Рішення

від 12.12.2016 по справі 161/13632/16-ц

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/13632/16-ц

Провадження № 2/161/4595/16

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого-судді Пушкарчук В.П.,

при секретарі Сіньчук Л.О.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Мостобуд , Мостобудівельного загону № 60 Публічного акціонерного товариства Мостобуд про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулася до ПАТ Мостобуд , Мостобудівельного загону № 60 ПАТ Мостобуд про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 59 029,29 грн., середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати з моменту виникнення заборгованості з лютого 2014 року по липень 2015 року включно та відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що її чоловік ОСОБА_4 з 22.06.1984 року по 28.06.2015 року працював у Мостобудівельному загоні № 60 ПАТ Мостобуд на посаді машиніста крану автомобільного 6 розряду. 28.06.2015 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Станом на 31.07.2015 року вказане підприємство заборгувало ОСОБА_4 заробітну плату в розмірі 59 029,29 грн., що підтверджено довідкою № 05/08 від 05.08.2015 року, виданою Мостобудівельний загін № 60 ПАТ Мостобуд .

Як єдиний спадкоємець першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 позивач ОСОБА_3 прийняла спадщину та нотаріусом видано 11.04.2016 року їй свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається із заробітної плати в розмірі 59 029,29 грн.

Враховуючи, що ОСОБА_4 виключили із списків працівників підприємства з 28.06.2015 року у зв'язку із смертю останнього, підприємство повинно було здійснити виплату його заробітної плати ОСОБА_3 як дружині покійного. Однак по даний час підприємство не відшкодувало заборгованості по заробітній платі, чим порушило норми трудового законодавства.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України крім заборгованості по зарплаті, підприємство повинне виплатити також середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з лютого 2014 року по липень 2015 року включно.

Крім того, вказує, що протиправними діями відповідача щодо невиплати заробітної плати її покійного чоловіка, позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що заборгованість по зарплаті носить досить триваючий характер, у зв'язку з раптовою смертю чоловіка у неї виникли значні фінансові труднощі щодо здійснення розшуку та поховання чоловіка. Їй завдані значні моральні страждання, її психічний стан істотно погіршився, що призвело до неможливості реалізації своїх звичок та бажань, погіршення стану здоров'я. На підставі викладеного, вважає, що їй задана моральна шкода в розмірі 20 000,00 грн.

Також просила стягнути з відповідача судові витрати та витрати на правову допомогу. Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, заперечував щодо стягнення моральної шкоди.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Цивільне судочинство у судах України здійснюється на засадах змагальності сторін, що передбачено статтею 10 ЦПК України. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільнення працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно із п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці визначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 року № 4-рп/2012 У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу визначено, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього Кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 року № 696-р Фонд Державного майна наказом № 43-АТ від 08.09.1993 року реорганізував Мостобудівний трест Главмостобуд , у зв'язку з його приватизацією, у відкрите акціонерне товариство Мостобуд . Згідно рішення Загальних зборів (Протокол № 01/10 від 26.03.2010 року) та проведеною державною реєстрацією змін 30.03.2010 року Відкрите акціонерне товариство Мостобуд перейменовано у Публічне акціонерне товариство Мостобуд . Мостозагін № 60 був підрозділом Мостобудівного тресту Главмостобуд і ВАТ Мостобуд та в даний час є підрозділом ПАТ Мостобуд .

Судом встановлено, що ОСОБА_4 працював в Мостобудівельному загоні № 60 машиністом крану автомобільного 6 розряду з 22.06.1984 року (наказ № 65-к від 20.06.1984 року) по 28.06.2015 року (наказ № 21-к від 16.07.2015 року, виключений із списків особового складу підприємства у зв'язку із смертю) (а.с. 8).

Згідно довідки № 05/08 від 05.08.2015 року, заборгованість по заробітній платі ОСОБА_4 станом на 31.07.2015 року становить 59 029,29 грн. (а.с. 9).

Як єдиний спадкоємець першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_3 прийняла спадщину та нотаріусом видано 11.04.2016 року їй свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається із заробітної плати в розмірі 59 029,29 грн. (а.с. 10).

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що відповідачем не було проведено розрахунок. В зв'язку з чим у відповідача наявна заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_3 А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі.

У відповідності до ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Представником позивача в судовому засіданні не надано суду підтверджень розрахунку середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним

органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних

прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що вимога про стягнення моральної шкоди не підлягає до задоволення, оскільки позивачем не наведено доказів, міркувань, з яких вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди 20 000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Судом при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_3 як позивач по справі звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір при подачі позовної заяви про стягнення заробітної плати.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, тому він стягується з відповідача в дохід держави в розмірі 1% від ціни позову, що становить 590,29 гривень.

Крім того, згідно ст. 84 ЦПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правову допомогу в розмірі 4 200,00 грн., оскільки згідно договору № 10-10/16 від 10.10.2016 року та квитанції до прибуткового ордеру від 12.12.2016 року позивачем сплачено витрати на правову допомогу в розмірі 4 200,00 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 84, 88, 212, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 116, 117, КЗпП, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Мостобуд (01000, м. Київ, вул. Паньківська, 5; ідентифікаційний код 05384525) на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі її покійного чоловіка ОСОБА_4 в розмірі 59 029,29 (п'ятдесят дев'ять тисяч двадцять дев'ять гривень двадцять дев'ять копійок) грн.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставності.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Мостобуд (01000, м. Київ, вул. Паньківська, 5; ідентифікаційний код 05384525) на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 4 200,00 (чотири тисячі двісті) грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Мостобуд (01000, м. Київ, вул. Паньківська, 5; ідентифікаційний код 05384525) в користь держави судовий збір у розмірі 590,29 (п'ятсот дев'яносто гривень двадцять дев'ять копійок) грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_6