Рішення

від 27.12.2016 по справі 915/1199/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року Справа № 915/1199/16

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі ОСОБА_2 філії ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, вул. Дорогожицька, 10, м. Київ (код ЄДРПОУ 01190043)

фактична адреса: пр. Центральний, 24р, м. Миколаїв, 54029

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Юрал-Транс» , вул. Казарського, 3/7, м. Миколаїв, 54007 (код ЄДРПОУ 36142876)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області, вул. Чкалова, 20, а/с 34, м. Миколаїв, 54017

про стягнення заборгованості в сумі 24 533, 64 грн., з яких: 21 811, 26 грн. - орендної плати; 1 813, 02 грн. - пені; 180, 76 грн. - 3 % річних та 728, 60 грн. - інфляційних втрат.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5, довіреність № 5907/9 від 16.12.2015 року;

від відповідача: представник не з'явився;

від третьої особи: ОСОБА_6, довіреність № 44 від 15.08.2016 року.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернувся ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі ОСОБА_2 філії ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Юрал-Транс» про стягнення заборгованості в сумі 24 533, 64 грн., з яких орендна плата - 21 811, 26 грн., пеня - 1 813, 02 грн., 3 % річних - 180, 76 грн. та інфляційних втрат - 728, 60 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.11.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 07.12.2016 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.12.2016 року розгляд справи було відкладено на 27.12.2016 року.

В судовому засіданні 27.12.2016 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

02.12.2016 року до господарського суду Миколаївської області від представника позивача надійшла заява вх. № 20194/16 про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач, керуючись ст. 22 ГПК України, просить суд стягнути з ОСОБА_7 «Юрал-Транс» на користь ОСОБА_1 РРТ в особі ОСОБА_2 філії ОСОБА_1 РРТ 25 002, 70 грн., з яких орендна плата - 22 280, 32 грн., пеня - 1 813, 02 грн., 3 % річних - 180, 76 грн. та інфляційні втрати - 728, 60 грн. (арк. 52).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.12.2016 року прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

Між ОСОБА_4 відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Юрал-Транс» було укладено Договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-1322 від 02.02.2015 року.

Балансоутримувачем об'єкту державної власності, що передається в оренду, є ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі ОСОБА_2 філії ОСОБА_1 РРТ, а орендарем є ОСОБА_7 Юрал-Транс .

ОСОБА_2 філії ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення за умовами договору має бути сплачено 30 % орендної плати та ПДВ на всю її суму.

Орендар протягом дії договору систематично порушував порядок оплати, внаслідок чого договір № РОФ-1322 від 02.02.2015 року було розірвано рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.09.2016 року.

Станом на день розгляду справи утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 22 280, 32 грн.

В зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано відповідачу пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Із посиланням на вищевикладене та приписи 530, ч. 1 ст. 548, ч. 3 ст. 549, ч. 2 ст. 625, 629 ЦК України, ст. 175, 216, 230 ГК України, ст. 188.1, 196.1.15 ПК України, ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та на умови договору представник позивача просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та в судові засідання повноважного представника не направив, письмового відзиву по суті спору не подав.

Ухвали господарського суду про порушення провадження у справі від 10.11.2016 року та про відкладення розгляду справи від 07.12.2016 року, направлені на адресу відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Юрал-Транс» , вул. Казарського, 3/7, м. Миколаїв, 54007, повернуті до суду поштовою установою із відміткою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (арк. 43-45, 77-80).

Про дату, час і місце судового засідання від 27.12.2016 року відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення (телефонограма) від 09.12.2016 року, яку отримано керівником ОСОБА_7 Юрал-Транс (арк. 71).

Судом також встановлено, що згідно ОСОБА_5 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача ОСОБА_7 «Юрал-Транс» є вул. Казарського, 3/7, м. Миколаїв, 54007 (арк. 72-73).

За таких обставин, ухвали направлялись на правильну адресу відповідача.

Явка повноважного представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Третьою особою до господарського суду Миколаївської області подано письмові пояснення (арк. 46-47), у яких третя особа позовні вимоги ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі ОСОБА_2 філії ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення підтримує та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні 27.12.2016 року зазначив про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між ОСОБА_4 відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (орендодавець) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Юрал-Транс» (орендар) було укладено Договір № РОФ-1322 від 02.02.2015 року оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Лучівська, 1, Жовтневий район, Миколаївська область, що перебуває на балансі ОСОБА_2 філії ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (балансоутримувач) (арк. 12-14).

Відповідно до п. 10.1 Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 02.02.2015 року до 01.01.2018 року включно.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Умовами договору оренди сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - частину технічної будівлі (інв. № НК689993) площею 898, 9 кв.м., (далі - Майно), згідно з планом розміщення орендованого майна (додаток 1 до договору оренди), розташоване за адресою: вул.Лучівська, 1, Жовтневий район, Миколаївська область, що перебуває на балансі ОСОБА_2 філії ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна на 31.10.2014 року і становить за незалежною оцінкою 552 400, 00 грн. (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі чотириста гривень 00 коп.).

Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

На виконання умов договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину технічної будівлі (інв. № НК689993) площею 898, 9 кв.м., розташоване за адресою: вул. Лучівська, 1, Жовтневий район, Миколаївська область, що перебуває на балансі ОСОБА_2 філії ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (балансоутримувач), що підтверджується Актом приймання- передавання від 02.02.2015 року (арк. 16).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.09.2016 року по справі № 915/890/16 розірвано договір оренди від 02.02.2015 року № РОФ-1322, укладений між ОСОБА_4 відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (орендодавець) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Юрал-Транс» (орендар) (арк. 34-36).

Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 04.10.2016 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, договір № РОФ-1322 від 02.02.2015 року оренди державного нерухомого майна вважається розірваним з 04.10.2016 року.

Відповідно до п. 5.10 Договору орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору оренди повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

На виконання судового рішення та умов договору орендар передав (повернув), а орендодавець прийняв державне нерухоме майно, що було предметом договору оренди, про що між сторонами складено та підписано Акт приймання- передавання від 04.10.2016 року (арк. 53).

Несплата відповідачем орендної плати за період користування орендованим майном стала підставою для звернення до суду із даним позовом.

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначена на підставі "Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (із змінами та доповненнями) із застосуванням коефіцієнту 0,7 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (грудень 2014 року) 5 073, 10 грн. ( п'ять тисяч сімдесят три гривні 10 коп.).

Відповідно до п. 3.2 Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщуються на веб-сайті Фонду державного майна України.

Відповідно до п. 3.4 Договору у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендар самостійно здійснює кожен черговий платіж за оренду державного майна та направляє відповідні частини орендної плати безпосередньо до державного бюджету (на рахунки, визначені фінансовими органами) та Балансоутримувачу.

Відповідно до п. 3.11 Договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідно до п. 5.3 Договору орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується призначення платежу за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди).

Судом встановлено наступне.

За період користування орендованим майном з квітня 2016 року по жовтень 2016 року відповідачу нараховано орендну плату на загальну суму 53 472, 74 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт, надання послуг (арк. 24, 26, 28, 30, 33, 61).

Акти виконаних робіт, надання послуг підписані та скріплені печатками сторін.

Як вказано вище, відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендар самостійно здійснює кожен черговий платіж за оренду державного майна та направляє відповідні частини орендної плати безпосередньо до державного бюджету (на рахунки, визначені фінансовими органами) та Балансоутримувачу.

Відповідно до п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Враховуючи те, що орендодавець не є платником податку на додану вартість, тому уся сума орендної плати оподатковується ПДВ, яку нараховує позивач ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі ОСОБА_2 філії ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (балансоутримувач).

На виконання умов договору оренди позивач ОСОБА_2 філія ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (балансоутримувач) виставив відповідачу ОСОБА_7 «Юрал-Транс» рахунки на оплату орендних платежів на загальну суму 22 280, 32 грн., а саме: рахунок № 331 від 30.04.2016 року, рахунок на оплату № 387 від 31.05.2016 року; рахунок на оплату № 457 від 30.06.2016 року, рахунок на оплату № 533 від 31.07.2016 року, рахунок на оплату № 723 від 30.09.2016 року, рахунок на оплату № 805 від 04.10.2016 року (арк. 23, 25, 27, 29, 31, 32, 54).

Рахунки на оплату включають суму щомісячної орендної плати в розмірі 30 %, належної до сплати балансоутримувачу, а також 100 % ПДВ.

За таких обставин заборгованість відповідача ОСОБА_7 «Юрал-Транс» перед позивачем ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі ОСОБА_2 філії ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, яка складається з 30 % орендної плати (у т. ч. ПДВ) + нарахованого ПДВ на 70 % орендної плати, за вищевказаний період становить 22 280, 32 грн., в тому числі:

- згідно акту виконаних робіт, надання послуг за квітень 2016 року на суму 8 724, 50 грн. до сплати позивачу підлягає 3 635, 21 грн.;

- згідно акту виконаних робіт, надання послуг за травень 2016 року на суму 8 724, 50 грн. до сплати позивачу підлягає 3 635, 21 грн.;

- згідно акту виконаних робіт, надання послуг за червень 2016 року на суму 8 724, 50 грн. до сплати позивачу підлягає 3 635, 21 грн.;

- згідно акту виконаних робіт, надання послуг за липень 2016 року на суму 8 724, 50 грн. до сплати позивачу підлягає 3 635, 21 грн.;

- згідно акту виконаних робіт, надання послуг за серпень 2016 року на суму 8 724, 50 грн. до сплати позивачу підлягає 3 3 635, 21 грн.

- згідно виконаних робіт, надання послуг за вересень 2016 року на суму 8 724, 50 грн. до сплати позивачу підлягає 3 3 635, 21 грн.

- згідно виконаних робіт, надання послуг за жовтень 2016 року на суму 1 125, 74 грн. до сплати позивачу підлягає 469, 06 грн.

Судом також враховано наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна істотними умовами договору оренди є об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації).

Відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік зупинено на 2016 рік дію норми статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416) в частині індексації орендної плати.

Судом встановлено, що орендну плату нараховано без індексації.

12.10.2016 року позивач звертався до відповідача із претензією № 559/07 про сплату заборгованості (арк. 37). Доказів направлення відповідачем відповіді на вищевказану претензію суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості, строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Факт заборгованості в розмірі 22 280, 32 грн. підтверджується також Актом звірки взаєморозрахунків, який складено, підписано та скріплено печатками сторін (арк. 56).

За таких обставин, вимога про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 22 280, 32 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 813, 02 грн. - пені, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі № 5002-2/5109-2010 від 07.11.11 року).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.7 Договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Позивачем нараховано відповідачу 1 813, 02 грн. - пені за прострочення платежів з орендної плати за період з 16.05.2016 року по 09.11.2016року.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, по кожному окремому рахунку та відповідно до умов договору. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. 5-6). Враховуючи вищевикладене, позовна вимога в частині стягнення пені в сумі 1 813, 02 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 180, 76 грн. - 3 % річних та 728, 60 грн. - індексу інфляції, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).

Як вказано вище, відповідно до ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна , п. 9 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік орендну плату в 2016 році нараховано без індексації.

Позивачем нараховано відповідачу 728, 60 грн. - індексу інфляції за прострочення платежів з орендної плати з квітня 2016 року по серпень 2016 року. Індекс інфляції нараховано з червня 2016 року по жовтень 2016 року. Позивачем також нараховано 180, 76 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за період з 16.05.2016 року по 09.11.2016 року.

Перевіривши розрахунок розміру інфляційних втрат та 3 % річних, судом встановлено, що розрахунок здійснено відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Детальний розрахунок розміру інфляційних втрат та 3 % річних наявний в матеріалах справи (арк. 6-7).

Отже, позов в частині стягнення з відповідача 180, 76 грн. - 3 % річних та 728, 60 грн. - індексу інфляції підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Юрал-Транс» , вул. Казарського, 3/7, м. Миколаїв, 54007 (код ЄДРПОУ 36142876) на користь позивача ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі ОСОБА_2 філії ОСОБА_1 радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, вул. Дорогожицька, 10, м. Київ; фактична адреса: пр. Центральний, 24р, м. Миколаїв, 54029 (код ЄДРПОУ 01190043):

- 22 280, 32 грн. (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят грн. 32 коп.) - орендної плати;

- 1 813, 02 грн. (одна тисяча вісімсот тринадцять грн. 02 коп.) - пені;

- 180, 76 грн. (сто вісімдесят грн. 76 коп.) - 3 % річних;

- 728, 60 грн. (сімсот двадцять вісім грн. 60 коп.) - інфляційних втрат;

- 1 378, 00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 27.12.2016 року

Суддя Е.М. Олейняш