Постанова

від 21.12.2016 по справі 910/10232/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2016 р. Справа№ 910/10232/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Корсакової Г.В.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників:

від позивача: Гаврилова О.Ю. за дов. № б/н від 04.05.2016.

від відповідача: не з'явився.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф Пасіфік" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 у справі № 910/10232/16 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер АВВ Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф Пасіфік"

про стягнення 257 065,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер АВВ Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф Пасіфік" про стягнення 257 065,32 грн., задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Риф Пасіфік" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом позовні вимоги задоволені, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена, а рішення місцевого господарського суду має бути скасоване.

Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції всупереч ст. 77 Господарського процесуального кодексу України не відкладено розгляд справи, хоча представником апелянта було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим позбавлено можливості відповідача на ознайомлення з матеріалами справи та надання заперечень на позовну заяву.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Корсакова Г.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф Пасіфік" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 у справі № 910/10232/16 до розгляду та призначено розгляд справи на 21.12.2016.

В судовому засіданні 21.12.2016 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву поданого під час апеляційного провадження, просив рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 у справі № 910/10232/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 21.12.2016 апелянт свого представника не направив, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між 19.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер АВВ Україна" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Риф Пасіфік" (замовник, відповідач) укладено Договір монтажу №2015-07, за умовами якого, виконавець зобов'язується виконати роботі по виготовленню та монтажу алюмінієвих розсувних конструкцій (далі - роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору, виконавець зобов'язаний виконати роботи по виготовленню та монтажу алюмінієвих розсувних конструкцій замовника за адресою : м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16-А з використанням матеріалів, наданих виконавцем, визначених у Специфікації №1, протягом 25 робочих днів з моменту отримання від замовника попередньої оплати в розмірі 131040 грн. від вартості робіт.

Відповідно до п.2.2 Договору, замовник зобов'язаний прийняти матеріали на об'єкті і роботи також оплатити їх в порядку, передбаченому розділом 3 дійсного договору. У випадку якщо замовник не підпише акт здачі-прийняття виконаних робіт протягом 3 днів з моменту його отримання та не пред'явить письмової вмотивованої відмови, роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі.

Як визначено п. 3.1 договору, загальна ціна договору становить 392233 грн. у тому числі ПДВ - 65372,17, що на дату підписання дійсного договору еквівалентно 16810 дол. США за комерційним курсом долара США по відношенню до гривні встановленому АБ "ТАСкомбанк".

У відповідності до п.3.2 Договору, оплата проводиться замовником в наступному порядку:

- передоплата - 131040 грн. разом з ПДВ - 21840 грн., що на дату підписання дійсного договору є еквівалентом 5600 дол. США за комерційним курсом долара США по відношенню до гривні встановленому АБ "ТАСкомбанк" в день підписання дійсного договору.

- передоплата - 45831,10 грн. разом з ПДВ - 7638,52 грн., що на дату підписання дійсного договору є еквівалентом 1967 дол. США за комерційним курсом долара США по відношенню до гривні встановленому АБ "ТАСкомбанк" - до 31.08.2015.

- кінцева оплата - 215361,90 грн. разом з ПДВ - 35893,65 грн., що на дату підписання дійсного договору є еквівалентом 9243 дол. США за комерційним курсом долара США по відношенню до гривні встановленому АБ "ТАСкомбанк" - проводиться після прийняття замовником виконаних робіт в порядку, передбаченому п.2.2 дійсного договору.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання кожною із сторін своїх обов'язків.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією специфікації виготовлених конструкцій з відміткою представників відповідача про відсутність претензій щодо якості та об'єму виконаних позивачем робіт.

06.11.2015, позивачем на адресу відповідача було направлено Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-014 від 06.11.2015 на суму 392233 грн. проте відповідачем зазначений акт підписано не було, як і не було виставлено у передбачений договором строк письмової вмотивованої відмови від підписання акту.

Факт направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф Пасіфік" зазначеного акту підтверджується наявними в матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист і зазначенням направлення Акту здачі-прийняття робіт №ОУ-014, поштовою квитанцією та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0421211492991 відповідно до якого відповідач отримав зазначений акт 09.11.2015.

Разом з тим, у відповідності до умов договору, відповідачем вказані роботи частково оплачені у сумі 156040 грн., внаслідок чого залишились неоплаченими виконані будівельні роботи, прийняті відповідачем відповідно до акту приймання виконаних робіт на суму 236193 грн.

Відповідно до ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У зв'язку з невиконання відповідачем належним чином своїх зобов'язань за договором в частині повної оплати виконаних робіт у останнього утворилась заборгованість в розмірі 236193 грн.

Апеляційним господарським судом встановлено, що умовами договору №2015-07 сторони передбачили, що приймання-передача виконаних робіт та остаточні розрахунки за вказані роботи здійснюються між сторонами після підписання акту виконаних робіт.

Згідно з п.2.2 Договору, замовник зобов'язаний прийняти матеріали на об'єкті і роботи також оплатити їх в порядку, передбаченому розділом 3 дійсного договору. У випадку якщо замовник не підпише акт здачі-прийняття виконаних робіт протягом 3 днів з моменту його отримання та не пред'явить письмової вмотивованої відмови, роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі.

Беручи до уваги вищевикладене, оскільки відповідач отримав Акт №ОУ-014 здачі-прийняття робіт 09.11.2015 та не надав позивачеві обґрунтованої відмови від підписання зазначеного акту, обов'язок зі сплати виконаних позивачем робіт у відповідача виник з 12.11.2015

Таким чином, враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про виконання позивачем робіт та прийняття вказаних робіт відповідачем, у зв'язку з чим заборгованість за виконані роботи у розмірі 236 193 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Як передбачено нормами ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені норми, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 17242,07 грн. інфляційних втрат та 3630,25 грн. 3% річних за період з 12.11.2015 по 17.05.2016.

Судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки надані позивачем та встановлено, що вказані нарахування проведено у відповідності до умов договору та вимог законодавства, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення вказаних вимог.

Щодо посилань апелянта на те, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, а саме не відкладено розгляд справи, хоча представником апелянта було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим позбавлено можливості відповідача на ознайомлення з матеріалами справи та надання заперечень на позовну заяву, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції неодноразово відкладався розгляд справи та оголошувались перерви в судових засіданнях, у зв'язку з чим, на думку суду апеляційної інстанції, відповідач мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, а що стосується доводів про недостатність часу для підготовки та подання заперечень на позовну заяву, то вони є необґрунтованими так як з матеріалів справи вбачається, що 05.09.2016 представником відповідача подано до господарського суду першої інстанції заперечення на позовну заяву.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф Пасіфік", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 у справі № 910/10232/16 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф Пасіфік" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 у справі № 910/10232/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 у справі № 910/10232/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/10232/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді Г.В. Корсакова

К.В. Тарасенко