Постанова

від 23.12.2016 по справі 825/2079/16

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/2079/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до Фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 25.11.2016 звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3С.) та просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі з фізичних осіб в сумі 16794,14 грн., мотивуючи тим, що відповідач належні платежі до бюджету не сплачує. Зазначив, що сплата орендної плати за землю за березень та квітень 2016 року відповідачем здійснена не самостійно, а через ФОП ОСОБА_4 (які зараховані в ІКП вказаного платника), тому за вказаний період у ОСОБА_3 виникла заборгованість, в рахунок погашення якої податковим органом зараховано сплату нею орендної плати за пізніші періоди.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, надав заперечення та пояснив, що визначену договором оренди суму ФОП ОСОБА_3 сплачує вчасно та в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову має бути відмовлено з таких підстав.

ОСОБА_3 перебуває на обліку як платник податків в Чернігівській ОДПІ (м. Чернігів) з 22.08.2003 за № 15037 (а.с. 8).

27.11.2015 між Чернігівською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 3516, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:022:0207) в м. Чернігові по вул. Любецькій, 46 для експлуатації нежитлової будівлі. Договір укладено терміном до 24.04.2020 (а.с. 25-26).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 0,4 % нормативної грошової оцінки землі, що становить 74393,33 грн. (35,2408 грн. за 1 кв.м.) на рік. Орендна плата вноситься орендарем в строки встановлені ст. 287 Податкового кодексу України на рахунок, вказаний орендодавцем (одержаний в ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області) (п. 7, 8 Договору).

На виконання умов договору та Податкового кодексу України ОСОБА_3 подано до ДПІ у м. Чернігові (Чернігівська ОДПІ) податкову декларацію з плати за землю від 16.02.2016, в розрахунку податкового зобов'язання якої визначено щомісячний платіж на рівні 8397,68 грн. (а.с. 10-11).

На думку позивача, ОСОБА_3 не сплачено зобов'язання визначені у вищевказаній декларації за серпень та вересень 2016 року на загальну суму 16 794,14 грн. (з урахуванням наявної переплати в сумі 1,22 грн.).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України) та Законом України від 06.10.2008 № 161-ХІV Про оренду землі (далі - Закон № 161-ХІV).

Відповідно до пп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Підпунктом 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України встановлено, що до місцевих податків належить, в тому числі, податок на майно.

Податок на майно складається, зокрема, з плати за землю (пп. 265.1.3 п. 265. 1 ст. 265 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 21 Закону № 161-ХІV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік

Згідно із п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Зокрема, відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 на виконання договірних та податкових зобов'язань, починаючи із січня 2016 року, здійснювалась сплата орендної плати за землю, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та квитанціями (а.с. 23-24, 37-39).

При цьому, відповідно до платіжних доручень від 27.04.2016 № 1 та від 25.05.2016 № 2, за березень та квітень 2016 року орендну плату за землю здійснено не відповідачем особисто, а ФОП ОСОБА_4 (а.с. 37). Як вбачається зі змісту вказаних платіжних документів ФОП ОСОБА_4 під час перерахування коштів на відповідні рахунки було зазначено призначення платежу: орендна плата за землю по вул. Любецька, 46, за березень (квітень) 2016 року, код платежу 18010900, код бедж. класиф. 53, в т.ч. ПДВ за ОСОБА_3.

Враховуючи зазначене, та те, що ФОП ОСОБА_4 було чітко вказано в реквізитах, що орендна плата за землю здійснюється за ОСОБА_3, із зазначенням коду платежу та коду банківської класифікації, суд вважає, що відповідач належним чином виконав свій обов'язок зі сплати вищевказаного податку. Також, суд враховує, що ні податковим, ні цивільним законодавством України не заборонена сплата податкових зобов'язань через третіх осіб.

Суд зазначає, що сплата орендної плати за землю за серпень та вересень 2016 року, а також за інші місяці 2016 року здійснена ОСОБА_3 в повному розмірі та у строк встановлений Податковим кодексом України (а.с. 23-24).

Таким чином, суд вважає, що відповідач в повній мірі виконала свої зобов'язання, встановлені пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, а тому стягнення Чернігівською ОДПІ із ОСОБА_3 орендної плати за землю по вул. Любецькій, 46 в м. Чернігові є неправомірним.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Встановивши на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими документами сплату на відповідні рахунки відповідачем орендної плати з фізичних осіб, суд вважає, що ОСОБА_3 не було порушено вимог Податкового кодексу України, а тому в задоволенні позову Чернігівській ОДПІ необхідно відмовити.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Чернігівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна