Рішення

від 26.12.2016 по справі 910/19415/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2016Справа №910/19415/16

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

До Товариства з обмеженою відповідальністю Деревооробне

підприємства ЮСК

Про стягнення заборгованості за договором оренди та розірвання договору оренди

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Сіднєнко О.Л. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробне підприємство ЮСК" про стягнення 8 199,44 грн - заборгованості по договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №103 від 28.07.2011, 670,45 грн - пені, 819,94 грн - штрафу за порушення грошових зобов'язань за зазначеним договором та розірвання договору оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2016 порушено провадження у справі № 910/19415/16 та призначено розгляд справи на 11.11.2016.

В судовому засіданні 11.11.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 11.11.2016 не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, причини неявки суд не повідомив, про дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 11.11.2016 розгляд справи відкладено на 05.12.2016.

16.11.2016 представник позивача подав до канцелярії суду додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 05.12.2016 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суд не повідомив, про дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 05.12.2016 розгляд справи відкладено на 19.12.2016.

В судовому засіданні 19.12.2016 представник позивача надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суд не повідомив, про дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 19.12.2016 розгляд справи відкладено на 26.12.2016.

19.12.2016 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшов лист в якому останній зазначив про сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 8 199,44 грн за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №103 від 28.07.2011.

26.12.2016 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №103 від 28.07.2011 в сумі 8 199,44 грн.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суд не повідомив, про дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 26.12.2016 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Деревообробне підприємство ЮСК (орендар, відповідач) був укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №103, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення №3, 4, 5, 6, 7, 8, 14 цеху переробки деревини, загальною площею 672,5 кв.м та склад готової продукції, загальною площею 286,3 кв.м, які розміщені за адресою: Львівська обл., Старосамбірський район, м. Добромиль, вул. Грушевського, 5-а та перебувають на балансі ДП Старосамбірське лісомисливське господарство (балансоутримувач).

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 становить без ПДВ за базовий місяць оренди травень 2011 року 2 588,52 грн. Орендна за перший (повний) місяць оренди липень 2011 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди травень 2011 на індекс інфляції за червень та липень 2011 року. Для суб'єкта малого підприємництва, що провадить виробничу діяльність безпосередньо на орендованих площах орендна плата визначена на підставі Методики становить без ПДВ за базовий місяць оренди травень 2011 року - 1 908,51 грн.

В подальшому, договором від 13.02.2012 про внесення змін до договору оренди від 28.07.2011 №103 пункт 3.1 договору оренди викладено в наступній редакції: 3.1 Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011) становить без ПДВ за перший місяць оренди вересень 2011 року після внесення змін до договору оренди 1965,05 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата згідно даного договору сплачується з 20.09.2011 .

Договором від 12.08.2014 про внесення змін до договору оренди від 28.07.2011 №103 пункт 3.1 договору оренди викладено в наступній редакції: 3.1 Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) становить без ПДВ за перший (базовий) місяць оренди після перерахунку липень 2014 року - 2 040,98 грн. Орендна плата сплачується з 26.07.2014 .

Згідно п. 3.2 договору нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 договору сторони погодили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та баласноутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорції розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні: 70% відсотків до Державного бюджету, 30% на рахунок балансоутримувача.

Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 28.07.2011 по 25.07.2014 включно (п.10.1).

Договором від 12.08.2014 про внесення змін до договору оренди від 28.07.2011 №103 продовжено строк дії договору по 24.07.2017 року включно.

За актом прийому-передачі згідно договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №103 від 28.07.2011 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлові приміщення №3, 4, 5, 6, 7, 8, 14 цеху переробки деревини, загальною площею 672,5 кв.м та склад готової продукції, загальною площею 286,3 кв.м, які розміщені за адресою: Львівська обл., Старосамбірський район, м. Добромиль, вул. Грушевського, 5-а та перебувають на балансі ДП Старосамбірське лісомисливське господарство (балансоутримувач).

Як зазначав позивач, в порушення умов договору оренди №103 від 28.07.2011, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем за зазначеним договором станом на 30.09.2016 становила 8 199,44 грн.

В свою чергу, після порушення провадження у справі відповідач сплатив заборгованість з орендної плати в сумі 8 199,44 грн, що підтверджується довідкою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області про надходження кошів від 23.12.2016 №18-11-08295.

У зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу за договором оренди №103 від 28.07.2011, позивач просив суд припинити провадження у справі в цій частині.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно п. 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на викладене, враховуючи те, що сума основного боргу за договором оренди №103 від 28.07.2011 в розмірі 8 199,44 грн була сплачена відповідачем в процесі розгляду справи в суді (28.11.2016), господарський суд дійшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 8 199,44 грн на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За порушення строків сплати орендних платежів позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 670,45 грн пені за період прострочення з 01.05.2016 по 31.08.2016 та 819,94 грн штрафу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 3 ст. 18, п.п.1, 3 ст. 19 Закону України Про орендну плату державного та комунального майна орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.7 договору сторони погодили, що орендна плата стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 3.8 договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Судом встановлено, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за договором оренди №103 від 28.07.2011, адже своєчасно не здійснено сплату орендних платежів за зазначеним договором, що є підставою для нарахування та стягнення пені і штрафу.

Суд, здійснивши перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 647,07 грн за період прострочення з 01.05.2016 по 31.08.2016.

Також, враховуючи умови договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд, здійснивши перерахунок штрафу, дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 819,94 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань за договором оренди №103 від 28.07.2011, зокрема, зобов'язань щодо страхування орендованого майна та своєчасної сплати орендних платежів, позивач просив суд розірвати зазначений договір оренди.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 ЦК України передбачено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Частинами 1, 2 статті 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України також передбачено, що договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, за приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи те, що позивачем не доведено, що внаслідок не укладення відповідачем договору страхування орендованого майна позивачу завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, підстави для розірвання договору оренду в зв'язку з не укладенням відповідачем договору страхування орендованого майна відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Таким чином, частиною 3 статті 291 ГК України, статтею 783 ЦК України передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від договору оренди в зв'язку невнесенням орендної плати протягом трьох місяців підряд.

З огляду на те, що відповідач частково здійснював сплату орендних платежів, і, в нього відсутня заборгованість з орендної плати протягом трьох місяців підряд, а також враховуючи те, що відповідачем погашено заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 8 199,44 грн, що підтверджується довідкою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області про надходження кошів від 23.12.2016 №18-11-08295, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині розірвання договору оренди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі №910/16306/13.

Враховуючи, що спір щодо розірвання договору оренди № 103 від 28.07.2011 виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір, за вимогу щодо розірвання договору оренди, покладається на відповідача.

В іншій частині судовий судовий збір, на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України, покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 8 199,44 грн на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Деревобробне підприємство ЮСК (01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 6, код ЄДРПОУ 37450782) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, буд. 3, код ЄДРПОУ 20823070) (одержувач коштів - Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача - 23949066, банк одержувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО - 825014, номер рахунку - 31114092702002, (код 22080300) 647 (шістсот сорок сім) грн 07 коп. - пені та 819 (вісімсот дев'ятнадцять) грн 94 коп. - штрафу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Деревобробне підприємство ЮСК (01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 6, код ЄДРПОУ 37450782) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, буд. 3, код ЄДРПОУ 20823070) судовий збір в сумі 2 752 (дві тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн 68 коп. - судового збору.

5. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Дата підписання рішення

27.12.2016

Суддя О.М. Спичак