ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" грудня 2016 р.Справа № 916/2751/16
За позовом: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ";
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рів'єра Гранд Дьюті Фрі Сервіс";
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області;
про стягнення 29 189,09 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №125 від 29.10.2016р.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи : не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рів'єра Гранд Дьюті Фрі Сервіс", в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість у розмірі 29 189,09 грн. , з яких 19 958,38 грн. основної заборгованості; 3 915,88 грн. пені; 4 191,26 грн. штрафу; 405,71 грн. 3 % річних; 717,86 грн. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 5/77 від 21.01.2016р., зобов'язань в частині сплати відповідачем 30 % від розміру авансового платежу з сумою ПДВ у загальному розмірі 19 958,38 грн., на яку було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати у розмірах, що заявлені до стягнення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2016р. було порушено провадження у справі №916/2751/16 із призначенням до розгляду в засіданні суду 09.11.2016р.
Вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області.
24.10.2016р. до канцелярії суду від вищевказаної особи надійшла заява про об'єднання справи в одне провадження (а.с.56), згідно якої останній просив суд об'єднати та передати справу №916/2751/16 до сумісного розгляду зі справою №916/2669/16 за позовом Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ до Товариства з обмеженою відповідальністю Рів'єра Гранд Дьюті Фрі Сервіс , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, про стягнення 194861,25 грн.
В засіданні суду 09.11.2016р. вказане клопотання судом було відхилено з огляду на неможливість об'єднання вищевказаних справ в одне провадження, з урахуванням знаходження цих справ у провадженні різних суддів.
Ухвалою суду від 09.11.2016р. з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи без його участі, невиконання вимог ухвали суду, а також необхідність додаткового дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 28.11.2016р.
Ухвалою суду від 28.11.2016р. строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на п'ятнадцять днів та, у зв'язку із нез`явленням в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконанням вимог ухвали суду, а також необхідністю додаткового дослідження матеріалів справи, розгляд справи було відкладено на 19.12.2016р.
В судове засідання 19.12.2016р. з'явився представник позивача, який під час розгляду справи по суті в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.
Представник третьої особи в засідання суду не з'явився, про місце та час розгляду справи був цілком обізнаний, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка від 28.11.2016р. (а.с.74).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рів'єра Гранд Дьюті Фрі Сервіс" про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, шляхом надсилання вищевказаних судових ухвали на адресу, зазначену у витязі з ЄДР (а.с.69-71), у судові засідання не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що ухвала про порушення провадження у справі від 10.10.2016р., ухвала про відкладення розгляду справи від 09.11.2016р. та ухвала суду від 28.11.2016р. були повернуті поштою із відміткою у довідках поштової установи „адресат вибув» (а.с.52-55, 65-68, 78-81), а також з огляду на те, що він був цілком обізнаний про розгляд справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи телефонограмами (а.с.72,82), суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, надані в ході розгляду справи, суд встановив:
Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2016р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Рів'єра Гранд Дьюті Фрі Сервіс (Орендар) було укладено договір оренди №5/77 нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с.14-19), згідно п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення будівлі блоку службово-побутових приміщень з їдальнею, інв.№4613, реєстровий №01125672.2.РАЯИЮК0854, площею 349,00 кв.м.; частина виробничого майданчику, інв.№4641, реєстровий №01125672.2.РАЯИЮК0882, площею 242,00 кв.м., що знаходяться на 5-му терміналі порту, загальною площею 591,00 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ. с. Бурлача Балка, вул. Північна, буд. 4, яке обліковується на балансі Державного підприємства Іллічівський морський торговельний порт (Балансоутримувач, позивач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОЗ ОФ ІНЮГ- Експертиза станом на 31.07.2015р. та становить 3 254 500 грн.
Згідно з п.2.1 договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (жовтень 2015р.) - 39 916,77 грн.
Відповідно до п.3.2 договору, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
За п.3.5 договору Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України, і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на: перерахування орендної плати до державного бюджету 70% надсилається Орендарем Орендодавцеві, 30% - Балансоутримувачу.
Відповідно до п.3.6 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно п.3.10 договору зобов'язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді авансового платежу в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди, протягом 10 днів з моменту підписання договору оренди на розрахунковий рахунок Державного казначейства за місцем розташування об'єкта.
У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості (п.3.12).
Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що Орендар зобов'язується протягом 10 днів з моменту підписання договору внести авансовий платіж 39 916,77 грн ., передбачений цим договором. Авансовий платіж стягується до державного бюджету і Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 3.5 цього договору.
Після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць з урахуванням внесеного Орендарем авансового платежу.
У разі порушення Орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати він повинен відшкодувати до державного бюджету та Балансоутримувачу збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір авансового платежу.
Згідно п. 10.1, договір передбачено, що він укладений строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 29.01.2016р. до 29.12.2018р. включно.
Як зазначає позивач, відповідачем в порушення умов укладеного договору не було сплачено авансовий платіж у розмірі 19 958,38 грн., на суму якого позивачем було нараховано пеню, штраф, 3 % річних та інфляційні втрати у розмірах, що заявлені до стягнення.
Вищезазначене і призвело до звернення Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", як Балансоутримувача майна до суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як свідчать матеріали справи, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Рів'єра Гранд Дьюті Фрі Сервіс договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда.
Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до державної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач згідно умов п. 5.2 договору в строк до 01.02.2016р. зобов'язаний був сплатити позивачу, як Балансоутримувачу майна, передбачений п. 5.3 договору авансовий платіж, який, з урахуванням ПДВ, становить 19 958,38 грн. (30 % від розміру авансового платежу - 39 916,77 грн., 11 975,03 грн. + 7 983,35 грн. ПДВ), проте, як вказує позивач, та цей факт не спростовано відповідачем, вказаний обов'язок Товариством з обмеженою відповідальністю Рів'єра Гранд Дьюті Фрі Сервіс не виконано.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в цій частині.
Щодо вимог позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 717,86грн. та 3 % річних у розмірі 405,71 грн. суд вказує наступне.
Згідно частини статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних (а.с.6-7), що наведений у позовній заяві, встановив часткову помилковість їх нарахування, що пов'язано з неправильним визначенням періоду такого нарахування, що спричинено неврахуванням того факту, що авансовий платіж повинен був бути сплачений в строк до 01.02.2016р. (30.01 та 31.01 -вихідні дні), а відтак початком періоду нарахування відсотків є 02.02.2016р., у зв'язку із чим судом за допомогою системи „Ліга-Закон» , зроблено власний розрахунок 3 % річних, згідно з яким загальна їх сума, що підлягає стягненню в межах даного позову, складає 405,18 грн .
Розрахунок процентів
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 19958.38 02.02.2016 - 05.10.2016 247 3 % 405.18 Водночас, судом при перевірці розрахунку інфляційних втрат було встановлено його помилковість, у зв'язку із чим судом за допомогою системи „Ліга-Закон» , зроблено власний розрахунок інфляційних втрат.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 02.02.2016 - 05.10.2016 19958.38 1.055 1090.03 21048.41
Отже, сума інфляційних складає 1 090, 03грн.
Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу України щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції у заявленому позивачем розмірі - 717,86 грн.
Щодо вимог про стягнення штрафу у сумі 4 191,26 грн. та пені у розмірі 3 915,88 грн., суд вказує наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як встановлено судом, згідно п.3.6 договору орендна плата , перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.5 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Крім того, п. 3.12 договору встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 21 % від суми заборгованості.
Разом з тим, авансовий платіж, про стягнення якого заявлено даний позов, не є орендною платою, а є забезпеченням відповідного зобов'язання Орендаря, що відповідає ч. 2 ст. 546 ЦК України, та в свою чергу виключає можливість нарахування на нього пені та штрафу.
Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення відповідних вимог.
Враховуючи часткове задоволення судом позову Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ", витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рів'єра Гранд Дьюті Фрі Сервіс" (65016, м. Одеса, Київський район, Фонтанська дорога, буд. 151, код ЄДРПОУ 39222601) на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) авансовий платіж з урахуванням ПДВ у розмірі 19 958 /дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім/ грн. 38 коп.; 3 % річних у сумі 405 /чотириста п'ять/ грн. 18 коп.; інфляційні втрати у розмірі 717 /сімсот сімнадцять/ грн. 86 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 995/дев'ятсот дев'яносто п'ять/ грн. 24 коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 26 грудня 2016 р.
Суддя Ю.М. Щавинська
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2016 |
Оприлюднено | 03.01.2017 |
Номер документу | 63760333 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Щавинська Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні