Рішення

від 09.11.2016 по справі 161/12871/16-ц

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/12871/16-ц

Провадження № 2/161/4426/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

при секретарі Царюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки. Просить суд визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,25 га, скасувати державну реєстрацію права власності на дану земельну ділянку та стягнути судові витрати з підстав, викладених в позовній заяві.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомляла, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає повністю, зазначає, що нею дійсно було обмануто позивача під час укладання договору дарування земельної ділянки.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 230 ЦК України Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Судом при розгляді справи встановлено, що 08 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування земельної ділянки (а.с. 4) Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території села Верхівка, Луцького району, Волинської області, кадастровий номер 0722885600:03:001:0067.

Також судом при розгляді справи встановлено, і цього не заперечувалось самим відповідачем, що ОСОБА_2 ввела в оману ОСОБА_3 щодо природи правочину, а саме - укладення між сторонами договору дарування земельної ділянки, замість укладення договору довічного утримання. Що є істотними обставинами, в розумінні частини 1 статті 229 ЦК України.

Приймаючи до уваги викладене, та враховуючи, що ОСОБА_2 ввела в оману ОСОБА_3 щодо природи правочину, а саме - укладення між сторонами договору дарування земельної ділянки, замість укладення договору довічного утримання. Що є істотними обставинами, в розумінні частини 1 статті 229 ЦК України. А тому за таких обставин, договір дарування земельної ділянки від 08 жовтня 2013 року підлягає визнанню недійсним.

При цьому, не підлягає до задоволення позовна вимога щодо скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку вказану в позовній заяві. Оскільки скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно належить до компетенції органів реєстраційної служби. При цьому, суд при вирішенні справи по суті не повинен перебирати на себе функції інших органів, яким державою делеговані владні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20 гривень (а.с. 1). А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 551,20 гривень.

Керуючись ст. ст. 16, 215, 229, 230 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57, 58, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території села Верхівка, Луцького району, Волинської області, кадастровий номер 0722885600:03:001:0067, від 08 жовтня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Стягнути зОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.В. Ковтуненко