Рішення
від 26.12.2016 по справі 289/1783/16-ц
РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/1783/16-ц

Номер провадження 2/289/1023/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2016 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Невмержицького І. М.,

при секретарі Шуба В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пилиповицької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Пилиповицької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті матері позивача залишилось спадкове майно, інших спадкоємців на дане майно немає, тому просив суд визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 01.09.2004 року в с. Пилиповичі, Радомишльського району Житомирської області - право власності на земельну ділянку площею 4,5055 га (кадастровий номер 1825087600:02:000:0066) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Пилиповицька сільська рада

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує, позовні вимоги визнає.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, народився 02 лютого 1948 року, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до свідоцтва про народження позивача серії ЯС № 194022, що видане Пилиповицьким сільським ЗАГС Радомишльського району Житомирської області 17.05.1948 року, його батьками записані: батько - ОСОБА_3, українець та мати - ОСОБА_2, українка.

03.02.1980 року помер батько позивача ОСОБА_3, в с. Пилиповичі, Радомишльського району, Житомирської області, про що зроблено актовий запис № 4 від 05.02.1980 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2004 року померла мати позивача, ОСОБА_2, у віці 97 років в с. Пилиповичі, Радомишльського району Житомирської області - даний факт підтверджує свідоцтво про смерть серії І-ТП № 276517, що видане повторно відділом ДРАЦС Радомишльського РУЮ у Житомирській області 05.02.2016 року.

Спадщину після смерті матері, у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняв позивач, шляхом постійного проживанням з покійною, доглядав за будинком, обробляв земельну ділянку та сплачував необхідні платежі, отримував кошти за землю, тощо - дані факти також підтверджує довідка № 442 від 03.10.2016 року з виконкому Пилиповицької сільської ради Радомишльського р-ну Житомирської області.

Інших спадкоємців крім позивача немає, спадщину після смерті матері, ОСОБА_2, ніхто більше не приймав, до нотаріуса із заявою ніхто досі не звертався, спадкова справа після її смерті не заводилась - дані факти також підтверджує інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 45345789 від 07.10.2016 року.

До складу спадкового майна, яке залишилося після смерті матері позивача, ОСОБА_2, зокрема всього іншого, входить земельна ділянка площею 5,09 га (кадастровий номер: 1825087600:02:000:0066), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пилиповицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, і яка належала померлій матері позивача згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 232936 від 12 січня 2005 року, виданого на підставі розпорядження голови Радомишльської райдержадміністрації від 18 лютого 2004 року № 19 - даний факт підтверджує копія вказаного держакту та довідка № 434 від 22.09.2016 року з виконавчого комітету Пилиповицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області.

В процесі оформлення спадщини позивачу стало відомо, що відповідно до витягу з ДЗК про земельну ділянку від 11.10.2016 року № НВ-1802936052016 у вищезазначеному державному акті неправильно вказана площа даної земельної ділянки, а саме: земельна ділянка площею 4,5055 га з кадастровим номером 1825087600:02:000:0066 - в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 232936 зазначена площа як 5,09 га - даний факт підтверджується вищезазначеним витягом з відділу Держгеокадастру у Радомишльському районі Житомирської області.

Відповідно до п. 216 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 3 березня 2004 року за № 20/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Однак, набути вищезазначене майно в порядку передбаченому ст. 1298 ЦК України, шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку позивач, не має можливості через те, що вищезазначений державний акт має суттєві розбіжності по площі та має виправлення в даті видачі даного держакту, що в свою чергу, згідно ЗУ «Про нотаріат», робить даний правовстановлюючий документ недійсним, а відповідно, він не може бути прийнятий для вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до листа № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296-1299 ЦК України. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Згідно до п. 23 Постанови ПВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216 та ст. 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Згідно до ст. 131 Земельного кодексу України, громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

У відповідності до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Теж саме зазначає п. 10) Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадкової маси можуть переходити тільки ті права і обов»язки, носієм яких був спадкодавець і на момент відкриття спадщини вони не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно положень частин 1, 2 ст. 1220, частини 1 ст. 1222, частини 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ст. ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для визнання права власності позивача на спадкове майно, а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10 , 60 , 209, 213-215, 218 ЦПК України , ст.ст. 1216, 1217, 1221-1223, 1225, 1258, 1261, 1268-1270 ЦПК Українисуд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Пилиповицької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ВМ №098775 виданий Радомишльським РВ УМВС України в Житомирській області 20 лютого 1996 року, в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_2, яка померла 01.09.2004 року в с. Пилиповичі, Радомишльського району Житомирської області - право власності на земельну ділянку площею 4,5055 га (кадастровий номер 1825087600:02:000:0066) з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Пилиповицька сільська рада, що належала ОСОБА_2 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 232936, виданого на її ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської райдержадміністрації від 18.02.2004 року № 19.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів, починаючи з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І. М. Невмержицький

СудРадомишльський районний суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення26.12.2016
Оприлюднено30.12.2016
Номер документу63721531
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —289/1783/16-ц

Рішення від 26.12.2016

Цивільне

Радомишльський районний суд Житомирської області

Невмержицький І. М.

Ухвала від 18.11.2016

Цивільне

Радомишльський районний суд Житомирської області

Невмержицький І. М.

Ухвала від 18.11.2016

Цивільне

Радомишльський районний суд Житомирської області

Невмержицький І. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні