Рішення

від 21.12.2016 по справі 143/1395/16-ц

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/1395/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2016 року м. Погребище Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бойка А.В.,

за участю секретаря Шафер В.А.,

представників співвідповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ "Союз-Агро-Пром" до ОСОБА_3, ТОВ "Погребищенське", третя особа - Липовецька районна державна адміністрація Вінницької області про визнання договору оренди землі укладеним на новий строк,-

Встановив:

09.09.2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Агро-Пром" (далі ТОВ "Союз-Агро-Пром") через представника - ОСОБА_4, звернулося до Погребищенського районного суду з позовом про визнання договору оренди землі укладеним на новий строк до відповідачів - ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Погребищенське" (далі ТОВ "Погребищенське"), третя особа - Липовецька районна державна адміністрація Вінницької області, посилаючись на те, що 04 січня 2010 року між ОСОБА_3 та позивачем було укладено договір оренди землі строком на п'ять років. 07.06.2011 року договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Погребищенському районі Вінницької області, про що у Державному реєстрі вчинено запис за № 052348254001192.

Відповідно до умов договору оренди землі, ТОВ "Союз-Агро-Пром" було прийнято в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,8318 га, яка знаходиться на території Левківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, про що свідчить акт передачі-прийняття об'єкту оренди від 04.01.2010 року. 03 травня 2016 року позивач звернувся до ОСОБА_3 з листом-повідомленням про поновлення зазначеного договору оренди землі на новий строк, отримання якого відповідач особисто засвідчив власним підписом. Однак позивачу, при отриманні інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо про те, що ОСОБА_3 надав право оренди земельної ділянки іншому орендареві - ТОВ "Погребищенське", на підставі чого державним реєстратором реєстраційної служби Липовецької районної державної реєстрації Вінницької області 13 червня 2016 року було зареєстровано право оренди земельної ділянки зі співвідповідачем. Позивач зазначає, що укладеним відповідачем ОСОБА_3 договором оренди земельної ділянки з новим орендарем - ТОВ "Погребищенське" порушено його право на реалізацію переважного права на укладання договору оренди землі на новий строк, що передбачено ст. 777 ЦК України та ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки ним повністю дотримано встановленою зазначеною нормою процедури, необхідної для пролонгації договору оренди земельної ділянки. Таким чином, позивач вважає укладений договір оренди землі між відповідачами, а також державну реєстрацію речового права оренди землі за ТОВ Погребищенське незаконними та просить суд:

- визнати укладеним договір оренди землі б/н від 07 червня 2016 року між орендарем - ТОВ "Союз-Агро-Пром" та орендодавцем - ОСОБА_3, площею 2,8318 га (кадастровий номер 0523482500:03:000:0137), яка знаходиться на території Левківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 07 червня 2016 року укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "Погребищенське", площею 2,8318 га (кадастровий номер 0523482500:03:000:0137), яка знаходиться на території Левківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області;

- визнати за ТОВ "Союз-Агро-Пром" переважне та першочергове право користування земельною ділянкою, площею 2,8318 га( кадастровий номер 0523482500:03:000:0137), що належить ОСОБА_3 та знаходиться на території Левківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області.

В нормативне обгрунтування позову ТОВ "Союз-Агро-Пром" посилається на ст. 19, 33 ЗУ "Про оренду землі", ст. 152 ЗК України, ст. 764, 777 ЦК України, правову позицію, викладену в постанові Верховного суду України від 25.62.2015 року у справі № 6-219цс14 та в постанові Верховного суду України від 15.04.2015 року у справі № 6-55цс15.

Представник позивача - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні до викладених у позовній заяві та доповнив, що в листі повідомленні до ОСОБА_3 про поновлення зазначеного договору оренди землі на новий строк, отримання якого відповідач особисто засвідчив власним підписом, зроблено виправлення місяця відправлення. Окрім того, підтвердив отримання позивачем заперечення орендодавця ОСОБА_3 від 05.05.2016 року про поновлення договору з попереднім орендарем ТОВ "Союз-Агро-Пром", просив задоволити позов в повному обсязі.

Відповідач по справі - ОСОБА_3 в судові засідання не з'являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомляв. Однак через канцелярію суду надіслав заяву про визнання позовних вимог у даній справі, за результатами розгляду якої, відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України ухвалою суду від 05.12.2016 року у прийнятті визнання відповідачем позову було відмовлено та продовжено судовий розгляд, оскільки визнання відповідачем позову порушує права та інтереси співвідповідача у зв'язку з тим, що спірний договір оренди земл, укладений між відповідачем і ТОВ Погребищенське та особисто підписаний відповідачем ОСОБА_3, що підтверджується ним в цій же заяві.

Представники співвідповідача - ТОВ Погребищенське - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову, посилаючись на те, що на момент укладення договору оренди, попередній договір оренди землі між ОСОБА_3 та ТОВ Союз-Агро-Пром закінчився. Також вони пояснили, що дотримуючись вимог статті 33 Закону України Про оренду землі орендодавець - ОСОБА_3 05.05.2016 р. через Укрпошту надіслав ТОВ Союз-Агро-Пром заперечення щодо поновлення з ним договору оренди землі, що підтверджується копією цього заперечення з описом вкладення в рекомендований лист та визнається представником позивача.

