Постанова

від 09.12.2016 по справі 810/2910/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2016 року м. Київ          №810/2910/16

          Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Приватного підприємства "Автотім БЦ" про стягнення податкового боргу

          Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (далі – позивач) з позовом до Приватного підприємства"Автотім БЦ" (далі – відповідач) про стягнення з банківських рахунків Приватного підприємства «Автотім БЦ» податкового боргу перед бюджетом в сумі 95295,32 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств, який утворився у зв'язку з несплатою як самостійно визначених податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом.

          В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача у сумі 95295,32 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.

          Відповідачем письмових заперечень проти позову до суду не було надано.

В судове засідання по справі 08.12.2016 представник позивача не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, рекомендованою кореспонденцією, однак 25.10.2016 через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання по справі 08.12.2016 року не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, про що, свідчить наявна у матеріалах справи розписка.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

          Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду справи, протокольною ухвалою суду від 08.12.2016 було постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/2910/16 в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

          Приватне підприємство «Автотім БЦ» (ідентифікаційний код 36596880, місцезнаходження 09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Київська, будинок 27) зареєстровано Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області в якості юридичної особи 19.10.2009, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 353 102 0000 003732, що підтверджується Свідоцтвом про державну юридичної особи Серія А01 №339529 (а.с.5).

           Відповідно до довідки про перебування платника податків на податковому обліку в Білоцерківській ОДПІ ГУ ФДС у Київській області відповідач взятий на облік в Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 21.10.2009 за №168 (а.с.15).

З матеріалів адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що податковий борг відповідача, який є предметом стягнення у даній адміністративній справі, виник у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, визначених відповідачем самостійно на підставі податкових декларацій з ПДВ та податкових зобов'язань з ПДВ, визначених контролюючим органом.

ПП «Автотім БЦ» засобами телекомунікаційного зв'язку до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подані податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

-          від 01.09.2014 року №9060690051 за вересень 2014 року на суму - 6 885,00 грн.;

-          від 20.11.2014 року №9067996122 за жовтень 2014 року на суму - 2 463,00 грн.;

-          від 10.11.2014 року №90760799615 за листопад на суму -15 842,00 грн.;

-          від 01.12.201 року №9078858405 за грудень 2014 року на суму -10 972, 00 грн.;

-          від 20.03.2015 року №9045503998 за лютий 2015 року на суму - 8,00 грн.;

-          від 19.04.2015 року №9073665645 за березень 2015 року на суму - 20 265,00 грн.;

-          від 20.05.2015 року №9102021191 за квітень 2015 року на суму – 451,00 грн.;

-          від 22.06.2015 року №9130171944 за травень 2015 року на суму - 62,00 грн. (а.с20-28.)

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 202.1 ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Положеннями статті 203 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Суд зазначає, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначені відповідачем згідно поданих податкових декларацій не були сплачені, а тому сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість складає 56948,00 грн., що підтверджується зворотніми боками інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість та розрахунком податкового боргу відповідача.

З приводу податкового боргу відповідача, що виник у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом, суд зазначає таке.

Позивачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість ПП "Автотім БЦ" за липень 2014 року, за результатами якої складено акт №722/15-1/36596880 від 19.09.2014 року (а.с. 31-33).

У висновках вказаного акту перевірки зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про безпідставне завишення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19) по декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року у сумі 40 666,67 грн., чим порушено вимоги п. 198.6 ст. 198 та абз. 9 п.201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України. Відповідальність платника податків передбачена п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

          На підставі даного акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0013521501 від 07.10.2014 року, яким збільшено відповідачу суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 50834,00 грн., з яких за основним платежем 40667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10167,00 грн. (а.с.29-30).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем, що підтверджується розпискою уповноваженої особи відповідача на корінці податкового повідомлення-рішення.

          Крім того позивачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість ПП "Автотім БЦ" за серпень 2014 року, за результатами якої складено акт №752/15-1/36596880 від 07.10.2014року (а.с. 37-39).

У висновках акту перевірки зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасне подання податкової звітності, а саме податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року, чим порушено вимоги п. 201.15 ст. 201, пп. 49.18.1 п.49.18 ст.49, глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України. Відповідальність платника податків передбачена п. 120.1 ст.120 п. 121.1 ст.121 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі даного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0014081501 від 15.10.2014, яким збільшено відповідачу суму грошового зобов'язання з ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями на 1530,00 грн. (а.с.35).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем, що підтверджується підписом розпискою уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

Також, позивачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість ПП "Автотім БЦ" за листопад 2014 року, за результатами якої складено акт №6/15-1/36596880 від 14.01.2015 року (а.с.42-43).

У висновках акту перевірки зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасне подання податкової звітності, а саме податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року та реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року, чим порушено вимоги п.201.15 ст. 201, пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України. Відповідальність платника податків передбачена п.120.1 ст. 120, п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України.

На підставі даного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000471501 від 21.01.2015 року, яким збільшено відповідачу суму грошового зобов'язання з ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями на 2040,00 грн. (а.с.41).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем, що підтверджується підписом розпискою уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

          Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

          Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Доказів щодо оскарження відповідачем вищевказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку до суду не надано.

Положеннями пп. 129.1.1. п.129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

          Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом (абз.2 п. 129.1.1 ч.129.1 ст. 129 ПК України).

          Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

          У зв'язку з простроченням виконання узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість позивачем було здійснено нарахування пені із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

          З матеріалів справи вбачається, що загальна сума несплаченої пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість відповідача складає 582,47 грн., яка нарахована за період з 23.10.2014 по 30.12.2014.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість з урахуванням часткового погашення боргу у сумі 16 639,15 грн. складає 95295,32 грн., що підтверджується довідкою Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київські області №11399/10/23-0 від 21.10.2016 (а.с.65).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

          Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Позивачем було виставлено відповідачу податкову вимогу №857-25/110 від 25.09.2014 на загальну суму 5913,84 грн., яка була направлена на адресу відповідача, що зазначена в ЄДР рекомендованою кореспонденцією та була вручена уповноваженій особі відповідача 15.10.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.45).

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

          Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

          Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів в рахунок погашення податкового боргу.

          На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 116674,00 грн. до суду не надано.

Всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, у зв'язку з чим сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Автотім БЦ» (ідентифікаційний код 36596880, місцезнаходження 09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Київська, будинок 27) на користь Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39468482, індекс 09117, Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, будинок 12) 95295,32 грн. (дев'яносто п'ять тисяч дві дев'яносто п'ять грн. 32 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Кушнова А.О.