Рішення

від 27.12.2016 по справі 569/421/16-ц

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/421/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року

Рівненський міський суд Рівненської області

під головуванням судді - Галінської В.В.

при секретарі - Капріян І.В.

з участю: представника позивача - ОСОБА_1

представників третіх осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ПАТ "Рівненська фірма "Укрторгбудматеріали" до ОСОБА_4, треті особи - Публічне акціонерне товариство акціонерно-комерційний банк "Львів", Товариство з обмеженою відповідальністю "Квазар-Захід", Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт АРТ" про визнання протиправними дій щодо підписання договору,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Рівненська фірма "Укрторгбудматеріали" звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із вищевказаним позовом, в якому просить визнати протиправними дії ОСОБА_4 щодо підписання Генерального Договору кредитної лінії №47 від 19.06.2012 року.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що ПАТ "Рівненська фірма "Укрторгбудматеріали" було введено в оману при укладенні Договору іпотеки від 19.06.2012 року, так як пізніше стало відомо, що у ТзОВ "Квазар-Захід" відсутні власні оборотні активи та основні засоби на момент відкриття кредитної лінії в ПАТ АКБ "Львів". Оскільки ТзОВ "Квазар-Захід" не мало на меті реального виконання зобов"язань за Договором кредитної лінії №47, тому ПАТ "Рівненська фірма "Укрторгбудматеріали" підписало Договір іпотеки на забезпечення цього договору у зв"язку із введенням його в оману. Вважає що є підстави для відновлення становища, яке існувало до порушення таких прав, а саме, шляхом визнання протиправними дій ОСОБА_4 щодо підписання Генерального Договору кредитної лінії №47 від 19.06.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити.

Представники третіх осіб, Публічного акціонерного товариства акціонерно-комерційний банк "Львів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт АРТ" в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Квазар-Захід" в судове засідання викликався, проте не з"явився.

Відповідач будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи у судове засідання не з"явилася, клопотань про розгляд справи за її відсутності до суду не надіслала.

Суд, вважає можливим розгляд справи провести у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення у справі, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 19 червня 2012 року між ТОВ "Квазар-Захід", в особі директора ОСОБА_4 та ПАТ "Акціонерно-комерційним банком "Львів", в особі начальника Тринадцятого відділення ОСОБА_5. було укладено Генеральний Договір кредитної лінії №47, згідно якого, банк відкрив Позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію в сумі 6 300 000,00 грн. з кінцевим терміном погашення не пізніше 18.06.2015 року.

Також 19.06.2012 року, у якості забезпечення виконання зобов"язань Позичальника за договором кредитної лінії, між ПАТ Акціонерно-комерційний банк "Львів" (Іпотекодержатель) та ПАТ "Рівненською фірмою "Укрторгбудматеріали" (Іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки від 19.06.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №1326, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 19.06.2012 року.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Проте, позовна вимога про визнання протиправними дій фізичної особи свідчить про обрання позивачем неналежного способу захисту цивільних прав та інтересів, передбаченого ст. 16 Цивільного кодексу України, а в разі, якщо що є підстави для визнання недійсним Кредитного договору, то належним способом захисту свого права є позов про визнання недійсним Кредитного договору, а не позов про визнання протиправними дій особи, яка підписала.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України "правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов"язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов"язки з моменту вчинення цього правочину".

Згідно п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України).

Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з"ясовувати пов"язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридично: особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін. Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_6 нібито не мала права підписувати Кредитний договір, не підтверджено жодними доказами.

Крім того, ТзОВ "Квазар-Захід" було здійснено дії, що свідчать про прийняття Договору до виконання, а саме ТзОВ "Квазар-Захід" погашало відсотки за даним кредитним договором 27.06.2012 року у розмірі 44 100 грн., сплачувало комісії 19.06.2012 року у розмірі 38 750,0 грн. та 400 грн. (а.с. 139).

Також, жодних ознак для визнання Кредитного договору фіктивним немає.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України "фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивним правочину недійсним встановлюються законами".

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним", для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно врахувати, що саме по собі невиконання правичну сторнами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнанання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний".

Також, для того, щоб визнати Договір фіктивним, необхідно, щоб ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину.

Крім того, не може бути визнаний фіктивним договір, якщо на його виконання було передане майно.

Як встановлено судом ПАТ АКБ "Львів" в повному обсязі виконав своє зобов"язання за договором кредитної лінії № 47 від 19.06.2012р., що спростовує твердження позивача про фіктивність даного кредитного договору.

Безпідставність та необґрунтованість тверджень Позивача щодо недійсності та фіктивності Кредитного договору, спростовуються також тим, що рішення суду, в якому було б зазначено про визнання такого договору недійсним чи фіктивним, як стверджує у позовній заяві позивач немає, а відтак тут діє презумпція правомірності правочину.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивачем, як доказ позовних вимог, зазначено про обставини протиправних дій посадових осіб ПАТ АКБ "Львів" та ТзОВ "Квазар-Захід", які встановлені слідством під час досудового розслідування справи, проте підставність даних тверджень спростовуються тим, що дані обставини не встановлені вироком суду, оскільки такого вироку не існує, а відтак вказані твердження позивача щодо вищевказаних обставин, встановлених слідством, не є належними доказами у справі.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов"язок по доказуванню обставин, викладених у позові лежить саме на позивачу, проте останнім вибрано невірний спосіб захисту за вищевикладених обставин.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову ПАТ "Рівненська фірма "Укрторгбудматеріали" до ОСОБА_4, треті особи - Публічне акціонерне товариство акціонерно-комерційний банк "Львів", Товариство з обмеженою відповідальністю "Квазар-Захід", Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт АРТ" про визнання протиправними дій щодо підписання договору слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ПАТ "Рівненська фірма "Укрторгбудматеріали" до ОСОБА_4, треті особи - Публічне акціонерне товариство акціонерно-комерційний банк "Львів", Товариство з обмеженою відповідальністю "Квазар-Захід", Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт АРТ" про визнання протиправними дій щодо підписання договору - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

У випадку неподання заяви про перегляд заочного рішення чи апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після закінчення строку на їх подання.

.

Суддя -