Рішення

від 27.12.2016 по справі 521/19036/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/7247/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Колесніков Г. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі :

головуючого - Колеснікова Г.Я.,

суддів - Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,

за участю секретаря - Ярахмедова Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної судноплавної компанії Укртанкер (далі -ДСК Укртанкер ) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ДСК Укртанкер про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку(а.с.1-3) та, неодноразово уточнивши вимоги (14-16,21-23), зазначив , що в період з 12 серпня 2011 року по 30 вересня 2015 року він працював у ДСК Укртанкер охоронником.

Наказом адміністрації від 30 вересня 2015 року позивач звільнений з роботи за пунктом 1 статті 36 КЗпП України - за згодою сторін.

На період звільнення йому не виплачена заробітна плата з серпня 2013 по 30 вересня 2015 року у розмірі 26 790,46 грн.

Посилаючись на те, що у порушення ст. ст.116,117 КЗпП України, відповідач не здійснив з ним остаточний розрахунок, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 22 414,98 грн.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року стягнуто з ДСК Укртанкер на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період затримки розрахунку при звільнені з 30 вересня 2015року по день проведення розрахунку по заробітній платі.

Стягнуто з ДСК Укртанкер на користь держави судовий збір в сумі 487,20 грн.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у розмірі 22 414,98 грн., посилаючись на те, що суд ухвалив рішення, яке неможливо виконати, оскільки суд не визначив розмір середнього заробітку за період затримки розрахунку.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні з таких підстав.

За правилами частини 1 ст.116 КЗпП України виплата всіх сум, що належать працівникові від підприємства, установи, організації, проводиться в день його звільнення.

Згідно частині 1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом адміністрації від 30 вересня 2015 року позивач звільнений з роботи за пунктом 1 статті 36 КЗпП України - за згодою сторін(а.с.4зв.).

18 грудня 2015 року Малиновський районний суд м. Одеси видав судовий наказ про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 26 790,46 грн. з ДСК Укртанкер на користь ОСОБА_2О (а.с.35).

24 травня 2016 року за двома видатковими касовими ордерами позивач отримав зазначену суму боргу по заробітній платі у розмірах відповідно 10 879,71 грн. та 16 205,19 грн., про що вчинив свій підпис (а.с.89-90).

Оскільки з вини відповідача у порушення ч.1. ст. 116 КЗпП України не виплачені належні позивачу кошти у розмірі 26 790,46 грн. в день його звільнення - 30 вересня 2015 року, колегія суддів вважає необхідним згідно ч.1 ст. 117 КЗпП України стягнути з ДСК Укртанкер середній заробіток за час затримки розрахунку з 01 жовтня 2015 року по день фактичного розрахунку - 24 травня 2016 року.

Відповідно пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Колегія суддів погоджується з методологією, запропонованою відповідачем щодо способу визначення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені позивача.

За останніх два місяці роботи, що передували звільненню ОСОБА_2, він відпрацював :

-у серпня 2015 року 20 робочих днів - 160 робочих годин ;

-у вересні 2015 року 22 робочих днів -176 робочих годин.

У листі Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік від 09 вересня 2014 року №10196/0/14-14/13 Міністерство соціальної політики України зазначило, що під час розрахунку норми тривалості робочого часу безпосередньо на підприємстві слід керуватися частиною першою статті 50 КЗпП України, згідно якій нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. При встановленні меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом.

Тому підприємство нарахувало ОСОБА_2 :

-у серпні 2015 року 2531,76 грн., що складаються із заробітної плати -1547.62 грн., вислугі років - 60,90грн, індексації - 923,24 грн.;

-у вересні 2015 року 2712, 90 грн., що складаються із заробітної плати -1728,76 грн., вислугі років - 60,90грн, індексації - 923,24 грн.(а.с.100).

Середньоденна заробітна плата складає (2531,76+2712,90) : (20 роб.днів + 22 роб.днів) = 124,87 грн.

Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені позивача з роботи за період з 01 вересня 2015 року по 24 травня 2016року становить: 124.87 грн. х 163 дня(22+21+23+19+21+22+21+14) = 20 353,81 грн.

Зазначена сума коштів у розмірі 20 353,81 грн. за час затримки розрахунку з 01 вересня 2015 року по 24 травня 2016 року підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Правильно визначивши розмір заробітної плати та кількість відпрацьованих робочих годин за два місяці, що передували звільненню ОСОБА_2, його представник зробив неправильний висновок стосовно визначення середнього заробітку за час затримки розрахунку, поклавши в його основу кількість змін, що не передбачено п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Тому колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта у цій частині.

Колегія суддів звертає увагу на помилковість тверджень представника позивача про те, що стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку здійснюється по день подання позову, що зазначено в уточнених вимогах, а саме по 28 січня 2016 року (а.с.21-23).

На підставі частини 1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належного звільненому працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку повинно здійснюватися по день фактичного розрахунку.

День фактичного розрахунку - 24 травня 2016 року, коли позивач отримав належну йому від відповідача суму боргу по заробітній платі у розмірі 26 790,46 грн. відповідно до судового наказу від 18 грудня 2015 року (а.с.89-90).

З урахуванням викладеного, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року підлягає зміні з викладенням його резолютивної частини в новій редакції.

Керуючись ст. ст.303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.п.3, 4 ч. 1 ст.309, ст.ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2016 року змінити, виклавши його резолютивну частину у новій редакції:

Позов ОСОБА_2 до Державної судноплавної компанії Укртанкер про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Державної судноплавної компанії Укртанкер (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20959963) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 01 жовтня 2015 року по 24 травня 2016 року у розмірі 20 353,81 грн (двадцять тисяч триста п'ятдесят три) грн. 81коп., з утриманням податків, страхових внесків та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Державної судноплавної компанії Укртанкер (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20959963) в спеціальний фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 487грн. 20 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_4