Постанова

від 26.12.2016 по справі 807/1427/16

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2016 рокум. Ужгород№ 807/1427/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

при секретарі судового засідання Кубічек Н.І.

за участю сторін:

представника позивача - не з'явився;

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Приватного підприємства "Калинівський туфовий кар'єр" про стягнення податкового боргу у розмірі 3716,01 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 26 грудня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 28 грудня 2016 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовною заявою Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Приватного підприємства "Калинівський туфовий кар'єр", якою просить: "1. Прийняти позовну заяву до свого провадження; 2. Стягнути з Приватного підприємства "Калинівський туфовий кар'єр" ( 90532, с. Калини, вул.. Мічуріна, 33 Б, Тячівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 35796045) податковий борг в сумі 3716,01 грн.. 3. Розгляд справи провести за відсутності представника Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області".

Позовну заяву мотивовано тим, що відповідачем, в порушення статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 та статті 36 Податкового кодексу України, не сплачено земельний податок по самостійно поданих деклараціях в установлені законодавством терміни, в зв'язку з чим в останнього виникла податкова заборгованість в сумі 3716,01 грн.. Відтак позивач просить задовольнити позовну заяву та стягнути вказану суму боргу з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, подав однією з позовних вимог просив розглядати справу без його участі за наявними матеріалами справи (а.с. 6).

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України. Заперечення проти позову суду не надано.

Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 67 частини 1 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.4 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, Приватне підприємство "Калинівський туфовий кар'єр" зареєстрований тячівською районною державною адміністрацією Закарпатської області 04 липня 2008 року та знаходиться за адресою: 90532, Закарпатська область, Тячівський район, с. Калини, вул. Мічуріна, буд. 33 Б, ідентифікаційний код 35796045 (а.с. 7).

Відповідно до довідки про взяття на облік від 07 липня 2008 року № 71/29-00/08 Приватне підприємство "Калинівський туфовий кар'єр" узятий на облік в органах державної податкової служби 07 липня 2008 року за № 2242 (а.с. 11).

Згідно поданої відповідачем податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) від 17 лютого 2016 року №1600003056, відповідачем самостійно задекларовано до сплати податкове зобов'язання по земельному податку за 2016 рік в розмірі 22296,01 грн. в тому числі щомісячна сплата за період січень-червень 2016 року становить 1858,01 грн. та за період липень-грудень 1858,00 грн. (а.с.а.с. 13, 14).

Заборгованість відповідача по вказаній декларації складає 3716,01 грн. по строках сплати, що настали: 30 липня 2016 року 1858,01 грн., 30 серпня 2016 року в сумі 1858,00 грн..

Відповідно до статті 287 пункту 287.1 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 286 пунктом 286.2 Податкового кодексу України визначено що, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Приписами Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 287 пункту 287.3 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно статті 56 підпункту 56.11 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до статті 59 пункту 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як визначено статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.153 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідачеві було надіслано поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу від 12 березня 2016 року № 738-23 (а.с. 12). Однак даний лист був повернутий у відповідності до довідки Ф.20 "за зазначеною адресою не проживає".

Згідно зі статтею 58 пунктом 58.3 ПК України, у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Тому податкова вимога вважається належним чином врученою відповідачу.

При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

Податковий борг відповідача підтверджений матеріалами справи, зокрема обліковою карткою платника податків (а.с. 15).

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.19 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.34 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 102 пункту 102.4 Податкового Кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 71 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області до Приватного підприємства "Калинівський туфовий кар'єр" - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Калинівський туфовий кар'єр" (90532, Закарпатська область, Тячівський район, с. Калини, вул. Мічуріна, буд. 33 Б, ідентифікаційний код 35796045) з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство "Калинівський туфовий кар'єр", податковий борг у розмірі 3716,01 (трьох тисяч семисот шістнадцяти грн. 01 коп.) грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяОСОБА_1