Рішення

від 22.12.2016 по справі 372/3210/16-ц

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3210/16-ц

Провадження № 2-1740/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді Болобана В.Г.,

за участі секретаря Рудніцької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Обухівського району Київської області, третя особа: ОСОБА_3, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даною позовною заявою та просив визнати за ним право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом. Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначив, що 30 липня 2007 року помер його батько - ОСОБА_4, а 05 грудня 2008 року померла мати - ОСОБА_5, після смерті батьків відкрилась спадщина на все належне їм майно. Позивач звернувся для оформлення спадщини після смерті батьків до приватного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори, проте постановами державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті батьків на житловий будинок з земельною ділянкою за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Прирічкова,8, так як відсутні правоустановчі документи на дане майно та на 1/12 частку земельних ділянок за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Богдана Хмельницького,38 (раніше вул. Жовтневої революції,20).

Позивач в судове засідання не з'явився. Представник позивача також не з'явився, подав до суду заяву в якій позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, наведених в позовній заяві, та розглянути справу без них.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Обухівського району Київської області, про розгляд справи повідомлявся належним чином, в судове засідання свого представника не направив, подав заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності їхнього представника, та ухвалити рішення згідно з чинним законодавством.

Третя особа в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав, та просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 30 липня 2007 року помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1БК № 079691.

Згідно свідоцтва про смерть серії I-БК № 127871, 05 грудня 2008 року померла ОСОБА_5.

Після їх смерті відкрилась спадщина на все належне майно.

29.03.1998 року ОСОБА_4, на підставі рішення відповідача № 11 від 10 квітня 1997 року отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-КВ № 013114 площею 0,206 га. кадастровим номером 3223187201:03:004:0027 на території ОСОБА_2 сільської ради Обухівського району Київської області по вулиці Прирічковій для обслуговування будівель і споруд, ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується копією акту.

30.06.1998 року ОСОБА_6, на підставі рішення відповідача № 28 від 15 березня 1995 року отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-КВ №049570 площею 0,375 га. на території ОСОБА_2 сільської ради Обухівського району Київської області для обслуговування будівель і споруд, ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується копією акту.

20.07.2004 року ОСОБА_4, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті своєї матері, ОСОБА_6, яка померла 05 червня 2003 року, на ? частину спадкового майна - житлового будинку з допоміжними спорудами за адресою: Київська область,Обухівський район, с. Семенівка, вул. Богдана Хмельницького, 38 (раніше вул. Жовтневої революції,20), що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину, технічним паспортом на будинок та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.

17.12.2005 року ОСОБА_4, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті своєї матері, ОСОБА_6, на ? частину спадкового майна - земельну ділянку площею 0,375 га. за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Жовтневої Революції,20, для обслуговування будівель і господарських споруд, ведення підсобного господарства, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину.

29.05.2006 року на ім'я ОСОБА_6, на підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації № 820 від 09 грудня 2005року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 518887 площею 2,4703 га. на території ОСОБА_2 сільської ради Обухівського району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією акту.

14.11.2016 року на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_3 та на ім'я ОСОБА_5, яка померла 05 грудня 2008 року, видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті, ОСОБА_4, який помер 30 липня 2007 року, по 1/3 частині за кожним на ? частину спадкового майна - житлового будинку з допоміжними спорудами за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Богдана Хмельницького, 38 (раніше вул. Жовтневої революції,20), тим самим кожний отримав право власності на 1/12 частку даного домоволодіння, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину.

14.11.2016 року на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_3 та на ім'я ОСОБА_5, яка померла 05 грудня 2008 року, видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті, ОСОБА_4, який помер 30 липня 2007 року, по 1/3 частині за кожним на ? частину спадкового майна - земельну ділянку площею 2,4703 га.,кадастровий номер 3223187200:02:001:0001 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Київська область,Обухівський район, ОСОБА_2 сільська рада, яка належала померлій 05 червня 2003 року ОСОБА_4, що підтверджується копіями свідоцтв.

14.11.2016 року ОСОБА_3, відповідно до договору про поділ спадщини з ОСОБА_1, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері, ОСОБА_5, яка померла 05 грудня 2008 року, а саме на 1/12 частину спадкового майна - земельну ділянку площею 2,4703 га.,кадастровий номер 3223187200:02:001:0001 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Київська область,Обухівський район, ОСОБА_2 сільська рада, та житлового будинку з допоміжними спорудами за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Богдана Хмельницького,38 (раніше вул. Жовтневої революції,2 0).

01.11.2016 року та 14.11.2016 року постановами державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті батьків позивача на житловий будинок з земельною ділянкою за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Прирічкова,8, так як відсутні правоустановчі документи на дане майно та на 1/12 частку земельних ділянок за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Богдана Хмельницького,38 (раніше вул. Жовтневої революції,20), що підтверджується копіями постанов.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а згідно зі ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, тим самим після смерті спадкодавця, до складу спадщини вийшло право власності на нерухоме майно на території відповідача.

