Постанова
від 30.11.2016 по справі 818/1328/16
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 р. Справа № 818/1328/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.,

за участю секретаря судового засідання - К.Є. Цабеки,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/1328/16 за позовом ОСОБА_3 до Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач в своєму позові просить визнати протиправним та скасувати рішення Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області про відмову їй у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області, викладене у висновку відповідача № 338/41-16 від 02.07.2016 року.

Свої вимоги ОСОБА_3 мотивує тим, що висновком від 02.07.2016 № 338/41-16 Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області відмовило у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки їй у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області і як підставу для відмови у цьому висновку зазначило про те, що земельна ділянка, що планується до відведення у власність, відноситься до земель лісового фонду.

Проте, земельна ділянка яка відводиться у власність ОСОБА_3 не має відношення до земель лісового фонду, а є виключно землею сільськогосподарського призначення оскільки Сумський окружний адміністративний суд постановою у справі № 818/3580/15 від 25.11.2015, яка набрала законної сили, встановив, що захисні насадження, за рахунок яких формується земельна ділянка ОСОБА_3, відносяться до несільськогосподарських угідь в складі земель сільськогосподарського призначення, а також, що будь-які підстави вважати, що такі насадження не відносяться до земель сільськогосподарського призначення відсутні.

Відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 17.09.2014 № 18-4373/16-14-СГ та від 28.03.2016 № 18-430/16-16-СГ ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,56 га у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (сільськогосподарські угіддя - сіножаті та несільськогосподарські угіддя - інші захисні насадження) для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області.

Також, в п'яти договорах оренди земельних ділянок, за рахунок яких формується земельна ділянка ОСОБА_3 та котрі є складовою проекту землеустрою, зазначено, що в оренду цим п'яти громадянам передаються виключно землі сільськогосподарського призначення.

Посилання відповідача у своєму висновку від 02.07.2016 № 338/41-16 на довідку з державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма 6-зем) про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 27.04.2016 № 184, згідно з якою земельна ділянка площею 0,5623 га, що планується до відведення, відноситься до інших захисних насаджень (графа 2.25), що в свою чергу свідчить про те, що вказана земельна ділянка (площею 0,5623 га) відноситься до земель лісового фонду, є безпідставними оскільки відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) у графі 25 вказуються інші захисні насадження - включати площі, вкриті іншою штучно створеною захисною лісовою рослинністю, а вищевказаним судовим рішенням встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_3 формується за рахунок захисних насаджень, котрі відносяться до несільськогосподарських угідь в складі земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) у графі 22 вказуються лісові землі, всього (графи 23+26+27), тобто перелік граф, що можуть входити до складу графи 22 (лісові землі), е вичерпним і до графи 22 (лісові землі) можуть входити виключно графи 23, 26 та 27, а графа 25 (інші захисні насадження), не відноситься до лісових земель (до графи 22), а тому в довідці з державної статистичної звітності від 04.05.2016 № 19-28-99.1- 882/2-16 Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області неправомірно віднесло земельну ділянку, що відводиться ОСОБА_3, до графи 22 (лісові землі, всього (графи 23+26+27)).

Інструкція з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем) втратила чинність з 01.01.2016, а оскільки довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 04.05.2016 № 19-28-99.1-882/2-16 складено у відповідності до не чинної з 01.01.2016 Інструкції, то ця довідка з державної статистичної звітності від 04.05.2016 № 19-28-99.1-882/2-16 також є не чинною.

Крім того, починаючи з 01.01.2016 довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями має зовсім іншу форму.

У висновку відповідача від 02.07.2016 № 338/41-16 зазначено про те, що у проекті землеустрою відсутній розрахунок втрат лісогосподарського виробництва. Однак постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 у справі № 18/3580/15 встановлено, що захисні насадження, за рахунок яких формується земельна ділянка ОСОБА_3, відносяться до несільськогосподарських угідь в складі земель сільськогосподарського призначення, а також, що будь-які підстави вважати, що такі насадження не відносяться до земель сільськогосподарського призначення відсутні.

Земельна ділянка ОСОБА_3 формується виключно за рахунок земель сільськогосподарського призначення, а тому про розрахунок втрат лісогосподарського виробництва в проекті землеустрою не зазначено, бо з земель лісового фонду нічого не вилучається.

Посилання відповідача у своєму висновку від 02.07.2016 № 338/41-16 на невідповідність кадастрового плану земельної ділянки вимогам статті 34 Закону України "Про державний земельний кадастр" є безпідставними оскільки кадастровий план земельної ділянки є чітким, правильним та таким, що повністю відповідає вимогам чинного земельного законодавства України. Однак, якщо Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області вбачає в цьому кадастровому плані недоліки, то необхідно їх конкретно та чітко зазначити, і ТОВ "Координат-БС" якнайшвидше усуне їх.

Також щодо вказівки про те, що у проекті землеустрою маються розбіжності при проектуванні земельної ділянки в частині невідповідності місця розташування вказаної земельної ділянки на викопіюванні з графічних матеріалів, яке було додатком до клопотання громадянина при зверненні до розпорядника земель (наказ від 17.09.2014 № 18-4373/16-14-СГ) та на викопіюванні з чергового кадастрового плану Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області і плані відведення земельної ділянки при прийнятті проектних рішень.

Але місце розташування земельної ділянки на викопіюванні з графічних матеріалів, яке ОСОБА_3 додала до клопотання при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, повністю відповідає місцю розташування земельної ділянки на викопіюванні з чергового кадастрового плану Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області і плані відведення земельної ділянки, єдине чим відрізняються ці земельні ділянки одна від одної, так це тим, що в проекті землеустрою земельна ділянка відводиться у власність ОСОБА_3 площею на 0,0204 га менше ніж площа 0,5623 га, яка вказана на викопіюванні з графічних матеріалів, яке ОСОБА_3 додала до клопотання при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, проте, жодним нормативно-правовим актом України не заборонено проектом землеустрою відводити у власність громадянам земельні ділянки площами, меншими ніж ті площі, що зазначені в відповідних дозволах на розроблення проектів землеустрою, тим паче, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надало ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,56 га у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (сільськогосподарські угіддя - сіножаті та несільськогосподарські угіддя - інші захисні насадження) для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області, замовника розроблення проекту землеустрою ОСОБА_3 повністю влаштовує площа і конфігурація земельної ділянки, що відображені в проекті землеустрою.

Також, якщо є якісь інші розбіжності на вищезазначених планах та викопіюваннях, то Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області повинно їх конкретно зазначити.

Зазначення у висновку відповідача від 02.07.2016 № 338/41-16 про те, що у наказі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області "Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 17.09.2014 № 18-4373/16-14-СГ" від 28.03.2016 № 18-430/16-16-СГ вказано вид угідь за рахунок яких відводиться земельна ділянка землі сільськогосподарського призначення - сіножаті та інші захисні насадження, а по проекту землеустрою земельна ділянка проектується за рахунок земель лісогосподарського призначення є безпідставним оскільки довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 04.05.2016 № 19-28-99.1-882/2-16, видана Управлінням Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області, є неправомірною (незаконною).

Вказівка відповідача у висновку про те, що в проекті землеустрою не врегульовані майнові питання стосовно дерев та кущів з його власником базується на необ'єктивному висновку, згідно з яким у власність ОСОБА_3 відводиться ділянка землі лісогосподарського призначення, що не відповідає дійсності, а тому ці дерева та кущі не перебувають на балансі (у власності) ні в одному з лісогосподарських підприємств Сумщини, ні в Косівщинській сільській раді, ні в Сумській райдержадміністрації, ні в Сумській райраді, ні в Головному управлінні Держгеокадастру у Сумській області та ні в яких інших підприємствах та організаціях, тобто ці дерева та кущі є природнім "самосівом", є нічийними, а отже немає з ким врегульовувати майнові питання стосовно них.

Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки протиправно вимагало додаткові матеріали та документи щодо майнових питань оскільки в ст. 50 Закону України "Про землеустрій" немає норми про врегулювання майнових питань стосовно дерев та кущів з їх власником.

Крім того, не існує розбіжностей щодо виду угідь зазначених на графічних матеріалах та по тексту проекту в експлікаціях земельних угідь (умовні позначення - багаторічні насадження, в експлікації - інші захисні насадження) оскільки багаторічні насадження - це дерева та кущі і інші захисні насадження - це теж дерева та кущі, а тому в проекті землеустрою на умовних позначеннях інші захисні насадження потрібно відображати так само як багаторічні насадження (за принципом аналогії), оскільки жодним нормативно-правовим актом України не встановлено яким саме чином зображати в проекті землеустрою інші захисні насадження умовними позначеннями.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вищевказані вимоги з наведених підстав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнавав і підтримав доводи проти позову, викладені в письмових запереченнях (а.с. 127-129), та пояснив, що за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області, Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області надало 02.07.2016 року висновок № 338/41-16 про відмову в погодженні проекту оскільки згідно статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Позивач хоче отримати земельну ділянку у власність для ведення особисто селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь, що суперечить ст. 22 та 23 Земельного кодексу України, а саме, землі, придатні для сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання, а в цій ситуації - несільськогосподарські угіддя для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередач та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Відповідно до довідки з державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма 6-зем) про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 27.04.2016 року за № 184 земельна ділянка площею 0,5623 га, що планується до відведення відноситься до інших захисних насаджень (графа 25), що свідчить про те, що вказана земельна ділянка (площею 0,5623 га) відноситься до земель лісового фонду. В довідці вказано, що земельна ділянка відноситься до земель державної власності, угіддя - інші захисні насадження. Відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма № 6-зем), площа земель, зазначена в графі 25 - "інші захисні насадження" входить до складу земель графи 23- "землі, вкриті лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю", яка є складовою графи 22 - "лісові землі - всього". Так як відповідно до статті 4 Лісового кодексу України до земель лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 га., а площа запроектованої земельної ділянки згідно проекту землеустрою становить 0,56 га, Управління Держгеокадастру вважає, що спірну земельну ділянку слід віднести до земель лісогосподарського призначення.

Крім того, кадастровий план земельної ділянки не відповідає вимогам ст. 34 Закону України "Про державний земельний кадастр".

Також, у проекті землеустрою існують розбіжності при проектуванні земельної ділянки в частині невідповідності місця розташування вказаної земельної ділянки на викопіюванні з графічних матеріалів, яке було додатком до клопотання громадянина при зверненні до розпорядника землі (наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 17.09.2014 № 18-43 73/16- 14-СГ) та на викопіюванні з чергового кадастрового плану Косівщинської сільської ради Сумського району сумської області і плані відведення земельної ділянки при прийнятті проектних рішень. У наказі Головного Управління Держгеокадастру у Сумській області "Про внесення змін до наказу Головного Управління Держгеокадастру у Сумській області від 17.09.2014 № 18-4373/16-14-СГ" від 28.03.2016 № 18-43 0/16-16-СГ вказано вид угідь за рахунок яких відноситься земельна ділянка - землі сільськогосподарського призначення - сіножаті та інші захисні насадження, а по проекту землеустрою земельна ділянка проектується за рахунок земель лісогосподарського призначення - захисні насадження (витяг з державної статистичної звітності з кількісного обліку земель форми 6-зем (графа 25).

Особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму, але ні в якому разі не за рахунок інших захисних насаджень, які на момент користування земельною ділянкою ВАТ "Сумихімпром" були насаджені від забруднення водосховища стічними водами та укріплення берегу.

Діючим законодавством не передбачено механізм використання таких земель, що зумовлює неможливість органів місцевого самоврядування, як власників, управляти цим майном. Це призводить до незаконного використання лісових смуг та інших захисних насаджень з боку інших осіб, вирубку та винищення лісових смуг та насаджень.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд визнає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в зв'язку із слідуючим.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) "Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї)".

В статті 19 ЗК України визначено категорії земель і вони за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, а саме:

а) землі сільськогосподарського призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

В статті 22 ЗК України міститься визначення земель сільськогосподарського призначення, до яких визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Також до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно статті 55 і статті 57 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті:

а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Згідно частини 7 статті 118 ЗК України "відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін".

В статті 121 ЗК України передбачено, що для ведення особистого селянського господарства громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 га.

В силу статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";

надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Згідно статті 26 Закону України "Про землеустрій" замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

В силу статті 50 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Згідно копії висновку Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області № 338/41-16 від 02.07.2016 (а.с. 13) позивачці відмовлено в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема, з підстав, що земельна ділянка згідно довідки з державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма - 6-зем) про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 27.04.2016 за № 184 відноситься до земель лісового фонду України; у проекті землеустрою відсутній розрахунок втрат лісогосподарського виробництва; невідповідність кадастрового плану земельної ділянки; у проекті землеустрою маються розбіжності при проектуванні земельної ділянки в частині невідповідності місця розташування вказаної земельної ділянки на викопіюванні з графічних матеріалів, яке було додатком до клопотання громадянина при зверненні до розпорядника земель (наказ від 17.09.2014 № 18-4373/16-14-СГ) та на викопіюванні з чергового кадастрового плану Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області і плані відведення земельної ділянки при прийнятті проектних рішень.

В матеріалах справи мається копія проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області (а.с. 21-108), в яких є копія заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,5623 га і в цій заяві позивачка зазначає, що земельна ділянка відводиться за рахунок шести земельних ділянок, що орендують шість громадян відповідно до шести договорів оренди земельних ділянок.

Згідно з копією наказів ГУ Держзагенства у Сумській області № 18-4373/16-14-СГ від 17.09.2104 р. та наказу ГУ Держгеокадастру у Сумській області № 18-430/16-16-СГ від 28.03.2016 р. (а.с. 33,34) ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,56 га у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення (сільськогоподарські угіддя - сіножаті та несільськогосподарські угіддя - інші захисні насадження) для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду у справі № 818/3580/16 від 25.11.2016 р. (а.с. 35- 37) було визнано протиправними та скасувано рішення Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладені у листах від 06.08.2015 року № 7777-535/29-15-СГ, від 16.10.2015 року № 7777-1096/29-15-СГ про відмову вносити зміни у пункт 1 наказу від 17.09.2014 року № 18-4373/16-14-СГ шляхом зміни млова "сіножаті" на словосполучення "сільськогосподарські угіддя - сіножаті та несільськогосподарські угіддя - інші захисні насадження", а також зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області внести зміни до п. 1 наказу від 17.09.2014 року № 18-4373/16-14-СГ шляхом заміни слова "сіножаті" на словосполучення "сільськогосподарські угіддя - сіножаті та несільськогосподарські угіддя - інші захисні насадження".

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили 22.12.2015 року, що захисні насадження, за рахунок яких формується земельна ділянка ОСОБА_3, відносяться до несільськогосподарських угідь в складі земель сільськогосподарського призначення, а також, що будь-які підстави вважати, що такі насадження не відносяться до земель сільськогосподарського призначення відсутні.

Крім того, в матеріалах проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства маються копії п'яти договорах оренди земельних ділянок з відповідними додатками до них та копії нотаріально посвідчених заяв - орендарів цих ділянок, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, за рахунок яких формується земельна ділянка ОСОБА_3, які є складовою проекту землеустрою, зазначено, що в оренду цим п'яти громадянам передаються виключно землі сільськогосподарського призначення строком аж на 49 років.

Тобто, земельна ділянка, на яку претендує позивачка, складається із п'яти окремих земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вже перебувають у оренді у інших користувачів.

Цільове призначення цих ділянок ніхто з попередніми орендарями не змінював, договори оренди не були розірвані чи визнані недійсними будь-яким чином.

Тому посилання відповідача на те, що земельна ділянка згідно довідки з державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма - 6-зем) про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 27.04.2016 за № 184 відноситься до земель лісового фонду України є надуманими і безпідставними.

З цих же підстав суд визнає неприйнятними посилання відповідача у своєму висновку про відмову на відсутність у проекті землеустрою розрахунку втрат лісогосподарського виробництва.

Суд також визнає, що відповідач не надав жодних належних доказів невідповідності кадастрового плану земельної ділянки вимогам статті 34 Закону України "Про державний земельний кадастр", представник відповідача в судовому засіданні не назвав конкретні недоліки цього плану і тому суд визнає, що кадастровий план земельної ділянки повністю відповідає вимогам чинного земельного законодавства України.

Також відповідачем у висновку про відмову не зазначено в чому саме проявилися розбіжності при проектуванні земельної ділянки в частині невідповідності місця розташування вказаної земельної ділянки на викопіюванні з графічних матеріалів, яке було додатком до клопотання громадянина при зверненні до розпорядника земель (наказ від 17.09.2014 № 18-4373/16-14-СГ) та на викопіюванні з чергового кадастрового плану Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області і плані відведення земельної ділянки при прийнятті проектних рішень.

Місце розташування земельної ділянки на викопіюванні з графічних матеріалів в додатку до клопотання при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Сумській області, повністю відповідає місцю розташування земельної ділянки на викопіюванні з чергового кадастрового плану Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області і плані відведення земельної ділянки, менший розмір в проекті землеустрою земельної ділянки, що відводиться у власність ОСОБА_3 0,0204 га як підстава для висновку про відмову не може бути взятий до уваги оскільки він не є таким, що не може бути змінений і законодавством не заборонено надавати у власність громадянам земельні ділянки площами, меншими ніж ті площі, що зазначені в відповідних дозволах на розроблення проектів землеустрою, а у дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначено орієнтовну площу ділянки - 0,56 га.

На підставі викладеного, суд визнає, що позовні вимоги підлягають задоволенню оскільки відмовлено ОСОБА_3 у погодженні проекту землеустрою протиправно.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області, що викладене у висновку Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області від 02 липня 2016 року № 338/41-16.

Стягнути з Управління Держгеокадастру у Сумському районі Сумської області (42303, вул. Леніна, 20, с. Стецьківка, Сумського району, Сумської області, код ЄДРПОУ 39965873) на користь ОСОБА_3 (40035, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 551,2 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну грн. 20 коп.) в рахунок повернення судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2016 року.

Суддя М.М. Шаповал

СудСумський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення30.11.2016
Оприлюднено03.01.2017
Номер документу63789467
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —818/1328/16

Постанова від 30.11.2016

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

М.М. Шаповал

Постанова від 30.11.2016

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

М.М. Шаповал

Ухвала від 31.10.2016

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

М.М. Шаповал

Ухвала від 12.10.2016

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

М.М. Шаповал

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні