Рішення

від 26.12.2016 по справі 289/1377/16-ц

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/1377/16-ц

Номер провадження 2/289/843/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2016 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Невмержицького І. М.,

при секретарі Шуба В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Потіївської об'єднаної територіальної громади, Радомишльського району, Житомирської області, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Потіївської об'єднаної територіальної громади, Радомишльського району, Житомирської області, про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті матері позивача залишилось спадкове майно, інших спадкоємців на дане майно немає, тому просив суд визнати за ним у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 22.08.2015 року у віці 80 років в с. Дубовик, Радомишльського р-ну Житомирської області - право власності на спадкове майно, а саме:

-цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в с. Дубовик, Радомишльського району Житомирської області по вул. Центральна, № 2;

-земельну ділянку площею 3,3924 га (кадастровий номер 1825084200:05:000:0135) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Заньківська сільська рада,

-земельну ділянку площею 0,5900 га (кадастровий номер 1825084200:03:000:0027) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Заньківська сільська рада, що належали ОСОБА_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 229981 від 05.04.2005 року, що виданий на підставі розпорядження голови Радомишльської РДА № 122 від 24.06.2004 року, які фактично успадкувала його дружина, ОСОБА_2, однак за життя не оформила своїх спадкових прав, не виготовила на себе правовстановлюючих документів.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує, позовні вимоги визнає.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, народився 16 лютого 1957 року в с. Дубовик, Радомишльського району Житомирської області, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до свідоцтва про народження позивача серії І-ЯР № 422578, що видане Заньківським сільським ЗАГС Потіївського району Житомирської області 26.03.1957 року, його батьками записані: батько - ОСОБА_3, українець та мати - ОСОБА_2, українка.

03.12.2007 року батько позивача ОСОБА_3, помер у віці 80 років в с. Дубовик, Радомишльського району Житомирської області (факт смерті підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ТП № 075052 від 03.12.2007 року, додається).

Судом встановлено, що 19 серпня 2015 року мати позивача, ОСОБА_2, зробила розпорядження у вигляді заповіту, де вказала, що на випадок її смерті, все її майно, яке на день смерті буде їй належати, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, в тому числі належний їй житловий будинок, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, село Дубовик, вул. Центральна буд. 2 і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право - заповіла своєму сину - ОСОБА_1.

22 серпня 2015 року у віці 80 років померла мати позивача, ОСОБА_2, в с.Дубовик, Радомишльського р-ну Житомирської області, що підтверджує свідоцтво про смерть серії І-ТП № 268511, видане виконавчим комітетом Заньківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області 26.08.2015 року.

До складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 увійшло все майно, яке належало її покійному чоловіку - ОСОБА_3, а саме:

- житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Радомишльський р-н, с. Дубовик, вул. Центральна, № 2 - який рахувався за ОСОБА_3, що підтверджує довідка № 1908 від 08.08.2016 року з виконкому Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області,

- дві земельні ділянки загальною площею 3,98 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Заньківської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, які належали покійному батьку, ОСОБА_3, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 229981 від 05 квітня 2005 року.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України ОСОБА_2, як дружина та спадкоємиця за законом після смерті чоловіка, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, в результаті чого Радомишльською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу під № 687 (2007), однак за життя так і не оформила своїх спадкових прав. Крім того, ОСОБА_2 спадщину також прийняла шляхом проживання з покійним на день його смерті та протягом 6-ти місяців, доглядом за будинком, обробітком земельної ділянки, сплатою необхідних комунальних платежів та інше (ч. 3 ст. 1268 ЦК України) - даний факт підтверджує довідка № 1908 від 08.08.2016 року, видана виконкомом Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області.

Після смерті ОСОБА_2, Радомишльською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа під № 15/2016 (даний факт підтверджує витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 42989481 від 18.02.2016 року) на підставі заяви сестри позивача, ОСОБА_4, громадянки РФ, яка тимчасово проживає в Радомишльському районі, а саме в с. Дубовик по вул. Центральна, буд. 2 (що підтверджується довідкою № 2033 від 22.08.2016 року з виконкому Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області)

Позивач, як спадкоємець за заповітом, у відповідності до ст. 1223 ЦК України, також звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а рідна сестра позивача, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовилась від належної їй частини спадщини на користь позивача ОСОБА_1 (даний факт підтверджує заява ОСОБА_4 від 30.11.2016 року).

