Рішення

від 16.12.2016 по справі 202/7748/16-ц

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/7748/16-ц

Провадження №2/202/3517/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

16 грудня 2016 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі

Головуючого судді - Мороз В.П.

при секретарі - Булачової Л.О.

розглянувши у судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним правочинів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що правовідносини за Договором про заміну сторони в зобов'язанні по наданню цільової позики від 03.03.2014 року, за Договором про відступлення прав за Договором застави цінних паперів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером №329, а також Договір застави цінних паперів від 24.10.2014 року, а також Додаткова угода №1 до нього незаконні та такі, що повинні бути визнані судом недійсними.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 листопада 2014 року у справі № 760/23394/14-ц та рішенням НКЦПФР від 19.11.2013 року № 2628.

Тому просила визнати всі вищевказані договори, що виникли на підставі договору цільової позики від 03.03.2014року, недійсними.

В судове засідання позивач не з'явилася, про день та час, місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача, зазначила, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

Суд вважає можливим розглянути справу заочно у відсутності належним чином повідомлених відповідачів.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з підпунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша за інтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За правилами ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Судом встановлено, що03 березня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір цільової позики на суму 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) доларів США, що відповідно до офіційного курсу встановленого НБУ становить 16 275 000 грн. 00 коп. (шістнадцять мільйонів двісті сімдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що строк надання позики Позичальникові становить 90 (дев'яносто календарних днів) з моменту передачі йому грошових коштів Позикодавцем за адресою: АДРЕСА_1, а саме до 02 червня 2014 року.

3 березня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиції в нерухомість та управління та ОСОБА_2 укладено Договір поруки, відповідно до якого поручитель (ТОВ Інвестиції в нерухомість та управління ) поручається перед кредитором за повне та належне виконання Боржником своїх зобов'язань, визначених договором позики, укладеним між Кредитором і Боржником 03.03.2014 року.

Пунктом 8 Договору поруки передбачено: поручитель приймає на себе зобов'язання у випадку невиконання Боржником боргових зобов'язань перед Кредитором, і відсутності грошових коштів у Поручителя, в рахунок погашення заборгованості перед Кредитором, передати останньому у власність майно, яке належить Поручителю на праві власності - нежитлова будівля за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 2-а, загальною площею 3429,30 кв.м. (три тисячі чотириста двадцять дев'ять цілих тридцять сотих квадратних метрів), що належать поручителю на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17.08.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №253 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Також, вякостізабезпеченнявиконанняпозичальникомзобов'язаньщодопогашенняпозики за договором, а також можливих штрафних санкцій, 24.10.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Договір застави цінних паперів, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 981.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 ЗУ Про заставу , застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЗУ Про заставу , застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Відповідно до ст. 28 ЗУ Про заставу , застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1. Договору цей договір забезпечує виконання позичальником зобов'язань за Договором цільової позики від 03.03.2014 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Договором цільової позики Заставодавець (ОСОБА_3В.) передає в заставу Заставодержателю (ОСОБА_2В.) належні йому на праві власності прості іменні акції в без документарній формі, а саме: акції ПрАТ АТЕК у кількості 6753 (шість тисяч сімсот п'ятдесят три), номінальною вартістю 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок за одну акцію, загальною номінальною вартістю 3 378 500,00 грн. (три мільйони триста сімдесят вісім тисяч п'ятсот гривень 00 копійок).

Відповідно до п. 2.4. Договору застави цінних паперів загальна вартість Майна що передається в заставу за цим Договором встановлена за погодженням Сторін становить 16 275 000 грн. 00 копійок (шістнадцять мільйонів двісті сімдесят п'ять тисяч 00 копійок).

Згідно п. 2.7.5. Договору застави цінних паперів майно не знаходиться під забороною та арештом.

25 жовтня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору застави цінних паперів від 24.10.2014 року, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 990. Відповідно до умов якої Сторони домовилися внести зміни в п. 2.2 Договору, та викласти його в новій редакції, зокрема був змінений п.п. 2.2.6. Договору щодо кількості акцій (з 6753 змінено на 6070).

Всі інші умови Договору застави залишилися незмінними.

Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10 листопада 2014 року у справі № 760/23394/14-ц частково задоволено позов ОСОБА_2 та визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлову будівлю площею 3429, 30 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 2а, для задоволення вимог ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості в розмірі 16 275 000 (шістнадцять мільйонів двісті сімдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійок за договором позики від 03.03.2014 року, а також постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиції в нерухомість та управління (код ЕДРПОУ 37189400) залишок заборгованості в розмірі 5 093 525 (п'ять мільйонів дев'яносто три тисячі п'ятсот двадцять п'ять) гривень 00 копійок, обрахованої за Договором позики від 03.03.2014 року на користь ОСОБА_2.

Відповідно до ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, зобов'язання за Договором цільової позики від 03.03.2014 року, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на суму 16 275 000 (шістнадцять мільйонів двісті сімдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійок припинене, у зв'язку з набранням законної сили рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10.11.2014 року.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою. Аналогічні положення містяться в ст. 28 Закону України Про заставу , згідно якої застава припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.

Оскільки зобов'язання за Договором цільової позики від 03.03.2014 року припинилося з ухваленням рішення Солом'янського районного суду м. Києва, а також його виконанням на суму 16 275 000,00 грн., то відповідно і зобов'язання по забезпеченню вказаного Договору позики на зазначену суму, а саме Договір застави цінних паперів від 24.10.2014 року та Додаткова угода №1 до нього є припиненим.

26 травня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено Договір про заміну сторони в зобов'язанні по наданню цільової позики від 03.03.2014 року.

25 травня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено Договір про відступлення прав за Договором застави цінних паперів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером №329.

Частинами 1, 3 ст.512 ЦК передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Відтак первісний кредитор має право відступити наступному кредитору лише існуючу на момент укладання договору вимогу до Боржника. В даному випадку зобов'язання, вимоги в якому відступаються новому кредитору, припинено рішенням суду.

Отже, внаслідок вказаного на момент укладення Договору про заміну сторони в зобов'язанні від 26 травня 2015 року та Договору про відступлення прав за Договором застави цінних паперів від 25.05.2015 року, Первісний кредитор (ОСОБА_2В.) не мав права вимоги за Договором цільової позики від 03.03.2014 року до ОСОБА_1

Крім того, на дату укладання Договору застави цінних паперів від 24.10.2014 року, а також Додаткової угоди №1 до вказаного договору ОСОБА_3 не мала права розпоряджатися цінними паперами, у зв'язку з їх блокуванням Рішенням НКЦПФР від 19.11.2013 року за №2628.

Рішення НКЦПФР,прийняті у межах її повноважень, є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування,підприємствами,установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

Відповідно до Положення Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку , затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року №1063/2011 державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може призупинити обіг цінних паперів на території України у разі порушення чинного законодавства України емітентом цінних паперів та/або особами, причетними до обігу цінних паперів (ч. 6 п. 61) виносити в разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів НКЦПФР попередження, зупиняти на строк до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію виданих НКЦПФР ліцензій, анулювати дію таких ліцензій).

За змістом ч. 3 ст. 3 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок , цінні папери за формою існування поділяються на документарні та без документарні. Іншими словами, будь-який цінний папір, це або фізичний об'єкт, або електронний запис. За змістом ч. 2 ст. 4 Закону України Про депозитарну систему України , набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. У системі депозитарного обліку реєструються обмеження прав на цінні папери. У системі депозитарного обліку можуть реєструватися обмеження прав за цінними паперами у випадках та в порядку, встановлених Комісією.

Таким чином, правочин щодо переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами є обігом цінних паперів як таким.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Зважаючи на позицію Верховного Суду України, викладену у Постанові Пленуму Про судове рішення у цивільній справі № 14 від 18 грудня 2009 року, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

У ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Аналізуючи вище перелічені правові норми та рекомендації Верховного суду України в розрізі наданих суду матеріалів, суд вважає, що позов підлягає задовленню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 598, 631 ЦК України, ЗУ Про заставу , ЗУ Про цінні папери та фондовий ринок , ст.ст. 10, 11, 209, 212-214, 215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1.Визнати недійсним Договір про заміну сторони в зобов'язанні по наданню цільової позики від 03.03.2014 року,укладений 26 травня 2015 року між ОСОБА_2(ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СН 348073, виданий 21.11.1996 р. Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АР №167070, виданий Нахімовським РВУМВС України у м. Севастополі 20.07.1999р.).

2.Визнати недійсним Договір про відступлення прав за Договором застави, посвідченим 24.10.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером №981, укладений25 травня 2015 року між ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СН 348073, виданий 21.11.1996 р. Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії АР №167070, виданий Нахімовським РВУМВС України у м. Севастополі 20.07.1999р.), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером №329.

3.Визнати недійсним Договір застави цінних паперів від 24.10.2014 року між ОСОБА_2(ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СН 348073, виданий 21.11.1996 р. Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії МЕ961539, виданий Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві 24.09.2009р.), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером № 981.

4.Визнати недійсним Додаткову угоду №1 до договору застави цінних паперів, посвідченого 24.10.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером №981, укладеного 25.10.2014 року між ОСОБА_2(ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії СН 348073, виданий 21.11.1996 р. Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії МЕ961539, виданий Оболонським РУ ГУ МВС України в м. Києві 24.09.2009р.), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером №990.

Суддя ОСОБА_7