Ухвала

від 14.12.2016 по справі 521/6728/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., Закропивного О.В., Штелик С.П.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека та інвестиції», товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтехснаб» про визнання договору позики виконаним та визнання іпотечного договору припиненим та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іпотека та інвестиції» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, в обгрунтування якого посилалася на те, що 15 липня 2008 року між нею та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека та інвестиції», яке діяло від імені ТОВ «Стройтехснаб», укладено договір позики.

Згідно умов договору позики, позикодавець надав позичальнику позику у розмірі 258 871 грн 08 коп. строком до 15 липня 2028 року.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за цим договором позики укладено договір іпотеки від 15 липня 2008 року між нею, ТОВ «Стройтехснаб», та ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека та інвестиції», предметом якого виступає двокімнатна квартира АДРЕСА_1.

У подальшому відповідно до умов додаткової угоди від 19 серпня 2009 року, ТОВ «Стройтехснаб» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека та інвестиції» прийняло усі права та обов'язки ТОВ «Стройтехснаб» за договором позики від 15 липня 2008 року.

Позивач посилається на те, що нею повністю та достроково виконано зобов'язання за договором позики, оскільки вона щомісячно перераховувала грошові кошти, що становить 392 000 грн 34 коп.

Ураховуючи наведене договір іпотеки вважає припиненим внаслідок виконання основного зобов'язання.

ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека та інвестиції» звернулося до суду з зустрічним позовом про стягнення заборгованості за договором позики посилаючись на те, що ОСОБА_4 не у повному обсязі повертала позику, у зв'язку з чим станом на 18 червня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 894 908 грн 03 коп., а саме: тіло позики - 824 512 грн 67 коп., заборгованість за відсотками - 70 395 грн 36 коп.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено, зустрічний позов ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека та інвестиції» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека та інвестиції» 894 908 грн 03 коп., а саме: заборгованість за позикою 824 512 грн 67 коп., заборгованість за відсотками 70 395 грн 36 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення її позову, відмову у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов про стягнення заборгованості суди правильно дійшли висновку, що ОСОБА_4 не повністю виконала свої зобов'язання за договором позики, про що свідчать укладені меж нею та позикодавцем додаткові угоди про наявність заборгованості, які позивачем у судовому порядку не оспорювалися.

Крім цього, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що сплативши відповідачу 392 000 грн 34 коп. ОСОБА_4 повністю виконано свої зобов'язання по поверненню позики у розмірі 258 871 грн 08 коп., оскільки пунктом 5 додаткової угоди № 2 від 01 липня 2009 року було встановлено черговість зарахування грошових коштів позикодавцем незалежно від цільового призначення згідно з якої зарахування погашення суми основного боргу за позикою відбувається в останню чергу.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій із дотриманням вимог ст. ст. 212-214, 303, 315 ЦПК України повно, всебічно та об'єктивно встановили фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та, виходячи із норм ст.ст. 509, 526, 533, 536, 651, 654, 1046, 1049 ЦК України, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову з огляду на його недоведеність та необґрунтованість, і відповідно правильно дійшли висновку про задоволення позову про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і зводяться до оцінки доказів, що не є компетенцією суду касаційної інстанції в розумінні ст. 335 ЦПК України.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 12 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В.І. Журавель

О.В. Закропивний

С.П. Штелик