Постанова

від 12.12.2016 по справі 359/7940/16-п

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адміністративна справа 359/7940/16-п

Провадження 3/359/2990/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 р. суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Туманова К.Л., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на посаді голови Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії СМ 212033, виданий Бориспільським МРВ ГУМВС України в Київській області 17.12.1999 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1,

за ч. 4 ст. 213-3 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Із протоколу про адміністративне правопорушення від 8 вересня 2016 р. вбачається, що до Уповноваженого ВРУ з прав людини надійшла заява ОСОБА_2 відповідно до якої, він звернувся до Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області з інформаційним запитом від 02.07.2016 року про надання публічної інформації щодо земельної ділянки за кадастровим номером № 3220884001:01:035:0013, який був зареєстрований за № 457 в цей же день. У відповідь на даний запит листом № 711 від 08.07.2016 р., за підписом голови Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_1, ОСОБА_2 було повідомлено про належність вказаної у запиті земельної ділянки громадянину на підставі цивільно-правових угод, а також про неможливість надання запитуваної інформації на підставі віднесення її до конфіденційної. Аналізом матеріалів Секретаріатом Уповноваженого ВРУ було встановлено, що листом від 08.07.2016 року № 713 головою сільської ради неправомірно було віднесено запитувану потерпілим інформацію до інформації з обмеженим доступом, що прямо заборонено ЗУ "Про захист персональних даних", ЗУ "Про доступ до публічної інформації" та ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні". Тому в діях голови Іванківської сільської ради Бориспільського району Київської області ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-3 КУпАп, а саме віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак направив свого представника ОСОБА_3

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, у судовому засіданні пояснив, що даний протокол про адміністративне правопорушення від 8 вересня 2016 р. відносно ОСОБА_1 було складено з порушеннями норм КУпАП, без всебічного та ґрунтовного аналізу матеріалів справи, а також без встановлення всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. У зв'язку з чим даний протокол не може вважатися належним доказом у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки він був складений за відсутності особи, що притягується до відповідальності, так як в ньому відсутній його підпис. Це свідчить про те, Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини було грубо порушено ОСОБА_1 права на захист, безпідставно позбавивши його можливості надати пояснення та бути присутнім при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. В той же час0 ОСОБА_1 було направлено копію даного протоколу. Однак, вимогами КУпАП не передбачено складання протоколу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. У зв'язку з цими обставинами постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.10.2016 р. матеріали даної справи були повернуті для належного до оформлення. Однак, в ході виконання постанови суду ОСОБА_1 ніхто не викликав для того, щоб він мав змогу надати свої письмові пояснення з приводу складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 212-3 КУпАП. Також зазначив, що в матеріалах справи відсутнє будь-яке доручення від Уповноваженого ВРУ з прав людини на складання протоколу ОСОБА_4 щодо ОСОБА_1 Враховуючи допущені порушення при складанні даного протоколу представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 робить висновок про те, що за таких умов не можна вважати, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-3 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення є неналежним та недопустимим доказом. Крім того, представник особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_3 вказав, що в протоколі зазначено, що датою вчинення правопорушення є 08.07.2016 року, а тому матеріали справи надійшли до суду в день коли спливли строки до можливого притягнення до відповідальності особи. Враховуючи вище викладене представник особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_3 просив суд закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 247 КУпАП.

Дослідивши матеріалами справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-3 КУпАП, судом не встановлений.

Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення основним доказом про вчинення особою адміністративного правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, який повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, та містити всі перелічені в даній статті відомості, які необхідні для вирішення справи, а без їх наведення він належної сили не має.

Відповідно до коментованої ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити перелік всіх обов'язкових реквізитів протоколу, і у разі їх відсутності він не має доказового значення. Протокол про адміністративне правопорушення займає провідне місце в числі засобів, за допомогою яких встановлюються фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку посадові особи встановлюють наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, вину особи в його вчиненні та інші обставини, що вказуються у ст. 280 КУпАП i мають значення для правильного розв'язання справи. Така позиція законодавця вимагає вiд посадових осiб, якi складають протокол, суворо дотримуватися порядку його оформлення.

Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення допущеного порушення, ніякого іншого документу про прийняття до провадження уповноваженими органами не оформляється. Від того, наскільки грамотно, змістовно і умотивовано складений протокол, залежить якість розгляду справи про адміністративне порушення, правильність розгляду справи по суті й обґрунтованість застосування адміністративного стягнення.

