Ухвала

від 22.12.2016 по справі 520/14629/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/1841/16

Номер справи місцевого суду: 520/14629/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2016 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , що діє в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 18 листопада 2016 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12015160240003667 від 29 грудня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2ст.364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 18 листопада 2016 року задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та накладено арешт наземельні ділянки з кадастровими номерами:

5110300000:02:028:0155; 5110300000:02:028:0169; 5110300000:02:028:0179; 5110300000:02:028:0180; 5110300000:02:028:0181; 5110300000:02:028:0182; 5110300000:02:028:0183; 5110300000:02:028:0184; 5110300000:02:028:0185; 5110300000:02:028:0186; 5110300000:02:028:0187; 5110300000:02:028:0188; 5110300000:02:028:0189; 5110300000:02:028:0190; 5110300000:02:028:0191; 5110300000:02:028:0193; 5110300000:02:028:0217; 5110300000:02:028:0218; 5110300000:02:013:0012; 5110300000:02:013:0013; 5110300000:02:013:0014; 5110300000:02:013:0015; 5110300000:02:013:0016; 5110300000:02:013:0017; 5110300000:02:013:0019; 5110300000:02:013:0020; 5110300000:02:013:0021; 5110300000:02:013:0022; 5110300000:02:013:0023; 5110300000:02:013:0024; 5110300000:02:013:0025; 5110300000:02:013:0026; 5110300000:02:013:0027; 5110300000:02:013:0028; 5110300000:02:013:0029; 5110300000:02:013:0030; 5110300000:02:013:0031; 5110300000:02:013:0032; 5110300000:02:013:0033; 5110300000:02:013:0038; 5110300000:02:013:0039,

із забороною користуватися зазначеними земельнимиділянками, проведення будівництва (підготовку до будівництва, вбирання території, роботу спеціальної будівельної техніки, екскаваторів, бульдозерів, автокранів, асфальтоукладників, тощо) на зазначених ділянках, до прийняття остаточного законного рішення по кримінальному провадженню.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 подав в інтересах ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати арешт накладений на земельні ділянки, які зареєстровані на праві приватної власності за громадянином ОСОБА_8 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_6 про арешт вищевказаних земельних ділянок.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що власник арештованих земельних ділянок ОСОБА_8 не отримував вказані земельні ділянки на підставі будь-яких незаконних рішень посадових осіб, і є добропорядним набувачем, який на протязі майже року не був навіть допитаний в якості свідка. Також слідчий суддя не навів підстави для накладення арешту на земельні ділянки.

Заслухавши суддю-доповідача захисника ОСОБА_7 , який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження за клопотанням прокурора, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Абзацом 2 ч.4 ст.170 КПК України встановлено, що арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України, а саме:

1) одержане внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

2) призначалося (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;

3) було предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) було підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

На теперішній час СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12015160240003667 від 29 грудня 2015 року за фактом зловживання посадовими особами Затоківської селищної ради службовими повноваженнями при прийнятті рішень щодо відведення земельних ділянок у власність.

Досудовим розслідуванням встановлено, що рішеннями Затоківської селищної ради передано у власність громадянам земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, розташованих на території ДП «Санаторно-курортне об`єднання «Кароліно-Бугаз» санаторію «Золоті піски» за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 63.

Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що посадовими особами Затоківської селищної ради прийнято рішення щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва із землі, яка використовується фірмою «Харрісонс-Транс-Сервіс» згідно договору оренди, укладеного 23 березня 2006 з Затоківською селищною радою на земельну ділянку площею 1,304 га, яка знаходиться у Сонячному районі, смт.Затока, м.Білгород-Дністровського,смт.Затока, вул. Лазурна, 3,

До переліку незаконно відчужених земельних ділянок належать в тому числі і земельні ділянки з кадастровими номерами вказаними в мотивувальній частині ухвали, які належать на праві власності громадянину ОСОБА_8 .

Оцінюючи викладені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про те, що арештовані земельні ділянки є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України і відповідають критеріям майна третьої особи, на яке, відповідно до положень ч.4 ст.170 КПК України може бути накладений арешт.

За таких обставин доводи сторони захисту про те, що арештовані земельні ділянки не є належним об`єктом застосування заходів забезпечення кримінального провадження є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Більш того, під час апеляційного перегляду прокурор ОСОБА_6 пояснив, що добропорядність ОСОБА_8 , як набувача на разі перевіряються органом досудового розслідування, а сам ОСОБА_8 не з`являється на допити та іншим чином ухиляється від органу досудового розслідування.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на земельні ділянки.

Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою попередження відчуження майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає.

Враховуючи викладене апеляційний суд дійшов висновку, що слідчий суддя, накладаючи арешт на земельні ділянки, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 стосовно незаконності ухвали слідчого судді є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , що діє в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 18 листопада 2016 року

про арешт земельних ділянок у кримінальному провадженні №12015160240003667 від 29 грудня 2015 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2ст.364 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4