Рішення

від 26.12.2016 по справі 708/1576/16-ц

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 708/1576/16-ц

Номер провадження № 2/708/586/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 року

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді - Івахненко О.Г.,

при секретарі - Пасічній Л.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чигирині Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Стецівської сільської ради Чигиринського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом зазначивши, що ОСОБА_3 була власницею земельної ділянки площею 3,26 га в межах Стецівської сільської ради Чигиринського району, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 479356.

23 грудня 2005 року ОСОБА_4 померла. Спадкоємцем її майна був ОСОБА_5 за заповітом, оскільки померла за життя склала заповіт на його користь. ОСОБА_5 прийняв спадщину в установленому порядку, оскільки на час її смерті проживав разом з нею, спільно вели власне підсобне господарство, до дня її смерті здійснював за нею догляд та провів її поховання, а тому вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3

ОСОБА_5 помер 28 квітня 2015 року, не оформивши належним чином вказану земельну ділянку.

Позивач являється спадкоємцем майна померлого ОСОБА_5 згідно заповіту від 23.03.2015 року, посвідченого секретарем Стецівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, та протягом шести місяців після його смерті звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Однак, нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину та роз'яснив йому право звернення до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно після померлого ОСОБА_5 в зв'язку з тим, що оригінал Державного акту було втрачено, тому позивач просить визнати за ним право власності на вищевказану земельну ділянку в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку загальною площею 3,26 га в межах Стецівської сільської ради Чигиринського району, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 479356, яка належала ОСОБА_5, після смерті матері ОСОБА_3, пояснивши, що ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті матері відповідно до заповіту, оскільки на час її смерті проживав та був зареєстрований разом з нею, інші спадкоємці згідно закону чи заповіту відсутні. Позивач є спадкоємцем майна померлого 28 квітня 2015 року ОСОБА_5, оскільки останній за життя склав заповіт на його користь. Однак ОСОБА_2 не зміг нотаріально оформити вказану земельну ділянку через відсутність оригіналу Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зВ»явився, надіславши заяву в якій позов визнав і згідний на задоволення позовних вимог.

Суд, вислухавши представника позивача, задовольнивши заяву відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 55 Конституції України містить загальну норму, яка передбачає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші порушення прав та свобод.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Відповідно до ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що 28 квітня 2015 року відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-СР № 251243 від 05.05.2015 року помер ОСОБА_5.

Після його смерті на території Стецівської сільської ради Чигиринського району відкрилася спадщина.

ОСОБА_5 як спадкоємець майна померлої 23 грудня 2005 року ОСОБА_4 за заповітом прийняв спадщину у виді земельної ділянки, загальною площею 3,26 га, яка складається з земельної ділянки площею 1,98 га кадастровий номер 7125485500:01:000:0337, земельної ділянки площею 0,95 га кадастровий номер 7125485500:01:000:0336 та земельної ділянки площею 0,33 га кадастровий номер 7125485500:01:000:0740, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, без зміни її цільового призначення, що розташована в межах Стецівської сільської ради Чигиринського району, яка належала спадкодавцю, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 479356, оскільки ОСОБА_5 на час смерті своєї матері ОСОБА_3, проживав разом з нею та спільно з померлою вів власне підсобне господарство, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Стецівської сільської ради Чигиринського району від 12.12.2016 року № 1368.

Вказане підтверджується і копією вищезазначеного Державного акту в матеріалах справи.

Як вбачається з довідки відділу Держгеокадастру у Чигиринському районі Черкаської області від 14.12.2016 року № Л-1229/0-1345/19-16 вартість паю в адмінмежах Стецівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області станом на 14.12.2016 року становить 77504,00 грн. в тому числі: по ріллі - 74712,00 грн. по сіножатях - 2792,00 грн.

Оригінал вищевказаного Державного акту було втрачено, що підтверджується оголошенням в газеті "Чигиринські вісті" від 22.10.2016 року № 42 (12728).

Крім того, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 479356, який був виготовлений на ім'я ОСОБА_3, не був зареєстрований в установленому порядку Законом порядку у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного коритсування землею, договорів оренди землі, а тому право власності на земельну ділянку у неї не виникло через відсутність державної реєстрації цих прав в установленгому порядку.

Разом з тим суд не вбачає підстав для встановлення факту належності Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 479356 померлій 23.12.2005 року ОСОБА_4, оскільки написання ім'я "Христя" не є помилкою, так як відповідно до 2-го видання "Власних імен людей" (видавництво Наукова думка, Київ, 1996 року) значиться, що "Христина" та "Христя" є одним ім'ям, що не ставить під сумнів належність цього державного акту спадкодавцю.

Судом встановлено, що померлий ОСОБА_5 не встиг переоформити спадкове майно на своє ім'я.

Позивач є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_5, відповідно до заповіту від 23.03.2015 року, посвідченого секретарем Стецівської сільської ради Чигиринського району, який на день смерті заповідача не змінений та не скасований.

Як вбачається з повторного свідоцтва про народження серії ІІ-СР № 402704 від 07.08.1984 року, позивач являється померлому ОСОБА_5 сином і є спадкоємцем його майна в порядку ст. ст. 1217, 1222 ЦК України.

Як встановлено судом, та вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 12.05.2015 року № 40345356, державний нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 заведено спадкову справу № 66/2015, номер у спадковому реєстрі № 57429184.

Як вбачається з постанови про нотаріальну відмову від 09.12.2016 року № 1038/02-31, виданої нотаріусом Другої черкаської державної нотаріальної контори в порядку заміщення нотаріуса Чигиринської державної нотаріальної контори ОСОБА_6, гр. ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, що залишилися після смерті ОСОБА_3, яка померла 23.12.2005 року, спадкоємцем якої був її син - ОСОБА_5, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно даних Чигиринської державної нотаріальної контори від 20.12.2016 року № 1098/01-16 встановлено, що після смерті 28 квітня 2015 року ОСОБА_5, із заявами про прийняття спадщини зверталися син померлого - ОСОБА_2 та колишня дружина померлого - ОСОБА_7. Інші спадкоємці з заявами про прийняття спадщини або про відмову від спадщини не зверталися.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховної ради України за №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» - перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений ст. 1241 ЦК України є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.

На виконання вказаних вимог закону судом встановлено, що ОСОБА_7, яка звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого 28 квітня 2015 року ОСОБА_5, не має права на спадкування, оскільки шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 розірвано, що вбачається з копії рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 07.02.2007 року, справа № 2-51 2007 р. та копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-СР № 018633 від 13.03.2007 року.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 даного Кодексу визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Суд оцінивши наявні у справі докази на підставі свого внутрішнього переконання та за критеріями їх належності, допустимості і достовірності, давши належну оцінку поясненням сторін, приходить до висновку що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, оскільки ОСОБА_2, є спадкоємцем за заповітом після померлого ОСОБА_5, та має право спадкувати за заповітом.

На підставі викладеного, ст.ст. 328, 1217, 1235, 1241, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст. 15, 30, 62, 130, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Стецівської сільської ради Чигиринського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після померлого 28 квітня 2015 року ОСОБА_5, право власності на земельну ділянку, загальною площею 3,26 га, яка складається з земельної ділянки площею 1,98 га кадастровий номер 7125485500:01:000:0337, земельної ділянки площею 0,95 га кадастровий номер 7125485500:01:000:0336 та земельної ділянки площею 0,33 га кадастровий номер 7125485500:01:000:0740, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, без зміни її цільового призначення, що знаходиться в межах Стецівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 479356, виданого на ім'я ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.Г.Івахненко