправки кур'єрскою доставкою листа №К721000479911, одержувач ТОВ В«Сидера КемікелВ» , 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 30 (дата відправки, дата отримання і час прийому кур'єром листа, дату повернення листа) Київською міською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» листом №33-20-Г-2892/2 від 02.12.2016 повідомлено, що з 2013 року на мережі об'єктів поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта» надається послуга «Кур'єрська доставка», як додатковий сервіс при пересиланні реєстрованих поштових відправлень (рекомендованих листів, бандеролей, відправлень з оголошеною цінністю, посилок), яка передбачає забір усіх видів поштових відправлень (пріоритетних та непріоритетних) та/або доставку реєстрованих поштових відправлень. Бланк «кур'єрська доставка», копія якого додана до ухвали в УДППЗ «Укрпошта» з 2013 року не використовується. Враховуючи викладене проінформовано, що відправлення за №К72100047991 від 28.12.2015, адресоване ТОВ «Сидера Кемікел» на адресу: Воїнів Інтернаціоналістів, 30, м.Бровари, 07400, відправником ГУ ДФС у Київській області (вул. Народного ополчення, 5а, м.Київ, 03680) мережею УДППЗ «Укрпошта» не пересилалося (т.2 а.с. 145-147).

Стосовно поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором №0813211038820 останній відправлений 27 січня 2016 року з Дільниці оброблення пошти Центру поштового зв'язку №11 м. Вишневе за місцем призначення м.Бровари. 28.01.2016 вказаний лист надійшов до Центру поштового зв'язку №9 м. Бровари та виданий 29.01.2016 уповноваженій особі Пророченко.

Також в матеріалах справи міститься відповідь Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на адвокатський запит №532-Я-2834 від 17.11.2016 за змістом якої відповідно до вимог п.п. 2, 122 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, УДППЗ «Укрпошта» здійснює перевірку пересилання реєстрованого поштового відправлення протягом шести місяців з дня його приймання для пересилання шляхом ідентифікації в автоматизованій системі УДППЗ «Укрпошта» за допомогою штрихового кодового ідентифікатора - тринадцяти значного номеру, який зазначається у квитанції при замовленні послуги поштового зв'язку. З огляду на копії бланків, які долучені до запиту встановлено, що вказаний номер (№К721000479911) не відповідає штриховому кодовому ідентифікатору, який використовується УДППЗ «Укрпошта». Таким чином, відправлення №К721000479911 мережею УДППЗ «Укрпошта» не пересилалося.

Частиною 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Поряд з цим представником ГУ ДФС у Київській області не вчинено жодних дій, які б були спрямовані на підтвердження направлення поштового відправлення №К721000479911 у встановленому порядку.

При цьому слід зазначити, що відповідно до п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Порядок №270), розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

За приписами п.п.75, 80 Послуги поштового зв'язку оплачуються під час їх замовлення у національній валюті за діючими тарифами. Підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом.

Наведені докази підтвердження оплати послуг поштового зв'язку не містяться на конверті, описі та бланках наданих представником ГУ ДФС у Київській області. Також на вимогу суду представником ГУ ДФС у Київській області не надано розрахункового документу про оплату послуг поштового зв'язку, або доказів, які б свідчили про поширення п. 79 Порядку №270 щодо безоплатного пересилання поштових відправлень в межах України на поштове відправлення №К721000479911. Позаяк наявність відбитку печатки Центру кур'єрської доставки на бланку «кур'єрська доставка» не є належним та допустимим доказом здійснення поштового відправлення, як на те посилався представник ГУ ДФС у Київській області у своїх поясненнях.

При цьому посилання представника на те, що працівники контролюючого органу за власні кошти здійснюють пересилання службової поштової кореспонденції не містять правових підстав. Так само і не надано суду обґрунтованих пояснень причин надсилання рішення ГУ ДФС у Київській області від 28.12.2015 №3391/10/10-36-10-01-04 поштовим відправленням №0813211038820 з м.Вишневе, в той час як ГУ ДФС у Київській області знаходиться за адресою: 03680, м.Київ, вул. Народного ополчення, 5а, оф.3.

З огляду на що суд не приймає до уваги доводи ГУ ДФС у Київській області щодо своєчасного надіслання рішення від 28.12.2015 №3391/10/10-36-10-01-04 відповідно до вимог ст.56 податкового кодексу України та приходить до висновку про необхідність скасування вказаного рішення.

Наведеним доводам щодо своєчасності надіслання рішення ГУ ДФС у Київській області від 28.12.2015 №3391/10/10-36-10-01-04 та відповідним наслідкам, визначеним п. 56.9 ст. 56 ПК України, у рішенні ДФС України від 01.04.2016 №7068/6/99-99-10-01-04-15, всупереч вимогам п.56.4 ст. 56 ПК України, належну оцінку надано не було, з огляду на що останнє також підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ТОВ «Сидера-Кемікел» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області №3391/10/10-36-10-01-04 від 28.12.2015.

Визнати протиправними та скасувати рішення ДФС України №7068/6/99-99-10-01-04-15 від 01.04.2016.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області від 21.10.2015 №0003222201.

Стягнути на користь ТОВ «Сидера-Кемікел» (код ЄДПРОУ 38890907) судовий збір у розмірі 28 050,00 (двадцять вісім тисяч п'ятдесят гривен 00 копійок) солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39463945), Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), Державної фіскальної служи України (код ЄДРПОУ 39292197).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. Горобцова

Судді Г.В.Панова

ОСОБА_6