Протокол про адміністративне правопорушення - це комплексне джерело доказової інформації. Однак він набуває значення доказу в таких випадках, коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим коментованою статтею.

Так, статтею 256 КУпАП закріплено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Уповноважена посадова особа зобов'язана ознайомити особу, по відношенню до якої складається протокол про адміністративне правопорушення, з її правами і обов'язками, передбаченими статтею 268 Кодексу, та змістом статті 63 Конституції України, про що робиться відмітка у протоколі.

Також відповідно до п. 2.5, п. 2.6., п. 2.9 розділу ІІ порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 16.02.2016 року № 3/02-15, особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, має бути ознайомлена з її правами і обов'язками, передбаченими статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 63 Конституції України, про що зазначається у протоколі. Особі, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати письмове пояснення та зауваження по суті вчиненого правопорушення. Пояснення та зауваження або включаються до протоколу, або додаються до протоколу окремо. У разі відмови особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, від надання пояснень та зауважень по суті вчиненого правопорушення, уповноважена особа вносить до нього відповідний запис . У разі, якщо особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, відмовляється від ознайомлення з таким протоколом, або в неї відсутні зауваження щодо змісту протоколу уповноважена особа, що складає протокол, робить про це відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом уповноваженої особи.

Судом встановлено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не підписував, тобто фактично він був позбавлений права подавати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викладення мотивів свого можливого відмовлення від його підписання, та реалізувати свої права, які передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.10.2016 р., вказаний адміністративний матеріал був повернути до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на доопрацювання, з підстав невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, та надано можливість усунути зазначені недоліки (а.с.15-16). Недоліки вказані у постанові суду в повній мірі усунуто не було.

З листа представника Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України ОСОБА_5 № 11/15-Р2710112.16-4/10-140 від 04.11.2016 р. (а.с.21-23) вбачається, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомлявся про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-3 КУпАП та про можливість ознайомлення із вищезазначеним протоколом шляхом направлення йому листа-запита від 15.08.2016 р. № 11/15-Р271012.Л271015.16/10-140. Проте особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився для підписання та ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення, який складався у його відсутність. У зв'язку із зазначеним було прийнято рішення направити ОСОБА_1 другий примірник протоколу за ч. 4 ст. 212-3 КУпАП цінним рекомендованим листом за місцем його проживання від 16.09.2016 р.

В той же час в статті 254 КУпАП не передбачено складання протоколу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Встановлено, що в разі відмови правопорушника від підписання протоколу, в ньому робиться запис у відповідних графах. Наявний в матеріалах адміністративної справи лист про надсилання особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, другого примірнику протоколу про адміністративне правопорушення, не передбачено положеннями КУпАП.

З огляду на це, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 не був у встановленому законом порядку ознайомлений з протоколом про адміністративне правопорушення, йому не було роз'яснено його процесуальних прав та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП, положень ст. 63 Конституції України, від нього не відібрано пояснення по суті зазначеного у протоколі порушення. При цьому, в ході виконання постанови суду від 13.10.2016 р. особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 так і не викликався до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з метою виконання вище закріплених вимог законодавства.

В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення від 8 вересня 2016 р., складений заступником керівника Управління - керівник відділу контролю у сфері діяльності органів місцевого самоврядування Управління з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_4 без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-3 КУпАП, та з порушенням вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП, оскільки протокол складено за відсутності особи, що притягається до відповідальності, що суперечить вимогам чинного законодавства щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення, що складений з порушенням вищезазначених вимог законодавства не може бути поставлений в основу розгляду справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим він не є достатнім доказом вини.

Інших обставин в протоколі та матеріалах справи не відображено, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях особи порушення ч. 4 ст. 212-3 КУпАП, про які вказано в протоколі.

При цьому, ст. 62 Конституції України закріплено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про міжнародні договори України", ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи все вищевикладене, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення від 8 вересня 2016 року, складений щодо ОСОБА_1 не можливо визнавати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-3 КУпАП.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч. 4 ст. 212-3 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично з наведених вище обставин.

Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 212-3 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.

На підставі наведеного, керуючись ст. 9, ч. 4 ст. 212-3, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАп України,

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 212-3 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили

Суддя: К.Л. Туманова