Номер провадження: 22-ц/785/8091/16
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Громік Р. Д.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
14.12.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Сватаненка В.І., Драгомерецького М.М.,
при секретарі - Гарбуз В.О.,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановила:
ПАТ «Ідея Банк» звернулося до суду з вказаною позовною заявою - 09.03.2016р.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2016 року вказану позовну заяву було залишено без розгляду у зв'язку з неодноразовою неявкою представника позивача.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, представник ПАТ «Ідея Банк» звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ст. 311 ЦПК України, однією з підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з наступного.
Представник позивача повторно в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд критично оцінив заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутності з огляду на те, що ухвалами суду від 14 квітня 2016 року, 15 липня 2016 року та 15 серпня 2016 року суд викликав вказаного учасника для дачі особистих пояснень по суті спору, отже явка представника позивача визнана судом обов'язковою (а.с. 26, 28, 33, 38, 40, 42, 44), втім, сторона позивача ігнорувала таку вимогу суду.
Відповідачем ОСОБА_2 пред'явлений до неї позов не визнано, вона заперечувала проти його задоволення, нею надано суду клопотання про залишення цього позову без розгляду у зв'язку з повторною та неодноразовою неявкою сторони позивача до суду, вказане питання просила вирішити за її відсутності.
Відповідно до ч.3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
В матеріалах справи наявні відомості про те, що позивач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, проте зловживав своїм процесуальним правом, тобто недобросовісно здійснював право на судовий захист, використовував судовий процес не у відповідності з призначенням процесу, який спрямований на справедливе, неупереджене, ефективне та оперативне здійснення правосуддя з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За правилом частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі статтею 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.
Враховуючи, що усі документи позивачем подано в копіях, відповідач заперечує проти позову, не вважаючи його обґрунтованим, суд позбавлений можливості розглянути справу за відсутності представника позивача в судовому засіданні.
Повністю з такими висновками суду погодитись неможливо, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 169, ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
09.03.2016р. позивач подав позов до суду, в якому просив розглянути справу без участі представника Банку (а.с.6).
Дійсно, відповідно до журналів судових засідань від 14.04.2016р., 15.07.2016р., 15.08.2016р. та листів суду (а.с. 26, 28, 33, 38, 40, 42, 44), суд неодноразово виносив на місці ухвалу про визнання явки представника позивача обов'язковою та його виклик для надання особистих пояснень.
При цьому, суд не мотивував свого рішення щодо визнання явки представника позивача обов'язковою, виписку з журналу стосовно цих ухвал не робив, копії ухвал (виписок з журналу судових засідань), позивачу не направляв.
Відповідно до ч.ч.1-2 статті 210 ЦПК України, ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
часу і місця її постановлення;
прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді);
прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;
імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі;
предмета позовних вимог;
2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою;
3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку суду;
строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Ухвала, яка постановляється судом не виходячи до нарадчої кімнати, повинна містити відомості, визначені пунктами 3, 4 частини першої цієї статті.
09.09.2016р. до суду надійшла окрема заява представника Банка ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 08.06.2016р. (строк дії визначений до 31.12.2016р.), в якій представник просить розглядати справу у відсутності представників Банку (а.с. 46-47).
20.09.2016р. представник Банку не з'явився в судове засідання, а тому судом була винесена ухвала про залишення позову без розгляду у зв'язку з неодноразовою неявкою представника позивача.
Колегія суддів також не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції як: «Враховуючи, що усі документи позивачем подано в копіях, відповідач заперечує проти позову, не вважаючи його обґрунтованим, суд позбавлений можливості розглянути справу за відсутності представника позивача в судовому засіданні».
З матеріалів справи вбачається, що жодного судового засідання, в якому б відповідач надавала свої пояснення стосовно позовної заяви, проведено не було, заперечення на позов вона також не подавала, а тому суд не міг з'ясувати в чому саме відповідач вважає позов необґрунтованим. Більш того, всі надані позивачем копії документів були належним чином завірені Банком. Якщо відповідач та суд вважали надані докази неналежними або недопустимими з обґрунтуванням своїх тверджень, то суд мав можливість витребувати оригінали певних документів та оглянути їх в судовому засіданні, однак, жодної вимоги до Банку з приводу надання оригіналів певних документів ні з боку відповідача, ні з боку суду заявлено не було, суд не намагався їх витребувати, ухвалу з цього приводу не виносив, Банку її не надсилав.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що так як суд жодним чином не обґрунтував свої висновки про необхідність та обов'язковість явки представника позивача та надання ним особистих пояснень, від представника Банку надійшли дві заяви про розгляд справи за його відсутності, а тому у суду не було жодної правової підстави залишати позовну заяву без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що винесена ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2016 року не може вважатися законною та обґрунтованою, і тому вона підлягає скасуванню з направленням матеріалів до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 311, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України судова колегія,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2016 року скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді М.М. Драгомерецький
ОСОБА_4
Суд | Апеляційний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2016 |
Оприлюднено | 30.12.2016 |
Номер документу | 63734401 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Одеської області
Громік Р. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні