Постанова

від 21.12.2016 по справі 904/6935/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2016 року Справа № 904/6935/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Орєшкіної Е.В., Подобєд І.М.

при секретарі судового засідання: Абадей М.О.

за участю прокурора відділу Прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1, посвідчення №017508 від 05.06.2013р.

та представників сторін:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №65 від 18.10.2016р.;

від третьої особи-1: ОСОБА_3, представник, довіреність №7/10-665 від 31.05.2016р.;

від третьої особи-2,3,4,5: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016р. у справі №904/6935/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКФІЛД",

м. Київ

до Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна

дільниця", Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

за участю Прокуратури Дніпропетровської області

третя особа -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача : Дніпропетровська міська рада, м. Дніпро

третя особа -2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд-Сервіс Дніпро» , м. Київ

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-Україна» , м. Кам`янське Дніпропетровської області

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінанта» , м. Київ

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача : Товариство з обмеженою відповідальністю «Соляріс» , м. Київ

про стягнення 24 047 730,83 грн

ВСТАНОВИВ

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016р. (суддя Соловйова А.Є.) позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» Дніпропетровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКФІЛД» заборгованість - 24047730,83 грн. Стягнуто з Комунального підприємства «Спеціалізована ремонтно- будівельна дільниця» Дніпропетровської міської ради в дохід державного бюджету України 206700,00 грн судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Комунальне підприємство "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування апеляційних скарг зазначило наступне:

- рішення прийнято за відсутності у судовому засіданні Відповідача, що не дозволило останньому реалізувати свої процесуальні права та порушило принцип змагальності сторін;

- судом прийнято рішення на підставі матеріалів та доказів, наданих тільки Позивачем, що призвело до неповного з`ясування обставин справи;

- про передачу прав вимоги до ТОВ «МАРКФІЛД» за договором про відступлення права вимоги №01/15/07/2016 Відповідачу стало відомо лише з тексту спірного рішення;

- відповідно до ч.3 ст. 105 Цивільного кодексу України Дніпропетровська міська рада встановила двохмісячний строк для заявлення кредиторами своїх вимог до КП «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» , втім, ані від ТОВ «Соляріс» , ані від ТОВ »Маркфілд» жодних вимог до комісії з припинення не надходило, як і доказів переходу прав у зобов`язанні до ТОВ»Маркфілд» .

У додаткових поясненнях, наданих суду 02.12.2016р., зауважив наступне:

- суд першої інстанції не надав оцінки жодним доказам, що містяться у справі, рішення суду містить такі ж самі помилки, як і позовна заява, зокрема, щодо зазначення неіснуючої частини 7 ст. 35 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом ;

- відповідно до матеріалів справи ухвали суду надсилались Відповідачу за неналежною адресою: м. Дніпро, вул. Павлова, буд.3, тому Відповідач належним чином не був повідомлений про час та місце розгляду справи;

- договір комісії від 27.12.2006р. був підписаний начальником дільниці ОСОБА_4 на невигідних умовах, має численні помилки у підрахунках загальної вартості майна;

- відповідно до пояснювальної записки про фінансову звітність за 2014 рік головний бухгалтер Відповідача ОСОБА_5 зазначала про відсутність простроченої кредиторської заборгованості;

- директор ОСОБА_6, визнавши борг у сумі 24047730,83 грн, фактично вчинила правочин, спрямований на набуття підприємством зобов'язань по сплаті не існуючого боргу та 27.07.2016р. подано заяву до Бабушкінського відділення поліції Дніпропетровського міського відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області про вчинення ОСОБА_6 (бувшим керівником Відповідача) кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 357 Кримінального кодексу України;

- мирова угода від 18.07.2013р. не містить інформації про прощення боргу або його частини, посилання на договір комісії від 27.12.2006р. та договір про постачання товару №32 від 04.12.2007р. також відсутні;

- за відсутності права вимоги до Відповідача у ТОВ СОЛЯРИС , таке право не могло бути передано ТОВ Маркфілд ;

- вартість нерухомого майна за мировою угодою була занижена, що свідчить про фіктивність оцінки нерухомого майна.

07.11.2016р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла заява Прокуратури Дніпропетровської області про вступ у справу, обґрунтована загрозою порушення інтересів держави внаслідок стягнення з Відповідача неіснуючої заборгованості у сумі 24047730,83 грн, що значно перевищує статутний капітал комунального підприємства та створює загрозу звернення стягнення на майно, що є комунальною власністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.11.2016р. заява прокурора про вступ у справу задоволена, Прокуратура Дніпропетровської області залучена до участі у справі.

За клопотанням Дніпропетровської міської ради від 14.11.2016р. її було залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору (надалі третя особа-1).

З огляду на те, що Позивач ґрунтує своє право вимоги до Відповідача на підставі низки договорів про відступлення права вимоги та рішення у справі може вплинути на права та обов`язки первісних кредиторів щодо предмету спору, апеляційний суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб на стороні Позивача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ТОВ «Фуд-Сервіс Дніпро» , ТОВ «Домінанта» , ТОВ «Агроінвест-Україна» , ТОВ «Соляріс» (ухвала суду від 16.11.2016р.) - надалі треті особи - 2, -3, -4, -5.

16.11.2016р. прокурором наданий відзив на апеляційну скаргу, в якому він апеляційну скаргу підтримав, просив рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити. Зазначив про грубе порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України; невірне застосування положень ст.ст. 241, 514, 518, 522 Цивільного кодексу України, ст. 39 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом» ; неповне дослідження та оцінювання всіх доказів у їх сукупності. Вказав на відсутність будь-яких зобов`язань Відповідача перед ТОВ «Соляріс» та ТОВ «МАРКФІЛД» , а також на несхвалення головою комісії з припинення КП «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» дій ОСОБА_6 щодо визнання боргу Відповідача перед ТОВ «Соляріс» .

У поясненнях, наданих до суду 05.12.2016р., зазначив, що зі звіту про фінансові результати Відповідача за 2007 рік кредиторська заборгованість підприємства станом на 01.01.2008р. становила 473,8 тис. грн, що свідчить про відсутність заборгованості перед ТОВ Домінанта на суму 1513274,00 грн та перед ТОВ Еколенд - 5997600,00 грн. Допитані слідчим в рамках кримінального провадження посадові особи Відповідача заперечили факт укладення Відповідачем договорів з ТОВ Еколенд та ТОВ Домінанта , та вказали, що діяльність підприємства була спрямована на здійснення ремонту покрівель, що виключає необхідність застосування у виробничій діяльності тих матеріалів, які начебто придбавалися за спірними договорами, що породжує об'єктивні сумніви в реальності укладання вище вказаних договорів, оригінали яких не було надано до матеріалів справи.

Представник Позивача в судові засідання в апеляційній інстанції жодного разу не з'явився, надіслав суду відзив від 15.11.2016р., в якому проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити в силі з огляду на наступне:

- Відповідач був належним чином повідомлений про судові засідання, призначені на 08.09.2016р., 22.09.2016р., 03.10.2016р., тому не був позбавлений права надати докази в обґрунтування своїх заперечень;

- Відповідачем вимоги суду не виконувались, справа розглянута за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України;

- з 16.05.2016р. Відповідач відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради №30/6 від 13.04.2016р. «Про реорганізацію та створення комунальних підприємств Дніпропетровської міської ради» перебуває в стані припинення, розпорядженням міського голови від 10.05.2016р. №16-10/5-рк створено комісію з припинення, здійснено оприлюднення повідомлення про припинення, визначено строк заявлення кредиторських вимог - до 16.07.2016р.;

- Позивачем вжито вичерпних заходів щодо повідомлення Відповідача про перехід права вимоги до ТОВ «МАКРКФІЛД» , ліквідаційною комісією Відповідача навмисно не забезпечено отримання кореспонденції;

- неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості;

- Відповідач не виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, передавальні акти за зобов`язаннями не складались, комісія з припинення роботу по ліквідації не завершила.

У судовому засіданні 21.12.2016р. Прокурор, представник Відповідача та Третьої особи-1 апеляційну скаргу підтримали, просили рішення суду скасувати, прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач, Треті особи-2,3,4,5 явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, не зважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на відсутність від сторін клопотань про відкладення розгляду справи, достатність наявних матеріалів у справі для вирішення спору та сплив строку розгляду спору відповідно до ст. 69 Господарського кодексу України, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Позивача, Третіх осіб-2,3,4,5.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора, представників Відповідача, Третьої особи-1, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При перегляді справи апеляційним судом встановлено, що у серпні 2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРКФІЛД" (надалі - Позивач) звернулось із позовом до господарського суду про стягнення з Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" боргу у сумі 24047730,83 грн, право на вимогу якого він отримав за договором про відступлення права вимоги №01/15/07/2016 від 15.07.2016р. (надалі - Договір), укладеного з первісним кредитором ТОВ «СОЛЯРИС» . Згідно зазначеного договору ТОВ «СОЛЯРИС» передало Позивачу всі права вимоги до КП «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» ДМР (надалі - Відповідач) в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення договору про відступлення права вимоги, у тому числі й в правах, що надані кредиторові відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , а саме за:

- договором про постачання товару №32 від 04.12.2007р., укладеним між ТОВ "Домінанта» та Відповідачем;

- договором про відступлення права кредиторської вимоги №01/05-3 від 05.03.2008р., укладеним між ТОВ «Агроінвест-Україна» та ТОВ «Домінанта» ;

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2013р. у справі №38/5005/11447/2012;

- договором про відступлення права вимоги №1/12-7-2013 від 12.07.2013р.;

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013р. у справі №38/5005/11447/2012;

- договором комісії від 27.12.2006р., укладеним між ЗАТ «Еколенд» та Відповідачем;

- договором відступлення права вимоги (цесії) від 16.06.2010р., укладеним між ТОВ «ФУД-СЕРВІС ДНІПРО» та ЗАТ «Еколенд» ;

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2013р. у справі №38/5005/11447/2012;

- договором про відступлення права вимоги №2/12-7-2013р. від 12.07.2013р.;

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013р. у справі №38/5005/11447/2012;

- мировою угодою від 18.07.2013р. у справі №38/5005/11447/2012;

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013р у справі №38/5005/11447/2012;

- актом приймання-передачі від 24.07.2013р.;

- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2013р у справі №38/5005/11447/201 про визнання мирової угоди недійсною.

За твердженням Позивача спірна заборгованість Відповідача перед ним за Договором на загальну суму 24047730,83 грн складається з наступного.

Сума 23574576,83 грн, що була прощена відповідно до умов мирової угоди від 18.07.2013р., включає в себе наступні суми:

1) За договором про постачання товару №32 від 04.12.2007р., договором про відступлення права кредиторської вимоги №01/05-3 від 05.03.2008р., договором про відступлення права вимоги №1/12-7-2013 від 12.07.2013р.:

- 2846784,66 грн - індекс інфляції (з 17.03.2008р. по 27.12.2012р. - дата порушення провадження у справі про банкрутство);

- 1579840,20 грн - 20% сума штрафу;

- 7061338,74 грн - сума пені (з 17.03.2008р. по 27.12.2012р. - дата порушення провадження у справі про банкрутство).

2) За Договором комісії від 27.12.2006р., договором відступлення права вимоги (цесії) від 16.06.2010р., договором про відступлення права вимоги №2/12-7-2013 від 12.07.2013р.:

- 4498200,00 грн - індекс інфляції (з 03.07.2007р. по 27.12.2012р. - дата порушення провадження у справі про банкрутство);

- 1499400,00 грн - 25% сума штрафу;

- 6089013,23 грн - сума пені (з 03.07.2007р. по 27.12.2012р. - дата порушення провадження у справі про банкрутство).

Сума 473154,00 грн - вартість майна, що не було передане за умовами мирової угоди від 18.07.2013р., а саме:

- нежитлового приміщення №3, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 94, оціночною вартістю 62567,00 грн;

- нежитлового приміщення №92а, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ Запорізьке шосе, 60, оціночною вартістю 164600,00 грн;

- нежитлового приміщення №926, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 60, оціночною вартістю 50700,00 грн;

- нежитлового приміщення №66, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграда, 5, оціночною вартістю 195287,00 грн.

Листом від 15.07.2016р. Позивач повідомив Відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні та вимагав негайно здійснити розрахунки у сумі 24047730,83 грн.

Листом від 04.03.2016р. за підписом директора ОСОБА_6 відповідач повідомив про визнання заборгованості в повному обсязі та зазначив, що на цей час підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі, господарська діяльність майже не ведеться, у зв'язку з чим Відповідач не може сплатити борг у сумі 24047730,83 грн.

Посилаючись на невиконання Відповідачем зобов'язання зі сплати грошових коштів, Позивач звернувся із даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України ).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно зі ст.ст. 514 , 516 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Як вбачається з наданих Позивачем до позовної заяви копій документів та зазначено у позовній заяві, першопричиною виникнення спірного боргу стало не виконання Відповідачем умов договору комісії від 27.12.2006р., за яким Відповідачу згідно акту приймання-передачі майна на комісію від 27.12.2006р. ЗАТ Еколенд було передано товар на загальну суму 5997600,00 грн, та договору поставки товару №32 від 04.12.2007р., накладної №02/01/22/8 від 22.01.2008р. на суму 1 513 274 грн, накладної №01/02/12/8 від 12.02.2008р. на суму 6 385 927,00 грн, а всього на суму 7899201,00 грн.

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Позивачем до позовної зави на підтвердження викладених в ній обставин надані незасвідчені копії документів.

Як вбачається з ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2016р. Позивача було зобов'язано надати оригінали документів, що є додатками до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні.

Втім, ані з протоколу судового засідання від 08.09.2016р., ані з ухвали суду від 08.09.2016р. не вбачається про дослідження оригіналів документів судом у судовому засіданні, оскаржуване рішення суду такого посилання також не містить.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.11.2016р. та від 05.12.2016р. Позивача було зобов'язано надати до суду оригінали документів, на яких він ґрунтує свої вимоги, для огляду в судовому засіданні. Втім, оригінали документів надані не були, що викликає сумнів у допустимості доказів, які підтверджують позовні вимоги, та надані у незасвідчених копіях.

Відповідно до п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №3, у разі неподання оригіналів документів на вимогу суду справа розглядається за наявними доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до вимог статей 32, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази за їх оцінкою судом щодо належності та допустимості не підтверджують дійсність переданої вимоги ані за договором комісії, ані за договором поставки; докази дійсної поставки товарів за цими договорами, як-то товарно-транспортні накладні, документи фінансової звітності, документи щодо придбання вказаних товарів та наявності їх у позивача на час здійснення вказаних господарських операцій, в матеріалах справи відсутні та на вимогу апеляційного суду не надані.

Крім того, як вбачається з наданих прокурором звітів про фінансові результати Відповідача за 2007 рік, кредиторська заборгованість станом на 01.01.2008р. становила 473,8 тис. грн, що вказує на відсутність заборгованості за зазначеними вище договорами станом на 2007 рік (а.с. 170-179, том 2 ).

За висновками судово-економічної експертизи №03/11/2016 від 02.12.2016р. за матеріалами кримінального провадження №42013040030000203 у фінансовій звітності КП СРБД станом на 21.12.2007р. не відображена заборгованість МКП СРБД в сумі 5997600,00 грн за товари, отримані від ЗАТ Еколенд за договором комісії від 27.12.2006р. (а.с. 184, том 2).

Згідно пояснень свідків в рамках зазначеного кримінального провадження, які працювали на підприємстві Відповідача у 2006-2013 роках (керівника Відповідача з 2008 по 2009 рік ОСОБА_7, заступника начальника з постачання з 2000 по 2008 рік ОСОБА_8, головного бухгалтера з 2012 по 2013 рік ОСОБА_9, головного бухгалтера з 2005 по 2007 рік ОСОБА_10В.), факт укладення Відповідачем договорів з ТОВ Домінанта та ТОВ Еколенд заперечений, діяльність Відповідача була спрямована на здійснення ремонту покрівель, що виключає необхідність застосування у виробничій діяльності тих матеріалів, які начебто придбавалися за договорами комісії від 27.12.2006р. та постачання товару № 32 від 04.12.2007р.

Рішення суду, якими би була встановлена дійсність вказаних господарських операцій та які б підтверджували заборгованість Відповідача за ними відсутні.

Провадження у справі №38/5005/11447/2012 про банкрутство Відповідача було припинено як безпідставно порушене (постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р., що залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2014р.), тому ухвала суду від 14.03.2013р. про визнання грошових вимог ТОВ Агроінвест Україна на суму 38 8105 64,85 грн та ТОВ Фуд-Сервіс Дніпро на суму 27 310 161,98 грн не може бути прийнята до уваги щодо встановлення фактів поставки товарів на суму 7899201,00 грн та передачі товарів на комісію - на суму 5997600,00 грн, а також щодо визнаних у справі про банкрутство відповідача вимог про стягнення пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, а всього на загальну суму - 66 120 726,83 грн, як і ухвали суду від 16.07.2013р. про заміну цих кредиторів на нового - ТОВ Солярис .

Мирова угода від 18.07.2013р., що була укладена між Відповідачем в особі ліквідатора-арбітражного керуючого ОСОБА_11 та ТОВ Солярис , та затверджена ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2013р. у справі про банкрутство відповідача №38/5005/11447/2012, у зв'язку із порушенням норм Закону України Про іпотеку була визнана недійсною ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2013р. у цій справі.

Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради №15/47 від 29.01.2014р., що було подано до апеляційного суду 21.12.2016р., визнано, що об'єкти нерухомого майна згідно з додатком (відповідають 95 об'єктам згідно мирової угоди) є об'єктами права комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська, зобов'язано Відповідача терміново вчинити дії щодо повернення об'єктів нерухомого майна.

Крім того, суд зазначає, що умовами вище названої мирової угоди, на яку посилається позивач, як на підставу набуття своїх вимог, передбачалося задоволення включених до реєстру вимог кредитора ТОВ Солярис в повному обсязі на загальну суму 66 118 432,83 грн шляхом передачі як відступного у власність кредитору об'єктів нерухомого майна в кількості 95 одиниць загальною оціночною вартістю 42 543 856,00 грн, та п. 3.2.9 угоди було визначено з моменту передачі об'єктів нерухомості боржник вважається таким, що повністю виконав зобов'язання перед кредитором ТОВ Солярис . За актом приймання-передачі від 24.07.2013р. ТОВ Солярис було передано об'єкти нерухомого майна в кількості 95 одиниць загальною оціночною вартістю 42 543 856,00 грн. Доказів повернення ТОВ Солярис цього майна боржнику (відповідачу у даній справі) матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 39 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом в разі визнання мирової угоди недійсною провадження у справі про банкрутство поновлюється, вимоги конкурсних кредиторів, по яких зроблено розрахунки згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними, вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка або розстрочка платежів, прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.

Як встановлено судом вище, провадження у справі про банкрутство відповідача було припинено як безпідставно порушене, відступне було в повному обсязі передано ТОВ Солярис , та в силу ст. 600 Цивільного кодексу України та ст. 39 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом умови визнаної недійсною мирової угоди не можуть бути підставою для набуття позивачем прав вимоги до відповідача у обсязі 24 047 730,83 грн. Тобто, із вказаних підстав передана вимога також є недійсною.

Лист керівника Відповідача ОСОБА_6 від 04.03.2016р., яким визнана заборгованість перед ТОВ Солярис в сумі 24047730,83 грн, та акт звірки розрахунків на зазначену суму (а.с.126,127, том 1) не можуть бути належними доказами, що підтверджують борг Відповідача, оскільки вказані документи не ґрунтуються на фінансово-бухгалтерських документах Відповідача, що слідує із особистих пояснень ОСОБА_6 від 02.12.2016р. Так, з протоколу допиту ОСОБА_6 як свідка від 02.12.2016р. на питання слідчого, чи підписувала ОСОБА_6 зазначені документи, остання відповіла: … станом на початок березня 2016 року я поновилась на посаді директора КП СРБД , у зв'язку з чим було багато кореспонденції. Тому, я не пригадую, чи отримувало та яким чином КП СРБД вказаний лист ТОВ Солярис та чи підписувала я наданий мені для огляду лист до ТОВ Солярис від 04.03.2016р., підпис на цьому документі схожий на мій . ОСОБА_6 не пригадала, на підставі яких відомостей та документів склала лист про визнання заборгованості у сумі 24 млн грн (а.с. 1995-197, том 2).

Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №30/6 від 13.04.2006р. про припинення Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради та інших комунальних підприємств шляхом злиття у нову юридичну особу - Комунальне підприємство Міські активи , розпорядженням міського голови від 10.05.2016р. №16-10/5рк було створено комісію з припинення відповідача та головою комісії призначення ОСОБА_12

Втім, як вбачається із пояснень представника відповідача (а.с.129-147 т.2) попередній директор не передала документи та печатки, про що останнім направлена заява від 27.07.2016р. до правоохоронних органів.

Таким чином, досліджені судом докази не підтверджують дійсного постачання та передачі на комісію товарів, наявність спірної заборгованості як дійсно існуючої внаслідок неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, а, отже, і дійсність переданої позивачу вимоги, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Суд першої інстанції прийшов до незаконного висновку про доведеність вимог позивача та безпідставно стягнув з відповідача суму 24 047 730,83 грн, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо, зокрема, справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

З матеріалів справи вбачається, що представник Відповідача був відсутній у судових засіданнях господарського суду Дніпропетровської області 08.09.2016р., 22.09.2016р. та 03.10.2016р.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду адресою або ж за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та в такому разі вважається, що суд належним чином виконав вимоги процесуального закону, а сторона повідомлена про час та місце слухання справи.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, слідує із спірних договорів та інших матеріалів справи - адреса відповідача: вул. Ударників, буд. 6, м. Дніпро, 49019. Вказана адреса також підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.08.2016р., що був зроблений судом першої інстанції (а.с.152-153 т.1).

Втім, як вбачається із не вручених відповідачу та повернених до суду ухвал, останні були направлені на адресу вул. Павлова, 3, м. Дніпро, 49019 (а.с.155,183, том 1).

За пояснення відповідача вказана адреса є відмінною від його місця реєстрації та за нею не знаходяться його органи управління.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Оскільки господарським судом розглянуто дану справу за відсутності Відповідача, якого не повідомлено належним чином про час і місце засідання суду, колегія суддів вважає, що рішення першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права, та вказане є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Доводи апелянта знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи та визнані апеляційним судом обґрунтованими, а апеляційна скарга такою, що підлягає задоволенню.

Доводи позивача щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи спростовані вище встановленими апеляційним судом обставинами, його посилання на вчасне звернення зі спірними кредиторськими вимогами до комісії відповідача з припинення не впливають на суть вирішення спору, оскільки судом встановлено, що позивачу передана недійсна вимога.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції як прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого судом невірно були застосовані норми матеріального права, а також із порушенням норм процесуального права на підставі п. 1, 4 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати по позовній заяві та апеляційній скарзі покладаються на Позивача та підлягають стягненню в доход державного бюджету, оскільки ухвалами суду першої інстанції було надано позивачу відстрочення сплати судового збору, який так і не був сплачений останнім. Також відстрочення сплати судового збору було надано апелянту, а оскільки апеляційна скарга задоволена, то витрати по апеляційній скарзі також покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016р. у справі №904/6935/16 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016р. у справі №904/6935/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Маркфілд (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, корпус новий, приміщення 328-329, ЄДРПОУ 39712152) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у Соборному районі м. Дніпра, код отримувача 37989269, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155, код банка отримувача 805012, рахунок отримувача 31214206783005 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), господарський суд Дніпропетровської області, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір за розгляд позовної заяви - 206700,00 грн (двісті шість тисяч сімсот грн 00 коп).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Маркфілд (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, корпус новий, приміщення 328-329, ЄДРПОУ 39712152) в дохід державного бюджету України ( отримувач коштів УДКСУ у Шевченківському районі м Дніпра, код отримувача 37989274, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банка отримувача 805012, рахунок отримувача 31216206782004) судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 227370,00 грн (двісті двадцять сім тисяч триста сімдесят грн 00 коп)

Виконання постанови щодо видачі наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна