Постанова

від 22.12.2016 по справі 820/6123/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 р. № 820/6123/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області від 19 жовтня 2016 року № 6625 - 1303, № 6625 - 1303/1, № 6625 - 1303/2, № 6625 - 1303/3.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що зазначені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню оскільки є незаконними та необґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з його поясненнями в судовому засіданні, де вказав, що центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області правомірно було зафіксовано порушення чинного податкового законодавства України, а отже і винесені податкові повідомлення-рішення є законними, просив у позові відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців як фізична особа-підприємець з 11 травня 2010 року, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. ФО-П ОСОБА_3 з 23 травня 2012 року є платником єдиного податку, відповідно до свідоцтва серії А № 212509. Відповідно до зареєстрованих кодів видів економічної діяльності ФО-П ОСОБА_3 має право та здійснює господарську діяльність: Код КВЕД 77.33 - Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп'ютери; Код КВЕД 77.39 - Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів; Код КВЕД 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля (основний); Код КВЕД 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 52.10 - Складське господарство; Код КВЕД 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 77.11 - Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

Судом встановлено, що на підставі рішення Господарського суду Харківської області по справі № 5023/2008/11 від 12 квітня 2011 року за ФО-П ОСОБА_3 було визнано право власності на нежитлову будівлю літ. «Д-1», що розташована по провулку Сімферопольському, буд. 6 в м. Харкові. Вищенаведене рішення набрало законної сили.

29 жовтня 2012 року між ОСОБА_3 та Харківською міською радою Харківської області в особі Харківського міського голови ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки № 72/12, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1.1. вищенаведеного договору купівлі-продажу земельної ділянки № 72/12 від 29 жовтня 2012 року вбачається, що Харківська міська рада Харківської області на підставі рішення 19 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26 вересня 2012 року № 845/12 передає за плату, а ОСОБА_3 приймає і оплачує вартість земельної ділянки площею 0,1145 га, у тому числі: під забудовою 0,0548 га, інших угідь 0,0597 га з земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться за адресою: м. Харків, провулок Сімферопольський, буд. 6 у Новобаварському (колишня назва - Жовтневому) районі, кадастровий номер 6310137900:02:016:0039

Згідно з п. 1.2. договору купівлі-продажу земельної ділянки № 72/12 від 29 жовтня 2012 року, вбачається, що земельна ділянка, зазначена в п. 1.1 цього договору, продається для обслуговування нежитлової будівлі літ. «Д-1» (виробнича будівля).

Зазначена інформація про право власності на земельну ділянку, місце її розташування та цільове призначення підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 990567 від 26 грудня 2012 року, копія якого міститься в матеріалах даної справи.

В ході розгляду зазначеної справи судом встановлено, що ОСОБА_3 нежитлову будівлю літ. «Д-1», що розташована по провулку Сімферопольському, буд. 6 в м. Харкові, використовує у господарській діяльності, а саме: передає в оренду, використовує у якості складських приміщень та місць зберігання верстаків та транспортних засобів, що також передаються в оренду за договорами. На підтвердження чого, позивачем були надані копії Договорів оренди.

Також, частина складського приміщення за вищенаведеною адресою, яка не передається ФО-П ОСОБА_3 третім особам у оренду, використовуються для розміщення Електроштабелера SWE140, вантажопасажирського автомобіля марки Volkswagen Transporter, які також використовується в господарської діяльності. Земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Харків, провулок Сімферопольський, буд. 6, та прилягає до нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, провулок Сімферопольський, буд. 6, літ. «Д-1» використається для навантажувально-розвантажувальних робіт у господарській діяльності позивача.

Відповідно до договорів оренди № 4, № 5, № 6, № 7 та додаткових угод до них, ФО-П ОСОБА_3 передає у оренду частину нежитлового приміщення за адресою: м. Харків, провулок Сімферопольський, буд. 6, літ. «Д-1» та частину земельної ділянки відповідно та пропорційно орендованої площі приміщення з урахуванням прибудинкової території та території, необхідної для проведення навантажувально-розвантажувальних робот у своїй господарській діяльності. Копії даних договорів та додаткових угод до них містяться у матеріалах справи.

Відповідно до Договору оренди № 11/13/02 ФО-П ОСОБА_3 передає, а ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПК ІНДУСТРІЯ» приймає в тимчасове платне користування верстат токарно-гвинторізний 16К2, розміщений в приміщенні за адресою: м. Харків, провулок Сімферопольський, буд. 6, літ. «Д-1».

Судом встановлено, що 19 жовтня 2016 року Центральною об'єднаною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області були винесені та направлені позивачу ОСОБА_5 рішення-повідомлення № 6625 - 1303, № 6625 - 1303/1, № 6625 - 1303/2 та № 6625 - 1303/3 на загальну суму податкового зобов'язання у розмірі 91804,31 грн.

Згідно з п. 269.1. та п. 269.1.1. Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Відповідно до п. 269.2 Податкового кодексу України, особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Статтею 270 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п. п. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Крім того, відповідно до статті 797 Цивільного кодексу України, плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, суд приходить до висновку, якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (фізичну особу - підприємця) і земельна ділянка використовується ним для провадження господарської діяльності (магазин, СТО тощо), то такий підприємець (платник єдиного податку) звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку (з врахуванням підпункту 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України).

У разі надання в оренду будівель, споруд або їх частин за договором оренди, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, тобто підприємницька діяльність наймодавців провадиться обов'язково за рахунок здачі в оренду майна і земельної ділянки, то така фізична особа - підприємець (власник нежитлового приміщення) теж звільняється від нарахування (сплати) та подання податкової звітності з земельного податку.

Посилання представника відповідача на ті обставини, що зазначена земельна ділянка, що знаходиться за адресою: м. Харків, провулок Сімферопольський, буд. 6, належить позивачу на праві приватної власності як фізичній особі, а отже позивач не звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, суд не бере до уваги, оскільки зазначені посилання спростовуються матеріалами справи та не відповідають нормам чинного законодавства.

Згідно з п. 53.1. ст. 53 Податкового Кодексу України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Відповідно до абз. 15-18 узагальнюючої податкової консультації щодо плати земельного податку власниками нежитлових приміщень, платниками єдиного податку - фізичними особами - підприємцями, затвердженої наказом № 1051 від 23 листопада 2012 року Державною податковою службою України встановлено, що згідно із статтею 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не зазначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

З урахуванням наведеного, суд констатує, що наведена норма закону є обов'язковою до виконання.

Тобто, враховуючи, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець, перебуває на спрощеній системі оподаткування та використовує свою земельну ділянку у господарській діяльності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 рішення-повідомлення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 6625 - 1303, № 6625 - 1303/1, № 6625 - 1303/2 та № 6625 - 1303/3 від 19 жовтня 2016 року на загальну суму податкового зобов'язання у розмірі 91 804,31 грн. є незаконними та підлягають скасуванню.

Крім цього, 23 жовтня 2014 року Харківським окружним адміністративним судом по справі № 820/16631/14 за позовом ОСОБА_3 до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкової вимоги була прийнята постанова, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкової вимоги - було задоволено в повному обсязі та скасовано податкову вимогу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 1326/25 від 05.09.2014 року.

В мотивувальній частині рішення суд зазначив: «враховуючи, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець, перебуває на спрощеній системі оподаткування та використовує свою земельну ділянку у господарській діяльності, суд приходить до висновку, що податкова вимога Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 1326 від 05.09.2014 року є незаконною та підлягає скасуванню».

02 грудня 2014 року Харківський апеляційний адміністративний суд, своєю Ухвалою по справі № 820/16631/14 Апеляційну скаргу Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишив без задоволення, а Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року по справі № 820/16631/14 - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. ст. 9,11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Згідно з ч. 3 ст. 2, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених в ході судового розгляду обставин суд дійшов висновку про невідповідність вимогам ч. 3 ст. 2, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України оскаржуваної вимоги, що дає суду підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 74, 94, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області від 19 жовтня 2016 року № 6625 - 1303, № 6625 - 1303/1, № 6625 - 1303/2, № 6625 - 1303/3.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (61098, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 918 (дев'ятсот вісімнадцять) грн 04 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61166, м. Харків, пр. Науки,9, код ЄДРПОУ 39859805).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2016 року.

Суддя О.М. Тітов