Відповідно до п. 216 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 3 березня 2004 року за № 20/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину (в порядку передбаченому ст. 1298 ЦК України), через відсутність правовстановлюючого документу на спадковий будинок, адже згідно довідки № 132 від 26.02.2016 року, яка видана КП «Житомирське обласне міжміське БТІ», право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Житомирська область, Радомишльський р-н, с. Дубовик, вул. Центральна, № 2 - не зареєстровано.

Загальна інвентаризаційна вартість даного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами складає - 75 813,00 гривень - даний факт підтверджує технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 07.08.2008 року.

Згідно ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація права була проведена відповідно до законодавства, що діяло в момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до ст.ст. 100 та 101 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, які діяли на той момент, не передбачалося та не пов'язували набуття права власності на будинок з реєстрацією його в органах БТІ чи інших установах.

Також, згідно до вимог «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», від 07 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованого в Мінюсті України 18 лютого 2002 року за № 157/16445, з наступними змінами, а також листа Міністерства юстиції України від 21.02.2005 року № 19-32/319 - у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності якого не була проведена, і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

Однак, починаючи з 1971 року і до дня своєї смерті, батьки позивача, увесь цей час проживали в даному будинку та були головами двору, а відповідно, постійно, відкрито і безперервно володіли та користувалися цим домоволодінням, що підтверджує довідка № 758 від 21.03.2016 року з виконкому Потіївської сільради Радомишльського району Житомирської області.

Вищевказані земельні ділянки позивач в досудовому порядку також не може оформити належним чином, через відсутність правовстановлюючого документу так як за життя, ОСОБА_2, хоч і успадкувала дані земельні ділянки, але не оформила своїх спадкових прав на них, крім того оригінал даного державного акта втрачений - даний факт підтверджується 8-мою сторінкою газети «Зоря Полісся» № 32 від 05.08.2016 року.

В процесі оформлення спадщини позивачу стало відомо, що у вищезазначеному державному акті неточно вказана площа земельної ділянки, а саме: земельна ділянка площею 3,3924 га з кадастровим номером 1825084200:05:000:0135 - в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 229981 зазначена площа як 3,39 га (що підтверджується копіями витягів з ДЗК про земельну ділянку № НВ-1802344082016 та № НВ-1802344152016 від 02.03.2016 року).

Дані обставини і стали підставою, що унеможливлює вчинення нотаріальної дії щодо видачі позивачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом.

У відповідності до п.4.12 та п.4.18 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України за № 296/5 від 22.02.2012 року: «Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі відповідного свідоцтва документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення даного питання в судовому порядку».

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 1216 та ст. 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно ст. 131 Земельного кодексу України, громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

У відповідності до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Теж саме зазначає п. 10) Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судовим рішенням може визнаватися право власності в порядку спадкування, якщо через відсутність документів не можливо оформити спадщину через нотаріуса.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадкової маси можуть переходити тільки ті права і обов»язки, носієм яких був спадкодавець і на момент відкриття спадщини вони не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно положень частин 1, 2 ст. 1220, частини 1 ст. 1222, частини 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ст. ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для визнання права власності позивача на спадкове майно, а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10 , 60 , 209, 213-215, 218 ЦПК України , ст.ст. 1216, 1217, 1221-1223, 1225, 1258, 1261, 1268-1270 ЦПК Українисуд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Потіївської об'єднаної територіальної громади, Радомишльського району, Житомирської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 паспорт серії ВМ №889162 виданий Радомишльським РВ УМВС України в Житомирській області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_2, яка померла 22.08.2015 року у віці 80 років в с. Дубовик, Радомишльського р-ну Житомирської області - право власності на спадкове майно, а саме:

- цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в с. Дубовик, Радомишльського району Житомирської області по вул. Центральна, № 2;

- земельну ділянку площею 3,3924 га (кадастровий номер 1825084200:05:000:0135) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Заньківська сільська рада;

- земельну ділянку площею 0,5900 га (кадастровий номер 1825084200:03:000:0027) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Заньківська сільська рада, що належали ОСОБА_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 229981 від 05.04.2005 року, що виданий на підставі розпорядження голови Радомишльської РДА № 122 від 24.06.2004 року, які фактично успадкувала його дружина, ОСОБА_2, однак за життя не оформила своїх спадкових прав.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів, починаючи з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І. М. Невмержицький