Постанова

від 23.12.2016 по справі 522/23685/16-а

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2-а/522/1175/16

Справа № 522/23685/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2016 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Шевчик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛДЦ ЗДОРОВ'Я» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про поновлення строку і визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 09.12.2016 року звернувся до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролюОдеської міської ради, за яким просив поновити строк звернення до суду з відповідним позовом та визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №030/16 від 04.11.2016 року по справі про адміністративне правопорушення, яким накладено на ТОВ «ЛДЦ ЗДОРОВ'Я» штраф за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого абз. 3 п.4 ч.2 ст. 2 Законом України « Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

В обґрунтування позовних вимог пояснив, що 18 жовтня 2016 року позивачем через Центр надання адміністративних послуг була подана декларація про початок виконання будівельних робіт у нежилому приміщенні першого поверху Комунальної установи «Міська клінічна лікарня №1», поштова/будівельна адреса: 65007, м. Одеса, Малиновський р-н, вул. М'ясоєдовська, 32; вид будівництва: капітальний ремонт. У якості відомостей про земельну ділянку, на якій розташований об'єкт будівництва, в декларації позивачем було зазначено наступне: «Земельна ділянка, яка використовується для будівництва на підставі: Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 205555 від 09.02.2005 року, кадастровий номер 5110137600:69:012:0004». Даний об'єкт будівництва використовується позивачем на правах оренди, на підставі договору оренди, укладеного з його власником - Комунальною установою «Міська клінічна лікарня №1». Тому оригінали документів, що підтверджують права на земельну ділянку, на який розташований об'єкт будівництва, у розпорядженні позивача відсутні. За таких обставин, зазначені вище відомості про земельну ділянку були внесені позивачем у декларацію у відповідності з інформацією, отриманою безпосередньо від власника об'єкта будівництва. 20 жовтня 2016 року до позивача від КУ «Міська клінічна лікарня №1» надійшов новий лист за №1385 від 26.10.2016р., в якому раніше надана інформація про земельну ділянку була визначена даною установою як помилкова та анульована. У зв'язку з чим ТОВ «ЛДЦ Здоров'я» через центра адміністративних услуг звернулось до відповідача з заявами про внесення відповідних змін до зазначеної вище декларації та приведення її у відповідності до нової інформації про земельну ділянку.

Між тим, що раніше наведенні у декларації помилкові дані щодо земельної ділянки були виправлені позивачем самостійно, відповідач «31» жовтня 2016 року (тобто. після спливу 4 днів з дня самостійного виправлення позивачем помилкових даних) склав щодо позивача акт перевірки, припис про усунення порушень та протокол про правопорушення, а «04» листопада 2016 року застосував щодо позивача штраф у розмірі 52 200 грн. за наведення у декларації недостовірних даних щодо земельної ділянки, на якій розташований об'єкт будівництва, на підставі абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Винесена постанова була надіслана позивачу поштою та отримана останнім лише «10» листопада 2016 року . З даної постановою позивач не згоден, вважає її необґрунтованою та такою, що не засновується на нормах права, винесена з порушенням чинного законодавства.

У судовому засіданні представник ТОВ «ЛДЦ ЗДОРОВ'Я» - ОСОБА_1 (діє на підставі довіреності від 07.11.2016 року) позовні вимоги та обставини, якими вони обґрунтовані, підтримала та просила задовольнити у повному обсязі. Додатково пояснила, що товариство як орендатор приміщення не мало правовстановлюючих документів на земельну ділянку, тому відомості про неї були внесені у декларації у відповідності з інформацією, отриманою від власниками даного об'єкта будівництва. Отримавши вірну інформації про земельну ділянку, вони самостійно звернулись до відповідача із заявами про внесення відповідних виправлень. Вважає, що їх вини у даному випадку немає. Щодо строків звернення з даним позовом пояснила, що спочатку оскаржили постанову безпосередньо до начальника Департаменту ДАБК Одеської міської ради, проте відповіді про розгляд скарги до теперішнього часу не отримала. Пізніше, звернулись до Одеського окружного адміністративного суду з відповідним позовом, 29.11.2016 року позивач отримав копію ухвали суду про повернення вказаного позову. Після чого вже звернулись до місцевого суду як адміністративного. Просила поновити строк на оскарження постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.

Представник відповідача - ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 31.10.2016 року) позовні вимоги товариства не визнав та просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що дії щодо перевірки достовірності даних декларації є обґрунтовані і складені відповідно до Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт , затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ТОВ «ЛДЦ ЗДОРОВ'Я» є орендарем вказаного нежилого приміщення першого поверху КУ «Міська клінічна лікарня №1», загальною площею 160,0 кв.м., яке знаходиться за адресою м. Одеса, вул.. М'ясоєдівська, 32, на підставі договору оренди нежилого приміщення №02/2016-КУ «ГКБ№1», укладеного 28.08.2016 року з КУ «Міська клінічна лікарня «1» (а.с.20-26). Договір укладено на строк з 28.08.2016 року по 28.07.2019 року.

18 жовтня 2016 року позивачем через Центр надання адміністративних послуг була подана декларація про початок виконання будівельних робіт у нежилому приміщенні першого поверху Комунальної установи «Міська клінічна лікарня №1», поштова/будівельна адреса: 65007, м. Одеса, Малиновський р-н, вул. М'ясоєдівська, 32; вид будівництва: капітальний ремонт (а.с.15-19).

У якості відомостей про земельну ділянку, на якій розташований об'єкт будівництва, в декларації позивачем було зазначено наступне: «Земельна ділянка, яка використовується для будівництва на підставі: Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 205555 від 09.02.2005 року, кадастровий номер 5110137600:69:012:0004».

Дані відомості були зазначені товариством на підставі листа КУ «Міська клінічна лікарня №1» №1271 від 03.10.2016 року (а.с.30), згідно якого комунальна установа надати копію державного акту на земельну ділянку не змогла, оскільки проводяться дії щодо відновлення вказаного документу, проте зазначила саме такі реєстраційні дані державного акту земельної ділянки - Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 205555 від 09.02.2005 року, кадастровий номер 5110137600:69:012:0004.

26.10.2016 року на адресу товариства надійшов лист КУ «Міська клінічна лікарня №1» №1385 (а.с.31), за яким просили анулювати вищевказану відповідь та вважати помилковою інформацію про реєстраційні дані державного акту земельної ділянки - Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 205555 від 09.02.2005 року, кадастровий номер 5110137600:69:012:0004. Додатково зазначено, що вказана інформація не є вірною, не має відношення до об'єкту, наявності державного акту з кадастровим номером земельна ділянка, на якій розташований об'єкт оренди, не має, та не є зареєстрованим у ЄДР Земельних ресурсів. Об'єкт, розташований на території КУ «Міська клінічна лікарня №1», є комунальною власністю та не приватизований.

У зв'язку з чим, позивач 27.10.2016 року через центра надання адміністративних послуг ОМР звернулось до відповідача з заявами про внесення відповідних змін до зазначеної вище декларації та приведення її у відповідності до нової інформації про земельну ділянку (а.с.32-34).

Також, судом встановлено, що Управління ДАБК Одеської міської ради 31.10.2016 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «ЛДЦ ЗДОРОВ'Я» та складено акт (а.с.35-37). У даному акті зазначено, що за інформацією, наданою Управлінням Держгеокадастру у м. Одеса Одеської області від 28.10.2016 року №11-1505-0.11-5334/2-16, згідно наявних в управлінні книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі та других примірників державних актів станом на 31.12.2012 року відсутня інформація щодо реєстрації права власності (користування) на земельну ділянку, розташовану за адресою м. Одеса, вул.. М'ясоїдівська, 32. Також, кадастровий номер 5110137600:69:012:0004 присвоєно земельній ділянці за адресою м. Одеса, вул.. Молдовського, 10. На підставі чого зазначено, що ТОВ «ЛДЦ ЗДОРОВ'Я» наведено недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням ч.8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

При цьому, в акті наявні пояснення представника товариства, за якими остання зазначила, що інформація про недостовірність даних виправлена замовником 27.10.2016 року, звернувшись до Управління ДАБК з відповідною заявою.

31.10.2016 року Управлінням ДАБК Одеської міської ради складено припис, за яким на підставі вищевказаних обставин було пред'явлено ТОВ «ЛДЦ ЗДОРОВ'Я» вимогу про усунення порушення вимог містобудівного законодавство у термін до 30.11.2016 року (а.с.38-40).

Того ж дня головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Управління ДАБК Одеської міської ради ОСОБА_3 у відношенні позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.41-44) та зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 04.11.2016 року. У даному протоколі також наявні письмові пояснення представника товариства, за якими зазначено, що товариство є орендарем вказаного нежилого приміщення першого поверху КУ «Міська клінічна лікарня №1», загальною площею 160,0 кв.м., яке знаходиться за адресою м. Одеса, вул.. М'ясоєдівська, 32, та відомості про земельну ділянку вказували на підставі даних з листа КУ «Міська клінічна лікарня №1». Виявлені під час перевірки неточності у декларації були усунуті ними відповідною заявою, поданою до управління ДАБК ОМР 27.10.2016 року.

Проте, на підставі вищевказаних акту, припису та протоколу про правопорушення від 31.10.2016 року заступником начальника Управління ОСОБА_4 04.11.2016 року винесено постанову №030/16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.45-48), якою ТОВ «ЛДЦ ЗДОРОВ'Я» визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз.3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (наведено недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт) та накладено штраф у сумі 52 200 грн..

Дана постанова була відправлена позивачу поштою та отримана ним 10.11.2016 року.

З матеріалів справи суд вбачає, що ТОВ«ЛДЦ ЗДОРОВ'Я» оскаржила вищевказану постанову №030/16 про накладення штрафу за правопорушення від 04.11.2016 року, звернувшись до керівництва Департаменту ДАБК ОМР з відповідною скаргою (а.с.8-9). Проте, згідно пояснень представника позивача жодної відповіді за результатами даної скарги вони не отримали до теперішнього часу.

Дані обставини представником відповідача належними та допустимими доказами не спростовані.

За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно до ст..1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Абзацом 3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат;

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зазначені в статті 280 КУпАП. Зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 7 КУпАП.

Крім того, у відповідності до ст. 278 КпАП України при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), який розглядатиме справу, вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення: чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності . Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У силу принципу презумпції невинуватості , що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Тобто, доведення невинуватості не покладається на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, саме особа, яка притягає особу до адміністративної відповідальності повинна довести її винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Крім того, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

При цьому згідно ч.6-7 вищевказаної статті закону, орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання підготовчих робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об'єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону), або щодо осіб, відповідальних за проведення технічного нагляду, та осіб, які розробили проект виконання підготовчих робіт, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків декларація розглядається органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому для її реєстрації.

У разі самостійного виявлення помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у надісланій декларації про початок виконання підготовчих робіт замовник має право протягом трьох робочих днів із дня надіслання такої декларації подати виправлені (достовірні) дані щодо інформації, яка потребує змін.

Статею 39-1 вищезазначеного Закону передбачено, що у разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів надати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідних відомостей до реєстру, а також до повідомлення або декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Дослідивши матеріали справи, суд вбачає, що на момент складання акту, припису та відповідної постанови про адміністративне правопорушення 31.10.2016 року представник товариства самостійно у порядку та строк, передбачені законодавством, а саме 27.10.2016 року звернувся до відповідача з відповідною заявою про внесення виправлень до декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт.

Отже, станом як на дату складання відповідачем акту перевірки, припису про усунення порушень та протоколу про правопорушення («31» жовтня 2016 року), так і станом на дату винесення відповідачем оскаржуваної постанови про накладання штрафу (04.11.2016 року), недостовірних даних у декларації вже не було внаслідок їх самостійного виправлення позивачем. При цьому, суд враховує, що товариство не власником даної земельної ділянки та вказувало відомості у декларації у відповідності до даних, наданих їх орендодавцем. При цьому, представником товариства неодноразово надавались письмові пояснення відносно зазначених у оскаржуваній постанові обставин, проте останні не були враховані при винесені оскаржуваної постанови.

На спростування вказаних обставин відповідачем належних та допустимих доказів не надано. Представником відповідача суду не було надано жодного доказу, який би спростовував твердження позивача та підтверджуючого законність та обґрунтованість постанови, що оскаржується.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді даної адміністративної справи не були у повному обсязі досліджені обставини події, не встановлено факту відсутності вини особи, яка притягається до відповідальності. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не було виконане всебічне, повне і об'єктивне з'ясування усіх обставин.

Враховуючи, що позивач самостійно виправив раніше наведені у декларації помилкові дані, реалізуючи при цьому надане йому Законом право на виправлення таких даних, правопорушення з його боку слід вважати відсутнім, а тому правових підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності та для застосування щодо позивача штрафу як міри відповідальності за вчинене правопорушення не має.

Також, суд вбачає, що Управління ДАБК ОМР листом №01-16/167д/д 25.10.2016 року повернуло подану товариством декларації для усунення виявлених зауважень та її оформлення згідно установлених вимог (а.с.49-50).

З урахуванням вищевикладеного суд вбачає обґрунтованість та доведеність позовних вимог ТОВ «ЛДЦ ЗДОРОВ'Я», вважає їх такими, що знайшли своє підтвердження у матеріалах справи та під час судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.289 КУПАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Як вбачається з позову, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення була винесена 04.11.2016 року. У той же час, адміністративний позов поданий до Приморського районного суду м. Одеси 09.12.2016 року, тобто з пропущенням встановленого законом строку на оскарження постанови.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з наведених норм процесуального права, позивач втратив право на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. В той же час, позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення пропущеного ним строку звернення до суду.

З пояснень представника товариства встановлено, що оскаржувану постанову вони отримали 10.11.2016 року та скористались своїм правом, передбаченим законодавством, звернувшись спочатку до керівництва Управління ДАБК щодо неправомірності вказаної постанови, проте відповіді про розгляд скарги до теперішнього часу не отримали. Пізніше, 21.11.2016 року звернулись до Одеського окружного адміністративного суду з відповідним позовом проте 29.11.2016 року позивач отримав копію ухвали суду від 23.11.2016 року про повернення вказаного позову. Зазначені обставини підтверджені належним чином матеріалами справи.

Отже, позивач не мав практичної можливості своєчасно звернутися до суду з позовом, а тому суд вважає за можливе поновити позивачу пропущений ним строк на звернення до суду з адміністративним позовом

Таким чином, оцінюючи у сукупності надані докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог ТОВ «ЛДЦ ЗДОРОВ'Я» щодо визнання протиправною та скасування постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №030/16 від 04.11.2016 року по справі про адміністративне правопорушення, яким накладено на ТОВ «ЛДЦ ЗДОРОВ'Я» штраф за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого абз. 3 п.4 ч.2 ст. 2 Законом України « Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а тому задовольняє їх у повному обсязі.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-14, 17-18, 69-71, 79, 86, 99, 100, 158-163, 167, 171 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛДЦ ЗДОРОВ'Я» задовольнити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛДЦ ЗДОРОВ'Я» строк на звернення до суду з адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про поновлення строку, визнання протиправною і скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №030/16 від 04.11.2016 року по справі про адміністративне правопорушення, яким накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛДЦ ЗДОРОВ'Я» штраф за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого абз. 3 п.4 ч.2 ст. 2 Законом України « Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» .

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання постанови суду.

Суддя: Домусчі Л.В.

23.12.2016