Постанова

від 15.12.2016 по справі 826/19575/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 грудня 2016 року № 826/19575/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні подання

за заявоюДержавної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГНКС ЗАПРАВКА" про підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло подання Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві (надалі - Позивач) до Товариства обмеженою відповідальністю "АГНКС ЗАПРАВКА" (надалі - Відповідач) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АГНКС ЗАПРАВКА" (код ЄДРПОУ 40709200).

В обґрунтування подання позивач зазначає, що співробітниками Контролюючого органу здійснено виїзд з метою проведення перевірки заправки, оскільки Відповідач здійснює продаж товару (газу) без застосування РРО. Оскільки Відповідач безпідставно не допустив посадових осіб Контролюючого органу до проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення, Контролюючим органом правомірно та обґрунтовано застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, заперечень на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 183 3 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд подання відбувається за участю органу доходів і зборів, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи до ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві надійшов лист від Деснянської районної в м. Києві Державної адміністрації №102/02/23-10589 від 23.11.2016 року, у якому вказано перелік адрес із розміщенням газонаповнювальних станцій у яких відсутня проектно - дозвільна документація на розміщення газових заправок з вимогою проведення в межах своєї компетенції перевірок даних суб'єктів господарювання та вжиття заходів відповідного реагування, згідно чинного законодавства.

Співробітниками ОУ ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м Києві було повідомлено листом №9094/26-52-21-04 від 28.11.2016 р. керівника ДПІ що ТОВ АГНКС ЗАПРАВКА здійснює свою діяльність без касового апарату, так як згідно даних РРО за Відповідачем не зареєстровано жодного касового апарату для реалізації підакцизних товарів.

Позивач зазначає, що Відповідач займається роздрібною торгівлею скрапленим газом на території Деснянського району за адресою: вул. Закревського, 12, однак на обліку у ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник акцизного податку не зареєстрований чим порушує норми п.п. 212.3.1 1 п.212.3 ст. 212 Податкового кодексу України якою передбачено, що суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Начальником ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Біленьким О.І. прийнято Наказу №793 про проведення фактичної перевірки ТОВ "АГНКС ЗАПРАВКА" (код ЄДРПОУ 40709200), та видано направлення №468/26-52-40-00 від 01.12.2016. №469/26-52-40- 00 від 01.12.2016 на проведення перевірки.

З метою проведення фактичної перевірки ТОВ "АГНКС ЗАПРАВКА" 01.01.2016 р. завідувачем сектору контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Козловим О.В. та головним державним ревізором-інспектором сектору контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Удовенком Ю.М. з метою проведення фактичної перевірки здійснено вихід за місцем здійснення роздрібної торгівлі скрапленим газом ТОВ "АГНКС ЗАПРАВКА", а саме 02217, м. Київ, вул. Закревського, 12.

Позивач зазначає, що Наказ №793 від 01.12.2016 та направлень на перевірку були пред'явлені оператору-касиру заправки ТОВ АГНКС ЗАПРАВКА , який відмовився назватись та отримати їх про що було складено Акт №1/26-52-40 від 01.12.2016 р.

Враховуючи, що Відповідач не допустив співробітників Контролюючого органу до перевірки то ревізорами 01.12.2016 було складено Акт №1/26-52-40 про відмову, що фактично здійснює розрахункові операції, представники ТОВ АГНКС ЗАПРАВКА від підпису Акту №2/26-52-40 відмовилися.

Співробітниками Контролюючого органу 09.12.2016 о 16 год. 00 хв. було закінчено фактичну перевірку ТОВ АГНКС ЗАПРАВКА та складено акт перевірки №0162/26-52-40/40709200 (надалі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено відсутність будь яких документів на товар що реалізується, а також відсутній реєстратор розрахункових операцій (РРО). Перевіркою встановлено факти реалізації скрапленого газу (01.12.2016р. та 02.12.2016р.) без використання РРО так як фіскальні чеки не видавались, натомість було видано товарні чеки.

На підставі звернення завідувача сектору контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Козлова О.В. в.о. начальника ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Білецьким О.І. 12.12.2016р. о 12 год.30 хв. було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків №1.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтування подання, виходячи з наступного.

Згідно пп.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Поняття камеральної, документальної та фактичної перевірок є розмежованими, та мають різне призначення, підстави та порядок проведення.

Відповідно п.94.1 ст. ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті ПК України, передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Положеннями ПК України, передбачено дві обставини, за наявності яких може застосовуватися арешт майна платника податків: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення; платник податків відмовляється від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п. 80.1, пп. 80.2.1, пп. 80.2.2 п. 80.2 та п. 80.5 ст. 80 Кодексу, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Положеннями п.81.1 ст.81 Кодексу встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, документів, визначених цим положенням.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 15 вересня 2014 року (№К/800/55020/13) поняття відмови від проведення перевірки і поняття відмови від допуску до проведення перевірки мають самостійний правовий зміст, а тому повинні розглядатися як нетотожні поняття. Тому, є підстави вважати, що приписи пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 Кодексу поширюються на випадки застосування арешту майна платника податків у разі: або відмови від проведення документальної перевірки, або недопуску посадових контролюючого органу до перевірки будь-якого виду, якщо для такої перевірки передбачено застосування процедури допуску.

Отже, арешт активів можна застосувати як у разі відмови від допуску до документальної перевірки, так і в разі відмови від допуску посадових осіб контролюючого органу до іншого виду перевірки, зокрема фактичної перевірки.

Так, посадовими особами Контролюючого органу до початку проведення фактичної перевірки пред'явлено Відповідачу Наказ від 01.12.2016 року №793 Про проведення фактичної перевірки , як підставу для проведення перевірки, направлення на перевірку від 01.12.2016 р. №468/26-52-40-00, 469/26-52-40-00 та пред'явлено службові посвідчення.

Вищезазначені документи містять передбачені законом реквізити.

Позивач зазначає, що Наказ №793 від 01.12.2016 та направлень на перевірку були пред'явлені оператору-касиру заправки ТОВ АГНКС ЗАПРАВКА , який відмовився назватись та отримати їх про що було складено Акт №1/26-52-40 від 01.12.2016 р.

Отже, ТОВ АГНКС ЗАПРАВКА від допуску до перевірки відмовилося, про що посадовими особами контролюючого органу складено відповідний акт про відмову платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленнях на перевірку, що відповідно вимог п.81.1 ст.81 Кодексу є підставою для початку проведення такої перевірки.

Однак, посадових осіб Контролюючого органу до проведення фактичної перевірки допущено не було, про що також 01.12.2016 року складено відповідний акт №2/26-52-40.

Суд звертає увагу, що станом на час прийняття судом рішення по суті подання від представників ні заявника, ні платника податків не надійшло будь-яких доказів щодо оскарження, визнання протиправною, скасування Наказу від 01.12.2016 року №793 Про проведення фактичної перевірки .

Відповідно до ч. 5 ст. 183-3 КАС України, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право, то суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання, проте, в матеріалах справи відсутні докази про наявність спору про право.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав та, як наслідок, необхідність підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням про арешт.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що подання Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГНКС ЗАПРАВКА" про застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АГНКС ЗАПРАВКА" (код ЄДРПОУ 40709200) є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 183 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Подання Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити повністю.

2. Підтвердити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АГНКС ЗАПРАВКА" (код ЄДРПОУ 40709200).

3. Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя А.Б. Федорчук