Разом з тим, представники співвідповідача - ТОВ "Погребищенське" в судовому засіданні посилались на те, що позивачем не було дотримано вимог статті 33 Закону України Про оренду землі щодо поновлення цього договору, оскільки про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі позивач орендодавцю листа-повідомлення про намір продовжити договір не надіслав та не надав проекту додаткової угоди. Також звернули увагу на той факт, що доданий представником позивача до справи лист - повідомлення орендодавцю ОСОБА_3 про свій намір на поновлення договору оренди має очевидне вправлення з червня місяця на травень 2016 р., що викликає сумнів у його достовірності, тим паче, що до листа не було додано проекту додаткової угоди. Даний доказ вважають недопустимим.

В судове засідання представник третьої особи - Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області не з'явився, хоч про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки та позицію у даній цивільній справі суд не повідомив.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши наявні у справі письмові докази у їх сукупності, суд приходить до обгрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати ) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь - яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться визнання порушених (оспорювваних) прав та вплив на порушника.

Звертаючись до суду з позовом про захист свого порушеного переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, ТОВ "Союз-Агро-Пром" посилалось на невизнання орендодавцем його переважного права, передбаченого спірним договором та статтею 33 Закону України Про оренду землі , внаслідок чого останнім було укладено договір оренди цієї самої земельної ділянки з іншим орендарем - ТОВ Погребищенське .

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається зі змісту оспорюваного договору від 7 червня 2016 року, укладеного між відповідачем ОСОБА_3 та ТОВ Погребищенське , позивач - ТОВ "Союз-Агро-Пром" не є стороною зазначеного договору. Разом з тим, позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки вважає, що цей правочин порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки.

Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України (далі ЗК України ), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно- правовими актами.

В силу статті 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване в договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницькою та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі регулюються законом.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

Частиною 3 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 627 ЦК України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частинами першою та п'ятою ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

У статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендаря на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, частинами першою, пятою статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі, укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Ці положення кореспондуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

У випадку виявлення наміру у наймодавця на укладення нового договору найму, реалізація переважного права попереднього наймача можлива лише в разі, коли йому стане відомо про такий намір.

За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі , буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Судом беззаперечно встановлено, що 04.01.2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ Союз-Агро-Пром було укладено договір оренди землі строком на п'ять років (а.с. 32). Об'єктом оренди є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523482500:03:000:0137, площею 2,8318 га, яка знаходиться на території Левківської сільської ради Погребищенського району Вінницької області та належить орендодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 505213 (а.с, 8). 07 червня 2011 року договір оренди було зареєстровано у відділі Держкомзему у Погребищенському районі Вінницької області за номером 052348254001192 (а.с. 33).

Пунктами 28-31 зазначеного договору оренди землі встановлено права та обов'язки орендодавця та орендаря, відповідно до закону України Про оренду землі , яким визначаються умови укладання, зміни , припинення і поновлення договору оренди землі.

Стаття 31 Закону України Про оренду землі передбачає, що договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Також пунктом 36 договору оренди землі, укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ Союз-Агро-Пром від 07.06.2011р. встановлено, що однією із підстав припинення дії договору є закінчення строку, на який його було укладено.

До закінчення встановленого договором оренди землі 5-річного строку, відповідач ОСОБА_3 05.05.2016 року через Укрпошту рекомендованим листом ( з описом вкладення документів) направив ТОВ Союз-Агро-Пром заперечення щодо поновлення з ним на новий строк договору оренди землі, що визнається представником позивача ТОВ "Союз-Агро-Пром" (а.с. 88).

Після цього, ОСОБА_3, 07.06.2016 р. з ТОВ Погребищенське було укладено договір оренди належної йому земельної ділянки, кадастровий номер 0523482500:03:000:0137 (а.с. 91). Речове право оренди ТОВ Погребищенське на земельну ділянку на підставі вказаного договору оренди землі зареєстроване 09.06.2016 року державним реєстратором Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області (а.с. 94). Земельну ділянку за актом прийому-передачі об'єкта оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування (а.с. 93).

Натомість, в наданому суду позивачем листі-повідомленні відповідачу ОСОБА_3 про свій намір на поновлення договору оренди землі маються очевидні виправлення у місяці отримання відповідачем даного повідомлення, що не заперечується представником позивача (а.с. 37). Крім цього, не було додано проекту додаткової угоди. Тому суд відхиляє зазначений лист- повідомлення як доказ та вважає, що позивачем як орендарем не було дотримано вимог статті 33 Закону України Про оренду землі щодо поновлення цього договору, оскільки про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, позивач орендодавця належним чином не повідомив, не надав проекту додаткової угоди, а відтак вона не була узгоджена сторонами та не укладена в передбаченому законом порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позивач відповідно до ст. 60 ЦПК України не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог щодо порушення його переважного права на поновлення договору оренди землі.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки ним не було дотримано процедури такого поновлення, встановленої статтею 33 Закону України Про оренду землі . Як наслідок - відсутні достатні правові підстави для визнання недійсним договору оренди землі від 07.06.2016 року, який правомірно укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "Погребищенське". Зазначене є достатньою правовою підставою для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58. 60, 64. 214,215 ЦПК України, 15, 319, 626, 627. 777, 792 ЦК України, ст. 33 Закону України Про оренду землі ,-

Вирішив:

У задоволенні позову ТОВ "Союз-Агро-Пром" до ОСОБА_3, ТОВ "Погребищенське", третя особа - Липовецька районна державна адміністрація Вінницької області про визнання договору оренди землі укладеним на новий строк відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя