Рішення

від 27.12.2016 по справі 922/3907/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2016 р.Справа № 922/3907/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Харків до Управління масових комунікацій Харківської ОДА, м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 за дов. №1993 від 28.12.2015 р.,

відповідача - ОСОБА_2 за дов. б/н від 06.12.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком , м. Харків (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Управління масових комунікацій харківської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості за договором №976-10 від 12.07.2011 р. в сумі 3175,32 грн., пені - 407,97 грн. та трьох відсотків річних - 123,07 грн. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Свої вимоги позивач мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуги доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації в частині здійснення оплати вартості наданих послуг.

Ухвалою суду від 16.11.2016 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.11.2016 р. о 09:45.

Ухвалою від 28.11.2016 р. розгляд справи було відкладено на 06.12.2016 р.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 06.12.2016 р. по 20.12.2016 р. та з 20.12.2016 по 27.12.2016 р.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 27.12.2016 р. за вх. №44443, надав клопотання про припинення провадження у справі в порядку ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору. Відповідачем надано копію платіжного доручення №135 від 20.12.2016 р. на суму 3175,32 грн. в підтвердження виконання зобов'язань перед ПАТ Укртелеком по оплаті послуг з доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації.

Надане клопотання судом досліджено та разом з додатком долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти припинення провадження в частині сплати основного боргу не заперечував, просив суд стягнути з відповідача штрафні санкції, інфляційні втрати та три відсотки річних.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12 липня 2011 року між ВАТ Укртелеком та Управлінням у справах преси та інформації Харківської обласної державної адміністрації було укладено договір №976-10 (надалі - Договір №976-10) про надання послуги доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації.

Згідно умов укладеного Договору №976-10, позивач зобов'язується надати замовнику (відповідачу) послугу доступу до місця в каналізації кабельної каналізації для виконання замовником робіт із прокладання кабелю в каналі кабельної каналізації у місті Харкові, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 3.5 Договору №976-10 оплата послуг з використання ККЕ (кабельної каналізації зв'язку) замовник здійснює щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі рахунка Укртелеком.

За період з листопада по грудень 2014 р. у Управління у справах преси та інформації утворилася заборгованість перед ПАТ Укртелеком .

Пізніше, управління у справах преси та інформації Харківської обласної державної адміністрації було реорганізовано в Управління масових комунікацій Харківської обласної державної адміністрації та продовжувало користування послугами доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації ПАТ Укртелеком .

04 лютого 2015 р. між ПАТ Укртелеком та Управлінням масових комунікацій Харківської обласної державної адміністрації було укладено аналогічний договір №2087-10 (надалі - Договір №2087-10) про надання в користування кабельної каналізації.

Відповідно до п. 10.1 Договору №2087-10 сторони домовилися, що відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України умови даного договору розповсюджуються на правовідносини між сторонами, які фактично мали місце до його укладення, а саме з 01.01.2015 р.

Відповідно до п. 3.3 Договору №2087-10 замовник зобов'язується оплачувати послуги відповідно до умов договору, а згідно п. 4.10 оплату послуг з використання ККЕ (кабельної каналізації зв'язку) замовник здійснює щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на підставі рахунка ПАТ Укртелеком .

За Договором №2087-10, в результаті несплати наданих послуг з січня 2015 р. по лютий 2016 р., у відповідача також виникла заборгованість.

Загальна сума заборгованості з листопада 2014 року по лютий 2016 року складає 3175,32 грн. (розрахунок позивача а.с. 55). Також, позивачем було надано копії рахунків за вказаний період.

27.12.2016 р. відповідачем було надано до суду копію платіжного доручення №135 від 20.12.2016 р. на суму 3175,32 грн. в підтвердження виконання зобов'язань перед ПАТ Укртелеком , що є визнанням з боку відповідача наявності заборгованості перед позивачем на момент звернення з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

На підставі ст. 625 ЦК України на утворену заборгованість позивачем нараховано втрати від впливу інфляції у розмірі 407,97 грн. та три відсотки річних - 123,07 грн.

Перевіривши нарахування позивачем 3% річних та інфляційних витрат, враховуючи визнання відповідачем утворення боргу за період з листопада 2014 по лютий 2016, суд прийшов до висновку, що даний розрахунок є вірним та обґрунтованим, з урахуванням чого позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат, підлягають задоволенню.

Також, позивачем було нараховано на заборгованість пеню в розмірі 176,83 грн.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Нарахована пеня в розмірі 176,83 грн. відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам даної справи.

За таких обставин, враховуючи погашення основної заборгованості відповідачем після звернення позивача з позовом до господарського суду, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій, інфляційних втрат і трьох відсотків річних.

У відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на здійснення відповідачем оплати суми основного боргу, суд вважає, що на даний час між сторонами відсутній предмет спору в цій частині позову, тому провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 3175,32 грн. основного боргу має бути припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до підпункту 4.6 постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18, зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору, однак, якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача.

Отже, враховуючи зазначене та те, що відповідачем було погашено заборгованість після звернення позивачем з позовом до господарського суду, тобто фактично визнано позов в частині заборгованості, суд приходить до висновку про необхідність покладення витрат зі сплати судового збору на відповідача.

Такий висновок узгоджується і з правовою позицією викладеною в п. 4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене, положення ч. 2 ст. 49 ГПК України та те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, суд дійшов до висновку, що сума сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 1378,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу 3175,32 грн.

Задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій, інфляційних втрат і трьох відсотків річних.

Стягнути з Управління масових комунікацій Харківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02477189) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком (код ЄДРПОУ 21560766) пеню в розмірі 176,83 грн., втрати від впливу інфляційних процесів - 407,97 грн., три відсотки річних - 123,07 грн. та суму сплаченого позивачем судового збору - 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_3