Спадкоємцями, згідно зі ст. 1222 ЦК України, за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, такими є позивачі по справі, що вказує на правомірність їх звернення.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації, а згідно до ч.3 ст.3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

На виконання постанови КМУ від 27 лютого 1995 року № 150 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" були прийняті Правила державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31/1056. Правила встановлювали порядок державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб. До об'єктів нерухомого майна, що підлягали державній реєстрації, відносяться: жилі будинки (домоволодіння), розташовані на земельній ділянці під окремим порядковим номером на вулиці, площі, провулку; нежилі будинки, дачі, садові будинки, гаражі, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, розташовані на окремих земельних ділянках; вбудовані в жилі будинки нежилі приміщення (як частини цього будинку); квартири в багатоквартирних будинках.

Відповідно до п. 4.1 зазначених Правил оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводилось із видачею свідоцтва про право власності: фізичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна; власникам спільних будівель, які на законних підставах здійснили перебудову, прибудову, внаслідок чого змінились належні їм частки; членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об'єднання, які повністю внесли свої пайові внески та в інших випадках. Державні органи приватизації видавали свідоцтва наймачам квартир у державному житловому фонді, які приватизували їх відповідно до Закону України від 19 червня 1992 року № 2482-XII "Про приватизацію державного житлового фонду". Правила втратили чинність на підставі наказу Держархітектури від 9 червня 1998 року № 121.

На виконання постанови КМУ від 18 лютого 1998 року № 192 "Про заходи щодо створення системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно" прийнято Інструкцію про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, яка затверджена наказом Держбуду України від 9 червня 1998 року № 121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 червня 1986 року за № 399/2839.

Інструкція втратила чинність згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 15 лютого 2002 року № 36 у зв'язку з прийняттям Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку. Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав.

Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно встановлює, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами БТІ, створеними до набрання чинності Законом України від 11 лютого 2010 року "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно (пункти 1.1, 1.3).

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про практику розгляду судами України справ про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як передбачено п. 3.5 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , обговореного на засіданні Пленуму Вищого спеціалізованого суду України 01 березня 2013 року, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст.126 ЗК України в редакції Закону від 05 березня 2009 року № 1066-VI, введеного в дію 02 травня 2009 року).

Крім цього встановлено наступні підстави для звернення до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку: спадкодавець придбав у власність земельну ділянку за договором купівлі-продажу, дарування та іншою угодою, свідоцтвом про право на спадщину, проте не проведена державна реєстрація права власності на земельну ділянку; спадкодавцем складено заповіт на земельну частку(пай), але на день його смерті земельна ділянка йому не належить на підставі державного акту і за таких обставин нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку за заповітом.

Відповідно до п. 3.5. ОСОБА_7 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року N 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування встановлено, що спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року N7 про те, що відповідно до ст.1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут). Відповідно до ст.125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України (в редакції 1990 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у ст. 23 ЗК України 1990 року, але дію даної статті зупинено відносно власників земельних ділянок, визначених Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок . Відповідно до п.3 Декрету право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст.1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Отже, п. 3 Декрету визначено порядок посвідчення права приватної власності громадян на земельні ділянки та документи, що посвідчують право на земельну ділянку, а тому таким документом може бути відповідний запис у земельно-кадастрових документах.

Як вбачається зі змісту статей 10, 11, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З врахуванням встановлених з матеріалів справи обставин, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, оскільки позивач є спадкоємцем та має право прийняти спадщину, а іншого способу (крім судового) захисту своїх прав позивач не має.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись статтями 316, 328, 392, 1216, 1218, 1223, 1261 ЦК України, статтями 5, 6, 60, 197, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з допоміжними спорудами за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Прирічкова, 8, який належав померлому 30 липня 2007 року - ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,0559 га., кадастровий номер 3223187201:03:004:0027, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Прирічкова, 8, яка належала померлому 30 липня 2007 року - ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом на 1/12 частку земельної ділянки площею 0,2500 га., кадастровий номер 3223187201:01:019:0029, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Б.Хмельницького,38 (раніше вул. Жовтневої революції, 20), яка належала померлому 30 липня 2007 року - ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом на 1/12 частку земельної ділянки площею 0,0907 га., кадастровий номер 3223187201:01:019:0030, з цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства, за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, яка належала померлому 30 липня 2007 року - ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом на 1/12 частку земельної ділянки площею 0,0343 га., кадастровий номер 3223187201:01:019:0031, з цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства, за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Б.Хмельницького,38 (раніше вул. Жовтневої революції,20), яка належала померлому 30 липня 2007 року - ОСОБА_4.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяОСОБА_8