Рішення

від 23.12.2016 по справі 925/1448/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2016 р. Справа № 925/1448/16

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Буднік А.М., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Державного підприємства "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Аграрні Традиціі" про стягнення 10 187,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача залишку основного боргу за виконані роботи в сумі 5040,00 грн., інфляційні втрати в сумі 4823,28 грн. та 3% річних в сумі 324,35 грн. за прострочення розрахунків, на підставі укладеного між сторонами договору № 084-д від 29 квітня 2014 року.

В ході розгляду справи позивач подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 5 040,00 грн., оскільки після порушення провадження у справі відповідач цей борг сплатив.

В судовому засіданні представник позивача в решті вимог позов підтримує і просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 4823,28 грн. та 3% річних в сумі 324,35 грн. за прострочення розрахунків між сторонами за виконані роботи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не направив свого представника у жодне судове засідання, заперечень проти позову суду не надіслав. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке.

Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвали суду від 22.11.2016, 01.12.2016, 14.12.2016 надіслані відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до пункту 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

В пункті 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Неявка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

Одночасно, застосовуючи положення ГПК України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

Суд вважає за можливе справу розглядати за відсутності представника відповідача за наявними документами у справі, оскільки направлення представників у засідання та надання заперечень проти позову є правом, а не обов'язком сторони у господарському процесі.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, позовні вимоги суд задовольняє частково з наступних підстав:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що 29.04.2014 між ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (далі-Виконавець і позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні традиції" (далі- Замовник і відповідач) було укладено договір № 084-д (а.с. 8-9) .

За умовами даного договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки по виготовленню висновків про ґрунтовий покрив земельних ділянок, загальною площею 87,9800 га, що пропонуються до відведення громадянам для ведення особисто селянського господарства в адмінмежах Васильківської сільської ради Шполянського району Черкаської області.

Кінцевий термін здачі робіт по договору квітень 2014 року.

Договір вступає в силу і діє з дня його підписання до дня повного виконання обов'язків кожною стороною договору.

Вартість робіт по договору становить: 16 560 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот шістдесят гривень) в т.ч. ПДВ -2760,00грн.

Замовник проводить попередню оплату робіт в розмірі 100 % від суми договору.

Передача Замовнику оформленої документації проводиться по акту з оформленням відповідної накладної.

29.09.2014 між сторонами по справі було підписано акт здачі-прийомки науково-технічної продукції на виконання умов вищевказаного договору (а.с. 11), з якого вбачається, що технічна документація задовольняє умовам договору, затвердженому технічним завданням і оформлена в належному порядку.

У справу не подано доказів того, що між сторонами існує спір з приводу якості наданих послуг чи їх обсягу.

За твердженням позивача, відповідач з 05.05.2014 по 11.06.2014 провів часткову оплату по договору в сумі 11 520,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем на день подання позову становила 5 040,00 грн. (16 560,00 - 11 520,00).

09.08.2016 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 674 (а.с. 12) в якій він просить відповідача терміново погасити заборгованість в сумі 5 040,00 грн. Відповідач відповіді на претензію не направив, заборгованість в сумі 5 040,00 грн. не сплатив, з чого і виник спір.

Позивач вказав і надав виписку руху коштів по рахунку, що в ході розгляду справи відповідачем було сплачено позивачу 22.12.2016 року залишок основного боргу в сумі 5 040,00 грн., в зв'язку з чим позивачем було подано суду клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу.

У відповідності до п. 1-1 ст. 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору. Оскільки погашення відповідачем залишку основного боргу відбулося в ході розгляду справи, то в частині сплаченої суми в розмірі 5040,00 грн. провадження слід припинити.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 4823,28 грн., та 3% річних в сумі 324,35 грн.

Розглянувши дані вимоги судом встановлено наступне:

У відповідності до умов розділу 2 договору (Вартість робіт і порядок розрахунків) сторонами було узгоджено, що замовник-відповідач проводить попередню оплату робіт в розмірі 100% від суми договору. Однак за матеріалами справи та з пояснень представника позивача судом встановлено, що роботи були передані по акту відповідачу без отримання позивачем попередньої оплати їх вартості.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 084-д від 29.04.2014 року є договором підряду і відповідає положенням ст. 837 ЦК України, якою визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Отже, за вказаною нормою відповідач повинен оплатити повністю виконані для нього роботи по договору від 29.04.2014 року відразу після підписання сторонами акту здачі-прийомки науково-технічної продукції, який було складено 29.09.2014 року (а.с.11). Тому позивач правомірно проводить розрахунок санкцій за період з 30.09.2014 по 21.11.2016.

В частині вимог про стягнення 3% річних на суму простроченої заборгованості позов підлягає лише до часткового задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право на нарахування інфляційних та 3% річних виникає у позивача незалежно від того, чи встановлено такі умови договором, оскільки таку відповідальність для боржника встановлено законом. Інфляційні та 3% річних не є неустойкою в розумінні ст. 549 ЦК України та не обмежуються законодавством певним строком нарахування. Строк позовної давності для стягнення інфляційних та 3% річних встановлено у три роки.

Перевіривши правильність нарахування позивачем інфляційних та 3% річних за допомогою програми Ліга-Закон суд встановив, що за правильними розрахунком та за обраний період позивач має право нарахувати лише 3 604,77 грн. інфляційних, а належна до стягнення сума 3% річних становить 324,77 грн. як 3% річних.

В частині стягнення 3% річних позивач своїх вимог у бік збільшення не змінив.

Доказів проведення повного розрахунку за позовними вимогами відповідач суду не надав, заперечень проти доводів та розрахунків позивача не висловив. Існування заборгованості за виконані роботи в період, за який позивачем нараховано інфляційні та 3% річних, відповідач не спростував.

На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути лише 3 604,77 грн. інфляційних втрат, 324,35 грн. як 3% річних за прострочення розрахунків на підставі умов договору № 084-д від 29.04.2014 року. В решті вимог у позові слід відмовити і частково припинити провадження.

На підставі статті 49 ГПК України, з урахуванням вини відповідача у виникненні спору, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 378,00 грн. на відшкодування судового збору повністю.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Аграрні Традиції" (ідентифікаційний код 38650841, Черкаська область, Шполянський район, м. Шпола, вул. Піонерська, 33) на користь Державного підприємства "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (ідентифікаційний код 00709709, Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Партизанська, 5 фактична адреса м. Черкаси, вул. Смілянська, 118) -- 3 604,77 грн. інфляційних втрат, 324,35 грн. як 3% річних за прострочення розрахунків на підставі умов договору № 084-д від 29.04.2014 року та 1378,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

3. В решті вимог про стягнення інфляційних у позові відмовити.

4. В частині стягнення основного боргу в сумі 5040,00 грн. провадження у справі припинити.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 28 грудня 2016

Суддя Н.М. Спаських