Рішення

від 21.12.2016 по справі 916/2743/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2016 р.Справа № 916/2743/16

За позовом : Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк

До відповідача: ОСОБА_1 підприємства ПЛАМЕР в особі Ліквідаційної комісії ОСОБА_1 підприємства Пламер

За участю 3-ї особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Ніка Меблі

про визнання кредитором та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю від 28.04.2016р.;

Від відповідача: не з'явився;

Від 3-ї особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 06.10.2016р. Публічне акціонерне товариство ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 підприємства ПЛАМЕР в особі Ліквідаційної комісії ОСОБА_1 підприємства Пламер за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Ніка Меблі про визнання Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк кредитором боржника: ОСОБА_1 підприємства ПЛАМЕР , як солідарного боржника із позичальником: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Ніка Меблі , у розмірі заборгованості, яка виникла в силу порушення Рамкової угоди №FW501.755 від 16.04.2013р. (зі змінами від 16.01.2014р. та від 20.05.2015р.), що складає: 5287797,39 грн. а також про зобов'язання ліквідаційної комісії боржника: ОСОБА_1 підприємства ПЛАМЕР включити до ліквідаційного балансу кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_4 в загальному розмірі 5 287797 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2016р. порушено провадження у справі №916/2743/16.

24.10.2016р. до господарського суду одеської області від Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк надійшла заява про надання пояснень на виконання ухвали господарського суду Одеської області від 10.10.2016р.

30.11.2016р. до господарського суду одеської області від Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк надійшла заява про надання пояснень на виконання ухвали господарського суду Одеської області від 09.11.2016р.

У судовому засідання 05.12.2016р. від позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.12.2016р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 11.12.2016р.

Відповідач в засідання суду не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та безкоштовному запиті з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Враховуючи викладене, справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 21.12.2016р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між АТ ПроКредит Банк та ТОВ Ніка Меблі було укладено Рамкову угоду №FW501.755 від 16.04.2013р., зі змінами та доповненнями внесеними на підставі Договору №1 про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди від 16.01.2014р., Договору №2 про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди від20.05.2015р., згідно п.2.1. якої Кредитор на підставі Угоди зобов'язується здійснювати кредитування Позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та Кредитними договорами, а Позичальник зобов'язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені Угодою та Кредитними договорами.

Відповідно до умов Рамкової угоди АТ ПроКредит Банк здійснив кредитування ТОВ Ніка Меблі на підставі наступних кредитних договорів:

За договором про надання траншу №501.45114/ FW501.755 від 15.05.2015р., ТОВ Ніка Меблі було надано кредит на наступних умовах: 1 200 000 UАН, процентна ставка 25,22 % річних; строк: 13 місяців.

За договором про надання траншу №501.45125/ FW501.755 від 20.05.2015р. ТОВ Ніка Меблі було надано кредит у сумі 800 000 UАН, за процентною ставкою 25,22 % річних на 13 місяців.

За договором про надання траншу №501.45166/ FW501.755 від 13.08.2015р. ТОВ Ніка Меблі було надано кредит на суму 2 600 000 UАН, за процентною ставкою 24,56 % річних, строком на 10 місяців.

За договором про надання траншу №501.45187/ FW501.755 від 03.09.2015р. ТОВ Ніка Меблі було надано кредит на суму 500 000 UАН, за процентною ставкою 24,56 % річних, строком на 10 місяців.

За договором про надання траншу №501.45207/ FW501.755 від 06.10.2015р. ТОВ Ніка Меблі було надано кредит на суму 800 000 UАН, за процентною ставкою 23,57 % річних, строком на 8 місяців.

Згідно з п.7 кредитних договорів про надання траншу, дані договори є невід'ємною частиною Рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього Договору і регламентують усі відносини між Сторонами, що виникли на підставі цього Договору.

Відповідно до п.7.8. Рамкової угоди сторони погодили, що належним та достатнім доказом наявності, безспірності та розміру заборгованості Позичальника, наявності порушень Договорів є письмова довідка Кредитора з розрахунком заборгованості.

Відповідно до умов Рамкової угоди № FW501.755від 17.04.2013р. (п.п.2.1., 9.2.2.) ТОВ Ніка Меблі як Позичальник зобов'язалось здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені цим передбачені цим договором платежі у порядку, визначеному Кредитними договорами.

Кредитними договорами та п. 4.1. Рамкової угоди передбачено, що за користування кредитом Позичальник сплачує Позивачу проценти, розмір яких було зазначено вище.

Згідно п. 4.2. Рамкової угоди проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту. Відповідно до п. 4.4. Рамкової угоди У випадку прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними Кредитними договорами процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом факт/360 від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення.

В забезпечення виконання зобов'язань ТОВ Ніка Меблі за Рамковою угодою, із АТ ПроКредит Банк було укладено Договір поруки з ОСОБА_1 підприємством ПЛАМЕР №291238-ДП1 від 16.04.2013р.

Відповідно до умов Договору поруки (п.2.1.), Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобов'язань Позичальника у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник.

Відповідно до рішення господарського суду Миколаївської області від 09.11.2016р., яке набрало законної сили 25 листопада 2016р. позов публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк задоволено повністю; визнано Публічне акціонерне товариство ПроКредит Банк , кредитором ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Ніка Меблі , що ліквідується, за Рамковою угодою № FW501.755 від 17.04.2013р. (зі змінами від 16.01.2014р. та від 20.05.2015р.) та укладеними на її підставі: Договорами про надання траншу №501.45114/FW501.755 від 15.05.2015р.; №501.45125/FW501.755 від 20.05.2015р.; №501.45166/ FW 501.755 від 13.08.2015р.; №501.45187/ FW 501.755 від 03.09.2015р.; №501.45207/ FW 501.755 від 06.10.2015р. на загальну суму 5 287 797 грн. 39 коп.; зобов'язано ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5 в особі ліквідаційної комісії, внести до ліквідаційного балансу (ліквідаційного балансу) заборгованість перед Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк , у розмірі 5 287 797 (п'ять мільйонів двісті вісімдесят сім тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 39 коп.

Позивачем на адресу відповідача 13.07.2016 надіслано з кредиторськими вимогами в загальному розмірі 5287797 грн. 39 коп. Однак дану заяву залишено відповідачем без реагування. Згідно зі ст. 112 ЦК України Банком це розцінено як ухилення відповідача від розгляду заяви з кредиторськими вимогами, що стало підставою для звернення Банку з позовом до суду.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Стаття 1048 ЦК України передбачає, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно з ч. 2. ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Зобов'язання (у тому числі - сплачувати проценти) припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.11.2016р., яке набрало законної сили 25 листопада 2016р. встановлено, що ТОВ Ніка Меблі порушило умови Кредитних договорів та вимоги законодавства, не забезпечив своєчасне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у нього утворилась кредитна заборгованість. Господарський суд Миколаївської області визнав заборгованість ТОВ Ніка Меблі перед Банком на суму 5287797,39 грн. безспірною.

Згідно до положень пункту 9) частини 3 статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

В даному випадку питання обов'язкового виконання рішень суду узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі Горнсбі проти Греції (Case of Hornsby v. Greece) указаний суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду .

Згідно з положеннями частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно до пункту 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Враховуючи викладене, розмір заборгованості ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Ніка Меблі не вимагає доведення в даній справі.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Водночас приписами ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до умов Договору поруки №291238-ДП1 від 16.04.2013р. (п.2.1.), Приватне підприємство ПЛАМЕР поручається перед Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк за виконання усіх зобов'язань ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Ніка Меблі у їх повному обсязі як солідарний із ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Ніка Меблі боржник.

Отже, враховуючи, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.11.2016р., яке набрало законної сили 25 листопада 2016р. встановлено, що вимоги Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк про зобов'язання ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Ніка Меблі в особі ліквідаційної комісії визнати ПАТ ПроКредит Банк кредитором та щодо включення в ліквідаційний баланс кредиторську вимогу в розмірі 5 287 797 грн. 39 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню оскільки вищевказана сума підтверджена матеріалами даної справи та є безспірною.

Таким чином, господарський суд Одеської області зазначає, що враховуючи чинність договору поруки №291238-ДП1 від 16.04.2013р. у ПП ПЛАМЕР виникли зобов'язання, щодо солідарної відповідальності перед кредитором за зобов'язання боржника.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється, зокрема в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ч. ч. 1, 5 ,6 статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема, щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається і приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Частиною 8 ст. 111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що кінцева дата заявлення кредиторських вимог 17.09.2016.

Господарський суд Одеської області зазначає, що позивач із заявою про включення його до реєстру кредиторів ОСОБА_1 підприємства ПЛАМЕР в особі Ліквідаційної комісії ОСОБА_1 підприємства Пламер звернувся 12.07.2016, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 13.07.2016 р. Доказів про надсилання відповіді на заяву позивача про результати її розгляду відповідачем не надано. Позивач наполягає, що відповіді на заяву не отримував.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 610, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, враховуючи, що заборгованість ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Ніка Меблі в розмірі 5287797,39 грн. підтверджена рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.11.2016р., яке набрало законної сили 25 листопада 2016р. договір поруки не був визнаний недійсним в установленому законом порядку, а також приймаючи до уваги факт ухилення ОСОБА_1 підприємства ПЛАМЕР від розгляду заяви про визнання кредиторських вимог господарський суд Одеської області задовольняє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк у повному обсязі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити.

2. Визнати Публічне акціонерне товариство ОСОБА_4, (проспект Перемоги, 107 А, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 21677333), кредитором ОСОБА_1 підприємства ПЛАМЕР (65019, Одеська обл., м. Одеса, вул. 6-А Станція Люстдорфської дороги, лінія 16, будинок 20 код ЄДРПОУ 33072810) як солідарного боржника із позичальником ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ 38086372), яка виникла в силу порушення Рамкової угоди №FW501.755 від 16.04.2013р. (зі змінами від 16.01.2014р. та від 20.05.2015р.), на загальну суму 5287797 грн. 39 коп.

3. Зобов'язати Приватне підприємство ПЛАМЕР в особі ліквідаційної комісії, (65019, Одеська обл., м. Одеса, вул. 6-А Станція люстдорфської дороги, лінія 16, будинок 20, код ЄДРПОУ 33072810) внести до ліквідаційного балансу заборгованість перед Публічним акціонерним товариством ОСОБА_4, (проспект Перемоги, 107 А, м.Київ, 03115, код ЄДРПОУ 21677333) у розмірі 5 287 797 (п'ять мільйонів двісті вісімдесят сім тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 39 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства ПЛАМЕР в особі ліквідаційної комісії, (65019, Одеська обл., м. Одеса, вул. 6-А Станція люстдорфської дороги, лінія 16, будинок 20, код ЄДРПОУ 33072810) на користь Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк , (проспект Перемоги, 107 А, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 21677333) 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2016 р.

Суддя О.Ю. Оборотова