Постанова

від 27.12.2016 по справі 824/1034/16-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/1034/16-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_1" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_1" про стягнення заборгованості.

Позивач просить суд стягнути кошти з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_1" (58000, АДРЕСА_1, код за ЄДРПОУ 37690085), яке має податковий борг, з рахунків платника податків у банках на загальну суму податкового боргу 26843,67 грн., з яких - 16,81 грн до Державного бюджету України та 26826,86 грн до місцевого бюджету.

В обґрунтування позовних вимог Чернівецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області зазначає, що станом на 25 листопада 2016 року у відповідача наявна заборгованість на суму 26843,67 грн, яка виникла по акцизному податку, по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, по штрафним санкціям за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну.

У зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку заборгованості, позивач, посилаючись на норми Податкового кодексу України, просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_1" заборгованість з рахунків платника податків у банках на загальну суму податкового боргу 26843,67 грн.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився. Разом з цим подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення розгляду справи був належним чином повідомлений. Зокрема, на його адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було направлено ухвалу про відкриття провадження по справі в якій зазначено дату, час та місце розгляду справи. Однак конверт із такою ухвалою повернувся до суду з відміткою пошти про не вручення, причина - "за закінченням терміну зберігання".

Частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи викладене та на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_1" є юридичною особою, яке зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 58000.

Згідно матеріалів справи за товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_1" рахується заборгованість на загальну суму 26843,67 грн.

Так, заборгованість по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами виникла на підставі: декларації акцизного податку №9139493772 від 08 серпня 2016 року; декларації акцизного податку №9143752929 від 12 серпня 2016 року; декларації акцизного податку №9163349491 від 08 вересня 2016 року; декларації акцизного податку №9182389404 від 04 жовтня 2016 року.

За несвоєчасну сплату платежів відповідачу нараховано пеню за період з 08 серпня 2016 року по 04 жовтня 2016 року у розмірі 184,82 грн.

Заборгованість по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства виникла на підставі податкового повідомлення-рішення форми "Ш" №0000072100 від 26 січня 2015 року прийнятого на підставі Акту №54/24-12-21-17/37690085 від 23 січня 2015 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 19,60 грн, переплата якої становить 2,79 грн.

Заборгованість по адміністративним штрафах та штрафних санкціях за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну виникла на підставі рішення про застосування фінансових санкцій №000050 від 19 серпня 2016 року прийнятого на підставі Акту №18/24-1340/37690085 від 11 серпня 2016 року, яким до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 26843,67 грн, що також підтверджується інтегрованими картками платника податків.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-17.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 8 Податкового кодексу України передбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Статтею 10 Податкового кодексу України визначено, що до місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок. До місцевих зборів належать: збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.

Відповідно до статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платниками акцизного податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України визначено, що об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно підпункту 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України суми податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Пунктом 223.1 статті 223 Податкового кодексу України передбачено, що базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано корінець податкової вимоги форми "Ю" №557-25 від 16 березня 2015 року.

На момент утворення досліджуваних заборгованостей зазначена податкова вимога не була відкликана.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

З матеріалів справи видно, що податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0000072100 від 26 січня 2015 року, рішення про застосування фінансових санкцій №000050 від 19 серпня 2016 року та податкова вимога форми "Ю" №557-25 від 16 березня 2015 року направлялись Чернівецькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернівецькій області на адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що станом на день розгляду даної справи податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій та податкова вимога не оскаржувались, доказів їх оскарження в судовому чи в адміністративному порядку відповідачем не надано. Відтак, зазначене податкове зобов'язання є узгодженим.

Таким чином, судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 26843,67, яка виникла по акцизному податку, по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, по штрафним санкціям за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну.

Як вбачається із матеріалів справи, вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена.

Згідно даних банківських рахунків, які надані позивачем до матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується сім відкритих розрахункових рахунки в банківських установах, а саме: Чернів.Ф.ПАТ КБ "Приватбанк", м. Чернівці (номер рахунку 26007060731921); Чернів.Ф.ПАТ КБ "Приватбанк", м. Чернівці (номер рахунку 26051060701565); АТ " Златобанк " (номер рахунку 26001300006408); ПАТ "Сбербанк" (номер рахунку 26007013035895); ПАТ "Сбербанк" (номер рахунку 26008001035895); ПАТ "Сбербанк" (номер рахунку 26052013035895); ПАТ "Сбербанк" (номер рахунку 26041013035895).

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3. статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги Чернівецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області щодо стягнення коштів з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_1" в сумі 26843,67 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_1" (58000, АДРЕСА_1, код за ЄДРПОУ 37690085), яке має податковий борг, з рахунків платника податків у банках на загальну суму податкового боргу 26843 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок три) грн 67 коп., з яких - 16 (шістнадцять) грн 81 коп. до Державного бюджету України та 26826 (двадцять шість тисяч вісімсот двадцять шість) грн 86 коп. до місцевого бюджету

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Лелюк