Постанова

від 20.12.2016 по справі 810/3013/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2016 року м. Київ          №810/3013/16

          Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків.

          Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (далі також – позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" (далі також – відповідач), в якому позивач з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог №11690/10/10-02-10 від 20.12.2016 (а.с.117) просить стягнути з розрахункових рахунків ТОВ "Граніт" податковий борг перед бюджетом в сумі 213362,87 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб, який утворився у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань та пені, нарахованої у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань.

          В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача у сумі 213362,87 грн. у добровільному порядку не було сплачено в повному обсязі, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.

          Відповідачем письмових заперечень проти позову до суду не було надано.

          В судове засідання по справі 20.12.2016 представник позивача не з'явився, однак направив на адресу суду клопотання №11492/10/10-02-10 від 16.12.2016, в якому позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити та здійснювати розгляд даної адміністративної справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

          Представник відповідача у судове засідання по справі 20.12.2016 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується розпискою уповноваженого представника відповідача про дату, час і місце наступного судового засідання у справі №81/3013/16 (а.с.109), про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

          Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду справи, протокольною ухвалою суду від 20.12.2016 було постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/3013/16 в порядку письмового провадження.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Граніт» (ідентифікаційний код 31543279, місцезнаходження 09524, Київська область, Таращанський район, село Бовкун, вулиця Шевченка, будинок 31) зареєстровано в якості юридичної особи 01.08.2001, а 31.01.2006 внесено відомості про юридичну особу до ЄДР, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1001376135 від 08.09.2016 (а.с.9-12) та Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.09.2016 (а.с.43-45).

          ТОВ «Граніт» взято          на облік в якості платника податків 08.08.2001 за №479, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №35 від 02.08.2010 (а.с.26), а станом на день розгляду справи судом відповідач перебуває на обліку в Таращанському відділенні Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується довідкою позивача №1279/10/23-0 від 09.09.2016 (а.с.28).

З матеріалів адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що податковий борг відповідача, який є предметом стягнення у даній адміністративній справі, виник у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, визначених відповідачем самостійно на підставі податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати самостійно визначених грошових зобов'язань, з приводу чого суд зазначає таке.

Так, відповідачем подано наступні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):

№1500003228 від 24.06.2015 за 2015 рік, в якій відповідачем самостійно визначено річну суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 209780,28 грн., в тому числі по місячно з січня 2015 року по грудень 2015 року 17481,69 грн. (а.с.30-31);

№9015374403 від 12.02.2016 за 2016 рік, в якій відповідачем самостійно визначено річну суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 274658,46 грн., в тому числі по місячно з січня 2016 року по листопад 2016 року 22888,21 грн., за грудень 2016 року – 22888,15 грн. (а.с.33-34).

          Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

          Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 285 ПК України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з приписами пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

          Пунктом 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідні грошові зобов'язання за період вересень - грудень 2015 року та січень – липень 2016 року, згідно податкових декларацій за землю згідно розрахунку №1500003228 від 24.06.2015 за 2015 рік та розрахунку №9015374403 від 12.02.2016 за 2016 рік не були сплачені відповідачем у повному обсязі, зокрема, відповідачем сплачено 29839,60 грн. станом на 05.12.2016, також 19.12.2016 представником відповідача через канцелярію суду надано докази часткової сплати податкового боргу на суму 3000,00 грн., а саме платіжне доручення №60 від 19.12.2016 (а.с.114). При цьому позивачем підтверджено зарахування вказаних коштів в рахунок погашення податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб шляхом подання заяви про зменшення позовних вимог №11690/10/10-02-10 від 20.12.2016, яка надійшла на електронну адресу суду 20.12.2016 (а.с.117).

Таким чином сума податкового боргу зі сплати самостійно визначених відповідачем грошових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб за період вересень - грудень 2015 року та січень – липень 2016 року складає 200304,63 грн. ((17481,69 грн. х 4 місяці 2015 року = 69926,76 грн.) + (22888,21 грн. х 7 місяців 2016 року = 160217,47 грн.) – 26839,60 грн. – 3000,00 грн.), що підтверджується довідкою про податковий борг ТОВ «Граніт» №14335/10/23-0 від 05.12.2016 (а.с.97) та зворотнім боком інтегрованої картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб на відповідача (а.с.98-102).

          З приводу пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за землю суд зазначає таке.

          Положеннями пп. 129.1.1. п.129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

          Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом (абз.2 п. 129.1.1 ч.129.1 ст. 129 ПК України).

          Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

          У зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб згідно податкових декларацій з плати за землю №9002334169 від 26.01.2014 та №1500003228 від 24.06.2015 позивачем було здійснено нарахування пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України з орендної плати з юридичних осіб за період прострочення платежів з 31.12.2014 по 31.08.2016 у сумі 13058,24 грн., що підтверджується довідкою про податковий борг ТОВ «Граніт» №14335/10/23-0 від 05.12.2016 (а.с.97), додатковими письмовими поясненнями позивача з приводу нарахування пені №9980/10/10-02-10 від 21.10.2016 (а.с.54-57) та зворотнім боком інтегрованої картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб на відповідача (а.с.98-102).

          Таким чином загальна сума нарахованої пені за прострочення виконання узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб за період з 31.12.2014 по 31.08.2016 складає 13058,24 грн.

Отже загальна сума податкового боргу відповідача з орендної плати з юридичних осіб, яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначених грошових зобов'язань з орендної плати за землю та пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань складає 213362,87 грн. (200304,63 грн. + 13058,24 грн. = 213362,87 грн.).

          Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

          Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

          Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Позивачем було направлено податкову вимогу ТОВ «Граніт» №374-10 від 11.03.2015, на загальну суму 13006,76 грн. (а.с.35), яку вручено 14.03.2015 уповноваженій особі відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.36).

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

          Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

          Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

          Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

          Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

          Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів в рахунок погашення податкового боргу.

          На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату відповідачем податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 213362,87 грн. до суду надано не було.

Всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, у зв'язку з чим сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача, дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу та наданням відповідачем доказів часткового погашення податкового боргу в процесі розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт» (ідентифікаційний код 31543279, місцезнаходження 09524, Київська область, Таращанський район, село Бовкун, вулиця Шевченка, будинок 31) 213362,87 грн. (двісті тринадцять тисяч триста шістдесят дві грн. 87 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за період вересень - грудень 2015 року та січень – липень 2016 року та пені, нарахованої у зв'язку з несплатою узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб за період з 31.12.2014 по 31.08.2016.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Кушнова А.О.